В українській мові часто виникає питання, яке слово правильніше використовувати – “посилання” чи “покликання”. Обидва терміни зустрічаються в різних контекстах, але кожен має своє місце.
В яких випадках вживати “посилання”, а в яких “покликання”, розповідає кандидатка філологічних наук Олена Бурковська.
Слово “покликання” має три значення — дія за значенням, покликатися або посилання.
Наприклад: “Усі покликання друкуються на тій сторінці, якої вони стосуються. Не бажано розривати покликання та переносити на іншу сторінку” (навчальна література)
Покликатися — це вказувати на кого-небудь або що-небудь для підтвердження або виправдання чогось. Також, може мати значення “наводити що-небудь як доказ”.
Наприклад: “Я покликався на дурних свідків, що замість очистити мене, заплутали мене ще у дві інші паскудні справи” (Іван Франко)
Посилання — це уривок або витяг з тексту, на який посилаються або пряма вказівка на джерело.
Наприклад: “Якщо в тексті довідки про певний стародрук згадується Іван Федоров, то в ньому має бути посилання на сторінку” (наукова література)
Також, існує слово лінк, як термін з інформатики. Лінк — це покликання, за яким можна перейти на вебсторінку або іншу частину цієї ж сторінки.
Наприклад: “Я тобі хвилин за десять на мейл вишлю лінк з однією статтею” (Андрій Кокотюха)
Відомий професор Олександр Пономарів у своїх роботах зазначав, що ці слова збігаються в значенні і є синонімами. Проте, в сучасній українській мові частіше вживаним є слово “посилання”.
Ресурс Onlinecorrector рекомендує замінювати слово “посилання” у контексті вказування на щось для підтвердження чи як наведення доказу. Стилістично краще використати слово “покликання”.
Наприклад: “Докази, покликання на офіційні документи, заклики до компромісу не подіяли”.
Проте, вживайте слово “посилання”, коли говорите про зв’язку між електронними сторінками. Наприклад: “Він поставив нижче посилання на іншу сторінку сайту”.
На сьогодні слова “посилання” і “покликання” є синонімами. З плином часу вони можуть звузити або розширити своє значення. Одне з них може мати таке ж саме значення, що й іншомовне слово “лінк”.
“Говоріть так, як вам зручно. Мова постійно розвивається і залишить собі той варіант, який приживеться серед мовців” – наостанок радить мовознавиця.
345