Інформація Лозівської ОДПІ від 04.07.2018

І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

У липні нові рахунки для сплати податків і зборів!
Лозівська ОДПІ ще раз нагадує, що з 02 липня 2018 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків та зборів до державного та місцевого бюджетів. З оновленими рахунками можна ознайомитися на суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Харківській області» розділ «Бюджетні рахунки» підрозділ «Діючи рахунки»: http://kh.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/ або за телефонами 7-04-05 та 5-12-07.

Протягом першого півріччя мешканці Харківщини сплатили до бюджетів держави 16,7 млрд. грн. податків та зборів
В ГУ ДФС у Харківській області проінформували, що протягом шести місяців 2018 року забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів у сумі 16 768,9 млн. гривень.
Так до Зведеного бюджету надійшло:
ПДФО – 5 384,1 млн.грн., або 124,9 відс. (плюс 1 072,8 млн.грн.) від минулорічного показника;
ПДВ – 2 331,4 млн.грн., або 124,9 відс. (плюс 464,5 млн.грн.) від минулорічного показника;
Податку на прибуток – 876,3 млн.грн., або 137,4 відс. (плюс 238,3 млн.грн.) від минулорічного показника;
Акцизного податку – 156,4 млн.грн., або 117,9 відс. (плюс 23,8 млн.грн.) від індикативу;
Єдиного податку – 1 142,2 млн.грн., або 125,9 відс. (плюс 234,7 млн.грн.) від минулорічного показника;
Земельного податку та орендної плати – 707,3 млн.грн., або 103,8 відс. (плюс 25,9 млн.грн.) від минулорічного показника;
Рентної плати – 5 356,5 млн.грн.
При цьому, до Державного бюджету за січень – червень надійшло 10 040,7 млн.грн., до Місцевого бюджету – 6 728,1 млн. грн., що на 26,7 відс. або на 1 417,8 млн. грн. більше минулорічного показника.

Верховна Рада скасувала оподаткування аліментів від нерезидентів, сплату ПДВ при імпортуванні обладнання для виробництва енергії з відновлюваних джерел та надала можливість компенсації витрат сплачених на користь закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти
Парламент підтримав у другому читанні законопроект №8295 “Про внесення змін до статті 165 і 166 Податкового кодексу України”, яким скасовується оподаткування аліментів від нерезидентів. Зокрема, проектом скасовується норма про включення в загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід платника податку доходів у вигляді аліментів від нерезидента (юридичні, фізичні особи, що діють в одній державі, але постійно зареєстровані та проживають в іншій).
Зазначимо, одна з поправок законопроекту передбачає звільнення від податку операції з ввезенням обладнання для виробництва енергії з відновлюваних джерел. Зокрема, згідно із текстом закону тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання, устаткування, комплектуючих, які призначені для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії платником податку, який у встановленому чинним законодавством України порядку отримав технічні умови на підключення до електричних мереж.
Також розширюється перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, а саме: з 1 січня 2019 року платник податку на доходи фізичних осіб матиме право включати до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, як суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Харківські митники завадили перемещінню холодної зброї та старовинних банкнот
Напередодні у пункті пропуску «Гоптівка» харківські митники спільно зі співробітниками УСБУ в Харківській області завадили ввезенню в Україну холодної зброї та старовинних грошових банкнот.
Під час митного контролю громадянин України, водій автомобіля, що рухався з Росії в Україну, заявив про відсутність предметів заборонених або обмежених до переміщення. Але під час подальшого огляду у багажному відділенні авто у валізі була виявлена картонна коробка з-під цукерок, в якій знаходились паперові грошові банкноти з ознаками старовини. Також під валізою був прихований кортик з ознаками холодної зброї.
Відносно правопорушника складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.
Реєстр РРО оновлено
ДФС України наказом від 6 червня 2018 року №362 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Нагадаємо, що у ньому наводять перелік моделей, модифікації РРО, дозволених до первинної реєстрації, та РРО, первинну модифікацію яких заборонено.
Відповідно попередній перелік, який затверджений наказом ДФС від 20.02.18 р. №79, втратив чинність.

З 1 липня 2018 року встановлюються нові соціальні стандарти
Лозівська ОДПІ нагадує, що Законом «Про державний бюджет України на 2018 рік» України від 07.12.2017 № 2246 встановлено розміри прожиткового мінімуму для різних груп населення та розмір мінімальної заробітної плати.
Слід зазначити, що вищевказані показники впливають на розміри соціальних виплат, мінімальних пенсій, а також податкових соціальних пільг.
Так, з 1 липня 2018 року встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць − 1 777 грн.
Для основних соціальних і демографічних груп населення з 1 липня 2018 року встановлюються такі показники прожиткового мінімуму:
– для дітей віком до 6 років −1 559 грн.;
– для дітей віком від 6 до 18 років − 1 944 грн.;
– для працездатних осіб – 1 841 грн.;
– для осіб, які втратили працездатність − 1 435 грн.
Мінімальна заробітна плата, з початку 2018 року, складає у місячному розмірі – 3 723 грн., у погодинному розмірі − 22,41 грн. Станом на 1 липня 2018 року мінімальна заробітна плата не змінюється.
Звертаємо увагу, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Затверджено нову форму для подання запиту на отримання публічної інформації
ДФС України удосконалено форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів ДФС. Зокрема, передбачено можливість обрання запитувачем способу отримання інформації (документів) на запит на отримання публічної інформації шляхом проставлення у такому запиті відмітки «ознайомлення з документами в спеціальному місці розпорядника інформації».
Відповідний наказ Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 468 «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби» набрав чинності 26.06.2018: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/normativn/
Також наказом визначається порядок відшкодування витрат на копіювання та/або друк документів, що надаються за запитом на отримання публічної інформації, розпорядником якої є органи ДФС.
Так, орган ДФС надає за вимогою запитувача 10 перших сторінок документа безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів, крім документів, якщо вони надаються на вимогу запитувачу виключно на електронну пошту.
Крім того передбачено, що дія цього наказу не поширюється на відносини у сфері звернень громадян та адвокатських запитів, які регулюються Законом України «Про звернення громадян» та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідно.
Також наказом закріплено електронну адресу, на яку до ДФС направляється запит на отримання публічної інформації: [email protected], яка на сьогодні функціонує відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».Форма для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів ДФС: у розділі «Головна>Робота з громадянами>Публічна інформація> Форми подання запиту» за посиланням: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/formi-zapitu-na-informatsiyu/.

«Пульс» – унікальний сервіс зворотного зв’язку податкової служби з платниками податків
Громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби, про можливі корупційні дії з їхнього боку за номером гарячої лінії антикорупційного сервісу «Пульс» – (044)284-00-071 . Інформація приймається цілодобово.

ІІ. Інформація для бухгалтерів
Як фермерські господарства сплачують пенсійний
З 1 січня 2018 року платниками єдиного внеску визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Заява про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 12-ЄСВ (дод. 2 до «Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 24.11.14 № 1162) подається до органу ДФС за місцем проживання.
Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць.
Нагадуємо, мінімальний страховий внесок – це сума ЄСВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. З 01.01.2018 р. мінімальний страховий внесок становить 819,06 грн. (3723,00 х 22% ).
Максимальна величина бази нарахування ЄСВ – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, на яку нараховується ЄСВ. Максимальний страховий внесок з 01.01.2018 р. становить 12 285,00 грн. (3723,00 х 15 х 22%).
Члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати за себе ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Такі платники мають право сплачувати ЄСВ щомісяця у вигляді авансових платежів у розмірі, який визначили самостійно. При цьому квартальна сума ЄСВ обчислюватиметься з урахуванням таких авансових платежів.

Про обов’язок нарахування і сплати єдиного внеску фізичною особою – підприємцем, які провадять незалежну професійну діяльність
Відповідно до Закону №2464 ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність є платниками ЄВ.
ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.
ФОП звільняються від сплати за себе ЄВ, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону (ч.4 ст. 4 Закону №2464).
Періодом, за який зазначені платники подають звітність до фіскального органу (звітний період) є календарний рік.
У разі, якщо платником ЄВ не виконуються вимоги діючого законодавства, тобто не сплачується ЄВ та відповідно не подається звіт за звітний період – страховий стаж не зараховується, а отже особа позбавляється соціальних гарантій на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

До уваги платників ПДВ! Податок на додану вартість: причини коригування ПН
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в ЄРПН.
РК складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Згідно із п. 21 Порядку № 1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розділу V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК за формою згідно здодатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання РК та його реєстрації в ЄРПН, включаючи і термін такої реєстрації, аналогічний порядку, передбаченому для ПН.
Особа, яка здійснює реєстрацію РК в ЄРПН, визначена підпунктами 192.1 та 191.2 ст. 192 ПКУ.
Реєстрація РК в ЄРПН може бути здійснена тільки після реєстрації в ЄРПН ПН. РК до ПН, з дати якої минуло 1095 календарних днів, не може бути зареєстрована у зв’язку із сплином терміну, встановленого ст. 102 ПКУ.
Помилки, допущені у даті складання ПН та її порядковому номері, виправленню не підлягають (абзац шостий п. 21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 зі змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289).
Причини коригування, які можуть бути вказані в РК:
– «Повернення товару або авансових платежів» – після складання ПН відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів;
– «Зміна кількості» – після складання ПН відбувається зміна кількості товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення товарів);
– «Зміна ціни» – після складання ПН відбувається зміна ціни товарів/послуг (за винятком повного повернення коштів);
– «Зміна номенклатури» – після складання ПН відбувається зміна ціни частини товарів/послуг та/або одночасна зміна і кількості, і ціни товарів/послуг;
– у РК, який складається з метою виправлення помилок, допущених при здійсненні попередніх коригувань ПН, та відображення правильних показників товарних позицій, які утворились в результаті таких коригувань, вказується одна з причин коригування:
– «Усунення неоднозначностей»;
– «Зменшення обсягу при нульовій кількості»;
– «Зменшення кількості при нульовому обсягу».
Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків. Якщо одна і та ж сама причина коригування вказується в двох і більше рядках РК, запис в графі 2 в усіх таких рядках має бути ідентичним з точністю до знака.
Більш детальніше про особливості складання РК до ПН, що видаються покупцям – платникам ПДВ – у листі ДФС України від 22.06.2018 № 18983/7/99-99-15-03-02-17, за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72940.html

Зайво складена податкова накладна заблокована: чи необхідно надати пояснення та копії документів?
У разі зайвого (помилкового) складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної відсутні первинні документи щодо постачання товарів/послуг, тому з метою прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податків може подати лише письмові пояснення щодо зайвого (помилкового) складання податкової накладної/розрахунку коригування.
Разом з цим, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок) визначено право, а не обов’язок платника податків надавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Отже, враховуючи норми Порядку та п. 44.1 ст. 44 ПКУ щодо заборони формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених, зокрема, первинними документами, платник податку може не надавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН зайво (помилково) складених податкової накладної/розрахунку коригування.

Коли можуть відмовити в реєстрації платником ПДВ
Згідно з п.183.8 ПКУ контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст.180 і пп.181.1, 182.1 та 183.7 ПКУ, або за існування обставин, що є підставою для анулювання реєстрації згідно зі ст..184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені пп.183.1,183.3-183.7 ПКУ.

Податкова звітність з ПДВ за червень п.р. подається за оновленою формою
З 1 червня 2018 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» (далі – Наказ № 381).
Наказом № 381 внесено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість та порядку її заповнення та подання.
Зокрема, в новій редакції викладені додатки 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)», 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» та 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними у статті 16 Закону України від 24.06.2004 № 1877 «Про державну підтримку сільського господарства України» та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9)» податкової декларації з ПДВ. Також внесено відповідні зміни до Порядку № 21 у частині заповнення зазначених форм додатків.
Звертаємо увагу, подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені Наказом № 381, вперше здійснюється за звітний період червень 2018 (граничний термін подання 20.07.2018), ІІ квартал 2018 року (граничний термін подання 10.08.2018 – у серпні 2018 року).
Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зі змінами внесеними Наказом № 381, подається починаючи з 1 червня 2018 року.

Соціальна податкова пільга: нюанси
Відповідно до ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Для цього, працівник подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги. Пільга починає застосовуватись до нарахованого доходу у вигляді зарплати з дня отримання роботодавцем заяви про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець повинен відображати у податковій звітності усі випадки застосування чи незастосування податкової соцпільги згідно з отриманими від найманого працівника заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.
Нагадуємо, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації і винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округлених до найближчих 10 грн (у 2018 році – 2 470 грн).

Отриманий фізобою дохід у вигляді призу в негрошовій формі оподатковується із застосуванням підвищуючого коефіцієнту
Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %) (пп. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
При цьому, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт (п. 164.5 ст.164 ПКУ).

Продаж вживаних телефонів: чи потрібен касовий апарат?
Згідно з п.296.10 ст.296 ПКУ касові апарати не застосовуються платниками єдиного податку І, ІІ та ІІІ групи (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень.
Зазначена норма ПКУ не поширюється на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, обслуговуванню або гарантійній заміні, у цілях застосування касових апаратів, затверджено постановою КМУ від 16.03.2017 року №231 (далі – Перелік №231). Згідно з Переліком №231 до таких товарів належать, зокрема, смартфони та мобільні телефони, що мають згідно з УКТ ЗЕД код 8517 12 00 00.
При цьому, винятків щодо можливості незастосування касових апаратів для техніки, яка була раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.
Отже, при роздрібній торгівлі мобільними телефонами, які були у використанні, фізичним особам-підприємцям-платникам єдиного податку необхідно проводити розрахункові операції із застосуванням переведеного у фіскальний режим касового апарату.

Що потрібно знати про нормативну грошова оцінка земельних ділянок
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок: з якого періоду застосовується нове рішення місцевої ради?
Відповідно до ст. 270 ПКУ об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Базою оподаткування земельним податком, є зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого (пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 271.2 ст. 271 ПКУ).
Тобто, якщо рішення органів місцевого самоврядування щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, прийнято та офіційно оприлюднено відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня поточного року, то норми такого рішення застосовуються з 01 січня наступного бюджетного року (з початку планового періоду).
У разі оприлюднення рішення органів місцевого самоврядування щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, після 15 липня поточного року, то норми такого рішення застосовуються з 01 січня бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

В яких випадках майно платника податків звільняється з податкової застави?
Згідно з п. 93.1 ст. 93 ПКУ майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
– отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;
– визнання податкового боргу безнадійним;
– набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
– отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.
Відповідно до п. 93.2 ст. 93 ПКУ підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 – 93.1.5 п. 93.1 ст. 93 ПКУ.

ІІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян
Залишився місяць аби сплатити зобов’язання
Громадяни, які до 2 травня 2018 року подавали до податкової інспекції за місцем проживання (реєстрації) податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік про отримані доходи від спадщини (дарування), продажу рухомого та нерухомого майна, іноземні та інші доходи, повинні самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до 1 серпня цього року.

Сплачуєте страхові платежі – маєте право на податкову знижку
Згідно з пп. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних оіб (далі – платник податку) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених таким платником податку страховику – резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як самого платника, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
– при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому пп. 169.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2017 році – 2 240 грн. у розрахунку на місяць);
– при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2017 році – 1 120 грн. у розрахунку на місяць).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Слід зазначити, якщо платник податку до кінця податкового року, що настає за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (пп. 166.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Дохід від продажу власної сільгосппродукції не оподатковується
Відповідно до положень статті 165 ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України. Кодекс передбачає дотримання певних умов застосування такої пільги, які передбачені у пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
У разі продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки за формою № 3ДФ. Така довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви.
Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо сільськогосподарська продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення: садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва; особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.
Довідка видається строком на п’ять років. Оригінал довідки повинен зберігатись у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати її закінчення.
Таким чином, якщо продавець сільгосппродукції надав підприємству чи ФОП, які є податковим агентом, копію чинної довідки, і дані цього документа свідчать про наявність у такої фізичної особи права на застосування зазначеної вище пільги, то покупець не утримує податок з доходів, що виплачується за сільськогосподарську продукцію.

Якщо розміри земельних ділянок перевищують норми, встановлені Земельним кодексом України, то такі доходи включаються платником податку до загального річного оподатковуваного доходу, підлягають відображенню у декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та оподатковуються за ставкою 18%.
Отримані від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, доходи не оподатковується, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельної ділянки.

Якщо сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, фізична особа зобов’язана падати контролюючому органу зазначену довідку. При підтвердженні вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати втановленої на 1 січня звітного (податкового) року. Однак, якщо фізичною особою не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, то доходи від її продажу підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Яким чином ФОП на загальній системі оподаткування може самостійно виправити (уточнити) помилки, що містяться в раніше поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи?
Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556).
Уточнення (виправлення) сум податкового зобов’язання фізичних осіб – підприємців при самостійному виявленні помилок здійснюється у розд. VII «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» Декларації, де вказується сума, на яку збільшується (зменшується) податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб або військового збору у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
При цьому в рядку 27 Декларації вказується сума штрафу, яка розраховується платником податку самостійно у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
Сума пені, нарахована платником податку самостійно, вказується у рядку 28 Декларації відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нарахування якої розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

Припинення підприємницької діяльності ФОП: як повернути суму надміру сплаченого єдиного внеску
ФОП, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, має можливість повернути суму надміру сплаченого ЄСВ на підставі заяви, яка подається до дати зняття з обліку такого платника.
Роз‘яснення ДФС України у ЗІР (категорія 301.04.02).

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Загальні положення
Порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлено в статті 266 ПКУ.
Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, або його частка.
Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової або нежитлової нерухомості, в том числі його часток.
Спільна часткова або спільна сумісна власність, хто є платником?
а) спільна часткова власність – у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (або у свідоцтві/реєстраційному посвідченні на право власності на нерухоме майно) вказано вид спільної власності спільна часткова та зазначено розмір частки. Платником податку є кожен із співвласників за належну частку;
б) спільна сумісна власність не поділена в натурі – у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (або у свідоцтві/реєстраційному посвідченні на право власності на нерухоме майно) вказано вид спільної власності спільна сумісна. Платником податку є одна з таких осіб-співвласників;
в) спільна сумісна власність поділена в натурі – у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (або у свідоцтві/реєстраційному посвідченні на право власності на нерухоме майно) вказано вид спільної власності спільна сумісна та зазначено, що співвласникам належить окрема кімната/окреме приміщення в об’єкті житлової/нежитлової нерухомості. Платником податку є кожен із співвласників за належну йому частку у вигляді окремої кімнати/окремого приміщення в об’єкті житлової/нежитлової нерухомості
Пільги із сплати податку
База оподаткування зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв.м.;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв.м.;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості – на 180 кв.м.
Пільга не надається:
а) якщо об’єкти житлової нерухомості здаються в оренду;
б) якщо площа об’єктів житлової нерухомості перевищує п`ятикратний розмір пільгованої площі. Тобто, якщо площа квартири/квартир перевищує 300 кв.м, житлового будинку/житлових будинків перевищує 600 кв.м., різнотипних об`єктів перевищує 900 кв.м – пільга у вигляді зменшення бази оподаткування не застосовується.
Ставки податку
Встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року за 1 квадратний метр бази оподаткування.
25 000 грн. додатково сплачують власники будинків понад 500 кв.м. та квартир понад 300 кв.м. за кожен такий об’єкт житлової нерухомості.
На підставі яких документів нараховують податок?
На підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Податок нараховується за 3 роки
Якщо податкове повідомлення не надходило в попередні роки, такому власнику об’єкта нерухомого майна податок буде нараховано за останні 3 роки (пп.266.10.3 п 266.10 ст.266 ПКУ)
Термін сплати
Податок сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення
Відповідальність
Якщо платник податків не сплачує податок протягом 60 днів – штраф:
при затримці до 30 календарних днів – 10 відсотків погашеної суми боргу;
при затримці більше 30 календарних днів – 20 відсотків погашеної суми боргу.
За порушення термінів сплати платнику надсилається податкова вимога із зазначенням суми боргу.
У разі несплати суми податкового боргу, яка зазначена в податковій вимозі, на майно платника податків накладається арешт до моменту погашення боргу.
Податкове повідомлення – рішення надсилається платнику за його місцем реєстрації.
Інформація щодо місця реєстрації – це інформація внесена до інформаційних баз фіскальної служби на момент, коли громадяни звертались до фіскальних органів з метою отримання ідентифікаційних кодів. Протягом місяця після зміни місця реєстрації громадянин зобов’язаний повідомити про такі зміни контролюючий орган, де він поставлений на облік (п.70.7 ст.70 ПКУ, заява форми 5 ДР). Якщо платник не повідомляє ДФС про зміну реєстрації – податкове повідомлення-рішення надсилається на адресу, інформація про яку міститься в контролюючому органі, тобто стару адресу. Таким чином платник не ознайомлений із сумою проведених нарахувань податку. Внаслідок чого виникає податковий борг, штрафні санкції, арешт майна.

Податкові зобов’язання з податку на нерухомість, земельному та транспортному податках громадянам необхідно сплатити протягом 60 днів з дня отримання повідомлення – рішення
Відповідно до норм ПКУ, фізичні особи, які мають у власності квартири, будинки, об’єкти нежитлової нерухомості, земельні ділянки, транспортні засоби є платниками податку за таке майно.
Нарахування відповідних податків здійснюють органи фіскальної служби та надсилають громадянам податкові повідомлення-рішення із зазначеною сумою податку та реквізитами для сплати. Нараховану суму податку необхідно сплатити протягом 60 днів з дня отримання повідомлення-рішення.
У разі якщо платник виявив розбіжності між даними, зазначеними в повідомленні – рішенні та даними, зазначеними в документах на право власності на об’єкт, що підлягає оподаткуванню, він може звернутися до державної податкової інспекції за місцем реєстрації для проведення звірки. Для цього громадянину необхідно пред’явити оригінали документів, які підтверджують його право власності на відповідний об’єкт. Якщо розбіжності будуть підтверджені, то контролюючий орган проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове повідомлення – рішення. Попереднє повідомлення – рішення вважається скасованим. Громадянин може провести таку звірку протягом 60 днів з дня отримання повідомлення – рішення, адже по завершенню цього терміну до моменту сплати податку буде нарахована пеня.
Нагадаємо, за несвоєчасну сплату податків фізичній особі нараховується штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу та пеня в залежності від кількості днів затримки сплати.
Крім того, звертаємо увагу громадян, в яких відбулись зміни в реєстраційних даних, зокрема місця проживання, зобов’язані протягом місяця проінформувати про це орган фіскальної служби. Для цього їм необхідно подати до ДПІ за місцем реєстрації заяву за формою № 5ДР.
Для чого це потрібно? Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб, громадяни у визначений законодавством термін отримають податкові повідомлення – рішення про нараховані суми податків, а саме, земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку. Відповідно, вони зможуть своєчасно виконати свій обов’язок зі сплати податків, не порушуючи граничні терміни сплати та уникнути фінансових санкцій.