Аграрії Лозівщини почали попереджати пасічників про обробку полів

Бджолярі добивались діалогу з фермерами після масової потрави бджіл у 2017 році.

На пасіці Олександра Стоянчука  більше 100 родин бджіл. Але так у активність пасічник відновлював 2 роки.

«У 2017 році було оброблене поле і загинула вся пасіка. Я остався… була пасіка 100 сімей, а залишилось лише 28 вуликів в яких була жменя бджіл», – Олександр Стоянчук, бджоляр.

Обробка полів позначалась  би на бджолярах та їхніх пасіках значно менше, якби аграрії попереджали про роботу з отрутохімікатами, розповів Олександр. Крім того, якби фермери працювали вночі, то не задали б значної шкоди обпилювачам.

«Якщо аграрій обробив поле в денний час отрутохімікатами і є на полі або сорняк, який в даний час виділяє нектар, це свиріпа в основному, або другі медоноси, які знаходяться через поле і бджоли летять над цим полем, то вони попадають під оприскувач і гинуть»,– Олександр Стоянчук, бджоляр.

Через отруту на полях гине не лише літна бджола, яка збирає пилок.

«Так же само вони можуть збирати з рослини росу, яка має ядовиту речовину. І тим самим приносити до вулику вона гине і гине вся сім’я, вся колонія сім’ї і тоді бджоляр остається без бджіл, без товарної продукції. Ну і самі понімаєте, він без нічого остається», – Олександр Стоянчук, бджоляр.

Підрахувати збитки від таких втрат неможливо, поділився пасічник, бо у вулики вкладаються не лише гроші, а і час, зусилля та нерви.  Щоб добитися діалогу з аграріями спілка бджолярів звертались до керівників Лозівщини, намагалися і самі поговорити з фермерами. Цьогоріч з’явились перші результати домовленостей, розповів голова спілки пасічників Андрій Боровик. У спільноті, у мобільному додатку, аграрії попереджають про графік обробки полів та навіть вказують препарати.

«Первый год у нас такое вот. И спасибо тем, кто уже присоединился (до спільноти мобільного додатку), кто предупреждает огромнейшее спасибо. Это большой плюс нашему району, нашей громаде, что мы в таком русле работаем. Хотелось, чтоб у нас не было конфликтов потому, что каждый, я считаю, должен работать, получать отдачу, а не судиться, добиваться компенсаций»,– Андрій Боровик, голова спілки пасічників Лозівщини.

Проблема потравки бджіл об’єднала пасічників зі всієї України. Бджолярі згуртувалися та вирішили через народних депутатів внести зміни в закон про бджільництво. А саме, добитися покарання за вирубку медоносних дерев та кримінальної відповідальності за потраву бджіл.

«У нас было обращение к Верховной Раде и внесли изменения в законодательство. Его еще окончательно не приняли, но уже первый процесс там пошел. Первое голосование мы  прошли. Ми с нашими коллегами ездили в Киев, поддерживали акцию для того, чтобы поддержать пчеловодов и пчеловодство. Ми обращались к своим депутатам. Помощники депутата хорошо нам помогли, приняли документы. И депутат наш Гиршфельд хорошо там поработал, роздал и депутатам материалы, тоесть оказал всевозможную поддержку. Спасибо ему тоже за это», – Андрій Боровик, голова спілки пасічників Лозівщини.

Усі пропозиції пасічників з Лозівщини народний депутат Анатолій Гіршфельд передав до аграрного Комітету.

«До громадської приймальні народного депутата України звернулися бджолярі Лозівщини  з питання, щодо внесення змін до різних законів України з метою підтримки бджолярства в Україні. Анатолій Мусійович звернувся до аграрного Комітету і ті пропозиції були враховані. Зараз планується внести зміни до адміністративного кодексу, до кримінального кодексу, також пропонується внести зміни до Закону України про місцеве самоврядування про відповідальність за знищення бджіл»,– Ольга Федченко, помічник народного депутата України Анатолія Гіршфельда.

Наразі пасічники Лозівщини продовжують розвивати свої пасіки та закликають аграріїв долучатись до їхньої спільноти та попереджати за обробку полів. Бо якщо загинуть бджоли – аграрії теж постраждають, їхні поля буде нікому запилювати.