Домашня сторінка / Блоги / Лозівська ОДПІ інформує / Інформація Лозівської ОДПІ від 28.03.2018

Інформація Лозівської ОДПІ від 28.03.2018

І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

 

Від імені ДФС здійснюється розсилка листів зі шкідливим програмним забезпеченням

21.03.2018 року зафіксовано значну кількість спам-розсилок листів, які розповсюджуються за допомогою електронної пошти в мережі Інтернет. Листи містять шкідливе програмне забезпечення та відправляються нібито від імені ДФС України.

З огляду на це повідомляємо, що відправка спам-повідомлень відбувається з електронних скриньок, які не мають жодного відношення до ДФС України.

Приклад спам-повідомлення:

 «Офіційний лист-звернення керівнику підприємства.

Протягом січня-листопада 2016 року підрозділами контролю за проведенням розрахункових операцій виявлено порушення податкового законодавства, доводимо до вашого відома, що це є підставою висування підозри у вчинені адміністративного правопорушення згідно ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України (Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)).

Просимо вас ознайомитись з листом виконавчої служби та повідомити про це керівника підприємства».

До повідомлення додається файл, який містить шкідливе програмне забезпечення.

Звертаємося до платників податків з проханням уважно читати електронну адресу відправника листа та перевіряти її достовірність.

 

Обережно — шахраї вдають із себе податківців!

В органи ДФС Харківщини надходить інформація про осіб, які дзвонять начебто від імені керівництва фіскальної служби області, та вимагають кошти у бізнесменів. 
У підприємців шахраї вимагають гроші для залагодження питань щодо «перевірок», чи на якісь інші потреби. 
Будьте максимально обережні та не піддавайтесь на подібного роду провокації. 
Якщо ж траплятимуться (чи були) такі телефонні дзвінки, не замовчуйте факти, негайно повідомляйте до правоохоронних органів. 
Телефонуйте на «Сервіс ДФС України «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 4) або до управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Харківській області ГУ ДФС у Харківській області за телефонами – (095) 356-72-72, (068) 356-72-72.

 

“Травичку” ховають під батареєю та примотують до ніг

В пункті пропуску «Гоптівка» пакунок із «травичкою» пасажир авто, який рухався до Росії, приховав від митного контролю, примотавши до ноги під штаниною.

Того ж дня на митному посту «Харків-пасажирський» в ході митного контролю потягу сполученням «Кривий Ріг – Дніпро – Москва»,  в туалеті під батареєю опалення митники виявили паперовий згорток із марихуаною у кількості близько 5 грамів.

За даними фактами складені протоколи про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

 

Щодо порядку подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді

Подання платниками податків (юридичними або самозайнятими особами) податкової звітності в електронному вигляді здійснюється на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), шляхом надсилання в електронному вигляді заяви про приєднання до Договору, яка направляється до контролюючого органу за основним місцем обліку платника.

Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) без укладання Договору.

Послуги ЕЦП можуть бути отримані у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до адресата протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів. Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника.

IІ. Інформація для бухгалтерів

Набрала чинності постанова КМУ «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН»

22 березня 2018 року набрала чинності постанова КМУ від 28 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зокрема Постановою № 117 затверджено:

– Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

– Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

– Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Постанова № 117 забезпечує функціонування системи зупинки реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та забезпечує прозорість роботи контролюючих органів, шляхом запровадження публічного реєстру податкових накладних, реєстрація яких зупинена. Платники податків матимуть змогу в он-лайн режимі знайти інформацію щодо стану розгляду та статусу таких накладних.

Водночас для зменшення випадків зупинки реєстрації податкових накладних запроваджуються показники позитивної податкової історії. Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС за погодженням з Міністерством фінансів України. Податкові накладні, складені за ризиковими операціями платниками податків з позитивною податковою історією, не зупинятимуться.

Крім цього, для оперативності розгляду пояснень та документів передбачається створення комісій на регіональному та центральному рівні. Рішення комісій регіонального та центрального рівнів набуватимуть чинності після реєстрації їх в електронному реєстрі зупинених податкових накладних.

У випадку коли рішення комісій не зареєстровані протягом семи робочих днів, зупинена податкова накладна / розрахунок коригування реєструється в автоматичному режимі.

У рішенні про відмову в реєстрації буде зазначатися чітка вмотивована підстава відмови. У випадку ненадання та/або надання документів, які складені з порушенням законодавства, у рішенні буде зазначатися конкретний документ, якого це стосується.

Крім того, Постановою № 117 урегульовано питання реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких зупинено до 1 грудня 2017 року та до яких платниками податків не подано пояснень. Саме у такому випадку платники податків мають право протягом 365 днів, з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій накладній, подати пояснення на розгляд відповідних комісій органів ДФС.

 

До Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість внесено зміни

З 16 березня 2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.01.2018 №7 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.02.2018 за №151/31603 (далі – Наказ №7). Наказом №7 внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (зі змінами).

Відзначимо, що зміни, внесені Наказом №7, розроблено відповідно до статей 191, 193 розділу I, статей 180 – 184 розділу V Податкового кодексу України.

Змінами, зокрема, передбачено, якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.

 

Податкова накладна: чи буде право для запізнілого відображення у податковому кредиті

Платник податку має право віднести до податкового кредиту суми ПДВ на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, яку не було своєчасно включено до складу податкового кредиту та з дати складання якої не минуло 1095 календарних днів, у складі податкової звітності з ПДВ за будь-який наступний податковий період в межах 1095 днів з дати складання такої податкової накладної, або шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому у платника податку виникло право на включення сум ПДВ, зазначених у такій податковій накладній, до податкового кредиту (у разі своєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН – за звітний період, у якому її складено; у разі несвоєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН – за звітний період, у якому її зареєстровано в ЄРПН).

 

Оновлено довідники пільг

ДФС України затверджено нові довідники пільг станом на 01.01.2018 року:

– Довідник №86/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

– Довідник №86/2 інших податкових пільг.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, ПДВ, плати на землю, акцизного податку, місцевих податків та зборів, оподаткування неприбуткових установ і організацій, а також початок та кінець дії пільг.

Нагадаємо, що зазначений документ застосовується при заповненні Звіту про суми податкових пільг (додаток до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1233).

Відзначимо, що оскільки ПКУ передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Детальніше про коди пільг можна дізнатися на веб-порталі ДФСУ http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/.

 

Щодо справляння у 2018 році рентної плати за спеціальне використання води

Відповідно до чинного законодавства, що регулює питання водних відносин реалізація функцій з видачі дозволів на спеціальне водокористування здійснюватиметься територіальними органами Держводагентства (дозволи на спеціальне водокористування видані раніше 03.06.2017 р. діють до моменту закінчення строку їх дії), з 01.01.2019 р. документообіг здійснюватиметься в електронному вигляді, визначені терміни розгляду документів для дозвільних органів (та перелік документів, які подаються разом з заявою для одержання дозволу на спеціальне водокористування).

Детальніше у листі ДФС України від 29.01.2018 року №2646/7/99-99-12-03-04-17.

 

Коли неприбуткова організація порушила межі дозволеного, передбаченого ПКУ

Недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п. п. 133.4.1 і п. п 133.4.2 п. 133.4. ст. 133 ПКУ, неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

Встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

 

Змінено порядок відкриття/закриття рахунків у Казначействі

У Мін’юсті України 05.02.2018 р. за № 229/31681 зареєстровано наказ Мінфіну України, яким затверджено зміни до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України.

Змінами, зокрема, визначено, що рахунки із спеціальним режимом використання — рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів та небюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів.

Водночас передбачено, що на підставі поданих управліннями (відділеннями) Казначейства переліків надходжень державного/місцевих бюджетів, що справляються/не справляються на відповідних територіях, головні управління Казначейства розблоковують/заблоковують рахунки за тими надходженнями, що справляються/не справляються на відповідних територіях.

Казначейство та головні управління Казначейства формують справи з юридичного оформлення рахунків на відповідні структурні підрозділи, які містять службові записки щодо відкриття/закриття бюджетних рахунків за надходженнями (додаток 4 до вищезазначеного Порядку), зразки підписів посадових осіб, яким надано право підпису на платіжних, розрахункових та інших розпорядчих документах (додаток 5 до цього Порядку), завірені відповідно Головою (заступником Голови) Казначейства або керівником (заступником керівника) відповідного Головного управління Казначейства.

Наказ набирає чинності з дня опублікування, крім пунктів 2, 4 Змін, затверджених цим наказом, які набирають чинності з 01.07.2018 р

 

Ухвала суду є обов’язковою до виконання

Звертаємо увагу на обов’язковість виконання судових рішень, в тому числі й тих, що стосуються періоду проведення документальних перевірок платників податків призначених судами. З цього приводу повідомляємо наступне.

 Законом України №1797 від 21.12.2016 року « Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», внесено зміни до ст.102 кодексу, а саме пункт 102.1 викладено в такій редакції:

102.1  Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

 У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

         Водночас відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 Кодексу, документальна позапланова  перевірка платника податків проводиться у разі отримання судового рішення (ухвала слідчого судді) про призначення такої перевірки.

        Судові рішення, які ухвалюються іменем України, є обов’язковими до виконання на всій її території, відповідно ст.124 Конституції України. Разом з тим, на сьогодні досить поширеною є практика призначення судами за ініціативою правоохоронних органів документальних перевірок платників податків за період, що значно перевищує встановлений п.102.1 ст.102 Кодексу термін (наприклад з моменту реєстрації платника по дату винесення ухвали суду).

         У такому випадку контролюючий орган зобов’язаний виконати рішення суду та провести документальну перевірку за весь зазначений в судовому рішенні період. При цьому податкові повідомлення-рішення приймаються з урахуванням термінів давності, встановлених п.102.1 ст.102 ПКУ, тобто виключно за 1095 днів.

 

IІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

 

«Чорна» зарплата жодних гарантій для життя не дає

Податківці нагадують, що погоджуючись на роботу без оформлення трудових відносин, одержуючи заробітну плату «у конвертах» необхідно чітко усвідомлювати, що позбавляєте себе гарантованого розміру заробітної плати, відповідного пенсійного забезпечення, забезпечення у повному обсязі гарантованого державою права на матеріальні виплати та соціальні послуги, оплачуваної відпустки, права на оплату лікарняного листа, охорону праці, можливості відстоювати свої інтереси як найманого працівника при виникненні непорозумінь із роботодавцем, можливості одержати банківський кредит.

Нелегальна трудова діяльність – це відповідальність перед законом як роботодавця, так і працівника. За порушення трудового законодавства законом передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. Оформлення трудових відносин у законодавчо встановленому порядку, офіційне отримання заробітної плати – це державний захист від незаконного звільнення, гарантоване право на відпочинок, своєчасно виплачена заробітна плата в обсязі, не нижче визначеної законом.То ж, шановні громадяни! Не втрачайте своє право на соціальний захист.

 

За наявності пільги по земельному податку – обов’язково подай заяву!

Звертаємо увагу фізичних осіб – власників земельних ділянок, що внесеними змінами до п.281. ст.281 ПКУ, скасовані обмеження застосування пільги до однієї земельної ділянки із сплати земельного податку фізичним особам.

Від сплати податку звільняються:

– інваліди першої і другої групи;

– фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

– пенсіонери (за віком);

– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

– фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тобто, з 01.01.2018 звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для категорій фізичних осіб, які визначені пунктом 281.1 статті 281 ПКУ поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Якщо фізична особа, визначена у п.281. 1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі та копію документів, що посвідчують право такої особи на пільгу, (паспорт, пенсійне посвідчення, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інваліда війни, (першої і другої групи)», посвідчення «Учасник війни», посвідчення «Члена сім’ї загиблого», тощо) до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання (зміну) земельних ділянок для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано заяву.

Тобто, якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву то у поточному році будуть оподатковуватись всі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.

Якщо заява подана після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.

 

Здали в оренду земельну ділянку: чи зберігається пільга?

Відповідно до п.284.3 ст.284 ПКУ, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, і надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачують на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

 

Декларуємо власноруч вирощену сільськогосподарську продукцію

Відповідно до ПКУ до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку  не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена чи перероблено безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема, особистого селянського господарства чи земельні частки (паї) виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

При цьому, в зазначений розмір не враховуються земельні ділянки, їх частки (паї), які не використовуються, тобто здаються в оренду, обслуговуються.

Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах, тобто до 1 травня 2018 року за звітний минулий рік потрібно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити у термін до 1 серпня цього ж року самостійно нарахований податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір – 1,5%.

У разі продажу сільськогосподарської продукції податковому агенту – обов’язок з нарахування та утримання податку покладається на такого агента.

Тому, якщо плаща земельних угідь перевищує 2 гектари, то фізособа повинна задекларувати отримані доходи від реалізації такої продукції та сплатити усі необхідні зобов’язання.

 

Який порядок визначення контролюючими органами земельного податку для ФО – власників нежитлових приміщень в багатоквартирних жилих будинках, які не мають правовстановлюючих документів на землю?
     Сума земельного податку, що має сплачувати фізична особа – власник нежитлових приміщень в багатоквартирному жилому будинку, визначається на підставі даних земельного кадастру щодо земельної ділянки, на якій розташована така будівля та нараховується пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в користуванні такої фізичної особи, з урахуванням прибудинкової території.
Повна:
     Відповідно до п.287.8 ст.287 ПКУ власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
     Згідно із пунктом 286.6 статті 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
     Пунктом 286.1 ст.286 ПКУ зазначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
     Таким чином, сума земельного податку, що має сплачувати фізична особа – власник нежитлових приміщень в багатоквартирному жилому будинку, визначається на підставі даних земельного кадастру щодо земельної ділянки, на якій розташована така будівля та нараховується пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в користуванні такої фізичної особи, з урахуванням прибудинкової території.

 

Яким чином нараховують та сплачують ЄВ за себе члени фермерського господарства?:
     Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) відповідно до яких, починаючи з 01.01.2018, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, нараховують ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  за себе у розмірі 22 відс. на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
     У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
     Зазначена категорія платників зобов’язана сплачувати за себе ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.
     Право на звільнення від сплати ЄВ за себе мають члени фермерського господарства, якщо вони належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, або отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Яким чином сплачує ЄВ голова фермерського господарства?

     У частині дугій ст. 2 Закону № 2464 зазначено, що виключно Законом № 2464 визначаються принципи збору та ведення обліку ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платники ЄВ, порядок нарахування, обчислення та сплати ЄВ.
     Згідно з п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
     В Законі України від 19 червня 2003 року № 973-ІV «Про фермерське господарство» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 973) розрізняються поняття «голова фермерського господарства» та «члени фермерського господарства», які регламентуються різними статтями Закону № 973.
     Головою сімейного фермерського господарства без статусу ЮО є член сім’ї, зареєстрований як ФОП, і визначений договором про створення сімейного фермерського господарства (частина третя ст. 8 прим. 1 Закону № 973).
     Водночас, відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 ФОП, в тому числі ФОП – платники ЄП, є платниками ЄВ.
     Базу нарахування ЄВ для зазначених осіб визначено у ст. 7 Закону № 2464.
     Якщо голова фермерського господарства, зареєстрованого як ЮО, виконує функції керівника або бухгалтера вказаної організації, то таке фермерське господарство використовує його працю, як працю ФО.
     Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ є, зокрема підприємства, установи та організації, інші ЮО, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
     Базою нарахування ЄВ для платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» та суму винагороди ФО за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

 

Яким чином здійснюється взяття на облік платників ЄВ – членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах?

Для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування члену фермерського господарства необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162).
     У Заяві члену фермерського господарства необхідно обов’язково зазначити додаткову інформацію: податковий номер та найменування фермерського господарства, членом якого він є. Така Заява повинна бути додатково підписана головою фермерського господарства.
     Контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік членів фермерського господарства безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до Порядку № 1162.

 

Несплата єдиного внеску: відповідальність для осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та членів фермерських господарств

Відповідно до пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464 із змінами та доповненнями платниками ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

За порушення законодавства по ЄВ, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно з ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема фізичними особами – підприємцями або особами, які забезпечують себе роботою самостійно, у сумі що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому нормами ст. 165 прим.1 КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за вказане порушення для членів фермерських господарств.

 

При яких умовах застосовується РРО фізичними особами – підприємцями – єдинщиками

Згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

– першої групи;

– другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

Разом з тим, наголошуємо, у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Зауважимо, що застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюється на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту.

 

Декларування доходів: способи подання декларації про майновий стан і доходи

Триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2017 році. Податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси у будь-який зручний спосіб за вибором платника:

– особисто або уповноваженою на це особою;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (ЕЦП), скориставшись Електронним кабінетом платника податків на веб-порталі ДФС України в меню електронних сервісів;

– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, при цьому платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.

Кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році, триває до 2 травня поточного року. Громадяни, які мають право на податкову знижку можуть подати декларацію про доходи до 31 грудня 2018 року.

 

Платник податку має право включити до податкової знижки витрати з переобладнання автомобіля на газ

Платник податку має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених ним у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 ПКУ).

Нагадаємо, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається до 31 грудня 2018 року.

 

Декларування доходів, якщо протягом звітного року змінили прізвище

Звертаємо увагу громадян, що при заповненні декларації про майновий стан та доходи (далі – Декларація) у рядку 3 згідно з даними паспорта вказуються прізвище, ім’я, по батькові платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

У разі якщо протягом звітного періоду, за який здійснюється декларування, або у наступному за ним році платник ПДФО змінив прізвище (ім’я, по батькові), у рядку 3 слід зазначити спочатку нове прізвище (ім’я, по батькові), а в дужках – попереднє прізвище (ім’я, по батькові).

Отже, фізичні особи, які відповідно до норм ПКУ зобов’язані та/або мають право подати Декларацію, починаючи з 1 січня 2018 року повинні звітувати за новою формою Декларації.

Податкові зобов’язання з ПДФО та з військового збору, зазначені в поданій річній Декларації, фізичні особи зобов’язані сплатити самостійно до 1 серпня 2018 року – це визначено п.179.7 ст.179 ПКУ.

 

Цікаво для тих, хто продає нерухомість

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регулюється статтею 172 ПКУ.

Дохід фізичної особи – резидента від продажу (обміну) житлової нерухомості не оподатковується податком на доходи фізичних осіб у разі виконання наступних умов:

– продається житловий будинок, квартира або їх частина, кімната, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельна ділянка, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;

– продаж одного із зазначених об’єктів здійснюється не частіше одного разу протягом звітного податкового року;

– відчужуваний об’єкт нерухомого майна перебуває у власності платника податку понад три роки.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

У разі продажу протягом року більш як одного з перелічених об’єктів нерухомості або іншої нерухомості, отриманий дохід підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором у розмірі 1,5%.

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного виробництва.

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно.

Відтак, фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до податкової інспекції за місцем реєстрації.

 

Дохід від продажу рухомого майна фізособою: коли оподатковується, а коли — ні

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 ПКУ.

Так, дохід фізичної особи від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не підлягає оподаткуванню.

Якщо фізична особа продавала або обмінювала протягом 2017 р. два та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то сума отриманого доходу підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 5 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до органу фіскальної служби за місцем реєстрації (паспортними даними). Граничний строк подання річної податкової декларації для такої фізичної особи — до 01.05.2018 р.

Крім того, фізична особа зобов’язана самостійно до 01.08.2018 р., що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

 

Платники податків мають право отримати акт звірки розрахунків за податками, зборами та ЄСВ

Пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

 

 

 

 

І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

 

Від імені ДФС здійснюється розсилка листів зі шкідливим програмним забезпеченням

21.03.2018 року зафіксовано значну кількість спам-розсилок листів, які розповсюджуються за допомогою електронної пошти в мережі Інтернет. Листи містять шкідливе програмне забезпечення та відправляються нібито від імені ДФС України.

З огляду на це повідомляємо, що відправка спам-повідомлень відбувається з електронних скриньок, які не мають жодного відношення до ДФС України.

Приклад спам-повідомлення:

 «Офіційний лист-звернення керівнику підприємства.

Протягом січня-листопада 2016 року підрозділами контролю за проведенням розрахункових операцій виявлено порушення податкового законодавства, доводимо до вашого відома, що це є підставою висування підозри у вчинені адміністративного правопорушення згідно ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України (Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)).

Просимо вас ознайомитись з листом виконавчої служби та повідомити про це керівника підприємства».

До повідомлення додається файл, який містить шкідливе програмне забезпечення.

Звертаємося до платників податків з проханням уважно читати електронну адресу відправника листа та перевіряти її достовірність.

 

Обережно — шахраї вдають із себе податківців!

В органи ДФС Харківщини надходить інформація про осіб, які дзвонять начебто від імені керівництва фіскальної служби області, та вимагають кошти у бізнесменів. 
У підприємців шахраї вимагають гроші для залагодження питань щодо «перевірок», чи на якісь інші потреби. 
Будьте максимально обережні та не піддавайтесь на подібного роду провокації. 
Якщо ж траплятимуться (чи були) такі телефонні дзвінки, не замовчуйте факти, негайно повідомляйте до правоохоронних органів. 
Телефонуйте на «Сервіс ДФС України «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 4) або до управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Харківській області ГУ ДФС у Харківській області за телефонами – (095) 356-72-72, (068) 356-72-72.

 

“Травичку” ховають під батареєю та примотують до ніг

В пункті пропуску «Гоптівка» пакунок із «травичкою» пасажир авто, який рухався до Росії, приховав від митного контролю, примотавши до ноги під штаниною.

Того ж дня на митному посту «Харків-пасажирський» в ході митного контролю потягу сполученням «Кривий Ріг – Дніпро – Москва»,  в туалеті під батареєю опалення митники виявили паперовий згорток із марихуаною у кількості близько 5 грамів.

За даними фактами складені протоколи про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

 

Щодо порядку подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді

Подання платниками податків (юридичними або самозайнятими особами) податкової звітності в електронному вигляді здійснюється на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), шляхом надсилання в електронному вигляді заяви про приєднання до Договору, яка направляється до контролюючого органу за основним місцем обліку платника.

Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) без укладання Договору.

Послуги ЕЦП можуть бути отримані у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до адресата протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів. Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника.

IІ. Інформація для бухгалтерів

Набрала чинності постанова КМУ «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН»

22 березня 2018 року набрала чинності постанова КМУ від 28 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зокрема Постановою № 117 затверджено:

– Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

– Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

– Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Постанова № 117 забезпечує функціонування системи зупинки реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та забезпечує прозорість роботи контролюючих органів, шляхом запровадження публічного реєстру податкових накладних, реєстрація яких зупинена. Платники податків матимуть змогу в он-лайн режимі знайти інформацію щодо стану розгляду та статусу таких накладних.

Водночас для зменшення випадків зупинки реєстрації податкових накладних запроваджуються показники позитивної податкової історії. Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС за погодженням з Міністерством фінансів України. Податкові накладні, складені за ризиковими операціями платниками податків з позитивною податковою історією, не зупинятимуться.

Крім цього, для оперативності розгляду пояснень та документів передбачається створення комісій на регіональному та центральному рівні. Рішення комісій регіонального та центрального рівнів набуватимуть чинності після реєстрації їх в електронному реєстрі зупинених податкових накладних.

У випадку коли рішення комісій не зареєстровані протягом семи робочих днів, зупинена податкова накладна / розрахунок коригування реєструється в автоматичному режимі.

У рішенні про відмову в реєстрації буде зазначатися чітка вмотивована підстава відмови. У випадку ненадання та/або надання документів, які складені з порушенням законодавства, у рішенні буде зазначатися конкретний документ, якого це стосується.

Крім того, Постановою № 117 урегульовано питання реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких зупинено до 1 грудня 2017 року та до яких платниками податків не подано пояснень. Саме у такому випадку платники податків мають право протягом 365 днів, з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій накладній, подати пояснення на розгляд відповідних комісій органів ДФС.

 

До Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість внесено зміни

З 16 березня 2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.01.2018 №7 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.02.2018 за №151/31603 (далі – Наказ №7). Наказом №7 внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (зі змінами).

Відзначимо, що зміни, внесені Наказом №7, розроблено відповідно до статей 191, 193 розділу I, статей 180 – 184 розділу V Податкового кодексу України.

Змінами, зокрема, передбачено, якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.

 

Податкова накладна: чи буде право для запізнілого відображення у податковому кредиті

Платник податку має право віднести до податкового кредиту суми ПДВ на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, яку не було своєчасно включено до складу податкового кредиту та з дати складання якої не минуло 1095 календарних днів, у складі податкової звітності з ПДВ за будь-який наступний податковий період в межах 1095 днів з дати складання такої податкової накладної, або шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому у платника податку виникло право на включення сум ПДВ, зазначених у такій податковій накладній, до податкового кредиту (у разі своєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН – за звітний період, у якому її складено; у разі несвоєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН – за звітний період, у якому її зареєстровано в ЄРПН).

 

Оновлено довідники пільг

ДФС України затверджено нові довідники пільг станом на 01.01.2018 року:

– Довідник №86/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

– Довідник №86/2 інших податкових пільг.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, ПДВ, плати на землю, акцизного податку, місцевих податків та зборів, оподаткування неприбуткових установ і організацій, а також початок та кінець дії пільг.

Нагадаємо, що зазначений документ застосовується при заповненні Звіту про суми податкових пільг (додаток до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1233).

Відзначимо, що оскільки ПКУ передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Детальніше про коди пільг можна дізнатися на веб-порталі ДФСУ http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/.

 

Щодо справляння у 2018 році рентної плати за спеціальне використання води

Відповідно до чинного законодавства, що регулює питання водних відносин реалізація функцій з видачі дозволів на спеціальне водокористування здійснюватиметься територіальними органами Держводагентства (дозволи на спеціальне водокористування видані раніше 03.06.2017 р. діють до моменту закінчення строку їх дії), з 01.01.2019 р. документообіг здійснюватиметься в електронному вигляді, визначені терміни розгляду документів для дозвільних органів (та перелік документів, які подаються разом з заявою для одержання дозволу на спеціальне водокористування).

Детальніше у листі ДФС України від 29.01.2018 року №2646/7/99-99-12-03-04-17.

 

Коли неприбуткова організація порушила межі дозволеного, передбаченого ПКУ

Недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п. п. 133.4.1 і п. п 133.4.2 п. 133.4. ст. 133 ПКУ, неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

Встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

 

Змінено порядок відкриття/закриття рахунків у Казначействі

У Мін’юсті України 05.02.2018 р. за № 229/31681 зареєстровано наказ Мінфіну України, яким затверджено зміни до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України.

Змінами, зокрема, визначено, що рахунки із спеціальним режимом використання — рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів та небюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів.

Водночас передбачено, що на підставі поданих управліннями (відділеннями) Казначейства переліків надходжень державного/місцевих бюджетів, що справляються/не справляються на відповідних територіях, головні управління Казначейства розблоковують/заблоковують рахунки за тими надходженнями, що справляються/не справляються на відповідних територіях.

Казначейство та головні управління Казначейства формують справи з юридичного оформлення рахунків на відповідні структурні підрозділи, які містять службові записки щодо відкриття/закриття бюджетних рахунків за надходженнями (додаток 4 до вищезазначеного Порядку), зразки підписів посадових осіб, яким надано право підпису на платіжних, розрахункових та інших розпорядчих документах (додаток 5 до цього Порядку), завірені відповідно Головою (заступником Голови) Казначейства або керівником (заступником керівника) відповідного Головного управління Казначейства.

Наказ набирає чинності з дня опублікування, крім пунктів 2, 4 Змін, затверджених цим наказом, які набирають чинності з 01.07.2018 р

 

Ухвала суду є обов’язковою до виконання

Звертаємо увагу на обов’язковість виконання судових рішень, в тому числі й тих, що стосуються періоду проведення документальних перевірок платників податків призначених судами. З цього приводу повідомляємо наступне.

 Законом України №1797 від 21.12.2016 року « Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», внесено зміни до ст.102 кодексу, а саме пункт 102.1 викладено в такій редакції:

102.1  Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

 У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

         Водночас відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 Кодексу, документальна позапланова  перевірка платника податків проводиться у разі отримання судового рішення (ухвала слідчого судді) про призначення такої перевірки.

        Судові рішення, які ухвалюються іменем України, є обов’язковими до виконання на всій її території, відповідно ст.124 Конституції України. Разом з тим, на сьогодні досить поширеною є практика призначення судами за ініціативою правоохоронних органів документальних перевірок платників податків за період, що значно перевищує встановлений п.102.1 ст.102 Кодексу термін (наприклад з моменту реєстрації платника по дату винесення ухвали суду).

         У такому випадку контролюючий орган зобов’язаний виконати рішення суду та провести документальну перевірку за весь зазначений в судовому рішенні період. При цьому податкові повідомлення-рішення приймаються з урахуванням термінів давності, встановлених п.102.1 ст.102 ПКУ, тобто виключно за 1095 днів.

 

IІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

 

«Чорна» зарплата жодних гарантій для життя не дає

Податківці нагадують, що погоджуючись на роботу без оформлення трудових відносин, одержуючи заробітну плату «у конвертах» необхідно чітко усвідомлювати, що позбавляєте себе гарантованого розміру заробітної плати, відповідного пенсійного забезпечення, забезпечення у повному обсязі гарантованого державою права на матеріальні виплати та соціальні послуги, оплачуваної відпустки, права на оплату лікарняного листа, охорону праці, можливості відстоювати свої інтереси як найманого працівника при виникненні непорозумінь із роботодавцем, можливості одержати банківський кредит.

Нелегальна трудова діяльність – це відповідальність перед законом як роботодавця, так і працівника. За порушення трудового законодавства законом передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. Оформлення трудових відносин у законодавчо встановленому порядку, офіційне отримання заробітної плати – це державний захист від незаконного звільнення, гарантоване право на відпочинок, своєчасно виплачена заробітна плата в обсязі, не нижче визначеної законом.То ж, шановні громадяни! Не втрачайте своє право на соціальний захист.

 

За наявності пільги по земельному податку – обов’язково подай заяву!

Звертаємо увагу фізичних осіб – власників земельних ділянок, що внесеними змінами до п.281. ст.281 ПКУ, скасовані обмеження застосування пільги до однієї земельної ділянки із сплати земельного податку фізичним особам.

Від сплати податку звільняються:

– інваліди першої і другої групи;

– фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

– пенсіонери (за віком);

– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

– фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тобто, з 01.01.2018 звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для категорій фізичних осіб, які визначені пунктом 281.1 статті 281 ПКУ поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Якщо фізична особа, визначена у п.281. 1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі та копію документів, що посвідчують право такої особи на пільгу, (паспорт, пенсійне посвідчення, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інваліда війни, (першої і другої групи)», посвідчення «Учасник війни», посвідчення «Члена сім’ї загиблого», тощо) до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання (зміну) земельних ділянок для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано заяву.

Тобто, якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву то у поточному році будуть оподатковуватись всі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.

Якщо заява подана після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.

 

Здали в оренду земельну ділянку: чи зберігається пільга?

Відповідно до п.284.3 ст.284 ПКУ, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, і надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачують на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

 

Декларуємо власноруч вирощену сільськогосподарську продукцію

Відповідно до ПКУ до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку  не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена чи перероблено безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема, особистого селянського господарства чи земельні частки (паї) виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

При цьому, в зазначений розмір не враховуються земельні ділянки, їх частки (паї), які не використовуються, тобто здаються в оренду, обслуговуються.

Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах, тобто до 1 травня 2018 року за звітний минулий рік потрібно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити у термін до 1 серпня цього ж року самостійно нарахований податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір – 1,5%.

У разі продажу сільськогосподарської продукції податковому агенту – обов’язок з нарахування та утримання податку покладається на такого агента.

Тому, якщо плаща земельних угідь перевищує 2 гектари, то фізособа повинна задекларувати отримані доходи від реалізації такої продукції та сплатити усі необхідні зобов’язання.

 

Який порядок визначення контролюючими органами земельного податку для ФО – власників нежитлових приміщень в багатоквартирних жилих будинках, які не мають правовстановлюючих документів на землю?
     Сума земельного податку, що має сплачувати фізична особа – власник нежитлових приміщень в багатоквартирному жилому будинку, визначається на підставі даних земельного кадастру щодо земельної ділянки, на якій розташована така будівля та нараховується пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в користуванні такої фізичної особи, з урахуванням прибудинкової території.
Повна:
     Відповідно до п.287.8 ст.287 ПКУ власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
     Згідно із пунктом 286.6 статті 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
     Пунктом 286.1 ст.286 ПКУ зазначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
     Таким чином, сума земельного податку, що має сплачувати фізична особа – власник нежитлових приміщень в багатоквартирному жилому будинку, визначається на підставі даних земельного кадастру щодо земельної ділянки, на якій розташована така будівля та нараховується пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в користуванні такої фізичної особи, з урахуванням прибудинкової території.

 

Яким чином нараховують та сплачують ЄВ за себе члени фермерського господарства?:
     Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) відповідно до яких, починаючи з 01.01.2018, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, нараховують ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  за себе у розмірі 22 відс. на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
     У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
     Зазначена категорія платників зобов’язана сплачувати за себе ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.
     Право на звільнення від сплати ЄВ за себе мають члени фермерського господарства, якщо вони належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, або отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Яким чином сплачує ЄВ голова фермерського господарства?

     У частині дугій ст. 2 Закону № 2464 зазначено, що виключно Законом № 2464 визначаються принципи збору та ведення обліку ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платники ЄВ, порядок нарахування, обчислення та сплати ЄВ.
     Згідно з п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
     В Законі України від 19 червня 2003 року № 973-ІV «Про фермерське господарство» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 973) розрізняються поняття «голова фермерського господарства» та «члени фермерського господарства», які регламентуються різними статтями Закону № 973.
     Головою сімейного фермерського господарства без статусу ЮО є член сім’ї, зареєстрований як ФОП, і визначений договором про створення сімейного фермерського господарства (частина третя ст. 8 прим. 1 Закону № 973).
     Водночас, відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 ФОП, в тому числі ФОП – платники ЄП, є платниками ЄВ.
     Базу нарахування ЄВ для зазначених осіб визначено у ст. 7 Закону № 2464.
     Якщо голова фермерського господарства, зареєстрованого як ЮО, виконує функції керівника або бухгалтера вказаної організації, то таке фермерське господарство використовує його працю, як працю ФО.
     Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ є, зокрема підприємства, установи та організації, інші ЮО, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
     Базою нарахування ЄВ для платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» та суму винагороди ФО за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

 

Яким чином здійснюється взяття на облік платників ЄВ – членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах?

Для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування члену фермерського господарства необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162).
     У Заяві члену фермерського господарства необхідно обов’язково зазначити додаткову інформацію: податковий номер та найменування фермерського господарства, членом якого він є. Така Заява повинна бути додатково підписана головою фермерського господарства.
     Контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік членів фермерського господарства безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до Порядку № 1162.

 

Несплата єдиного внеску: відповідальність для осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та членів фермерських господарств

Відповідно до пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464 із змінами та доповненнями платниками ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

За порушення законодавства по ЄВ, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно з ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема фізичними особами – підприємцями або особами, які забезпечують себе роботою самостійно, у сумі що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому нормами ст. 165 прим.1 КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за вказане порушення для членів фермерських господарств.

 

При яких умовах застосовується РРО фізичними особами – підприємцями – єдинщиками

Згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

– першої групи;

– другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

Разом з тим, наголошуємо, у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Зауважимо, що застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюється на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту.

 

Декларування доходів: способи подання декларації про майновий стан і доходи

Триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2017 році. Податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси у будь-який зручний спосіб за вибором платника:

– особисто або уповноваженою на це особою;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (ЕЦП), скориставшись Електронним кабінетом платника податків на веб-порталі ДФС України в меню електронних сервісів;

– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, при цьому платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.

Кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році, триває до 2 травня поточного року. Громадяни, які мають право на податкову знижку можуть подати декларацію про доходи до 31 грудня 2018 року.

 

Платник податку має право включити до податкової знижки витрати з переобладнання автомобіля на газ

Платник податку має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених ним у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 ПКУ).

Нагадаємо, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається до 31 грудня 2018 року.

 

Декларування доходів, якщо протягом звітного року змінили прізвище

Звертаємо увагу громадян, що при заповненні декларації про майновий стан та доходи (далі – Декларація) у рядку 3 згідно з даними паспорта вказуються прізвище, ім’я, по батькові платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

У разі якщо протягом звітного періоду, за який здійснюється декларування, або у наступному за ним році платник ПДФО змінив прізвище (ім’я, по батькові), у рядку 3 слід зазначити спочатку нове прізвище (ім’я, по батькові), а в дужках – попереднє прізвище (ім’я, по батькові).

Отже, фізичні особи, які відповідно до норм ПКУ зобов’язані та/або мають право подати Декларацію, починаючи з 1 січня 2018 року повинні звітувати за новою формою Декларації.

Податкові зобов’язання з ПДФО та з військового збору, зазначені в поданій річній Декларації, фізичні особи зобов’язані сплатити самостійно до 1 серпня 2018 року – це визначено п.179.7 ст.179 ПКУ.

 

Цікаво для тих, хто продає нерухомість

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регулюється статтею 172 ПКУ.

Дохід фізичної особи – резидента від продажу (обміну) житлової нерухомості не оподатковується податком на доходи фізичних осіб у разі виконання наступних умов:

– продається житловий будинок, квартира або їх частина, кімната, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельна ділянка, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;

– продаж одного із зазначених об’єктів здійснюється не частіше одного разу протягом звітного податкового року;

– відчужуваний об’єкт нерухомого майна перебуває у власності платника податку понад три роки.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

У разі продажу протягом року більш як одного з перелічених об’єктів нерухомості або іншої нерухомості, отриманий дохід підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором у розмірі 1,5%.

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного виробництва.

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно.

Відтак, фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до податкової інспекції за місцем реєстрації.

 

Дохід від продажу рухомого майна фізособою: коли оподатковується, а коли — ні

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 ПКУ.

Так, дохід фізичної особи від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не підлягає оподаткуванню.

Якщо фізична особа продавала або обмінювала протягом 2017 р. два та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то сума отриманого доходу підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 5 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до органу фіскальної служби за місцем реєстрації (паспортними даними). Граничний строк подання річної податкової декларації для такої фізичної особи — до 01.05.2018 р.

Крім того, фізична особа зобов’язана самостійно до 01.08.2018 р., що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

 

Платники податків мають право отримати акт звірки розрахунків за податками, зборами та ЄСВ

Пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 V

І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

 

Від імені ДФС здійснюється розсилка листів зі шкідливим програмним забезпеченням

21.03.2018 року зафіксовано значну кількість спам-розсилок листів, які розповсюджуються за допомогою електронної пошти в мережі Інтернет. Листи містять шкідливе програмне забезпечення та відправляються нібито від імені ДФС України.

З огляду на це повідомляємо, що відправка спам-повідомлень відбувається з електронних скриньок, які не мають жодного відношення до ДФС України.

Приклад спам-повідомлення:

 «Офіційний лист-звернення керівнику підприємства.

Протягом січня-листопада 2016 року підрозділами контролю за проведенням розрахункових операцій виявлено порушення податкового законодавства, доводимо до вашого відома, що це є підставою висування підозри у вчинені адміністративного правопорушення згідно ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України (Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)).

Просимо вас ознайомитись з листом виконавчої служби та повідомити про це керівника підприємства».

До повідомлення додається файл, який містить шкідливе програмне забезпечення.

Звертаємося до платників податків з проханням уважно читати електронну адресу відправника листа та перевіряти її достовірність.

 

Обережно — шахраї вдають із себе податківців!

В органи ДФС Харківщини надходить інформація про осіб, які дзвонять начебто від імені керівництва фіскальної служби області, та вимагають кошти у бізнесменів. 
У підприємців шахраї вимагають гроші для залагодження питань щодо «перевірок», чи на якісь інші потреби. 
Будьте максимально обережні та не піддавайтесь на подібного роду провокації. 
Якщо ж траплятимуться (чи були) такі телефонні дзвінки, не замовчуйте факти, негайно повідомляйте до правоохоронних органів. 
Телефонуйте на «Сервіс ДФС України «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 4) або до управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Харківській області ГУ ДФС у Харківській області за телефонами – (095) 356-72-72, (068) 356-72-72.

 

“Травичку” ховають під батареєю та примотують до ніг

В пункті пропуску «Гоптівка» пакунок із «травичкою» пасажир авто, який рухався до Росії, приховав від митного контролю, примотавши до ноги під штаниною.

Того ж дня на митному посту «Харків-пасажирський» в ході митного контролю потягу сполученням «Кривий Ріг – Дніпро – Москва»,  в туалеті під батареєю опалення митники виявили паперовий згорток із марихуаною у кількості близько 5 грамів.

За даними фактами складені протоколи про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

 

Щодо порядку подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді

Подання платниками податків (юридичними або самозайнятими особами) податкової звітності в електронному вигляді здійснюється на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), шляхом надсилання в електронному вигляді заяви про приєднання до Договору, яка направляється до контролюючого органу за основним місцем обліку платника.

Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) без укладання Договору.

Послуги ЕЦП можуть бути отримані у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до адресата протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів. Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника.

IІ. Інформація для бухгалтерів

Набрала чинності постанова КМУ «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН»

22 березня 2018 року набрала чинності постанова КМУ від 28 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зокрема Постановою № 117 затверджено:

– Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

– Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

– Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Постанова № 117 забезпечує функціонування системи зупинки реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та забезпечує прозорість роботи контролюючих органів, шляхом запровадження публічного реєстру податкових накладних, реєстрація яких зупинена. Платники податків матимуть змогу в он-лайн режимі знайти інформацію щодо стану розгляду та статусу таких накладних.

Водночас для зменшення випадків зупинки реєстрації податкових накладних запроваджуються показники позитивної податкової історії. Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС за погодженням з Міністерством фінансів України. Податкові накладні, складені за ризиковими операціями платниками податків з позитивною податковою історією, не зупинятимуться.

Крім цього, для оперативності розгляду пояснень та документів передбачається створення комісій на регіональному та центральному рівні. Рішення комісій регіонального та центрального рівнів набуватимуть чинності після реєстрації їх в електронному реєстрі зупинених податкових накладних.

У випадку коли рішення комісій не зареєстровані протягом семи робочих днів, зупинена податкова накладна / розрахунок коригування реєструється в автоматичному режимі.

У рішенні про відмову в реєстрації буде зазначатися чітка вмотивована підстава відмови. У випадку ненадання та/або надання документів, які складені з порушенням законодавства, у рішенні буде зазначатися конкретний документ, якого це стосується.

Крім того, Постановою № 117 урегульовано питання реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких зупинено до 1 грудня 2017 року та до яких платниками податків не подано пояснень. Саме у такому випадку платники податків мають право протягом 365 днів, з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій накладній, подати пояснення на розгляд відповідних комісій органів ДФС.

 

До Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість внесено зміни

З 16 березня 2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.01.2018 №7 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.02.2018 за №151/31603 (далі – Наказ №7). Наказом №7 внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (зі змінами).

Відзначимо, що зміни, внесені Наказом №7, розроблено відповідно до статей 191, 193 розділу I, статей 180 – 184 розділу V Податкового кодексу України.

Змінами, зокрема, передбачено, якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.

 

Податкова накладна: чи буде право для запізнілого відображення у податковому кредиті

Платник податку має право віднести до податкового кредиту суми ПДВ на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, яку не було своєчасно включено до складу податкового кредиту та з дати складання якої не минуло 1095 календарних днів, у складі податкової звітності з ПДВ за будь-який наступний податковий період в межах 1095 днів з дати складання такої податкової накладної, або шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому у платника податку виникло право на включення сум ПДВ, зазначених у такій податковій накладній, до податкового кредиту (у разі своєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН – за звітний період, у якому її складено; у разі несвоєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН – за звітний період, у якому її зареєстровано в ЄРПН).

 

Оновлено довідники пільг

ДФС України затверджено нові довідники пільг станом на 01.01.2018 року:

– Довідник №86/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

– Довідник №86/2 інших податкових пільг.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, ПДВ, плати на землю, акцизного податку, місцевих податків та зборів, оподаткування неприбуткових установ і організацій, а також початок та кінець дії пільг.

Нагадаємо, що зазначений документ застосовується при заповненні Звіту про суми податкових пільг (додаток до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1233).

Відзначимо, що оскільки ПКУ передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Детальніше про коди пільг можна дізнатися на веб-порталі ДФСУ http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/.

 

Щодо справляння у 2018 році рентної плати за спеціальне використання води

Відповідно до чинного законодавства, що регулює питання водних відносин реалізація функцій з видачі дозволів на спеціальне водокористування здійснюватиметься територіальними органами Держводагентства (дозволи на спеціальне водокористування видані раніше 03.06.2017 р. діють до моменту закінчення строку їх дії), з 01.01.2019 р. документообіг здійснюватиметься в електронному вигляді, визначені терміни розгляду документів для дозвільних органів (та перелік документів, які подаються разом з заявою для одержання дозволу на спеціальне водокористування).

Детальніше у листі ДФС України від 29.01.2018 року №2646/7/99-99-12-03-04-17.

 

Коли неприбуткова організація порушила межі дозволеного, передбаченого ПКУ

Недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п. п. 133.4.1 і п. п 133.4.2 п. 133.4. ст. 133 ПКУ, неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

Встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

 

Змінено порядок відкриття/закриття рахунків у Казначействі

У Мін’юсті України 05.02.2018 р. за № 229/31681 зареєстровано наказ Мінфіну України, яким затверджено зміни до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України.

Змінами, зокрема, визначено, що рахунки із спеціальним режимом використання — рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів та небюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів.

Водночас передбачено, що на підставі поданих управліннями (відділеннями) Казначейства переліків надходжень державного/місцевих бюджетів, що справляються/не справляються на відповідних територіях, головні управління Казначейства розблоковують/заблоковують рахунки за тими надходженнями, що справляються/не справляються на відповідних територіях.

Казначейство та головні управління Казначейства формують справи з юридичного оформлення рахунків на відповідні структурні підрозділи, які містять службові записки щодо відкриття/закриття бюджетних рахунків за надходженнями (додаток 4 до вищезазначеного Порядку), зразки підписів посадових осіб, яким надано право підпису на платіжних, розрахункових та інших розпорядчих документах (додаток 5 до цього Порядку), завірені відповідно Головою (заступником Голови) Казначейства або керівником (заступником керівника) відповідного Головного управління Казначейства.

Наказ набирає чинності з дня опублікування, крім пунктів 2, 4 Змін, затверджених цим наказом, які набирають чинності з 01.07.2018 р

 

Ухвала суду є обов’язковою до виконання

Звертаємо увагу на обов’язковість виконання судових рішень, в тому числі й тих, що стосуються періоду проведення документальних перевірок платників податків призначених судами. З цього приводу повідомляємо наступне.

 Законом України №1797 від 21.12.2016 року « Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», внесено зміни до ст.102 кодексу, а саме пункт 102.1 викладено в такій редакції:

102.1  Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

 У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

         Водночас відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 Кодексу, документальна позапланова  перевірка платника податків проводиться у разі отримання судового рішення (ухвала слідчого судді) про призначення такої перевірки.

        Судові рішення, які ухвалюються іменем України, є обов’язковими до виконання на всій її території, відповідно ст.124 Конституції України. Разом з тим, на сьогодні досить поширеною є практика призначення судами за ініціативою правоохоронних органів документальних перевірок платників податків за період, що значно перевищує встановлений п.102.1 ст.102 Кодексу термін (наприклад з моменту реєстрації платника по дату винесення ухвали суду).

         У такому випадку контролюючий орган зобов’язаний виконати рішення суду та провести документальну перевірку за весь зазначений в судовому рішенні період. При цьому податкові повідомлення-рішення приймаються з урахуванням термінів давності, встановлених п.102.1 ст.102 ПКУ, тобто виключно за 1095 днів.

 

IІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

 

«Чорна» зарплата жодних гарантій для життя не дає

Податківці нагадують, що погоджуючись на роботу без оформлення трудових відносин, одержуючи заробітну плату «у конвертах» необхідно чітко усвідомлювати, що позбавляєте себе гарантованого розміру заробітної плати, відповідного пенсійного забезпечення, забезпечення у повному обсязі гарантованого державою права на матеріальні виплати та соціальні послуги, оплачуваної відпустки, права на оплату лікарняного листа, охорону праці, можливості відстоювати свої інтереси як найманого працівника при виникненні непорозумінь із роботодавцем, можливості одержати банківський кредит.

Нелегальна трудова діяльність – це відповідальність перед законом як роботодавця, так і працівника. За порушення трудового законодавства законом передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. Оформлення трудових відносин у законодавчо встановленому порядку, офіційне отримання заробітної плати – це державний захист від незаконного звільнення, гарантоване право на відпочинок, своєчасно виплачена заробітна плата в обсязі, не нижче визначеної законом.То ж, шановні громадяни! Не втрачайте своє право на соціальний захист.

 

За наявності пільги по земельному податку – обов’язково подай заяву!

Звертаємо увагу фізичних осіб – власників земельних ділянок, що внесеними змінами до п.281. ст.281 ПКУ, скасовані обмеження застосування пільги до однієї земельної ділянки із сплати земельного податку фізичним особам.

Від сплати податку звільняються:

– інваліди першої і другої групи;

– фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

– пенсіонери (за віком);

– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

– фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тобто, з 01.01.2018 звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для категорій фізичних осіб, які визначені пунктом 281.1 статті 281 ПКУ поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Якщо фізична особа, визначена у п.281. 1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі та копію документів, що посвідчують право такої особи на пільгу, (паспорт, пенсійне посвідчення, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інваліда війни, (першої і другої групи)», посвідчення «Учасник війни», посвідчення «Члена сім’ї загиблого», тощо) до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання (зміну) земельних ділянок для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано заяву.

Тобто, якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву то у поточному році будуть оподатковуватись всі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.

Якщо заява подана після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.

 

Здали в оренду земельну ділянку: чи зберігається пільга?

Відповідно до п.284.3 ст.284 ПКУ, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, і надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачують на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

 

Декларуємо власноруч вирощену сільськогосподарську продукцію

Відповідно до ПКУ до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку  не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена чи перероблено безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема, особистого селянського господарства чи земельні частки (паї) виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

При цьому, в зазначений розмір не враховуються земельні ділянки, їх частки (паї), які не використовуються, тобто здаються в оренду, обслуговуються.

Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах, тобто до 1 травня 2018 року за звітний минулий рік потрібно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити у термін до 1 серпня цього ж року самостійно нарахований податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір – 1,5%.

У разі продажу сільськогосподарської продукції податковому агенту – обов’язок з нарахування та утримання податку покладається на такого агента.

Тому, якщо плаща земельних угідь перевищує 2 гектари, то фізособа повинна задекларувати отримані доходи від реалізації такої продукції та сплатити усі необхідні зобов’язання.

 

Який порядок визначення контролюючими органами земельного податку для ФО – власників нежитлових приміщень в багатоквартирних жилих будинках, які не мають правовстановлюючих документів на землю?
     Сума земельного податку, що має сплачувати фізична особа – власник нежитлових приміщень в багатоквартирному жилому будинку, визначається на підставі даних земельного кадастру щодо земельної ділянки, на якій розташована така будівля та нараховується пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в користуванні такої фізичної особи, з урахуванням прибудинкової території.
Повна:
     Відповідно до п.287.8 ст.287 ПКУ власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
     Згідно із пунктом 286.6 статті 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
     Пунктом 286.1 ст.286 ПКУ зазначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
     Таким чином, сума земельного податку, що має сплачувати фізична особа – власник нежитлових приміщень в багатоквартирному жилому будинку, визначається на підставі даних земельного кадастру щодо земельної ділянки, на якій розташована така будівля та нараховується пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в користуванні такої фізичної особи, з урахуванням прибудинкової території.

 

Яким чином нараховують та сплачують ЄВ за себе члени фермерського господарства?:
     Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) відповідно до яких, починаючи з 01.01.2018, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, нараховують ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  за себе у розмірі 22 відс. на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
     У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
     Зазначена категорія платників зобов’язана сплачувати за себе ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.
     Право на звільнення від сплати ЄВ за себе мають члени фермерського господарства, якщо вони належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, або отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Яким чином сплачує ЄВ голова фермерського господарства?

     У частині дугій ст. 2 Закону № 2464 зазначено, що виключно Законом № 2464 визначаються принципи збору та ведення обліку ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платники ЄВ, порядок нарахування, обчислення та сплати ЄВ.
     Згідно з п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
     В Законі України від 19 червня 2003 року № 973-ІV «Про фермерське господарство» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 973) розрізняються поняття «голова фермерського господарства» та «члени фермерського господарства», які регламентуються різними статтями Закону № 973.
     Головою сімейного фермерського господарства без статусу ЮО є член сім’ї, зареєстрований як ФОП, і визначений договором про створення сімейного фермерського господарства (частина третя ст. 8 прим. 1 Закону № 973).
     Водночас, відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 ФОП, в тому числі ФОП – платники ЄП, є платниками ЄВ.
     Базу нарахування ЄВ для зазначених осіб визначено у ст. 7 Закону № 2464.
     Якщо голова фермерського господарства, зареєстрованого як ЮО, виконує функції керівника або бухгалтера вказаної організації, то таке фермерське господарство використовує його працю, як працю ФО.
     Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ є, зокрема підприємства, установи та організації, інші ЮО, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
     Базою нарахування ЄВ для платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» та суму винагороди ФО за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

 

Яким чином здійснюється взяття на облік платників ЄВ – членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах?

Для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування члену фермерського господарства необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162).
     У Заяві члену фермерського господарства необхідно обов’язково зазначити додаткову інформацію: податковий номер та найменування фермерського господарства, членом якого він є. Така Заява повинна бути додатково підписана головою фермерського господарства.
     Контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік членів фермерського господарства безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до Порядку № 1162.

 

Несплата єдиного внеску: відповідальність для осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та членів фермерських господарств

Відповідно до пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464 із змінами та доповненнями платниками ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

За порушення законодавства по ЄВ, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно з ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема фізичними особами – підприємцями або особами, які забезпечують себе роботою самостійно, у сумі що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому нормами ст. 165 прим.1 КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за вказане порушення для членів фермерських господарств.

 

При яких умовах застосовується РРО фізичними особами – підприємцями – єдинщиками

Згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

– першої групи;

– другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

Разом з тим, наголошуємо, у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Зауважимо, що застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюється на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту.

 

Декларування доходів: способи подання декларації про майновий стан і доходи

Триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2017 році. Податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси у будь-який зручний спосіб за вибором платника:

– особисто або уповноваженою на це особою;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (ЕЦП), скориставшись Електронним кабінетом платника податків на веб-порталі ДФС України в меню електронних сервісів;

– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, при цьому платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.

Кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році, триває до 2 травня поточного року. Громадяни, які мають право на податкову знижку можуть подати декларацію про доходи до 31 грудня 2018 року.

 

Платник податку має право включити до податкової знижки витрати з переобладнання автомобіля на газ

Платник податку має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених ним у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 ПКУ).

Нагадаємо, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається до 31 грудня 2018 року.

 

Декларування доходів, якщо протягом звітного року змінили прізвище

Звертаємо увагу громадян, що при заповненні декларації про майновий стан та доходи (далі – Декларація) у рядку 3 згідно з даними паспорта вказуються прізвище, ім’я, по батькові платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

У разі якщо протягом звітного періоду, за який здійснюється декларування, або у наступному за ним році платник ПДФО змінив прізвище (ім’я, по батькові), у рядку 3 слід зазначити спочатку нове прізвище (ім’я, по батькові), а в дужках – попереднє прізвище (ім’я, по батькові).

Отже, фізичні особи, які відповідно до норм ПКУ зобов’язані та/або мають право подати Декларацію, починаючи з 1 січня 2018 року повинні звітувати за новою формою Декларації.

Податкові зобов’язання з ПДФО та з військового збору, зазначені в поданій річній Декларації, фізичні особи зобов’язані сплатити самостійно до 1 серпня 2018 року – це визначено п.179.7 ст.179 ПКУ.

 

Цікаво для тих, хто продає нерухомість

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регулюється статтею 172 ПКУ.

Дохід фізичної особи – резидента від продажу (обміну) житлової нерухомості не оподатковується податком на доходи фізичних осіб у разі виконання наступних умов:

– продається житловий будинок, квартира або їх частина, кімната, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельна ділянка, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;

– продаж одного із зазначених об’єктів здійснюється не частіше одного разу протягом звітного податкового року;

– відчужуваний об’єкт нерухомого майна перебуває у власності платника податку понад три роки.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

У разі продажу протягом року більш як одного з перелічених об’єктів нерухомості або іншої нерухомості, отриманий дохід підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором у розмірі 1,5%.

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного виробництва.

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно.

Відтак, фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до податкової інспекції за місцем реєстрації.

 

Дохід від продажу рухомого майна фізособою: коли оподатковується, а коли — ні

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 ПКУ.

Так, дохід фізичної особи від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не підлягає оподаткуванню.

Якщо фізична особа продавала або обмінювала протягом 2017 р. два та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то сума отриманого доходу підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 5 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до органу фіскальної служби за місцем реєстрації (паспортними даними). Граничний строк подання річної податкової декларації для такої фізичної особи — до 01.05.2018 р.

Крім того, фізична особа зобов’язана самостійно до 01.08.2018 р., що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

 

Платники податків мають право отримати акт звірки розрахунків за податками, зборами та ЄСВ

Пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

 

Від імені ДФС здійснюється розсилка листів зі шкідливим програмним забезпеченням

21.03.2018 року зафіксовано значну кількість спам-розсилок листів, які розповсюджуються за допомогою електронної пошти в мережі Інтернет. Листи містять шкідливе програмне забезпечення та відправляються нібито від імені ДФС України.

З огляду на це повідомляємо, що відправка спам-повідомлень відбувається з електронних скриньок, які не мають жодного відношення до ДФС України.

Приклад спам-повідомлення:

 «Офіційний лист-звернення керівнику підприємства.

Протягом січня-листопада 2016 року підрозділами контролю за проведенням розрахункових операцій виявлено порушення податкового законодавства, доводимо до вашого відома, що це є підставою висування підозри у вчинені адміністративного правопорушення згідно ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України (Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)).

Просимо вас ознайомитись з листом виконавчої служби та повідомити про це керівника підприємства».

До повідомлення додається файл, який містить шкідливе програмне забезпечення.

Звертаємося до платників податків з проханням уважно читати електронну адресу відправника листа та перевіряти її достовірність.

 

Обережно — шахраї вдають із себе податківців!

В органи ДФС Харківщини надходить інформація про осіб, які дзвонять начебто від імені керівництва фіскальної служби області, та вимагають кошти у бізнесменів. 
У підприємців шахраї вимагають гроші для залагодження питань щодо «перевірок», чи на якісь інші потреби. 
Будьте максимально обережні та не піддавайтесь на подібного роду провокації. 
Якщо ж траплятимуться (чи були) такі телефонні дзвінки, не замовчуйте факти, негайно повідомляйте до правоохоронних органів. 
Телефонуйте на «Сервіс ДФС України «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 4) або до управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Харківській області ГУ ДФС у Харківській області за телефонами – (095) 356-72-72, (068) 356-72-72.

 

“Травичку” ховають під батареєю та примотують до ніг

В пункті пропуску «Гоптівка» пакунок із «травичкою» пасажир авто, який рухався до Росії, приховав від митного контролю, примотавши до ноги під штаниною.

Того ж дня на митному посту «Харків-пасажирський» в ході митного контролю потягу сполученням «Кривий Ріг – Дніпро – Москва»,  в туалеті під батареєю опалення митники виявили паперовий згорток із марихуаною у кількості близько 5 грамів.

За даними фактами складені протоколи про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

 

Щодо порядку подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді

Подання платниками податків (юридичними або самозайнятими особами) податкової звітності в електронному вигляді здійснюється на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), шляхом надсилання в електронному вигляді заяви про приєднання до Договору, яка направляється до контролюючого органу за основним місцем обліку платника.

Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) без укладання Договору.

Послуги ЕЦП можуть бути отримані у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до адресата протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів. Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника.

IІ. Інформація для бухгалтерів

Набрала чинності постанова КМУ «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН»

22 березня 2018 року набрала чинності постанова КМУ від 28 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зокрема Постановою № 117 затверджено:

– Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

– Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

– Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Постанова № 117 забезпечує функціонування системи зупинки реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та забезпечує прозорість роботи контролюючих органів, шляхом запровадження публічного реєстру податкових накладних, реєстрація яких зупинена. Платники податків матимуть змогу в он-лайн режимі знайти інформацію щодо стану розгляду та статусу таких накладних.

Водночас для зменшення випадків зупинки реєстрації податкових накладних запроваджуються показники позитивної податкової історії. Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС за погодженням з Міністерством фінансів України. Податкові накладні, складені за ризиковими операціями платниками податків з позитивною податковою історією, не зупинятимуться.

Крім цього, для оперативності розгляду пояснень та документів передбачається створення комісій на регіональному та центральному рівні. Рішення комісій регіонального та центрального рівнів набуватимуть чинності після реєстрації їх в електронному реєстрі зупинених податкових накладних.

У випадку коли рішення комісій не зареєстровані протягом семи робочих днів, зупинена податкова накладна / розрахунок коригування реєструється в автоматичному режимі.

У рішенні про відмову в реєстрації буде зазначатися чітка вмотивована підстава відмови. У випадку ненадання та/або надання документів, які складені з порушенням законодавства, у рішенні буде зазначатися конкретний документ, якого це стосується.

Крім того, Постановою № 117 урегульовано питання реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких зупинено до 1 грудня 2017 року та до яких платниками податків не подано пояснень. Саме у такому випадку платники податків мають право протягом 365 днів, з дати виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій накладній, подати пояснення на розгляд відповідних комісій органів ДФС.

 

До Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість внесено зміни

З 16 березня 2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.01.2018 №7 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.02.2018 за №151/31603 (далі – Наказ №7). Наказом №7 внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 (зі змінами).

Відзначимо, що зміни, внесені Наказом №7, розроблено відповідно до статей 191, 193 розділу I, статей 180 – 184 розділу V Податкового кодексу України.

Змінами, зокрема, передбачено, якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.

 

Податкова накладна: чи буде право для запізнілого відображення у податковому кредиті

Платник податку має право віднести до податкового кредиту суми ПДВ на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, яку не було своєчасно включено до складу податкового кредиту та з дати складання якої не минуло 1095 календарних днів, у складі податкової звітності з ПДВ за будь-який наступний податковий період в межах 1095 днів з дати складання такої податкової накладної, або шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому у платника податку виникло право на включення сум ПДВ, зазначених у такій податковій накладній, до податкового кредиту (у разі своєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН – за звітний період, у якому її складено; у разі несвоєчасної реєстрації податкової накладної в ЄРПН – за звітний період, у якому її зареєстровано в ЄРПН).

 

Оновлено довідники пільг

ДФС України затверджено нові довідники пільг станом на 01.01.2018 року:

– Довідник №86/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

– Довідник №86/2 інших податкових пільг.

У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, ПДВ, плати на землю, акцизного податку, місцевих податків та зборів, оподаткування неприбуткових установ і організацій, а також початок та кінець дії пільг.

Нагадаємо, що зазначений документ застосовується при заповненні Звіту про суми податкових пільг (додаток до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1233).

Відзначимо, що оскільки ПКУ передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Детальніше про коди пільг можна дізнатися на веб-порталі ДФСУ http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/.

 

Щодо справляння у 2018 році рентної плати за спеціальне використання води

Відповідно до чинного законодавства, що регулює питання водних відносин реалізація функцій з видачі дозволів на спеціальне водокористування здійснюватиметься територіальними органами Держводагентства (дозволи на спеціальне водокористування видані раніше 03.06.2017 р. діють до моменту закінчення строку їх дії), з 01.01.2019 р. документообіг здійснюватиметься в електронному вигляді, визначені терміни розгляду документів для дозвільних органів (та перелік документів, які подаються разом з заявою для одержання дозволу на спеціальне водокористування).

Детальніше у листі ДФС України від 29.01.2018 року №2646/7/99-99-12-03-04-17.

 

Коли неприбуткова організація порушила межі дозволеного, передбаченого ПКУ

Недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п. п. 133.4.1 і п. п 133.4.2 п. 133.4. ст. 133 ПКУ, неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.

Встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

 

Змінено порядок відкриття/закриття рахунків у Казначействі

У Мін’юсті України 05.02.2018 р. за № 229/31681 зареєстровано наказ Мінфіну України, яким затверджено зміни до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України.

Змінами, зокрема, визначено, що рахунки із спеціальним режимом використання — рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів та небюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів.

Водночас передбачено, що на підставі поданих управліннями (відділеннями) Казначейства переліків надходжень державного/місцевих бюджетів, що справляються/не справляються на відповідних територіях, головні управління Казначейства розблоковують/заблоковують рахунки за тими надходженнями, що справляються/не справляються на відповідних територіях.

Казначейство та головні управління Казначейства формують справи з юридичного оформлення рахунків на відповідні структурні підрозділи, які містять службові записки щодо відкриття/закриття бюджетних рахунків за надходженнями (додаток 4 до вищезазначеного Порядку), зразки підписів посадових осіб, яким надано право підпису на платіжних, розрахункових та інших розпорядчих документах (додаток 5 до цього Порядку), завірені відповідно Головою (заступником Голови) Казначейства або керівником (заступником керівника) відповідного Головного управління Казначейства.

Наказ набирає чинності з дня опублікування, крім пунктів 2, 4 Змін, затверджених цим наказом, які набирають чинності з 01.07.2018 р

 

Ухвала суду є обов’язковою до виконання

Звертаємо увагу на обов’язковість виконання судових рішень, в тому числі й тих, що стосуються періоду проведення документальних перевірок платників податків призначених судами. З цього приводу повідомляємо наступне.

 Законом України №1797 від 21.12.2016 року « Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», внесено зміни до ст.102 кодексу, а саме пункт 102.1 викладено в такій редакції:

102.1  Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

 У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

         Водночас відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 Кодексу, документальна позапланова  перевірка платника податків проводиться у разі отримання судового рішення (ухвала слідчого судді) про призначення такої перевірки.

        Судові рішення, які ухвалюються іменем України, є обов’язковими до виконання на всій її території, відповідно ст.124 Конституції України. Разом з тим, на сьогодні досить поширеною є практика призначення судами за ініціативою правоохоронних органів документальних перевірок платників податків за період, що значно перевищує встановлений п.102.1 ст.102 Кодексу термін (наприклад з моменту реєстрації платника по дату винесення ухвали суду).

         У такому випадку контролюючий орган зобов’язаний виконати рішення суду та провести документальну перевірку за весь зазначений в судовому рішенні період. При цьому податкові повідомлення-рішення приймаються з урахуванням термінів давності, встановлених п.102.1 ст.102 ПКУ, тобто виключно за 1095 днів.

 

IІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

 

«Чорна» зарплата жодних гарантій для життя не дає

Податківці нагадують, що погоджуючись на роботу без оформлення трудових відносин, одержуючи заробітну плату «у конвертах» необхідно чітко усвідомлювати, що позбавляєте себе гарантованого розміру заробітної плати, відповідного пенсійного забезпечення, забезпечення у повному обсязі гарантованого державою права на матеріальні виплати та соціальні послуги, оплачуваної відпустки, права на оплату лікарняного листа, охорону праці, можливості відстоювати свої інтереси як найманого працівника при виникненні непорозумінь із роботодавцем, можливості одержати банківський кредит.

Нелегальна трудова діяльність – це відповідальність перед законом як роботодавця, так і працівника. За порушення трудового законодавства законом передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. Оформлення трудових відносин у законодавчо встановленому порядку, офіційне отримання заробітної плати – це державний захист від незаконного звільнення, гарантоване право на відпочинок, своєчасно виплачена заробітна плата в обсязі, не нижче визначеної законом.То ж, шановні громадяни! Не втрачайте своє право на соціальний захист.

 

За наявності пільги по земельному податку – обов’язково подай заяву!

Звертаємо увагу фізичних осіб – власників земельних ділянок, що внесеними змінами до п.281. ст.281 ПКУ, скасовані обмеження застосування пільги до однієї земельної ділянки із сплати земельного податку фізичним особам.

Від сплати податку звільняються:

– інваліди першої і другої групи;

– фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

– пенсіонери (за віком);

– ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

– фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тобто, з 01.01.2018 звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для категорій фізичних осіб, які визначені пунктом 281.1 статті 281 ПКУ поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

– для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

– для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

– для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

– для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Якщо фізична особа, визначена у п.281. 1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі та копію документів, що посвідчують право такої особи на пільгу, (паспорт, пенсійне посвідчення, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інваліда війни, (першої і другої групи)», посвідчення «Учасник війни», посвідчення «Члена сім’ї загиблого», тощо) до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання (зміну) земельних ділянок для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано заяву.

Тобто, якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву то у поточному році будуть оподатковуватись всі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.

Якщо заява подана після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.

 

Здали в оренду земельну ділянку: чи зберігається пільга?

Відповідно до п.284.3 ст.284 ПКУ, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, і надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачують на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

 

Декларуємо власноруч вирощену сільськогосподарську продукцію

Відповідно до ПКУ до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку  не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена чи перероблено безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення, зокрема, особистого селянського господарства чи земельні частки (паї) виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

При цьому, в зазначений розмір не враховуються земельні ділянки, їх частки (паї), які не використовуються, тобто здаються в оренду, обслуговуються.

Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах, тобто до 1 травня 2018 року за звітний минулий рік потрібно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити у термін до 1 серпня цього ж року самостійно нарахований податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір – 1,5%.

У разі продажу сільськогосподарської продукції податковому агенту – обов’язок з нарахування та утримання податку покладається на такого агента.

Тому, якщо плаща земельних угідь перевищує 2 гектари, то фізособа повинна задекларувати отримані доходи від реалізації такої продукції та сплатити усі необхідні зобов’язання.

 

Який порядок визначення контролюючими органами земельного податку для ФО – власників нежитлових приміщень в багатоквартирних жилих будинках, які не мають правовстановлюючих документів на землю?
     Сума земельного податку, що має сплачувати фізична особа – власник нежитлових приміщень в багатоквартирному жилому будинку, визначається на підставі даних земельного кадастру щодо земельної ділянки, на якій розташована така будівля та нараховується пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в користуванні такої фізичної особи, з урахуванням прибудинкової території.
Повна:
     Відповідно до п.287.8 ст.287 ПКУ власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
     Згідно із пунктом 286.6 статті 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
     Пунктом 286.1 ст.286 ПКУ зазначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
     Таким чином, сума земельного податку, що має сплачувати фізична особа – власник нежитлових приміщень в багатоквартирному жилому будинку, визначається на підставі даних земельного кадастру щодо земельної ділянки, на якій розташована така будівля та нараховується пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в користуванні такої фізичної особи, з урахуванням прибудинкової території.

 

Яким чином нараховують та сплачують ЄВ за себе члени фермерського господарства?:
     Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) відповідно до яких, починаючи з 01.01.2018, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, нараховують ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  за себе у розмірі 22 відс. на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
     У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
     Зазначена категорія платників зобов’язана сплачувати за себе ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.
     Право на звільнення від сплати ЄВ за себе мають члени фермерського господарства, якщо вони належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, або отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Яким чином сплачує ЄВ голова фермерського господарства?

     У частині дугій ст. 2 Закону № 2464 зазначено, що виключно Законом № 2464 визначаються принципи збору та ведення обліку ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платники ЄВ, порядок нарахування, обчислення та сплати ЄВ.
     Згідно з п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
     В Законі України від 19 червня 2003 року № 973-ІV «Про фермерське господарство» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 973) розрізняються поняття «голова фермерського господарства» та «члени фермерського господарства», які регламентуються різними статтями Закону № 973.
     Головою сімейного фермерського господарства без статусу ЮО є член сім’ї, зареєстрований як ФОП, і визначений договором про створення сімейного фермерського господарства (частина третя ст. 8 прим. 1 Закону № 973).
     Водночас, відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 ФОП, в тому числі ФОП – платники ЄП, є платниками ЄВ.
     Базу нарахування ЄВ для зазначених осіб визначено у ст. 7 Закону № 2464.
     Якщо голова фермерського господарства, зареєстрованого як ЮО, виконує функції керівника або бухгалтера вказаної організації, то таке фермерське господарство використовує його працю, як працю ФО.
     Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ є, зокрема підприємства, установи та організації, інші ЮО, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
     Базою нарахування ЄВ для платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» та суму винагороди ФО за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

 

Яким чином здійснюється взяття на облік платників ЄВ – членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах?

Для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування члену фермерського господарства необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок № 1162).
     У Заяві члену фермерського господарства необхідно обов’язково зазначити додаткову інформацію: податковий номер та найменування фермерського господарства, членом якого він є. Така Заява повинна бути додатково підписана головою фермерського господарства.
     Контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік членів фермерського господарства безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до Порядку № 1162.

 

Несплата єдиного внеску: відповідальність для осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та членів фермерських господарств

Відповідно до пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464 із змінами та доповненнями платниками ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

За порушення законодавства по ЄВ, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно з ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема фізичними особами – підприємцями або особами, які забезпечують себе роботою самостійно, у сумі що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому нормами ст. 165 прим.1 КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за вказане порушення для членів фермерських господарств.

 

При яких умовах застосовується РРО фізичними особами – підприємцями – єдинщиками

Згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

– першої групи;

– другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

Разом з тим, наголошуємо, у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Зауважимо, що застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюється на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту.

 

Декларування доходів: способи подання декларації про майновий стан і доходи

Триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2017 році. Податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси у будь-який зручний спосіб за вибором платника:

– особисто або уповноваженою на це особою;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (ЕЦП), скориставшись Електронним кабінетом платника податків на веб-порталі ДФС України в меню електронних сервісів;

– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, при цьому платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.

Кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році, триває до 2 травня поточного року. Громадяни, які мають право на податкову знижку можуть подати декларацію про доходи до 31 грудня 2018 року.

 Платник податку має право включити до податкової знижки витрати з переобладнання автомобіля на газ

Платник податку має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених ним у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 ПКУ).

Нагадаємо, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається до 31 грудня 2018 року.

 Декларування доходів, якщо протягом звітного року змінили прізвище

Звертаємо увагу громадян, що при заповненні декларації про майновий стан та доходи (далі – Декларація) у рядку 3 згідно з даними паспорта вказуються прізвище, ім’я, по батькові платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

У разі якщо протягом звітного періоду, за який здійснюється декларування, або у наступному за ним році платник ПДФО змінив прізвище (ім’я, по батькові), у рядку 3 слід зазначити спочатку нове прізвище (ім’я, по батькові), а в дужках – попереднє прізвище (ім’я, по батькові).

Отже, фізичні особи, які відповідно до норм ПКУ зобов’язані та/або мають право подати Декларацію, починаючи з 1 січня 2018 року повинні звітувати за новою формою Декларації.

Податкові зобов’язання з ПДФО та з військового збору, зазначені в поданій річній Декларації, фізичні особи зобов’язані сплатити самостійно до 1 серпня 2018 року – це визначено п.179.7 ст.179 ПКУ.

 

Цікаво для тих, хто продає нерухомість

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регулюється статтею 172 ПКУ.

Дохід фізичної особи – резидента від продажу (обміну) житлової нерухомості не оподатковується податком на доходи фізичних осіб у разі виконання наступних умов:

– продається житловий будинок, квартира або їх частина, кімната, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельна ділянка, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;

– продаж одного із зазначених об’єктів здійснюється не частіше одного разу протягом звітного податкового року;

– відчужуваний об’єкт нерухомого майна перебуває у власності платника податку понад три роки.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

У разі продажу протягом року більш як одного з перелічених об’єктів нерухомості або іншої нерухомості, отриманий дохід підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором у розмірі 1,5%.

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного виробництва.

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно.

Відтак, фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до податкової інспекції за місцем реєстрації.

 

Дохід від продажу рухомого майна фізособою: коли оподатковується, а коли — ні

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 ПКУ.

Так, дохід фізичної особи від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не підлягає оподаткуванню.

Якщо фізична особа продавала або обмінювала протягом 2017 р. два та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то сума отриманого доходу підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 5 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до органу фіскальної служби за місцем реєстрації (паспортними даними). Граничний строк подання річної податкової декларації для такої фізичної особи — до 01.05.2018 р.

Крім того, фізична особа зобов’язана самостійно до 01.08.2018 р., що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

 

Платники податків мають право отримати акт звірки розрахунків за податками, зборами та ЄСВ

Пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).

Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.