І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

ДФСпопереджає: шахраїнадсилають SMS-повідомленнявідіменіфіскальноїслужби

ДФС повідомляє про активізацію телефонних шахраїв, які надсилають SMS-повідомлення, начебто від імені органів фіскальної служби з текстом щодо наявності боргу у платника та реквізитами для його сплати.

Крім того, на мобільні телефони платників надходять SMS-повідомлення наступного змісту:

«Державна фіскальна служба: ви маєте заборгованість на суму 4619,92 гривень. Інформація (8:00-20:00): +252240112015.»

Код вказаного номеру телефону належить Федеративній Республіці Сомалі, відповідно вартість виклику обчислюється за тарифом міжнародних дзвінків.

Харківщина: на соціальні потреби – понад 7,5 мільярдів гривень ЄСВ

Зазначена сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надійшла протягом січня – вересня  поточного року.

Цьогорічні надходження перевищили на 2,4 млрд.грн. суму ЄСВ, зібрану протягом 9 місяців 2016 року, та більш ніж на 1,4 млрд. грн. цьогорічний індикативний показник ДФС України.

Левова частка загальної суми – понад 7  млрд.грн., це перерахування від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за найманих працівників. Від фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, надійшло майже 505 млн. грн. єдиного внеску.

Отримані кошти єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування направляються на забезпечення соціальних потреб мешканців Харківщини. А це, в першу чергу, пенсійні виплати, виплати в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, виплати по безробіттю, виплати у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.  Тому, вкрай важливо, щоб усі роботодавці не допускали виплату заробітної плати «в конвертах», сумлінно ставились до її своєчасної виплати, та відповідно сплати ЄСВ.

Працівники Львівської митниці викрили спробу незаконного переміщення бурштину

Прес-служба Державної фіскальної служби України Громадянин України, мешканець Львівщини, намагався приховати майже 30 кг бурштину. Так, водій автомобіля «VW» на литовській реєстрації прямував у Республіку Польщу через митний пост «Рава-Руська». Для перетину кордону він обрав смугу руху “червоний коридор”. Під час усного опитування заявив про наявність у нього 10 блоків сигарет та надав митну декларацію, в якій заявив відомості про товар –25 кгбурштину вартістю 1 000 Євро. Натомість під час поглибленого огляду транспортного засобу митники у спеціально облаштованому сховищі, розташованому у передній панелі приладів автомобіля, виявили необроблене каміння неправильної форми, різних розмірів, жовтого та коричневого кольору різних відтінків, зовні схоже на необроблений бурштин в асортименті, загальною вагою 28,25 кг. Жодних документів, що могли підтверджувати вартість, місце придбання та походження виявленого у нього товару, громадянин не надав.

Отже, громадянин України намагався перемістити через митний кордон України товар з приховуванням від митного контролю, а саме з використанням спеціально виготовленого сховища.

За цим фактом складено протокол про порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Товар та автомобіль затримали, їх вартість буде встановлено додатково.

 

Нагадуємо! На офіційному порталі ДФС України функціонує відкритий Реєстр неприбуткових установ та організацій

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру визначений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 12 Порядку з метою забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб відомостями, що містяться в Реєстрі, на офіційному веб-сайті ДФС забезпечується відкритий доступ до таких відомостей.

Інформація з реєстрів ДФС оприлюднюється у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» у вкладці «Реєстр неприбуткових організацій та установ» за посиланням: Головна/Електронний кабінет платника/Інформація з реєстрів/Реєстр неприбуткових установ та організацій офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx).

Користувачі мають можливість завантажити, зберегти та роздрукувати оприлюднену інформацію.

 

ДФС буде приймати Таблицю платника за оновленою формою

починаючи з 23 жовтня 2017 року

ДФСУ повідомляє про набрання чинності наказу Мінфіну від 18.09.2017 р. № 776 «Про внесення Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Основні зміни полягають в наступному:

– платник податків має право подати Таблицю даних платника податків (далі – Таблиця) без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

– до Таблиці подається пояснення платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податків;

– інформація з Таблиці розглядається ДФС протягом п’яти робочих днів, що настають за днем її отримання;

– інформація з Таблиці враховується автоматично системою Моніторингу, якщо така інформація подається сільгосптоваровиробниками, яких внесено до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та/або сільськогосподарськими підприємствами, що на 31.12.2016 застосовували спеціальний режим оподаткування згідно зі статтею 209 ПКУ і мають власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 01.01.2017, що задекларована до 20.02.2017, і у яких за період з 01.01.2017 не було одночасної зміни засновника і керівника та в якій зазначено коди згідно з УКТ ЗЕД постачання (виготовлення) груп товарів, визначених наказом 776.

ДФС забезпечено приймання Таблиці за формою (J/F1312301) без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. 

Приймання Таблиці за формою (J/F1312302), яка повинна подаватися платниками податків з дотримання вимог наказу 776,  буде здійснюватись, починаючи з 23.10.2017 р.

Звертаємо увагу, що інформація з Таблиці враховуватиметься автоматично системою Моніторингу у разі, якщо Таблиця не міститиме коди послуг згідно з ДКПП або коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, відмінні від груп товарів, визначених наказом 776. 

 

Індивідуальні податкові консультації: як та в які строки надають

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі.

Індивідуальні податкові консультації надаються:

– в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями;

– у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: Головна/Електронний кабінет платника/Інформація з реєстрів/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx).

Індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

– найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

– код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

– зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;

– підпис платника податків;

– дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає зазначеним вимогам, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України.

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Податковий календар на 25 жовтня 2017 року

Лозівська ОДПІ звертає увагу, що 25 жовтня, середа, останній день подання – декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.

 ІПК ДФСУ від 04.10.17 р. № 2129/Б/99-99-08-02-01-14/ІПК

Податкова адреса “єдинника” та місце провадження госпдіяльності різні:

що зазначається в Реєстрі?

Реєстру платників єдиного податку, крім податкової адреси, вносяться відомості, зокрема, щодо місця провадження господарської діяльності.

Податковою адресою юрособи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у ЄДР.

Згідно зі ст.. 93 ЦКУ місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Місцезнаходження юрособи може не співпадати з місцем провадження господарської діяльності.

Якщо місцезнаходження «єдинника» (його податкова адреса) співпадає з місцем провадженнягосподарської діяльності у Реєстрі платників єдиного податку місце провадження господарської діяльності визначається за податковою адресою.

У разі невідповідності місцезнаходження  СГ місцю провадження господарської діяльності у Реєстрі платників єдиного податку зазначається фактична адреса місця провадження такої діяльності.

Лист ДФСУ від 13.10.2017 р. №2244/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

У декларації з плати за землю помилка в КОАТУУ: що робити?

Внаслідок подання декларації з плати за землю з неправильно зазначеним КОАТУУ:

• за вказаним кодом виникає об’єкт оподаткування з нарахованими податковими зобов’язаннями;
• за кодом КОАТУУ, де фактично розташована земельна ділянка, виникає факт неподання або несвоєчасного подання декларації. Водночас за це передбачений штраф згідно зі ст. 120 ПКУ.

Якщо платник самостійно виявив у раніше поданій декларації цю помилку, він має подати такі декларації:

• уточнюючу декларацію за неправильно вказаним КОАТУУ. У ній потрібно: по-перше — відобразити відсутність земельної ділянки, а по-друге — уточнити податкове зобов’язання (має бути зменшено до «0») без застосування штрафів, передбачених п. 50.1 ПКУ;
• річну декларацію або щомісячні деклараціїза  типом «Звітна» з правильно вказаним КОАТУУ.

Неприбутківець переходить на загальну (спрощену) систему оподаткування: як звітувати

У разі виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій, окрім випадків, передбачених пп. 133.4.3 ПКУ, та переходу на загальну/спрощену систему оподаткування в установленому порядку така організація повинна подати до контролюючого органу за місцем обліку податкову звітність із податку на прибуток/єдиного податку, а саме:

• за період перебування в Реєстрі така організація має подати до контролюючого органу Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, з показниками діяльності, обчисленими за період перебування в Реєстрі, та фінансову звітність за рік — протягом 60 к.дн., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (наприклад, за 2017 рік, із граничним строком подання декларації 01.03.2018);
• за період перебування на загальній системі оподаткування така організація має подати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, з показниками діяльності, обчисленими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за рік — протягом 60 к.дн., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (наприклад, за 2017 рік, із граничним строком подання декларації 01.03.2018);
• за період перебування на спрощеній системі оподаткування (зокрема, на 3-й групі спрощеної системи оподаткування) така організація повинна подати до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за базовий звітний (податковий) період із показниками діяльності, обчисленими за період перебування на спрощеній системі оподаткування, — протягом 40 к.дн., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Шпаргалка для усунення неточностей у податковому розрахунку за ф. 1ДФ

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

Коригування показників розділу I:

– для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» – на виключення рядка;

– для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» – на введення рядка;

– для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Коригування показників розділу II:

– підрозділ «Оподаткування процентів»:

– для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

– підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:

– для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

– підрозділ «Військовий збір»:

– для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

Відображення у розрахунку за формою № 1ДФ сум виплаченої заробітної плати, якщо в одному з місяців кварталу працівник не мав права на податкову соціальну пільгу

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 3.6 розділу ІІІ Порядку щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має. Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати тільки один рядок з обов’язковим заповненням графи 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта», крім випадків, зазначених у пунктах 3.7 та 3.8 розд. ІІІ Порядку. 

Згідно з пунктом 3.8 Порядку у графі 8 «Ознака податкової соціальної пільги» відображається ознака податкової соціальної пільги згідно з довідником ознак податкових соціальних пільг, наведеним у додатку до цього Порядку. Графа 8 заповнюється тільки для фізичних осіб, які мали пільги щодо податку у звітному періоді згідно із законодавством за місцем отримання основного доходу. За відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді у графі 8 проставляється прочерк. При заповненні графи 8 слід враховувати ту ознаку пільги, яка відповідає нарахованому доходу. Допускається наявність кількох рядків з однією ознакою доходу тільки у разі наявності у фізичної особи кількох ознак пільг за такою ознакою доходу (наявність різних пільг у кожному з трьох місяців кварталу).

Отже, у разі якщо в одному з місяців кварталу працівник не мав права на отримання податкової соціальної пільги, то в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ заповнюють лише один рядок, в якому зазначають відповідну ознаку пільги.

Платникам ПДВ – імпортерам устаткування!

14.10.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2017 року No775«Про затвердження Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устатковання та обладнання за переліком, визначеним пунктами 58 і 59 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (далі–Постанова No 775),якою :- визнано, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року No 196 «Питання надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устатковання та обладнання»; – внесено зміни до пункту 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року No 450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій» (далі – Постанова No450), а саме спрощено процедуру отримання розстрочення сплати податку на додану вартість при ввезені на митну територію України у митному режимі імпорту устаткування (його частин) та обладнання для використання у деревообробному виробництві та для виробництва медичних виробів (із зазначенням кодів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності ), передбачене пунктами 58 та 59  підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Сплата підприємством ПДФО у разі наявності орендованих приміщень у різних регіонах країни, де працюють наймані працівники

Нагадуємо, що підпунктом 14.1.30 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що поняття «відокремлені підрозділи» для Розділу IV ПКУ вживається у значені, визначеному Господарським кодексом України (далі – ГКУ).

Разом з тим, порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету передбачено статтею 168 ПКУ, відповідно до якої ПДФО, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).

Відповідно до статті 64 БКУ ПДФО, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Підпунктом 168.4.3 пункту 168.4 статті 168 ПКУ передбачено, що суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати ПДФО відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету ПДФО, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого ПДФО на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (підпункт 168.4.4 пункту 168.4 статті 168 ПКУ).

Згідно з пунктом 63.3 статті 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Порядок).

Так, підпунктом  7.1 пункту 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Враховуючи викладене вище, ПДФО підлягає сплаті до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням власних або орендованих приміщень в різних регіонах України, в яких працюють наймані працівники такого суб’єкта господарювання, незважаючи на відсутність у такого суб’єкта господарювання відокремлених структурних підрозділів.

Відшкодування витрат на послуги таксі у відрядженні – додаткове благо чи ні

Відповідно до підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).

Зазначені в абзаці другому підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування цим податком за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат, а також підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Відшкодування витрат на послуги таксі у відрядженні працівникам установ, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59 (далі – Інструкція № 59) витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов’язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті. 

Відрядженому працівникові відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де постійно працює відряджений працівник, або до місцеперебування у відрядженні. 

Відрядженому працівникові відшкодовуються також витрати на проїзд міським транспортом загального користування (крім таксі) відповідно до маршруту, погодженого керівником, та на орендованому транспорті за місцем відрядження (згідно з підтвердними документами).

Слід зауважити, що згідно з пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції № 59 витрати за користування таксі або оренду автотранспорту можуть бути відшкодовані лише з дозволу керівника підприємства (згідно з підтвердними документами).

Враховуючи викладене, у разі якщо з дозволу керівника юридичної особи, яка повністю або частково фінансується за рахунок бюджетних коштів, працівнику відшкодовуються витрати за користування ним таксі під час відрядження в межах території України, то сума таких витрат включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого працівника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Разом з тим, якщо зазначені витрати на таксі були понесені працівником під час відрядження за кордон, то суми відшкодованих витрат на проїзд не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, за умови надання таким працівником підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат та виконання усіх інших вимог, встановлених пунктом 170.9 статті 170 ПКУ.

Авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідендів не справляється у разі виплати дивідендів:

– фізичним особам;

– на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню;

– платникам податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів.

Виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди податком на доходи фізичних осіб.

Зазначена норма визначена п.п. 57.1 1.3, п.п. 57.1 1.4, п.п. 57.1 1.6 ст. 57 ПКУ.

Наслідком розбіжностей між даними податкової декларації та ЄРПН може бути перевірка органів ДФС

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг, відповідно до ст. 78 ПКУ,зокрема, такої підстави:

– виявлено недостовірність даних, що міститься у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

При виявленні розбіжностей даних податкової декларації з ПДВ та даних ЄРПН, платники податків несуть відповідальність, передбачену ПКУ.

Змінили місцезнаходження: подайте заяву за формою № 1-ПДВ за новим місцезнаходженням

Платник ПДВ (юридична особа та фізична особа-підприємець) у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, подає реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку).

 При цьому подання декларацій з ПДВ та сплата ПДВ юридичною особою здійснюється за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року – за новим місцезнаходженням (основне місце обліку); подання декларацій з ПДВ та сплата ПДВ фізичною особою – підприємцем здійснюється за новим місцем проживання з дати взяття на облік в контролюючому органі (основне місце обліку).

   Для перереєстрації платник ПДВ (юридична особа та фізична особа – підприємець) подає до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку) додаткову реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» (пункти 183.1, 183.7, 183.15 ст. 183 р. V ПКУ, п. 4.2 р. IV Положення № 1130).

   Відповідно до частини восьмої ст. 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

   Процедури переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) визначені розділом X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 р. № 1588 (далі – Порядок № 1588).

   Нормами пункту 10.13 р. X Порядку № 1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження, що пов’язана зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, юридичні особи – платники податків до закінчення року обліковуються в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що вони є платниками податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що вони є платниками податків з наступного року.

   У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (п. 7.3 р. VII Порядку № 1588).

   Починаючи з 1 січня наступного року, платник податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (основне місце обліку).

   Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми статті 45 Бюджетного кодексу та п. 7.3 р. VII Порядку № 1588 є:

– юридичні особи, які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу;

– відокремлені підрозділи юридичної особи;

– самозайняті особи (фізичні особи – підприємці та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність).

   Для зазначених платників сплата податків та подання звітності здійснюється за новим місцезнаходженням (місцем проживання) з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання).

Продаж заставного майна лише за згодою контролюючого органу

Відповідно до п. 92.1 ст. 92 ПКУ платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

   У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ).

У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (п. 92.3 ст. 92 ПКУ).

ІІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

До уваги «спрощенців»-підприємців ІІ й ІІІ груп! Дохід перевищив мільйон гривень – застосовуй РРО

Відповідно до п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України, платники єдиного податку ІІ та ІІІ груп (фізичні особи-підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищує 1 000 000 грн., обов’язково повинні застосовувати РРО.

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Таким чином, починаючи з 01.10.2017, такі платники єдиного податку (фізичні особи-підприємці) зобов’язані при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

Довідково: за результатами проведеного аналізу Департаментом аудиту ДФС України встановлено, що у Харківській області за І півріччя 2017 року обсяг доходу більше 1 000 000 грн. перевищили 1 879 платників

єдиного податку III групи (фізичні особи-підприємці).

Підприємець – «загальник» сплачує ЄСВ за місяць, у якому він «закрився»

Останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок підприємцю, що припиняється, є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Оскільки пропорційний розрахунок бази нарахування єдиного внеску для фізичних осіб — підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, Законом України від 08.07.2010 р. № 2464-VI не передбачений, місяць, у якому такі особи припинили підприємницьку діяльність, відноситься до базового звітного періоду, за який сплачується єдиний внесок.

Положення цього Закону не містять пільг та виключень щодо останнього періоду, за який необхідно сплатити єдиний внесок у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Детальніше у  листі від 11.10.2017 р. № 2207/Щ/99-99-13-02-01-14/ІПК

Ремонт і страхування авто ФОПом-загальносистемником: чи визнавати витрати?

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходу ФОПа-загальносистемника, наведений у п. 177.4 ПКУ. До складу витрат підприємця не включаються, зокрема, витрати на придбання й утримання основних засобів подвійного призначення, до яких належать і легкові та вантажні автомобілі(пп. 177.4.6 ПКУ).

ФОП на загальній системі оподаткування не має права включати до складу витрат, пов’язаних із провадженням його госпдіяльності, витрати на утримання автомобілів, зокрема витрати на технічне обслуговування та ремонт.

Договори страхування цивільно-правової відповідальності є обов’язковим видом страхування власників наземних ТЗ. Якщо такі витрати пов’язані з наданням транспортних послуг ФОПом — витрати на страхування ТЗ можна віднести до складу витрат відповідно до пп. 177.4.4 ПКУ.

ІПК від 11.10.2017 р. № 2220/А/99-99-13-01-02-14/ІПК

ПДФО та продаж нерухомості

Згідно з п. 172.1 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного Кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування майна, зазначеного п. 172.1 ПКУ, у власності платника податку понад три роки не розповсюджується виключно на майно, отримане таким платником у спадщину.

Тобто дохід від продажу платником податку – фізособою нерухомого майна, отриманого як дарунок, оподатковується ПДФО на загальних підставах.

 

Перелік касових апаратів та фіскальних реєстраторів, дозволених до реєстрації та використання в Україні, міститься в Державному реєстрі РРО.

15.09.2017 року набрав чинності наказ МФУ від 18.07.2017 № 644 «Про затвердження форми Повідомлення про запрошення платника податків, зборів, платежів або його представників до контролюючого органу».

Згідно з п.п. 20.1.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог іншого законодавства, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Порядок надсилання повідомлень про запрошення платників податків, встановлено ст. 42 Податкового кодексу не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення, в яких визначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків або представник платника податків.

Наказ № 644 опубліковано в «Офіційному віснику України» № 72 від 15.09.2017.