Домашня сторінка / Без категорії / Інформація Лозівської ОДПІ від 11.07.2018

Інформація Лозівської ОДПІ від 11.07.2018

І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

У липні нові рахунки для сплати податків і зборів!
Лозівська ОДПІ ще раз нагадує, що з 02 липня 2018 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків та зборів до державного та місцевого бюджетів. З оновленими рахунками можна ознайомитися на суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Харківській області» розділ «Бюджетні рахунки» підрозділ «Діючи рахунки»: http://kh.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/ або за телефонами 7-04-05 та 5-12-07.

До 11 вересня діють старі рахунки для сплати податків
Важливе повідомлення від Держказначейства відповідно до нього:
До 11 вересня діють як нові, так і старі рахунки для сплати податків;
1. Тим, хто помилково заплатив за старими реквізитами після 2 липня, ці кошти будуть зараховані. Вдруге сплачувати податки не потрібно;
2. Рахунки для ЄСВ не змінилися.

Лозівська ОДПІ: Понад 11 тисяч адміністративних послуг надано платникам у Центрах обслуговування за січень – червень 2018 року
Протягом січня-червня 2018 року до Центрів обслуговування платників Лозівської ОДПІ звернулися 11765 платників податків щодо надання адміністративних послуг. З початку року надано 11765 адміністративних послуг, а у червні – 1218.
Найбільш запитуваною є послуга з видачі картки платника податків – видано 4145 карток. У червні – 677.
Видано відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків – 4643 довідок. У червні 2018 року – 191.
Надано 645 витягів з реєстру платників єдиного податку. У червні – 121.
За реєстрацією книг обліку розрахункових операцій до ЦОП в звернулись 400 СПД та 62 за реєстрацією РРО.
За реєстрацією книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат платникам єдиного податку звернулись 318 фізичних осіб-підприємців. У червні – 66.
Повідомляємо, що Центри обслуговування Лозівської ОДПІ працюють з понеділка по четвер з 09-00 години до 18-00 години, у п‘ятницю з 09-00 години до 16-45 години, у суботу – з 09-00 години до 13-00 години, неділя – вихідний. Платники Лозівського, Близнюківського районів можуть отримати довідки за телефоном 5-12-07, платники Первомайського району за номером (057248)3-35-61.

До уваги платників акцизного податку!
У зв’язку з запровадженням в експлуатацію з 02.08.2018 програмного забезпечення «Ліцензування виробництва та обігу (спирт, алкогольні напої, тютюнові вироби)» та відповідно до розпорядження ДФС України «Про ведення Реєстру виданих, тимчасово призупинених, анульованих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами» від 28.02.2018 р. № 18-р, з 02.08.2018 вводиться єдиний зразок заяви яка заповнюється СГ в залежності від дії яку необхідно здійснити.
ОБОВ’ЯЗКОВО! СГ в заяві на видачу ліцензії, внесення чергового платежу (щоквартально сплата за ліцензією), переоформлення ліцензії та внесення змін РРО, видачу дубліката ліцензії заповнювати пункт 5. «код та назва виду діяльності» для вказаної дії СГ необхідно мати діючий код «КВЕД», а саме :
– 47.11 (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами);
– 47,25 (роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах)
– 47,26 (роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах)
– 56.10 (діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування)
– 56.30 (обслуговування напоями)

Довідник типів об’єктів оподаткування оновлено
26.06.2018 на веб-порталі ДФС України у розділі «Довідники» оприлюднено оновлений Довідник типів об’єктів оподаткування (станом на 25.06.2018).
Слід зазначити, що Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, які пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП надаються протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (абзац перший п. 8.4 розділу VIIІ наказу Міністерства фінансів України від 09.11.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» зі змінами).
Форма № 20-ОПП передбачає заповнення типу об’єкта оподаткування.
Довідник розміщено за посиланням:http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/127294.html

Незабаром звіти з ЄСВ за новими формами!
Мінфін наказом від 15.05.2018 р. №511 затвердив у новій редакції форми звіту з ЄСВ та порядок їх формування та подання. Проект наказу був зареєстрований в Мін’юсті 11 червня 2018 р.
Цей наказ (а отже, і нові форми звітності) набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування. Документ було оприлюднено в «Офіційному віснику» від 06.07.2018 р. №51, отже, він набере чинності з 1 серпня, а звітувати за новою формою вперше необхідно у вересні 2018 р.

«Пульс» – унікальний сервіс зворотного зв’язку податкової служби з платниками податків
Громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, про можливі корупційні дії з їхнього боку за номером гарячої лінії антикорупційного сервісу «Пульс» – (044)284-00-071 . Інформація приймається цілодобово.

ІІ. Інформація для бухгалтерів

До уваги платників податків
З метою упередження зупинки реєстрації податкових накладних платникам реального сектору економіки Лозівська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу платників на дотримання порядку подання Таблиць даних.
Відповідно до вимог Порядку затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 №117, Таблиця даних платника податку на додану вартість подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, за встановленою формою згідно з додатком 3 даного Порядку.
У таблиці даних платника податку зазначаються:
– види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
– коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
– коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016–2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.
У відповідності до п. 31 Таблиця даних платника податку подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

З 1 липня 2018 року запроваджено нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва
За інформацією ДФС України, нововведення не стосуватимуться маркування сигарет з фільтром та без фільтра, а також цигарок. Тобто даними марками будуть маркуватися сигарили, сигари, тютюн кальянний, жувальний тощо.
Тепер розпізнати тютюнові вироби за видами можна буде наступним чином:
– тютюнові вироби вітчизняного виробництва (сигарети з фільтром та сигарети без фільтра, цигарки) маркуватимуться маркою акцизного податку виготовленою у зеленій кольоровій гамі;
– імпортного виробництва (сигарети з фільтром та сигарети без фільтра, цигарки) – у синій;
– тютюнові виробів вітчизняного виробництва (інші тютюнові вироби – сигари, сигарили, тютюн кальяний, жувальний тощо) – помаранчевій;
– імпортного виробництва – бордовій.
Введення марок нового зразка дасть змогу уникнути маніпулювання з наклейкою марок акцизного податку призначених для одного виду тютюнових виробів (сигари, сигарили) на інші, з більшою ставкою податку (сигарети).
Закуплені до 1 липня 2018 суб’єктами господарювання марки попереднього зразка застосовуватимуться у виробництві до їх повного використання. А марковані такими марками тютюнові вироби знаходитимуться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Тютюнові вироби (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок), марковані марками попереднього зразка, які виготовлені до 1 липня 2018 року допускаються до митного оформлення та перебуватимуть в обігу до їх повної реалізації.

Податкову декларації з ПДВ за червень необхідно подавати за оновленою формою!
Звертаємо увагу платників ПДВ, що наказом Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за № 451/31903 (далі – Наказ № 381), який набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, внесено зміни до форми податкової декларації з ПДВ, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276).
Зокрема, зазначеними змінами в новій редакції викладені додатки: 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість» (далі – додаток 1), 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту» (далі – додаток 5), 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів» (далі – додаток 9) до декларації з ПДВ.
Таким чином, подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені Наказом №381, вперше здійснюється за звітний період червень 2018 (граничний термін подання 20.07.2018), ІІ квартал 2018 року (граничний термін подання 10.08.2018 – у серпні 2018 року).
Додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ з 01 липня 2018 року подаються платниками, які обрали місячний або квартальний звітні (податкові) періоди, за новими формами.
Водночас наголошуємо, що відомості до таблиці 1.2 додатку 1 та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються платниками одноразово (для платників, які обрали місячний звітний (податковий) період, – червень 2018 року та платників, які обрали квартальний звітний (податковий) період, – ІІ квартал 2018 року).
Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зі змінами внесеними Наказом № 381, подається починаючи з 01 червня 2018 року.

Трудові та цивільно-правові договори: як нараховувати ЄСВ
Відповідно Закону України №24б4, платниками ЄВ є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують на¬йману працю фізичних осіб на умовах трудо¬вого договору (контракту) або на інших умо¬вах, передбачених законодавством, чи за ци¬вільно-правовими договорами.
Базою нарахування ЄВ для роботодавців є сума нарахо¬ваної кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають осно¬вну та додаткову заробітну плату, інші заохо¬чувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та су¬ма винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-право¬вими договорами.
Згідно з нормами За¬кону №2464 ЄВ для зазначеної категорії платників встановлено у розмірі 22 % бази нарахування ЄВ.
У разі якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток роз¬міру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.
При нарахуванні заробітної плати (дохо¬дів) фізичним особам із джерел не за основним місцем роботи ставка ЄВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Отже, якщо працівник підприємства, пе¬ребуваючи у трудових відносинах з робото¬давцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати, виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору й отримує винагороду, то до бази нараху¬вання ЄВ за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. При цьому якщо база на¬рахування ЄВ буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної з/плати та ставки ЄВ у розмірі 22 %.
У разі якщо працівник отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, ЄВ нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22 % на фактич¬но нараховану винагороду за договором цивільно-правового харак¬теру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

До уваги членів фермерських господарств!
ДФС України листом від 26.06.2018 № 19425/7/99-99-13-02-01-17 «Про надання інформації» (далі – лист № 19425) відкликала листи від 12.01.2018 № 1020/7/99-99-13-02-01-17 та від 19.01.2018 № 16387/99-99-13-02-01-1.
Водночас ДФС України вищевказаним листом № 19425 надала роз’яснення для фермерських господарств і членів фермерських господарств щодо питань нарахування та сплати ЄСВ.
Згідно зі змінами до Закону №2464, з 01.01.2018 члени фермерського господарства виключені із переліку платників, які мають право на добровільну сплату ЄВ (ч.1 ст. 10 Закону № 2464).
За заявами про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, поданими членами фермерських господарств до органів доходів і зборів, Договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування органами доходів і зборів з 01.01.2018 не укладаються.
Щодо сплати ЄВ членами фермерських господарств у 2018 році слід зазначити, що на них поширюються обов’язки, визначені, зокрема, п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464, щодо своєчасного та в повному обсязі нараховування, обчислення і сплати ЄВ.
Платники ЄВ, зазначені, зокрема у п. 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати за себе ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464), а за порушення законодавства про ЄВ, зокрема, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ передбачено фінансову відповідальність, а саме:
– за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно несплачених сум (п. 2 ч.11 ст. 25 Закону № 2464);
– згіднo з ч.10 та ч.13 ст. 25 Закoну № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з рoзрахунку 0,1 % суми недоплати за кoжний день прострочення платежу. Нарахування пені, починається з першого календарнoгo дня, щo настає за днем закінчення стрoку внесення відпoвіднoгo платежу, дo дня фактичної сплати (перерахування) включнo.
Більш детальніше у листі № 19425: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/listi/72946.html

Складаємо розрахунок коригування при поверненні авансу або поставлених товарів
В табличній частині такого розрахунку коригування (розділ Б) зазначаються:
– в графі 1– номер рядка податкової накладної, що коригується;
– в графі 2 – причина коригування “Повернення товару або авансових платежів”. Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків;
– в графі 7 “Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)” зі знаком “–” вказується кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, зазначена у графі 6 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);
– в графі 8 “Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг” вказується ціна, зазначена у графі 7 рядка податкової накладної, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);
– графа 9 “Коригування вартості; зміна ціни (–)(+)” та графа 10 “Коригування вартості; кількість постачання товарів/послуг” залишаються незаповненими;
– в графах 3, 4.1–4.3, 5, 6, 11 та 12 зазначаються незмінними показники відповідних граф рядка податкової накладної, що коригується;
– в графі 13 зі знаком “–” вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ), зазначений у графі 10 рядка податкової накладної, що коригується(з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше).
Залежно від того, за якою ставкою ПДВ оподатковувалась операція, що коригується (за основною ставкою, ставками 7%, 0%, чи звільнялася від оподаткування ПДВ), заповнюється відповідна графа розділу А розрахунку коригування.
Зупинено реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Алгоритм дій.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЕРПН фіскальний орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН / РК / зазначаються:
– номер та дата складання ПН / РК;
– порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН /РК, реєстрація яких зупинена;
– критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН / РК в ЄРПН, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
– пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН / РК в ЄРПН.
Якщо отримана квитанція про зупинення реєстрації ПН / РК в ЄРПН, платник ПДВ має право надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про їх реєстрацію в Реєстрі.
Зазначені документи, подаються протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Зверніть увагу, що письмові пояснення та копії документів подаються до ДФС в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.
Можна подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо вони складені на одного отримувача – платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в них відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у ЄРПН, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації приймається Комісією регіонального рівня.
Рішення приймається протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів і реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку.
Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, відповідне рішення приймається Комісією регіонального рівня та надсилається до комісії ДФС.
Рішення приймається протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів.
До надсилання до комісії центрального рівня, рішення попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена.
Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Зазначений порядок передбачений «Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 № 117.

Як правильно зареєструвати податкову накладну у вихідний чи святковий день
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відповідно до п. 3 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 року № 1246 (у редакції постанови КМУ від 26 квітня 2017 року № 341) зі змінами і доповненнями передбачено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочій день, такий день вважається операційним днем.

Платник податку на прибуток отримав поворотну фінансову допомогу. Які податкові наслідки?
Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Для платників податку на прибуток, які враховують різниці, об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці.
При цьому, Податковим кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суми поворотної фінансової допомоги, наданої/отриманої платником податку на прибуток.
Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.
Тобто, отримання поворотної фінансової допомоги не відображається у складі доходів і витрат, отже не впливає на фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку, і, як наслідок, не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.
Якщо поворотна фінансова допомога прощена надавачем, то оскільки вона отримувачем не підлягає поверненню, то включається до його доходів звітного періоду.
Отже дохід, визначений у бухгалтерському обліку, отриманий в результаті прощення поворотної фінансової допомоги, збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14; п.п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ; п. 5 П (С) БО 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом МФУ від 31.01.2000 №20.

ІІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

Залишилося два тижня аби сплатити зобов’язання
Громадяни, які до 2 травня 2018 року подавали до податкової інспекції за місцем проживання (реєстрації) податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік про отримані доходи від спадщини (дарування), продажу рухомого та нерухомого майна, іноземні та інші доходи, повинні самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до 1 серпня цього року.

Нерухомість у сумісній власності: хто сплачує податок
Підставою для нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є право власності на житлову та/або нежитлову нерухомість.
ПКУ передбачено, що у разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Нагадаємо, що податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Громадяни несуть відповідальність за несвоєчасну сплату земельного податку
Фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання, та якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
– при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Разом з тим на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ.
Пільги з податку на нерухомість не буде, якщо нерухоме майно використовується у підприємницькій діяльності
П. 266.4 ст. 266 ПКУ визначено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок).
Так, відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до:
– об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ;
– об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

За приватизовані земельні ділянки земельний податок сплачують власники
Звертаємо увагу громадян – членів садівничих товариств на наступне. У разі, якщо земельні ділянки у садівничому товаристві приватизовані громадянами (членами садівничого товариства) і у таких громадян є документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то платником плати за землю є власники земельних ділянок, тобто самі громадяни, за виключенням тих, хто згідно зі ст.281 ПКУ має пільги щодо сплати земельного податку. Садівниче ж товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи землі загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва, і щодо яких члени товариства не оформили право власності на свою земельну ділянку.
Нагадуємо, що нарахування фізичним особам сум податку за землю проводиться контролюючими органами, які до 1 липня поточного року надсилають платникові податкове повідомлення-рішення щодо сплати податку.

Громадянин отримав спадщину за кордоном: що з оподаткуванням?
Відповідно до ПКУ іноземні доходи — це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України, які є об’єктом оподаткування.
Порядок оподаткування іноземних доходів передбачено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, пп. 170.11.1 якого визначено, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 %, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Водночас абз.1 пп. 170.11.2 ст. 170 ПКУ встановлено, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України . Також відповідно до пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ , визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором.
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування.
Таким чином, дохід, отриманий фізичною особою — резидентом з джерел за межами України у вигляді спадщини, включається такою особою до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. Лист ДФС України від 14.12.2017 № 16785/К/99-95-42-02-14.

Вартість послуг з лікування поки що не включається до податкової знижки
ПКУ передбачено право платників податків на податкову знижку за витратами на платні послуги з лікування. Проте, скористатися таким правом фізичні особи у цьому році не зможуть.
Так, можливість включення таких сум до витрат передбачено пп. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ. Зокрема, до переліку витрат включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
До таких витрат у тому числі відносять і вартість придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також сума коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.
Зазначена вище норма ПКУ набирає чинності з 1 січня роки, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування (п. 1 розд. XIX Кодексу).
Станом на 01 січня 2018 року такий закон чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах передбачених пп. 166.3.4 ПКУ за наслідками 2017 року платникам податку не надається.
Нагадуємо, що скористатися правом на отримання податкової знижки за 2017 рік громадяни можуть до 31 грудня 2018 року включно.
Без права на податкову знижку
Згідно з частиною другою ст. 78 Бюджетного кодексу України та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 із змінами та доповненнями (далі – Порядок №1146), поверненню з бюджету підлягають надміру або помилково сплачені суми грошових зобов’язань.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків здійснюється з бюджету, до якого такі кошти були зараховані (п. 4 Порядку №1146).
Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.
Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

Приватні підприємці – спрощенці сплачують єдиний внесок за себе до 20 числа місяця, що настає за кварталом
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ платниками єдиного внеску є ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Платники єдиного внеску, зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 цього Закону, зокрема ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону про ЄСВ).
Згідно з пп. 4.6.2 п. 4.6 розділу четвертого Інструкції № 21-5 платники ЄВ, визначені пп. 2.1.3 п. 2.1 розділу другого цієї Інструкції (фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування), можуть сплачувати ЄВ у вигляді авансового платежу у розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми ЄВ, сплачені у вигляді авансових платежів, враховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.
Слід пам’ятати, останній день сплати ЄСВ за ІІ квартал 2018 року приватними підприємцями – платниками єдиного податку – 19 липня.
Зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе суму ЄСВ, яка не може бути менше мінімального страхового внеску на місяць (пп. 4.6.1 п. 4.6 розділу четвертого Інструкції № 21-5).

Що є доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку
Відповідно до норм ПКУ доходом ФОП- платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (п. 292.3 ст. 292 ПКУ). При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Згідно із п. 292.3 ст. 292 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Більш детально на ЗІР ДФС України у категорії 107.04.

Оподаткування декретної відпустки ФОП
Допомога по вагітності і пологах, надана Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, не оподатковується ПДФО та військовим збором (відповідь із ЗІР, категорія 103.02)
Не нараховується ЄВ на суму допомоги по вагітності та пологах, отриману ФОП, в тому числі, підприємцями – платниками єдиного податку та особами, які провадять незалежну професійну діяльність ( відповідь із ЗІР, категорія 301.04.02 )

ФОП йде у декретну відпустку: три сценарії
Перший:на період декретної відпустки жінка – ФОП на загальній системі оподаткування без найманих працівників
– яка не працює та не отримує дохід (прибуток) сплачуватиме (у 2018 році) ЄСВ не менше 819,06 грн. на місяць. По строку 9 лютого 2019 року ФОП слід подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік та Звітність з ЄСВ;
– яка працює і отримує дохід від підприємницької діяльності сплачуватиме (у 2018 році) ПДФО з такого доходу за ставкою 18%, військовий збір за ставкою 1,5% та ЄСВ не менше 819,06 грн. на місяць. По строку 9 лютого 2019 року ФОП слід подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік та Звітність з ЄСВ.
У разі, якщо така підприємець припинила діяльність, вона не сплачуватиме ЄВ, починаючи з місяця наступного за місяцем проведення державної реєстрації припинення господарської діяльності. Слід пам’ятати, що у разі державної реєстрації припинення господарської діяльності, ФОП зобов’язаний подати ліквідаційну декларацію про майновий стан і доходи (протягом 30 календарних днів з дня припинення підприємницької діяльності) та до дати зняття з обліку звіт з ЄСВ за останній звітний період та звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались. Сплатити податки та ЄВ слід також до дати зняття з обліку за останній звітний період і повністю розрахуватись по платежах до бюджету.

Другий:на період декретної відпустки жінка – ФОП– платник єдиного податку 1 та 2 групи(без найманих працівників), яка не працює та/або яка працює і отримує дохід від підприємницької діяльності
сплачуватиме (у 2018 році) ЄСВ не менше 819,06 грн. на місяць та єдиний податок за ставками, встановленими радами. По строку 1 березня 2019 року ФОП слід подати Податкову декларацію платника єдиного податку за 2018 рік та по строку 9 лютого 2019 року – Звітність з ЄСВ.
ФОП – платник єдиного податку 1 та 2 групи(без найманих працівників), яка у період декретної відпустки не працює і не отримує доходів від підприємницької діяльності сплачуватиме інші суми податків/ не платитиме їх взагалі, якщо:
– перейде на загальну систему оподаткування і в такому разі сплачуватиме лише ЄСВ не менше 819,06 грн. на місяць (див. п. 1);
– обере 3 групу єдиного податку і в такому разі сплачуватиме лише ЄСВ не менше 819,06 грн. на місяць;
– припинить підприємницьку діяльність (див. п. 1), повністю розрахуєтьсяпо платежах до бюджету, подасть ліквідаційну звітність, зніметься з обліку в ДФС.
У разі, якщо така підприємець припинила діяльність, вона не сплачуватиме єдиний податок та ЄВ, починаючи з місяця наступного за місяцем проведення державної реєстрації припинення господарської діяльності. Слід пам’ятати, що у разі державної реєстрації припинення господарської діяльності, ФОП – платник єдиного податку зобов’язаний подати ліквідаційну декларацію платника єдиного податку та до дати зняття з обліку звіт з ЄСВ за останній звітний період та звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались. Сплатити єдиний податок та ЄВ слід також до датизняття з обліку за останній звітний період і повністю розрахуватись по платежах до бюджету.

Третій: на період декретної відпустки жінка – ФОП – платник єдиного податку 3 групи (без найманих працівників), яка не працює та/або яка працює і отримує дохід від підприємницької діяльності
сплачуватиме (у 2018 році) ЄСВ не менше 819,06 грн. на місяць та єдиний податок за ставками 3% (у разі сплати ПДВ) або 5%. Податкову декларацію платника єдиного податку слід подавати щокварталу та по строку 9 лютого 2019 року ФОП слід подати Звітність з ЄСВ.
Які дії ФОП – платника єдиного податку 3 групи – платника ПДВ:
– якщо вона не працює і не здійснює оподатковувані операції,ПДВ не сплачується, декларація не подається;
– якщо вона провадить господарську діяльність та здійснює операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розділом V ПКУ, така особа зобов’язана реєструвати податкові накладні, подавати (щомісяця по строку 20 числа наступного за звітним місяця або щокварталу) декларацію з ПДВ та сплачувати цей податок.
ФОП – платник єдиного податку 3 групи (без найманих працівників), яка у період декретної відпустки не працює і не отримує доходів від підприємницької діяльності сплачуватиме інші суми податків / не платитиме їх взагалі, якщо:
– обере відсоткову ставку 5% заміть 3%, з анулюванням реєстрації платника ПДВ і в такому разі сплачуватиме лише ЄСВ не менше 819,06 грн. на місяць;
– перейде на загальну систему оподаткування і в такому разі сплачуватиме лише ЄСВ не менше 819,06 грн. на місяць (див. п. 1);
– припинить підприємницьку діяльність (див. п. 1), повністю розрахуєтьсяпо платежах до бюджету, подасть ліквідаційну звітність та зніметься з обліку в ДФС.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.