Домашня сторінка / Блоги / Лозівська ОДПІ інформує / Інформація Лозівського управління Головного управління ДФС у Харківській області від 17.04.2019

Інформація Лозівського управління Головного управління ДФС у Харківській області від 17.04.2019

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області та органів ДФС України

УВАГА!!! З 2 травня вступають у дію нові рахунки для сплати ЄСВ
З 2 травня 2019 року вступають у дію нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів ДФС служби України, для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій у зв’язку з проведенням реорганізації територіальних органів ДФС.
Починаючи з 02.05.2019 р. кошти, які сплачуватимуться платниками на старі рахунки із зарахування ЄСВ, не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам як нез’ясовані надходження.
Враховуючи зазначене, з метою своєчасної та належної сплати ЄСВ наголошуємо на необхідності починаючи з 02.05.2019 р. здійснювати сплату ЄСВ за новими реквізитами рахунків, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (код банку — 899998).

До уваги платників податків
Відповідно до розпорядження КМУ «Про перенесення робочих днів у 2019 році» від 10.01.2019 № 7-р у квітні поточного року вівторок 30 квітня перенесено на суботу 11 травня, тобто останній день сплати нарахованих податкових зобов’язань з податків і зборів припадає на вихідний день 30 квітня 2019 року. Нормами податкового кодексу України не передбачено перенесення термінів слати податків і зборів (п.57.1 ст.57 Кодексу), тому сплату нарахованих поточних податкових зобов’язань необхідно здійснити не пізніше 26 квітня 2019 року.

Від мешканців Харківщини надійшло 254,4 млн.грн. військового збору до Держбюджету
До Державного бюджету за січень-березень 2019 року надійшло 254,4 млн. грн. У порівнянні з минулорічним періодом, надходження військового збору зросли на 48,7 млн.грн. або на 23,7%. Додатково до бюджету надійшло 27,4 млн. грн.
Зокрема, у січні цього року надходження склали 78,3 млн. грн., лютому – 88,2 млн. грн., березні – 87,9 млн. грн.
Податківці зазначили, що стала динаміка зберігається завдяки ефективним заходам фіскальної служби з детінізації доходів, у тому числі – легалізації заробітної плати. Безумовно, важливим фактором є відповідальність та патріотизм платників податків, які сумлінно сплачують податки та збори, виконуючи свій конституційний обов’язок.

До уваги громадян та суб’єктів ЗЕД! З 16 квітня всі митні оформлення товарів підприємств будуть здійснюватися виключно через єдиний рахунок
Митниця ДФС нагадує, що з 16 квітня 2019 року можливості списання коштів з депозитних рахунків митниць при митному оформленні товарів підприємств не буде, всі митні оформлення товарів підприємств будуть здійснюватися виключно через єдиний рахунок. Залишки коштів підприємств на рахунках митниць підлягатимуть поверненню. Повернення підприємствами коштів авансових платежів (передоплати) будуть здійснюватися протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок. Єдиний депозитний рахунок ДФС України для зарахування авансових платежів виключно для юридичних осіб: № рахунку 37341039292197 МФО ДКСУ 899998 Код за ЄДРПОУ Державної фіскальної служби України 39292197 Разом з цим, депозитні рахунки 3734, відкриті в Головному управлінні Казначейства у м. Києві на ім’я відповідних митниць ДФС, для зарахування авансових платежів (передоплати), що вносяться громадянами, будуть використовуватись у звичайному режимі.

До уваги платників податку на прибуток
ДФС України листом від 01.04.2019 №10824/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист ДФС №10824) надала роз’яснення Мінфіну України стосовно застосування положень п. п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 ПКУ у частині порядку оподаткування доходів від участі в капіталі та доходів у вигляді дивідендів, нарахованих за фінансовими інвестиціями в інститути спільного інвестування (далі – ІСІ), які обліковуються за методом участі у капіталі.
У листі Мінфіну України від 06.03.2019 № 11210-09-5/6621 зазначено, що платник податку на прибуток – інвестор, який здійснює облік фінансових інвестицій в ІСІ за методом участі у капіталі, не здійснює коригування (зменшення) фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до п. п. 140.4.1 п. 140.1 ст. 140 ПКУ на суму нарахованих доходів від участі у капіталі, що відображаються в бухгалтерському обліку збільшенням балансової вартості фінансових інвестицій.
Більш детальніше: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73328.html.

До уваги користувачів РРО!
ДФС України наказом від 26.03.2019 № 247 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО).
Новий Реєстр РРО містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, у кількості 179 моделей (раніше було 171).
Окремо наводиться Перелік РРО, виключених з Реєстру РРО у 2016 – 2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. Загалом таких РРО 7.
Водночас втратив чинність наказ ДФС України від 04.01.2019 № 8.
Новий Реєстр РРО розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/reestri/320822.html

Отримуєте електронні довірчі послуги – особиста присутність отримувача обов’язкова!
Відповідно до п. 2 ст. 22 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та п. 7 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749 ідентифікація заявника, який звернувся за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови його особистої присутності.
Отже, при отриманні електронних довірчих послуг особиста присутність співробітників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності з оригіналами документів, які передбачені п. 5.1. Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС), є обов’язковою.
Звертаємо увагу, що у засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1» реалізовано можливість повторного (дистанційного) формування кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа за електронним запитом на захищений носій особистого ключа (далі – Носій). Генерацію нового особистого ключа можливо здійснити на поточний Носій, з якого зчитано діючий особистий ключ.
Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:
– чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
– незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
– особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
Детальну інформацію щодо повторного (дистанційного) формування сертифіката за електронним запитом засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1» можливо переглянути у настанові користувача (пункт 6).
Актуальна версія засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1» та настанова користувача доступна для завантаження за посиланням https://acskidd.gov.ua/korustyvach_csk
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України на сторінці АЦСК ІДД ДФС за посиланням:https://acskidd.gov.ua/news#245

За працівників, які працюють нелегально, до роботодавця застосовуються штрафи
Лозівське управління Головного управління ДФС у Харківській області нагадує, що роботодавець до початку роботи найманого робітника зобов’язаний повідомити органи ДФС про прийняття працівника на роботу.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) складають при укладанні безстрокового трудового договору, строкового трудового договору (на визначений строк, установлений за погодженням сторін; на час виконання певної роботи, з сезонними або тимчасовими працівниками), контракту.
Порядок повідомлення про прийняття працівника на роботу Державній фіскальній службі та її територіальним органам визначено постановою КМУ від 17 червня 2015 року № 413.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
– засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Слід зазначити, що Повідомлення у разі заключення цивільно-правового договору не складається, тому що при цьому не укладається трудовий договір та, відповідно, відсутні трудові відносини.
Водночас, за фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору, оформлення його не на повну ставку у разі фактичного виконання роботи цілий день або за виплату заробітної плати у «конверті» згідно з ст. 265 КЗпроП працедавці у 2019 році сплатять тридцятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а саме 125 190 гривень.
Крім того, ст. 41 КупроАП України передбачено адміністративну відповідальність на керівника підприємства від 8 500 грн до 17 000 грн за фактичний допуск працівника без трудового договору.

Cервіс «Пульс» Державної фіскальної служби України
Сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та СГ (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (далі – Інформація). Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту idd@sfs.gov.ua. Інформація приймається цілодобово. При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна. У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається. Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено. Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному веб-порталі/субсайтах ДФС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості, що надходять до ІДД ДФС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, ЄВ.

ІІ. Інформація для бухгалтерів
Порядок відкриття електронного рахунку платнику акцизного податку з реалізації пального
П. 16 розділу ІІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою КМУ від 24 лютого 2016 року № 113, із змінами (далі – Порядок) визначено, що електронний рахунок відкривається платнику акцизного податку (далі – податок) Державною казначейською службою (далі – Казначейство) автоматично без укладення договору та на безоплатній основі. На електронний рахунок платник податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного поточного рахунка. Згідно з п. 17 розділом ІІІ Порядку електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстрів для Казначейства, які ДФС після внесення осіб до реєстру платників протягом одного робочого дня надсилає Казначейству. У реєстрі для Казначейства зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), номер бюджетного рахунка, код згідно з ЄДРПОУ та МФО органу Казначейства, до якого здійснюється перерахування податку до державного бюджету. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата відкриття такого рахунка. Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПКУ надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше операційного дня, що настає за днем його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 18 розділу ІІІ Порядку).

Щодо подання звітності юридичною особою – сільськогосподарським товаровиробником
Відповідно до п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники, зокрема, юридичні особи для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:
– загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
– звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
– розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
– відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Якщо у юридичної особи – сільськогосподарського товаровиробника у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, є земельна(і) ділянка(и), що розташована(і) в межах території одного органу місцевого самоврядування, та місцезнаходження земельної ділянки співпадає з місцезнаходженням платника, то такий сільськогосподарський товаровиробник подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку) і загальну, і звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи.
Загальна декларація є підставою для реєстрації юридичної особи платником єдиного податку четвертої групи.

Камеральні перевірки з ЄСВ проводяться у порядку, встановленому ПКУ
Документальні та камеральні перевірки по ЄСВ проводяться у порядку, встановленому ПКУ. Норма визначена п. 2 ч.1 ст. 13 Закону № 2464. Порядок проведення камеральних перевірок визначено ст. 76 ПКУ. З урахуванням вимог ст. 76 ПКУ камеральній перевірці підлягає вся звітність по ЄСВ суцільним порядком. Згода платника ЄСВ на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Звітність, подана платниками ЄСВ, проходить арифметичний та логічний контроль. Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по ЄСВ, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності. Згідно з частиною шістнадцятою ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Тобто камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати ЄСВ призначається без дотримання строків давності. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ. Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику.

Строки давності, встановлені для застосування штрафних санкцій
Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ. Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ (коли грошове зобов’язання може бути нараховане без дотримання строку давності), має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Щодо особливостей відображення у книзі обліку доходів, оподаткування та використання внесених підприємцем на розрахунковий рахунок власних коштів.
ФОП на загальній системі оподаткування не відображає у Книзі обліку доходів та витрат власні кошти та не включаєїх до складу доходу
Власні кошти, які фізична особа – підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.

Після сплати податків ФОП на загальній системі оподаткування може використовувати кошти з розрахункового рахунку для власних
ФОП має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

Після сплати податків і ФОП – платник єдиного податку може використовувати кошти з розрахункового рахунку для власних потреб
ФОП має право вільно користуватися коштами для власних потреб з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення господарської діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.

Коли до доходу ФОП – платника єдиного податку включаються власні кошти, внесені на розрахунковий рахунок, відкритий для здійснення підприємницької діяльності
Якщо ФОП – платник єдиного податку отримала дохід від продажу товарів (робіт, послуг) у вигляді готівки і відобразила його у книзі обліку доходів (книзі обліку доходів і витрат) і потім вносить зазначену суму готівки на свій поточний рахунок, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, відповідно до встановленого банком порядку, внесена сума готівки не повинна відображатися у книзі обліку доходів (книзі обліку доходів і витрат) повторно і враховуватися при визначенні доходу такого платника податку.

Якщо ФОП – платник єдиного податку першої групи отримав на рахунок кошти від надання в оренду власного майна, такий орендодавець оподатковує їх за ставкою 15% і переходить на сплату інших податків і зборів
Якщо на розрахунковий рахунок, відкритий фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи надходять кошти за договором оренди майна, укладеного фізичною особою як орендодавцем, при цьому у реєстрі платників єдиного податку не зазначено здійснення такого виду діяльності як надання в оренду нерухомого майна, то такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності. Кошти, отримані від надання в оренду майна, оподатковуються за встановленою ставкою єдиного податку у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до другої групи. Здійснення такого виду діяльності як надання послуг з оренди платником єдиного податку першої групи, є порушенням умов застосування вказаної групи. Оподаткування таких коштів здійснюється за встановленою ставкою єдиного податку у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Крім того, такий платник єдиного податку зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Якщо у «єдинника» змінилося прізвище або адреса необхідно внести зміни і до реєстру платників єдиного податку
Якщо у платника єдиного податку змінилося прізвище, ім’я, по батькові або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) необхідно подати до контролюючого органу заяву протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 298.4 ст. 298 ПКУ).
Якщо змінилася податкова адреса суб’єкта господарювання, місце провадження господарської діяльності, види господарської діяльності, заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).
У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).
Строки подання заяви на зміну ставки та групи платників єдиного податку визначені в п. 293.8 ст. 293 ПКУ.
Отже, для внесення змін до реєстру платників єдиного податку при зміні відомостей платник має подати відповідну заяву про зміни у строки, встановлені ПКУ. За бажанням платника контролюючий орган видає витяг з реєстру платників єдиного податку.

Звільнено від сплати земельного податку юридичну особу на єдиному податку: чи потрібно підтверджувати документально
Юридичні особи – платники єдиного податку, які мають підстави для звільнення від сплати земельного податку відповідно до п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, за земельні ділянки, що зареєстровані у визначеному законодавством порядку у державному реєстрі, не подають до контролюючих органів податкову декларацію з плати за землю та звіт про суми податкових пільг щодо сплати земельного податку.

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян
Перевірте правильність перерахування податків з орендної плати за земельну ділянку (пай) у 2018-2019рр.!
Звертаємо увагу платників на особливості перерахування податку на доходи фізичних осіб від орендної плати за земельну ділянку сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, відповідно до якої до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар ( п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Звертаємо увагу – податкові агенти зобов’язані подавати щокварталу податковий розрахунок за ф. 1ДФ до ДФС за місцем свого розташування (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ). Також вони підлягають взяттю на облік в ДФС за своїм місцезнаходженням а також в ДФС за місцем розташування зокрема нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 №462). При цьому податковий розрахунок за ф. 1ДФ подається у вигляді окремої порції до ДФС за своїм місцезнаходженням (основне місце обліку) та надсилається копія такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису) земельних ділянок, земельних часток (паїв) (неосновне місце обліку).
Водночас, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець (п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ). У такому випадку орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок на доходи фізичних осіб до бюджету протягом 40 календарних днів, після останнього дня звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (п.п. «а» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Які особливості перерахування ПДФО та військового збору за 2018 рік
1) Якщо орендну плату фізичній особі – власнику земельної ділянки, частки (паю) виплачувала за минулий рік податковий агент – юридична особа, то при виплаті доходів (орендної плати) орендодавцю вона утримала 18% ПДФО та 1,5% військового збору; перерахувала ПДФО до бюджету за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку) та подала до ДФС за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку) податковий розрахунок за ф. 1ДФ з ознакою доходу «106».
2) Якщо орендну плату фізичній особі – власнику земельної ділянки, частки (паю) виплачував 2018 року за 2018 рік відокремлений підрозділ юридичної особи, то при виплаті доходів орендодавцю він утримав 18% ПДФО та 1,5% військового збору; перерахував ПДФО до бюджету за своїм місцезнаходженням (розташуванням) та подав до ДФС за основним місцем обліку податковий розрахунок за ф. 1ДФ з ознакою доходу «106». У разі якщо підрозділ не уповноважений нараховувати/сплачувати податок – розрахунок за ф. 1ДФподає податковий агент доДФС за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку) та за місцезнаходженням (розташуванням) відокремленого підрозділу, ознака доходу «106».
3) Якщо орендну плату фізичній особі – власнику земельної ділянки, частки (паю) сплатило представництво нерезидента – юридичної особи, при виплаті доходів орендодавцю воно утримало 18% ПДФО та 1,5% військового збору; перерахувало ПДФО до бюджету за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку) та подало до ДФС за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку) податковий розрахунок за ф. 1ДФ, ознака доходу «106».
4) Якщо орендну плату фізичній особі – власнику земельної ділянки, частки (паю) виплачувала за минулий рік податковий агент – фізична особа – підприємець, то при виплаті доходів (орендної плати) орендодавцю вона утримала 18% ПДФО та 1,5% військового збору; перерахувала ПДФО до бюджету за місцем реєстрації ФОП та подала до ДФС за місцем реєстрації ФОП податковий розрахунок за ф. 1ДФ, ознака доходу «106».
В усіх перелічених випадках (якщо податковий агент при виплаті доходів утримав і перерахував до бюджету податок та збір) орендодавець – фізична особа – власник земельної ділянки, частки (паю) не подає декларацію про доходи за 2018 рік та не сплачує ПДФО та збору.
Втім, якщо фізична особа – власник земельної ділянки, частки (паю) надає її в оренду іншій фізичній особі, яка не є податковим агентом, то її дії після отримання орендної плати за 2018 рік наступні. Щокварталу протягом минулого року вона самостійно нараховувала і сплачувала ПДФО і військовий збір до бюджету за своєю податковою адресою (прописка); за результатами 2018 року вона зобов’язана подати по строку 2 травня 2019 року до ДФС за своєю податковою адресою (прописка) річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та визначити зобов’язання з ПДФО і військового збору за звітний 2018 рік. По строку 31 липня 2019 року власник земельної ділянки, частки (паю) зобов’язаний сплатити визначені в декларації ПДФО та збірдо бюджету за своєю податковою адресою (прописка). При сплаті зобов’язань власник земельної ділянки, частки (паю) обов’язково зазначає коди: «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Які особливості перерахування ПДФО та військового збору за 2019 рік
1) Якщо орендну плату фізичній особі – власнику земельної ділянки, частки (паю) виплачує за 2019 рік податковий агент – юридична особа, то при виплаті доходів (орендної плати) орендодавцю вона утримує 18% ПДФО та 1,5% військового збору та перераховує ПДФО до відповідного бюджету за місцезнаходженням об’єктів оренди. Від цього року податковий агент, який територіально знаходиться в іншому ніж об’єкт оренди місці, зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку в ДФС, де знаходиться об’єкт оренди. Податковий розрахунок за ф. 1ДФ, ознака доходу «106» тепер податковий агент подає у вигляді окремої порції до ДФС за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку) та надсилає копію до ДФС за місцезнаходженням об’єктів оренди (неосновне місце обліку).
2) Якщо орендну плату фізичній особі – власнику земельної ділянки, частки (паю) виплачує за 2019 рік відокремлений підрозділ юридичної особи, то при виплаті доходів орендодавцю він утримує 18% ПДФО та 1,5% військового збору та перераховує ПДФО до відповідного бюджету за місцезнаходженням об’єктів оренди. Такий підрозділ зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у ДФС, де знаходиться об’єкт оренди. Податковий розрахунок за ф. 1ДФ з ознакою доходу «106» йому слід подавати у вигляді окремої порції до ДФС за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку) та копію – надіслати до ДФС за місцезнаходженням об’єктів оренди (неосновне місце обліку). Якщо підрозділ не уповноважений нараховувати/сплачувати податок – розрахунок за ф. 1ДФ подає власне юридична особа – податковий агент. У даному випадку вона подає розрахунок доДФС за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку) та за місцезнаходженням об’єктів оренди (неосновне місце обліку), ознака доходу як і минулоріч «106».
3) Якщо орендну плату фізичній особі – власнику земельної ділянки, частки (паю) сплачує представництво нерезидента – юридичної особи, при виплаті доходів орендодавцю воно утримує 18% ПДФО та 1,5% військового збору та перераховує ПДФО до відповідного бюджету за місцезнаходженням об’єктів оренди. Таке представництво зобов’язане стати на облік за неосновним місцем обліку у ДФС, де знаходиться об’єкт оренди. Податковий розрахунок за ф. 1ДФ, ознака доходу «106» подаватиме у вигляді окремої порції до ДФС за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку) та копія – надсилатиме до ДФС за місцезнаходженням об’єктів оренди (неосновне місце обліку).
4) Якщо орендну плату фізичній особі – власнику земельної ділянки, частки (паю) виплачує за 2019 рік податковий агент – фізична особа – підприємець, то при виплаті доходів (орендної плати) орендодавцю він утримує 18% ПДФО та 1,5% військового збору та перераховує ПДФО до відповідного бюджету за місцезнаходженням об’єктів оренди. Від цього року ФОП – податковий агент, який зареєстрований в іншому ніж об’єкт оренди місці, зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у ДФС, де знаходиться об’єкт оренди. Щодо податкового розрахунку за ф. 1ДФ, то він подається ФОП з ознакою доходу «106»у вигляді окремої порції до ДФС за основним місцем обліку та копію – надсилається до ДФС за місцезнаходженням об’єктів оренди (неосновне місце обліку).
В усіх перелічених випадках (якщо податковий агент при виплаті доходів утримав і перерахував до бюджету податок та збір) орендодавець – фізична особа – власник земельної ділянки, частки (паю) не декларує доходів та не сплачує ПДФО та збору.
Втім, якщо фізична особа – власник земельної ділянки, частки (паю) надає її в оренду іншій фізичній особі, яка не є податковим агентом, то після отримання орендної плати за 2019 рік її дії наступні. Щокварталу протягом поточного року власник земельної ділянки самостійно нараховує і сплачує ПДФО і військовий збір до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельної ділянки/земельної частки (паю). За результатами 2019 року подає по строку 30 квітня 2020 року до ДФС за своєю податковою адресою (прописка) річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, визначає зобов’язання з ПДФО і військового збору. По строку 31 липня 2020 року сплачує визначені в декларації ПДФО та збірдо відповідного бюджету за місцезнаходженням земельної ділянки/земельної частки (паю). При сплаті зобов’язань як щокварталу, так і за результатами декларування (!) обов’язково зазначає коди:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Перехід права власності на автомобіль протягом року: обчислення транспортного податку для фізичної особи
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування транспортним податком (далі – податок) від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення- рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Норми визначені п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 розділу ХІІ «Податок на майно» ПКУ. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Термін сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації за результатами річного декларування
Граничні терміни сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації, поданій за підсумками 2018 року: для громадян і осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність цей строк становить 31.07.2019 року.
Платники податку – фізичні особи, які зобов’язані подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, здійснюють сплату за такими кодами платежу:
«11010500» — «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»:
«11011001» — «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Платники податку – фізичні особи, які відповідно до розділу IV ІІКУ зобов’язані сплатити податок, але звільнені під подання декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо), сплачуютьподаткові зобов’язання за кодами платежів:
«11010501» — «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
«11011000» — «військовий збір».
Інформацію про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці «Бюджетні рахунки».

Деклараційна кампанія 2019: Випадки, в яких отримання спадку оподатковується
Ще триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2018 році.
Так, фізична особа, яка отримує спадщину від родичів, не членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, наприклад, рідного дядька, тітки чи інших фізичних осіб, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості успадкованого.
Якщо майно успадковує фізична особа від нерезидента або спадщина отримується нерезидентом, то вартість об’єкта спадщини підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18%. Навіть, якщо такий нерезидент вважається членом сім’ї першого та другого ступенів споріднення.
Крім ПДФО платники повинні сплатити військовий збір, який складає 1,5% від вартості успадкованого майна.
Відповідальними за сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету є спадкоємці, які отримали спадщину.
Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав здійснюється у порядку, встановленому ст.174 ПКУ.

Вам простили борг в 2018 році – задекларуйте доходи!
Відповідно до п.п. 164.2.17 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо.
Таким доходом, зокрема є основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року ( в 2018 році – 930 грн.75 коп.).
За нормами ПКУ громадяни, яким у 2018 році банк простив (анулював) борг по кредиту у сумі понад 930,75 грн., зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до податкової інспекції за місцем реєстрації та самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. і військовий збір за ставкою 1,5 відсотки.
Термін подання декларації – до 2 травня 2019р. включно. Сплатити податкові зобов’язання слід до 1 серпня 2019р.
Одночасно, повідомляємо, що за кредитом, отриманим на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на розстрочення податкового зобов’язання терміном протягом 3-х років. Для цього разом з декларацією слід подати заяву в довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) боргу (кредиту), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до необхідності здійснення розстрочення.
Нагадуємо, що консультації, роз’яснення з питань декларування доходів, в тому числі у вигляді суми прощеного (анульованого) боргу (кредиту), можна отримати в Центрах обслуговування платників податків органів ДФС у Харківській області.

Право на податкову знижку за іпотечним кредитуванням, якщо житло у спільній власності подружжя
Згідно з пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 ПКУ).
Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ.
Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.