Лідери Литви підтримали прагнення України повернути військовозобов’язаних чоловіків

Президент Литви Гітанас Науседа [Gitanas Nausėda] та прем’єр-міністерка Інгріда Шимоніте [Ingrida Šimonytė] вважають, що країна має допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку, які проживають за кордоном. Про це пише литовська інформаційна агенція LRT у понеділок, 29 квітня.

За словами Гітанаса Науседи, Литва має співпрацювати з Україною у питанні повернення військовозобов’язаних чоловіків.

«Україна повинна мати засоби та інструменти, щоб запросити своїх молодих чоловіків служити своїй батьківщині. Ми повинні співпрацювати з Україною в усіх сенсах», – сказав президент Литви Гітанас Науседа.

Своєю чергою прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте зауважила, країна може вжити заходів для того, щоб повернути військовозобов’язаних українців до України, але це має вирішуватись на рівні Євросоюзу.

«Ми, напевно, могли б шукати якісь способи, щоб переконатися, що людина виконала свій мобілізаційний обов’язок або звільнена від нього, коли ми розглядаємо питання про продовження посвідки на тимчасове проживання. Але нам потрібно працювати не лише з українською владою, але й ширше, оскільки зараз ЄС має так званий тимчасовий захист для українців», – сказала прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте.

Як розповіла в інтерв’ю інформаційній агенції «Елта» голова Департаменту міграції Литви Евеліни Гудзінскайте, українці у Євросоюзі мають тимчасовий захист, наразі Литва може його скасувати лише в разі загрози безпеці держави.

«Має бути створена якась спеціальна законодавча база, тому що наразі її немає. А якщо говорити про право Європейського Союзу про тимчасовий захист, то це європейське рішення, тому має бути європейське рішення, як реагувати на такий запит з боку України», зазначила Евеліна Гудзінскайте.

Евеліна Гудзінскайте також розповіла, що наразі у Литві проживає майже 30 тис. українських чоловіків призовного віку. Близько 5 тис. з них мають тимчасовий захист як біженці, а інші приїхали працювати або навчатися. Евеліна Гудзінскайте також зазначила, що наразі немає правових підстав, які б зобов’язували Литву допомагати Україні в процесі мобілізації.

«Це політичне питання. Той факт, що Україна чи інша країна оголосила мобілізацію, не має на нас жодного впливу, згідно з нашим законодавством. Будь-яка реакція, якщо вона буде, буде політичним рішенням Литви… Для виконання цих рішень необхідно буде прийняти деякі національні законодавчі ініціативи, але знову ж таки, виникне величезне питання про те, як це буде сумісно з законодавством ЄС», – підсумувала Евеліна Гудзінскайте.

Нагадаємо, відповідно до розпорядження голови МЗС України Дмитра Кулеби, з 23 квітня військовозобов’язані українці віком від 18 до 60 років не можуть отримати консульські послуги за кордоном. Крім того, з 25 квітня чоловіки віком від 18 до 60 років зможуть отримати паспортні документи тільки на території України, пересилати їх за кордон заборонено.

На тлі заходів, які вжила Україна стосовно чоловіків призовного віку за кордоном, низка країн зробила заяви. Так міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща готова допомоги Україні повернути військовозобов’язаних чоловіків, які перебувають у Польщі нелегально. Водночас голова міністерства внутрішніх справ Польщі Марцін Кєрвінський заявив, що Польща продовжить захист для українців, які не мають паспортів.

Офіційний представник МВС ФРН Максиміліан Калль заявив, що влада Німеччини не планує позбавляти військовозобов’язаних українців статусу біженців. Тимчасова відмова України надавати чоловікам консульські послуги не вплине на їх перебування у Німеччині.