І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України
Понад 7,8 мільярдів гривень до Державного бюджету від Харківської митниці ДФС
З початку 2018 року Харківська митниця ДФС спрямувала до Державного бюджету України понад 7,8 мільярдів гривень. В порівнянні з аналогічним періодом 2017 року перерахування збільшились на 9,3 %.
У серпні поточного року митницею перераховано 1,2 млрд. грн, виконання індикативного показника склало 103 %. Перерахування за серпень збільшились у порівнянні із минулим роком на 29,8 %.
Крім того, в ГУ ДФС області проінформували, що з початку року через митний кордон України Харківською митницею ДФС пропущено 22,3 мільйони тонн вантажів, 1,4 мільйони транспортних засобів та 3,3 мільйони громадян.
Змінився порядок подання фінансової звітності
З 14.07.2018 р. набрала чинності постанова КМУ від 11.07.2018 р. №547, якою внесено зміни до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого власною постановою від 28.02.2000 р. № 419.
Змінами, зокрема, передбачено:
– доповнення переліку підприємств, які складають фінансову звітність за Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ);
– подання фінансової звітності, складеної за МСФЗ, на основі таксономії в єдиному електронному форматі;
– подання окремими категоріями підприємств разом з фінансовою звітністю
звіту про управління та звіту про платежі на користь держави;
– оприлюднення фінансової звітності згідно з вимогами, встановленими Законом про бухгалтерський облік;
– подання консолідованої фінансової звітності.
Слід зазначити, що абзац восьмий п. 1 змін, затверджених постановою № 457 (щодо подання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, складеної на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном), набирає чинності з 01.01.2019 р.
Змінився порядок перерахування ПДФО за орендк земельних ділянок
Лозівська ОДПІ звертає увагу, що 15 серпня 2018 набрав чинності Закон України від 10 липня 2018 №2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств».
Цим Законом доповнено ст.168, а саме підпунктом 168.4.9 встановлено, що податок на доходи фізичних осіб з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачується податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).
Модернізовано пошукову систему Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу
Інформаційно-довідковий департамент ДФС України у розділі «Необхідно знати» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі – «ЗІР») за посиланням http://zir.sfs.gov.ua/main/index/needtoknow проінформував про внесення змін до пошукової системи «ЗІР», зокрема до розділів «Запитання-відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та підрозділу «Письмові звернення» розділу «Єдиний реєстр ІПК, Електронний кабінет, письмові зверненя».
Відтепер, скориставшись новою функціональною кнопкою «Нове у розділі», користувачі ЗІР мають можливість в один клік здійснити вибірку та ознайомитись із запитаннями-відповідями, документами, відповідями на письмові звернення або всіма одночасно (в залежності від обраного джерела пошуку), внесеними в ЗІР протягом останніх семи календарних днів. Крім того, у разі необхідності ознайомлення з інформацією за відповідним тематичним напрямом, критерії можуть бути додатково деталізовані по обраному податку (збору, платежу, внеску), напряму пошуку, типу платника, ключовим словам тощо.
Експорт олійних культур сільгоспвиробників — без ПДВ
Законом від 22.05.2018 р. №2440 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» передбачено, що дія пункту 63 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ не поширюються на операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту сільськогосподарськими підприємствами – виробниками соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), вирощених ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису.
Цей Закон набрав чинності з 01.09.2018 (опубліковано в «Голосі України» 31.08.2018 № 162).
Новітня система „Електронний чек” – альтернатива діючим РРО
Нагадуємо, що система «Електронний чек», яка реалізується у рамках пілотного проекту Державної фіскальної служби, має на меті здійснення позитивних змін у ланці «підприємець – споживач».
Сутність новації полягає у запровадженні альтернативного технологічного рішення у сфері реєстрації розрахункових операцій в галузі торгівлі, – без застосування традиційних реєстраторів розрахункових операцій, натомість у практику впроваджується електронний додаток до смартфона, який і буде виконувати функцію реєстратора розрахункових операцій.
Слід наголосити, що система e-Receipt може бути встановлена на будь-який пристрій: персональний комп’ютер, планшет, смартфон – вона доступна та безкоштовна, при цьому вона може бути інтегрована з іншими системами Державної фіскальної служби та бухгалтерськими програмами.
Система має найвищий ступінь захисту і працює 24 години на добу та 7 днів на тиждень. Застосування цієї моделі позбавляє необхідності придбавати традиційний касовий апарат та друкувати паперові чеки.
Громадяни зможуть перевірити фіскальний чек у відкритій частині Електронного кабінету ДФС, що знаходиться на офіційному веб-сайті ДФС України.
Система «Електронний чек» – зручна та економна для підприємців, вона дозволить підвищити ефективність контролю за розрахунковими операціями та оперативно виявляти факти порушень при здійсненні таких операцій, а це зменшить обсяги тіньового обігу товарів, перш за все підакцизної групи.
Реєстрація програмного комплексу, через який функціонує нова система «Електронний чек», буде здійснюватись через Електронний кабінет в режимі он-лайн, безкоштовно. При цьому нова модель передбачає виключення послуг інформаційних еквайєрів, які передають дані РРО, за що кошти сплачують платники податків. Новітня модель створює реальні можливості для захисту прав бізнесу та споживачів.
Боротьба з виплатою заробітної плати «в конвертах» – шлях до підвищення рівня життя
Актуальною проблемою у нашому суспільстві залишається боротьба з виплатою з/ плати «в конвертах».
Громадяни і досі віддають перевагу нелегальній сумі в “конверті”, ніж легальній заробітній платі та офіційному трудооформленню, забуваючи про велику ціну цього питання в майбутньому. А підприємства, з метою мінімізації податків, офіційно виплачують працівникові мінімальну з/плату, або навіть і меншу. Виплата такого рівня з/плати зазвичай свідчить про численні порушення роботодавцем трудового законодавства та, як наслідок, виплати нелегальної з/плати.
Тож, шановні громадяни, пам’ятайте, що Ви маєте право вимагати від роботодавців виплати гідної та легальної з/плати відповідно до законодавства. Кожна гривня податку із з/ плати, що надійде до бюджету, впливає на забезпечення Вашої пенсії у майбутньому!
ІІ. Інформація для бухгалтерів
З 28 липня 2018 року аліменти не оподатковуються
Законом України від 03 липня 2018 року №2477 внесено зміни до ст.165 ПКУ, якими передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються аліменти, які виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.
Вказані зміни до ПКУ набрали чинності з 28 липня 2018 року.Більш детально у Законі: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2477-19
З 1 вересня 2018 року платники єдиного внеску подаватимуть звітність за новими формами
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України 15.05.2018 №511, який набрав чинності з 1 серпня п.р., внесено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄВ.
Зокрема, змінено Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (звітний період серпень місяць 2018 року, термін подання протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду) та Додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (звітний період за 2018 рік).
Відповідно до внесених змін платники ЄВ подаватимуть, звітність за новими формами з 01.09.2018 за звітні періоди починаючи з серпня 2018 року.
Коли звітують з єдиного внеску члени фермерського господарства
Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку №435, для членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звітними періодами є календарні місяці, які формуються та відображаються у річній звітності, що подається до 1 травня року за результатами фінансового року.
Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄВ (далі – Звіт) подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до Порядку №435 із зазначенням типу форми «початкова».
Згідно з п. 3 розділу ІІІ Порядку №435 члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Звіт зазначеними особами не подається.
При самостійному визначенні бази нарахування ЄВ члени фермерських господарств, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе відповідно до пп. 10, 11 розділу IV Порядку №435 один раз на рік у терміни, визначені п. 5 розділу ІІІ Порядку №435.
Звітним періодом є календарний рік.
Транспортний податок: особливості сплати.
Відповідно до ст.267 ПКУ платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти.
Об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, які підпадають під оподаткування.
Ставка податку встановлюється у розмірі 25000 гривень на рік за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.
Базовий податковий період дорівнює календарному року.
Обчислення транспортного податку (далі – податок) фізичним особам здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника.
ППР про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового року.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, фахівець повідомила, що податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає ППР новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) ППР про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.
Контролюючий орган надсилає ППР новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.
Фізичні особи – платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
– об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
– розміру ставки та нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і вручає йому нове ППР. Попереднє ППР вважається скасованим.
Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному ПКУ, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.
Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення ППР.
Слід зазначити, що відповідно ПКУ, у разі коли пошта не може вручити платнику податків ППР через відсутність платника за місцезнаходженням, відмову прийняти ППР, або з інших причин, ППР, вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Витрати на придбання дозволу чи ліцензії: відображаємо в обліку
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування передбачено п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Згідно з п. п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, яким визначено строки нарахування амортизації нематеріальних активів, зокрема, до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) зі строком корисного використання не менше двох та не більше десяти років.
Підпунктом 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
– вартість гудвілу;
– витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
– витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію, інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Згідно з п. 10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 №242 (далі – П(С)БО 8), придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю.
Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням. Фінансові витрати не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати») (п. 11 П(С)БО 8).
З урахуванням зазначеного, нематеріальні активи, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При цьому фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі нематеріальні активи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації таких нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Що необхідно зберігати на робочому місці власнику РРО
Відповідно до п. 4 розділу III Порядку №547, СГ, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема:
– зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового (але не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії;
– у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;
– забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
– друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;
– зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.
Деякі умови, при яких сума від’ємного значення ПДВ вважається відшкодованою
Відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ ПКУ платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:
SНакл = SНакл Отр + SМитн + SПоп Рах + SОвердрафт – SНакл Вид – SВідшкод – SПеревищ,
де, зокрема, SВідшкод – загальна сума ПДВ, заявлена платником ПДВ до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до ПКУ.
Підпунктом 4 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289), із змінами та доповненнями визначено, що розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється у межах суми, обчисленої відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ ПКУ на момент подання податкової декларації з ПДВ (далі – реєстраційна сума), за вирахуванням від’ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ.
Якщо сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету здійснюється за рахунок від’ємного значення з ПДВ, задекларованого у рядку 20.2.2 податкової декларації з ПДВ, то така сума зменшує реєстраційну суму та вважається відшкодованою в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
Щодо складання податкової накладної за щоденними підсумками
Ввідповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити як, зокрема код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.
Пунктом 201.4 ст. 201 ПКУ передбачено, що податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:
здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
Згідно з п. 8 та п. 12 Порядку № 1307, у верхній лівій частині податкової накладної, яка складається за щоденними підсумками операцій, робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини «11», у рядку «Особа (платник податку) – покупець» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний Індивідуальний податковий номер «100000000000».
Відповідно до постанови КМУ 18.02.2002 року № 199 фіскальний звітний чек (Z-звіт) містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним запрограмованим кодом товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості.
Тому платник податку згруповує в податковій накладній в графі «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД/коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, та графи 4, 5, 6 та 7 не заповнює.
Згідно з п. 17 Порядку № 1307 для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні. У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».
При складанні податкової накладної для операцій, що оподатковуються ПДВ, у графі 10 відображається загальний обсяг постачання (база оподаткування) товарів/послуг без урахування ПДВ.
Юридична особа: чи можна перейти на «спрощенку» протягом року
Перехід на спрощену систему оподаткування СГ, зазначеного в абзаці першому п. п.298.1.4 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, СГ дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст.291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл.1 р. XIV ПКУ.
Анулювання реєстрації юридичної особи як платника єдиного податку
П.299.10 та п.299.11 ст.299 ПКУ визначено випадки та строки анулювання реєстрації юридичної особи як платника єдиного податку.
Відповідно до норм ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
– подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, у якому подано таку заяву;
– припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – у день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
– переходу на сплату інших податків і зборів, у випадках та у строки передбачені п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених главою І «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення. У такому випадку, СГ має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
У разі несплати платником авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів застосовуються штрафні санкції
У разі ненарахування, неутримання та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування), авансового внеску при виплаті дивідендів до платників застосовується відповідальність у вигляді штрафів, передбачених ст. 127 ПКУ, та пені відповідно до положень ст. 129 ПКУ.
Підприємство виплачує фізичній особі орендну плату за користування майном. Чи нараховувати ЄСВ?
Базою нарахування ЄСВ для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.
Отже, ЄСВ не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно договору найму (оренди) нерухомого або рухомого майна. ( п. 1 част. 1 ст. 7 Закону № 2464)
ІІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян
Права та обов’язки садівничих кооперативів та його членів щодо сплати земельного податку
Платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку.
Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться фіскальними органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Громадянам України можуть безоплатно передаватись земельні ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара (ст. 121 Земельного кодексу України).
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).
Від сплати земельного податку звільняються інваліди першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ст. 281 ПКУ).
Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ.
Отже, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку, визначені ст. 281 ПКУ, є платниками земельного податку.
Тобто, у разі наявності у фізичних осіб – членів садівничого товариства приватизованих земельних ділянок (свідоцтва на право власності) земельний податок сплачується ними самостійно (або використовується пільга зі сплати податку).
Фізичні особи, які звільняються від сплати земельного податку, не є платниками земельного податку за приватизовану земельну ділянку розміром 0,12 га.
Садівниче товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.
Тобто, якщо фізичними особами – землекористувачами земельних ділянок, наданих для ведення садівництва, не оформлено право власності, то садівниче товариство є платником земельного податку за такі земельні ділянки (включаючи земельні ділянки загального користування).
Підприємець – платник єдиного податку не отримав дохід. Який порядок сплати ЄСВ?
Платниками ЄСВ є ФОП, в тому числі підприємці – платники єдиного податку.
Для ФОП – платників єдиного податку ЄСВ нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ.
При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2018 році – 819 грн. 06 коп (3 723 грн х 22%)).
Отже, базою нарахування ЄВ для підприємців – платників єдиного податку 1 – 3 груп для себе є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ та не менше розміру мінімального страхового внеску (у 2018 році – 819 грн. 06 коп.).
ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Таким чином, підприємці – платники єдиного податку сплачують ЄСВ за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.
Виключенням є підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Зазначена норма передбачена п. 4 част. першої ст. 4; п. 3 част. першої ст. 7, част. дванадцята ст. 9 Закону № 2464.
До уваги підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність!
ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, визначені платниками ЄСВ.
Починаючи з 01 січня 2017 року зазначені платники в обов’язковому порядку сплачують ЄСВ у розмірі не менше ніж мінімальний (незалежно від сум отриманого чи неотриманого доходу підприємницької діяльності).
При цьому з 01 січня 2018 року ЄВ сплачується щокварталу (термін сплати ЄВ – до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.)
З метою запобігання виникнення заборгованості, стягнення його через органи ДВС, необхідно своєчасно сплачувати єдиний внесок усім зареєстрованим підприємцям.
Звірка щодо наявності чи відсутності заборгованості проводиться в ДПІ за місцем реєстрації платника.
Яка відповідальність передбачена за несплату або несвоєчасну сплату плати за землю ФО (громадянином)?
Нагадуємо платникам плати за землю, що відповідно до ПКУ нарахування сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платнику за місцем його реєстрації податкове повідомлення-рішення. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення узгодженого грошового зобов’язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
– при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ.
Як ФОП правильно оформити найманого працівника
Відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу фіскальної служби.
Оформлюючи нового працівника на роботу, підприємцю необхідно:
– укласти в письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП України; форма трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджена наказом Мінпраці від 08.06.2001 № 260);
– оформити наказ про прийняття на роботу (заповнюють типову форму № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджену наказом Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 року № 489);
– повідомити ДФС про прийняття працівника на роботу (постанова КМУ від 17 червня 2015 р. № 413).
При цьому необхідно пам’ятати, що повідомлення про прийняття на роботу подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови КМУ від 17 червня 2015 р. № 413.
Таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем їх обліку як платника ЄСВ:
засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Підприємці – платники єдиного податку І та ІІ груп мають право на щорічну відпустку
Відповідно до норм ПКУ, ФОП, платники єдиного податку 1 та 2 групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку один раз на рік на час відпустки протягом одного календарного місяця.
Крім того, не сплачується єдиний податок за період хвороби, підтверджений копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до територіального органу ДФС у вигляді заяви у довільній формі.
З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до податкової інспекції заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності – одразу після закінчення лікарняного.
Варто пам’ятати, що платники єдиного податку є ще й платниками ЄСВ. Чинним законодавством не передбачено пільг щодо його сплати на час відпустки, або хвороби. Отже, ЄСВ сплачується незалежно від діяльності чи фінансового стану платників податків і без перенесення термінів сплати.
Облік фізособи – нерезидента здійснюється тільки за реєстраційним номером облікової картки
Чинним законодавством передбачено внесення до паспорта громадянина України відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта. Фізична особа – нерезидент, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, не має такої можливості.
До уваги платників плати за землю!
Відповідно до п. 284.2 ст. 284 ПКУ, якщо право на пільгу у платника плати за землю виникає протягом року, то він звільняється від сплати земельного податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року земельний податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.
Згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
Як оподатковуються проценти на банківських депозитах громадян
Податковий агент – банківська установа перераховує ПДФО до бюджету із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Зазначена норма визначена п.п.170.4.1 ст. 170 ПКУ.
Ще раз про податкову знижку
Лозівська ОДПІ нагадує, що для реалізації права на податкову знижку за 2017 рік платнику податку необхідно заповнити та подати до податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем реєстрації фізичної особи) податкову декларацію про майновий стан і доходи до кінця 2018 року.
У разі, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
З 2018 року громадяни мають право на податкову знижку за сплачені освітні послуги дошкільних, шкільних та позашкільних закладів освіти у зв’язку з внесенням змін до ПКУ з 28 липня поточного року. Право на отримання податкової знижки мають лише члени сім’ї першого ступеня споріднення: чоловік, дружина, діти, батьки. Цим правом можна скористатися з 1 січня до 31 грудня 2019 року за 2018 рік.
Підтвердженням отриманих освітніх послуг є договір, який платник складає із закладом освіти. В такому договорі має бути зазначено: хто надає послугу, хто її отримує, яка сума та термін надання послуги. Договори та розрахункові документи, які підтверджують сплату коштів, платник має зберігати протягом трьох років.
Перелік вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено відповідними законами України: «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту».