Сьогодні Україна відзначає День Незалежності: історія свята

Сьогодні День Незалежності України — свято, яке уособлює перемогу українців у прагненні жити у власній державі. 34 роки тому Верховна Рада ухвалила історичний Акт проголошення незалежності, а мільйони людей на референдумі підтвердили цей вибір. За кожним словом того документа — драматичні події серпня 1991-го, тисячі людей під парламентом, суперечки депутатів і рішучість тих, хто не боявся брати на себе відповідальність.

Прийняття Акта проголошення незалежності

Як йдеться на сайті Інституту національної пам’яті, “за” проголошення незалежності з першої спроби (за Постанову про проголошення незалежності України) проголосував 321 депутат – конституційна більшість. Однак, дехто витягнув картки, щоб не брати участі в голосуванні. Помітивши це, Леонід Кравчук, який головував на засіданні, оголосив, що ті, хто не “встиг” проголосувати, мають написати до секретаріату письмові заяви. У результаті “Акт проголошення незалежності України”, який голосувався одразу по тому, підтримали 346 депутатів.

Поет-шістдесятник Дмитро Павличко навіть “погрожував” Леоніду Кравчуку, що задушить його, якщо той не зачитає Акт незалежності в залі.

На хвилі піднесення, яке панувало в сесійній залі і за стінами парламенту (засідання транслювалося по радіо), В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до парламентської зали синьо-жовтий прапор, з яким українці стояли на барикадах біля російського Білого дому, а також – підняти національний прапор над куполом парламенту. За кілька хвилин прапор з’явився в залі. Однак урочисте підняття його над парламентом відбулося за кілька днів – 4 вересня 1991 р.

Робота над текстом Акта

Текст Акта складався з 93 слів.

Його авторами стали Левко Лук’яненко (дисидент, політв’язень) та Леонтій Сандуляк (дипломат).

Перший проєкт написали за 1,5 години, а правки вносили протягом доби, останню — за 30 хвилин до прийняття.

Найбільше редагувань зазнало перше речення (зокрема, прибрали згадку УНР).

Назву документа теж обговорювали: замість “акта” пропонували “закон” або “універсал”.

Депутати дискутували й щодо назви держави: пропонували “Українська Народна Республіка”, “Українська Радянська Республіка”, але зупинилися на назві “Україна”.

Референдум 1 грудня 1991 року

На референдумі 90,3% українців підтримали Акт проголошення незалежності.

У кожному з 27 регіонів України Акт отримав понад 50% голосів.

Найбільше підтримки — у Тернопільській області (98,7%), найменше — в АР Крим (54,2%).

У 2013 році День Незалежності був одним із трьох найменш популярних свят серед українців — лише 12% населення вважали його важливим чи улюбленим.

Події серпня 1991-го стали початком нової історії України. Тоді народ і парламент відстояли право на незалежність, сьогодні ж українці знову боронять її на фронті. Незалежність — не лише свято у календарі, а щоденна боротьба та вибір, за який віддають життя наші захисники.