Інформація Лозівського управління Головного управління ДФС у Харківській області від 18.03.2019

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області та органів ДФС України

Від Харківщини надійшло 166,5 млн.грн. військового збору до Держбюджету
До Державного бюджету за січень-лютий 2019 року надійшло 166,5 млн. грн. У порівнянні з минулорічним періодом, надходження військового збору зросли на 36,2 млн.грн. або на 27,8%. Додатково до бюджету надійшло 25,6 млн. грн.
Зокрема у лютому 2019 року надійшло 88,2 млн. грн. До відповідного періоду минулого року приріст збору досяг 17,8 млн. грн., тобто надходження зросли на 25,2 %.
У фіскальному відомстві відзначають позитивну динаміку надходжень військового збору. Так, у січні цього року надходження становили 78,3 млн. грн., лютому – 88,2 млн. грн.

З початку року платники Харківщини спрямували до соціальних фондів 2,3 млрд.грн. ЄСВ
В Головному управлінні фіскальної служби Харківського регіону проінформували, що протягом січня-лютого платники регіону сплатили 2 256 млн. грн.єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Досягнуто ріст збору до 2018 року на 453,3 млн. грн (+ 25,1 відс.).
За лютий 2019 року ЄСВ надійшло 1 145,4 млн. грн. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 216,3 млн. грн.
Водночас спостерігається позитивна динаміка надходжень. Так, якщо у січні 2019 року надійшло 1 110,3 млн, то у лютому сума єдиного внеску зросла на 35,1 млн.грн.

Запрошуємо громадян до декларування доходів, отриманих у 2018 році
Лозівське управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків протягом 2018 року, під час якої певні категорії фізичних осіб зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2018 рік та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) і військового збору.
Так, громадяни зобов’язані включити суму отриманих протягом 2018 року доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати до 01 травня 2019 року річну податкову Декларацію за наслідками звітного 2018 року, а також нарахувати і сплатити до 01 серпня 2019 року ПДФО та військовий збір з таких доходів.

Кожен найманий працівник повинен бути офіційно оформлений
Лозівське управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що трудові відносини роботодавця з найманим працівником розпочинаються з укладення трудового договору, який оформлюється наказом та повідомленням органів ДФС про прийняття працівника на роботу.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Нагадуємо, що за порушення трудового та податкового законодавства роботодавці, які використовують найману працю неоформлених працівників і неофіційно виплачують заробітну плату несуть адміністративну, фінансову та кримінальну відповідальність.

Запровадження єдиного казначейського рахунку
Лозівське управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє. Наближається термін завершення перехідного етапу переведення підприємств на обслуговування через «Єдиний рахунок» ДФС.
З 18 березня 2019 р. підприємства зможуть перераховувати кошти авансових платежів виключно на «Єдиний рахунок». Рахунки митниць ДФС для поповнення авансових платежів підприємствами буде заблоковано!
З 18 березня до 16 квітня 2019 р. залишки коштів на рахунках митниць ДФС можуть бути використані для митного оформлення товарів. Повернення підприємствам коштів авансових платежів будуть здійснюватися протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок відповідно до Порядку повернення, затвердженого наказом Мінфіну від 18.07.2017 № 643 «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення» (зі змінами).
Також інформуємо, що триває Пілотний проект з переведення підприємств на обслуговування через «Єдиний рахунок». Запрошуємо суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності долучатися до другої фази цього проекту. Рішенням про участь вважатиметься переведення коштів авансових платежів на «Єдиний рахунок».
Надаємо реквізити депозитного рахунку 3734, відкритого на ім’я ДФС (єдиний рахунок) для зарахування авансових платежів (передоплати):
Рахунок: 37341039292197.
Банк отримувача: ДКСУ (Держказначейство).
МФО банку: 899998.
Отримувач: ДФС України.
ЄРДПОУ: 39292197.
Довідково: новий Порядок повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734, відкритого в Казначействі на ім’я ДФС, затверджений наказом Мінфіну від 22.02.2019 № 80 «Про внесення змін до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів», знаходиться на реєстрації в Мін’юсті.

Через Електронний кабінет можна отримати копію поданої раніше звітності
Подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну України від 06.06.2017 №557, на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом. Відповідно до п. 42.1 прим. 1 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі. У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності. Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності до ДФС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків. За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.

З 2020 року скасовується подання окремого звіту про суми податкових пільг
Постановою КМУ від 31.10.2018 № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1233» передбачається, що з 2020 року скасовується подання окремого звіту про суми податкових пільг. Так, Постановою КМУ №891 визначено, що суб’єкт господарювання, який не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про їх суми у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.
Інформація про суми податкових пільг у податковій звітності повинна містити такі дані: — код пільги за кожним видом податкових пільг, найменування пільг згідно з довідником пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються ДФС; — сума податку (збору), не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти); — строк користування податковою пільгою у звітному періоді — число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами; — сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням. Облік податкових пільг ведеться контролюючими органами на підставі податкової звітності. Постанова № 891 набирає чинності з 1 січня 2020 року. Отже, передбачається скасування з 2020 року для суб’єктів господарювання обов’язку подавати до контролюючого органу окремий звіт про суми податкових пільг. Облік сум податкових пільг буде здійснюватись контролюючим органом на підставі інформації, відображеної в поданій такими суб’єктами господарювання податковій звітності.

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Звертаємо увагу на зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств
ДФС України листом від 11.03.2019 № 7785/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист № 7785) повідомила про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесені до ПКУ Законом № 2628, які набули чинності 01 січня 2019 року.
Законом № 2628, зокрема:
– доповнено та уточнено поняття, визначені ст. 14 ПКУ.
Так, п. 14.1 ст. 14 ПКУ доповнено новими підпунктами, а саме:
– п.п. 14.1.1², яким введено поняття «актив з права користування – визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди»;
– п.п. 14.1.125¹, яким визначено поняття «норматив витрат на виплати страховим посередникам – гранично допустима величина будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування, встановлена для цілей Кодексу за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
У п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 ПКУ уточнено поняття деривативу.
Також Законом № 2628:
– уточнено умови включення юридичних осіб до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
– ст. 138 ПКУ доповнено новим п. 138.4 та передбачено, що вимоги підпунктів 138.1 – 138.3 ст. 138 ПКУ, якими визначені різниці для коригування фінансового результату до оподаткування та порядок розрахунку амортизації, не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди;
– уточнено вартісний показник для застосування визначених ПКУ мінімально допустимих строків корисного використання, встановлений для основних засобів 4 групи, який складає понад 6 000 гривень замість раніше визначеного у розмірі 2 500 гривень (п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ);
– внесено зміни при визначенні різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій;
– подовжено застосування прискореної амортизації для основних засобів, введених в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року (оновлено п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Більш детальніше у Листі № 7785, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73283.html

У які строки слід сплачувати податок на прибуток?
Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ (п. 137.1 ПКУ). Податковими (звітними) періодами для податку, крім випадків, передбачених п. 137.5 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ПКУ). Пунктом 137.5 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку: а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році; б) виробників сільськогосподарської продукції; в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Крім того, п. 137.8 ПКУ визначено, що платники податку на дохід – суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток. Відповідно до п. 57.1 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Платник податку на прибуток отримав поворотну фінансову допомогу. Як це вплине на податковий облік?
ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суми поворотної фінансової допомоги, наданої/отриманої платником податку на прибуток.
Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.
Тобто, отримання поворотної фінансової допомоги не відображається у складі доходів і витрат, отже не впливає на фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку, і, як наслідок, не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.
Якщо поворотна фінансова допомога прощена надавачем, то оскільки вона отримувачем не підлягає поверненню, то включається до його доходів звітного періоду.
Отже дохід, визначений у бухгалтерському обліку, отриманий в результаті прощення поворотної фінансової допомоги, збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14; п.п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ; п. 5 П (С) БО 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом МФУ від 31.01.2000 №20.

Оприлюднено Довідник показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів
На офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/325490.html розміщено інформацію про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного веб-сайту Держгеокадастру) – Довідник показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (станом на 01.01.2019).
Основними завданнями створення Довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є:
– систематизація актуальної інформації про рік останнього проведення нормативної грошової оцінки земель кожного населеного пункту України та його середню (базову) вартість, дату та номер рішення місцевої ради про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, розрахункову площу та чисельність населення, кошторисну вартість робіт, значення регіональних та зональних коефіцієнтів оцінки;
– забезпечення розробників технічної документації із нормативної грошової оцінки земель населених пунктів матеріалами для аналізу результатів оцінки населених пунктів, визначення співвідношення отриманих результатів по землях однотипних груп населених пунктів у різних регіонах країни, що дозволить підвищити якість виконання робіт з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, унеможливить штучне заниження або завищення такої оцінки;
– забезпечення аналізу та прогнозування органами місцевого самоврядування економічного ефекту застосування нормативної грошової оцінки залежно від року її проведення в частині наповнення місцевих бюджетів;
– стимулювання своєчасного оновлення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів відповідно до вимог ст. 18 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378);
– забезпечення відкритості результатів нормативної грошової оцінки земель населених пунктів для широкого загалу.
Слід зазначити, що проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів регулюється Законом № 1378. Обов’язковість проведення нормативної грошової оцінки земель передбачено ст. 13 Закону № 1378, а періодичність її проведення – щонайменш один раз на 5 – 7 років (повторна нормативна грошова оцінка) – ст. 18 Закону № 1378.
У 2013 році в Україні на 100 % завершено проведення нормативної грошової оцінки земель усіх населених пунктів відповідно до ст. 13 Закону № 1378.

Повернення товару правонаступником юрособи, яка реорганізувалася шляхом злиття: ПДВ-наслідки
Враховуючи те, що товари повертаються не юридичною особою – отримувачем таких товарів, а її правонаступником – новим суб’єктом господарювання та новим платником ПДВ, то підстави для коригування податкових зобов’язань у постачальника відсутні.
Операція з повернення товарів правонаступником для цілей оподаткування ПДВ розглядається як операція з постачання товарів, яка відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ. За результатами здійснення такої операції особа, яка повертає товар (правонаступник) зобов’язана нарахувати податкові зобов’язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За своєчасно не нарахований ЄСВ до платників застосовуються штрафи
За донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ до 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 5 відс. зазначеної суми, а після 01 січня 2015 року – 10 відс. зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відс. суми донарахованого ЄСВ (п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449).
Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми ЄСВ, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від органу доходів і зборів або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.
Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) ЄСВ, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону 2464 накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у абзацах 4 – 7 п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.
Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відс.) штрафу:
– визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені;
– визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, в яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;
– здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.
До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449.
Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника ЄСВ.

Сума нецільової благодійної допомоги не оподатковується у разі не перевищення суми граничного розміру доходу
Сума нецільової благодійної допомоги, яка надається юридичною особою своєму керівнику або іншій фізичній особі та не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року, не оподатковується, незалежно від того, що на фізичну особу не поширюється право на застосування податкової соціальної пільги.
Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ, не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року.
Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Благодійник – юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності.
У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Фізична особа продала протягом року гараж та житловий будинок: оподаткування доходу ПДФО
У разі продажу платником ПДФО протягом звітного податкового року одного гаража та одного житлового будинку дохід, отриманий від продажу гаража, оподатковується згідно із п. 172.2 ст. 172 ПКУ за ставкою 5 %, а оподаткування доходу, отриманого від продажу житлового будинку залежить від терміну перебування такого майна у власності платника ПДФО.
Якщо житловий будинок перебуває у власності платника ПДФО понад три роки, то дохід від продажу такого будинку не оподатковується, а якщо менше трьох років – то дохід від такого продажу оподатковується за ставкою 5 %.

Затверджено чергову Узагальнюючу податкову консультацію
Наказом Мінфіну України від 11.03.2019 № 105 (далі – Наказ № 105) затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку.
Узагальнюючою консультацією платникам роз’яснено якими законодавчими актами необхідно користуватися при визначенні понять для цілей застосування абзацу четвертого пункту 63 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.
Наказ № 105 розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України за посиланням: https://www.minfin.gov.ua/news/view/nakazy-ministerstva-finansiv-ukrainy–?category=aspekti-roboti&subcategory=zakonodavstvo

Незалежна професійна діяльність та сплата ЄСВ
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, є платниками ЄСВ.
Такі платники нараховують ЄВ у розмірі 22% на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2019 році – 918, 06 грн.).
У разі якщо у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу не отримано дохід (прибуток), такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини (в 2019році – 62595,0 грн. на місяць). При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2019 році – 918, 06 грн.).
Таким чином, базу нарахування ЄВ повинні визначати особи, які провадять незалежну професійну діяльність як ті, які отримують, так і ті, які не отримують дохід від провадження діяльності.
ЄВ, нарахований за календарний квартал, сплачується до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.
Суми ЄВ, сплачені протягом року, враховуються платниками при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 1 травня наступного року, згідно з даними, зазначеними у Податковій декларації про майновий стан і доходи.

Спрощено порядок ведення касових операцій
Постановою правління НБУ від 12.02.2019 р. № 37 внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148. Постанова НБУ №37 набрала чинності з 15.02.2019 року (опублікована на офіційному веб-сайті Національного банку України 14.02.2019 року). Постановою № 37 зокрема: — уточнено норми щодо визначення понять відокремлені підрозділи, а саме, визначено, що це – філії, представництва, відділення, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України, та інші структурні підрозділи (стаціонарні або пересувні), де реалізуються товари, надаються послуги та здійснюються розрахункові операції. — розширено перелік випадків, на які не поширюються обмеження готівкових розрахунків між суб’єктами господарювання та фізичними особами у розмірі 50000 гривень. Наразі такі обмеження не поширюються на виплати, пов’язані з оплатою праці, та на використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій; — внесено зміни до порядку встановлення ліміту каси небанківським фінансовим установам, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, та, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою. Такі установи установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача. — визначено, що oприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ПКУ і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО — у разі її використання). Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. Оприбуткування та облік підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів) у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Як подати декларацію про майновий стан і доходи дистанційно?
Під час кампанії декларування-2019 податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.
При цьому, подати декларацію можна дистанційно, не відвідуючи податкову інспекцію, через «Електронний кабінет платника податків». Для цього необхідно:
– отримати у будь-якому Акредитованому центрі електронний цифровий підпис та авторизуватись в Електронному кабінеті.
Покрокова відео-інструкція з автозаповнення декларації про майновий стан і доходи громадян розміщена на сторінці ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/5041.html.

Вчитель молодших класів в минулому році надавав послуги з підготовки дітей до школи. Чи потрібно йому подавати податкову декларацію про майновий стан та доходи?
До репетиторських послуг належить підготовка дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчання з будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових, дипломних робіт тощо. Вчителі та викладачі, які у минулому році надавали репетиторські послуги, але не були зареєстровані як суб’єкти господарської діяльності, зобов’язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та задекларувати їх шляхом подання до органів ДФС декларації про майновий стан і доходи. Зробити це необхідно до 1 травня поточного року за місцем реєстрації декларанта. З доходів від надання репетиторських послуг необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір 1,5 відсотки.

Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну сплату податку за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи?
Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу.
Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Фізична особа протягом звітного року продала один легковий автомобіль. Чи подається декларація про майновий стан і доходи?
Якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід не оподатковується.
Як наслідок, у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку на доходи фізичних осіб.
Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.
Зазначена норма визначена п. 173.1, 173.2 ст. 173 ПКУ.

Витрати, дозволені до включення до податкової знижки
Громадяни можуть повернути частину сплаченого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб, скориставшись правом на податкову знижку. Таке право передбачене ст.166 ПКУ.
Перелік витрат дозволених до включення до податкової знижки:
– сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;
– частина сплачених процентів за іпотечним житловим кредитом у порядку, встановленому ст.175 ПКУ;
– сума коштів або вартість майна перерахованих (переданих) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які відповідають умовам, встановленим п. 133.4 ст.133 ПКУ;
– сплата страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійних внесків у рамках недержавного пенсійного забезпечення;
– оплата допоміжних репродуктивних технологій;
– оплата державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
– сума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу на альтернативні види палива;
– сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи;
– сплата коштів на будівництво (придбання) доступного житла.
Нагадаємо, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яку громадяни мають право подати до 31 грудня 2019 року.

Чи потрібно подати декларацію та сплачувати податок при отриманні спадщини від прабабусі ?
ПКУ визначено, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька. За нормами законодавства прабабуся не є членом сім’ї другого ступеня споріднення, отже в цьому випадку дохід, отриманий від дарування нерухомого майна, підлягає оподаткуванню. ПКУ визначено, що обов’язок платника податків щодо подання декларації вважається виконаним за умови нотаріального посвідчення договорів дарування, за якими був сплачений податок. Якщо під час нотаріального посвідчення договору дарування податок не був сплачений, платник податків повинен подати декларацію, в якій зазначити суму доходу та визначити податок у розмірі 5 % та військовий збір в розмірі 1,5 відс. Декларація подається громадянами до 1 травня 2019 року, ПДФО та військовий збір необхідно сплатити до 1 серпня 2019 року.

Громадянам, які виїжджають за кордон на ПМЖ необхідно подати декларацію про майновий стан
Громадяни України, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації декларацію про майновий стан і доходи. Це необхідно зробити не пізніше ніж за 60 календарних днів до виїзду. Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов’язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої декларації).
Перевірка контролюючим органом здійснюється протягом 30 календарних днів після надходження такої декларації. У разі відсутності податкових зобов’язань платнику податку видається відповідна довідка.
Довідка про сплату або відсутність податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору подається до органів митного контролю під час перетину кордону і є підставою для проведення митних процедур. Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі.
Форма цієї довідки затверджена наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. № 568 «Про затвердження форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов’язань) та Порядку її оформлення і видачі».
Обов’язок щодо подання податкової декларації платниками податку – резидентами, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, визначено п. 179.3 ст. 179 ПКУ та постановою Кабміну від 27.12.2010 р. № 1243 «Про порядок видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку».

Законом не передбачено призупинення дії ліцензії у періоді внесення змін до такої ліцензії
Статтями 2 та 15 Закону № 481встановлено, що виробництво, імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися СГ всіх форм власності за наявності ліцензій. У разі зміни відомостей, зазначених у виданій СГ ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією СГ та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви СГ протягом трьох робочих днів (якщо ліцензія на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів – протягом семи робочих днів) видає СГ ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (статті 3 та 15 Закону № 481). Законом не передбачено призупинення дії ліцензії чи її анулювання у періоді внесення змін до такої ліцензії. З урахуванням викладеного, у разі переоформлення ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, що пов’язане зі зміною відомостей, зазначених у ліцензії, СГ може здійснювати діяльність на підставі копії раніше виданої ліцензії до отримання ліцензії на новому бланку з урахуванням змін.

Плануєте стати «єдинником» – не забудьте зареєструвати книгу обліку в ДФС
Юридична особа чи ФОП може обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл. 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. ФОП – платники єдиного податку ведуть облік доходів. Форма книги обліку доходів / книга обліку доходів і витрат, затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №579. Книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платники єдиного податку подають для реєстрації до контролюючого органу за основним місцем обліку. Така реєстрація здійснюється у центрі обслуговування платників, які діють при державних податкових інспекціях та їх відділеннях. Інформаційна картка цієї адмінпослуги, в якій наведена інформація про умови її отримання, вартість, строки надання послуги, перелік необхідних документів, форми заяв тощо, розміщена на офіційному порталі територіальних органів ДФС в області у розділі «Адміністративні послуги». Зайшовши у розділ «Адміністративні послуги» користувач сайту зможе завантажити інформаційні картки адмінпослуг та форми заяв для їх отримання. В адміністративній картці наведена детальна інформація про суб’єкта надання адміністративної послуги (місце надання, режим роботи), нормативно-правові акти, якими регламентується надання послуги, умови її отримання та інша довідкова інформація.

Розмитнили легкове авто та сплатили акциз: як відобразити в декларації?
З метою належного декларування в 2019 році податкових зобов’язань з акцизного податку, ДФСУ листом від 20.02.2019 р. №5580/7/99-99-15-03-03-17 повідомляє про особливості складання податкової звітності.Обчислення розміру ставки акцизного податку для автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених головним чином для перевезення людей, включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі, тощо (що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД), здійснюватиметься шляхом застосування до базових ставок акцизного податку коефіцієнтів – двигуна та віку.При розрахунку суми податкового зобов’язання з легкових транспортних засобів у додатку 1 графи 13 проставляються специфічні ставки акцизного податку з одиниці такого товару, збільшені на коефіцієнти до ставки податку (гр. 13 = базова ставка х коефіцієнт двигуна х коефіцієнт віку).До внесення відповідних змін до наказу Мінфіну від 23.01.2015 р. №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», платники разом з декларацією подають додаток 10 із обов’язковим зазначенням таких реквізитів:ідентифікаційний номер транспортного засобу;дата виробництва транспортного засобу;кількість повних календарних років.