«Мене в Кембриджі вже знають як леді-борщ»

Киянка Лілія Почкун від початку великої війни живе у Великій Британії, проте не називає себе біженкою. Жінка мріє створити міжнародний бренд борщу, за яким Україну будуть впізнавати у всьому світі. А почала вона з Кембриджа – міста, в якому навчається її син і колись навчалася вона сама.

Спершу Лілія відкрила точку продажу традиційних українських страв у зручному форматі to go і тепер хоче масштабувати її на кілька ресторанів, а згодом і країн. У кожній локації рецепт адаптує відповідно до місцевих традицій. Гроші із заробітків хоче переказувати у фонд відбудови України.

ZAXID.NET поспілкувався із Лілією Почкун про те, як іноземці реагують на українську страву та як відгукуються про нашу країну.

Зробити борщ популярним, як рамен

Лілія розповідає, що завжди була підприємицею і сфера її діяльності дуже широка: будівництво, видавництво, приватна школа, ресторанний бізнес. Свого часу жінка закінчила Кембриджський університет і вирішила туди віддати на навчання своїх синів.

Українка приїхала в Британію за чотири дні до початку повномасштабної війни, щоб оформити свого наймолодшого сина в школу. Бойові дії під Києвом змусили її там залишитися на довше. Всі справи вдома взяв на себе чоловік, однак Лілія довго не могла сидіти без діла, тож вирішила здивувати іноземців українськими стравами у нестандартній подачі.

Лілія Почкун почала продавати український борщ у міському парку навинос. Для цього орендувала там на три роки кіоск, виграла грант у 1000 фунтів стерлінгів, а також вклала свої кошти – за приблизними підрахунками, десятки тисяч фунтів.

Кіоск з борщем to go працює у кембриджському парку

Жінка подумала, що зможе зробити борщ таким же популярним, як страви інших національних кухонь, до прикладу, японський рамен: «Цей японський супчик з локшиною якимось чином став популярний у всьому світі. І у Києві відкрили раменні, в яких завжди стояли черги із молодих людей. Нас туди привів син, і я була в шоці від того, що молодь стоїть у черзі за якимось супчиком. Я подумала: а якби тут не рамен, а багато видів борщу продавали?».

Тоді у жінки й з’явилася ідея, що борщ, як і рамен, може стати таким же відомим у світі. Особливо зараз дуже сприятливий момент, стверджує підприємиця, коли увага всього світу прикута до України.

Рецепт борщу підлаштували до особливостей британських смаків. Наприклад, картоплю у ньому замінили сочевицею. І така адаптація буде іншою у кожній країні, куди Лілія хоче масштабувати цей проект.

Традиційну українську страву подають у зручному форматі – з собою

«Він обов’язково має бути адаптований під смаки тої країни, де ми продаємо. Кембридж дуже міжнародне місто, і тут, звісно, треба орієнтуватися на різні національності, різні вікові групи і так далі. Смак повинен всіх задовольнити. Тому у нас тут lentil borsch – веганський, у який замість картоплі ми кладемо сочевицю. І цей борщ тут, у Кембриджі, вже полюбили. Мене тут вже знають як леді-борщ», – каже українка.

«Смачно» звучить однаково на усіх мовах світу

Лілія розповідає, що її борщ купують представники найрізноманітніших національностей. Туристи, які проходять повз, бачать, підходять куштувати. Комусь назва страви знайома, хтось реагував на жовто-сині прапорці, інші спеціально прийшли, коли побачили рекламу у соцмережах чи публікації у пресі.

Навідуються туди і українці як в осередок української культури. Смакують стравами, улюбленими з дитинства: варениками, налисниками з сиром, київським чи вафельним тортом, Shushkovsky coffee з дев’ятьма спеціями. Кожен знаходив щось своє.

Лілія проводить майстер-клас для українців з випікання хліба

Британці, що раніше не куштували борщу, кажуть, що це найсмачніший суп. Представники різних національностей – і іспанці, і болгари, і індуси – порівнюють його смак зі стравами, що готували їхні бабусі. «І це теж дуже комплімент. Бо якщо ми щось порівнюємо зі своїм дитинством, це асоціації щастя», – каже Лілія.

А чоловік із Шанхая назвав борщ своїм найулюбленішим супом. Його готує мама після майстер-класу в українському ресторані. Тепер для цієї китайської сім’ї це домашня страва, яку готують раз на два тижні.

Відвідувачами українського фуд-корту є британці та іноземці, що там навчаються

«Людина бере першу ложечку борщу, куштує і видає такий звук – “м-м-м”. Це підсвідомо і означає “смачно”. Я завжди дуже уважно за цим спостерігаю. І в 95% випадків всі люди говорять оце “м-м-м” на будь-якій мові світу. Мені від цього дуже радісно, тому що я створила такий рецепт, адаптувала його. І для мене це підкріплення моєї віри, що реально можливо зробити так, щоб борщ був такий же популярний, як рамен, у світі», – переконана українка.

Із людьми, які куштують борщ, Лілія записує відео. Розповідає, що всі іноземці, які спілкуються з українкою, підтримують нашу країну, всі за нас хвилюються. Обіймають, плачуть і бажають, щоб в Україні все було добре. Британці наголошують, розповідає Лілія Почкун, що Україна зараз захищає не тільки себе, а весь світ.

Борщ у кожен ресторан

Кіоск у парку пропрацював з травня по листопад, на зиму його закрили. Наступних півроку борщі будуть продавати інші заклади Кембриджа. Вже є домовленість із кафе Hot Numbers. Лілія планує підключати й інших учасників до франшизи, кожна точка буде промаркована наклейкою Borshch To Go.

«Канали будуть найрізноманітніші. Хтось відкриває заклад, хтось у своєму закладі просто продає борщ. У когось завод, де вони роблять супи, і ще додадуть лінійку борщу. А хтось в автоматах продає. А тут ми розробили сублімовані борщі. Деінде – борщ адаптований. Згодом всі коледжі Кембриджа починають продавати. Продає Кембридж – вже й Оксфорд під’єднується. А тоді Гарвард. А тоді ще там хтось. Ну і так далі», – мріє про мережу закладів з борщем Лілія.

Лілія планує масштабувати свій проект на різні країни

Українка каже, що з такою місією виступає всюди, де має можливість. Коли ж система буде стала, то на цьому можна розвивати наступний етап проекту.

Продавати борщ – відбудовувати Україну

Займатися гастрономією не є кінцевою метою Лілії Почкун. Вона розповідає, що таким чином хоче створити фонд для відбудови України.

«Мій проект – про те, щоб зробити борщ популярним на весь світ і збирати гроші на відбудову України після війни. Це така місія в нас. Звісно, щоб борщ став відомим на весь світ, треба зробити величезну світову платформу. Створити бренд, щоб борщ знали так само у всьому світі, як “Макдональдс”. І якусь частину прибутку відправляти у фонд», – пояснює жінка.

Метою проекту є створення фонду для відбудови України після війни

Лілія усвідомлює, що це непросте завдання: борщ коштує дешево, а накопичити треба мільярди. Однак, якщо об’єднаються ресторатори всього світу, це може запустити процес. Окрім того, Лілія зараз на проекті акселерації Кембриджського університету з цією ідеєю, де її допомагають перетворити в бізнес. Їхній проект підтримують найкращі коучі, ментори, викладачі Кембриджської бізнес-школи та університету.

«Закінчиться війна, будуть туристи їхати вже не в Париж чи Прагу, які вже відвідували багато разів, а в Україну, бо там мало хто був. Будуть натовпи туристів до нас приїжджати і будуть там скрізь куштувати борщ. Тому що він вже буде відомий, його будуть знати, бо пробували раніше. А тоді захочуть подивитися, яка ж це Україна, а де цей народ, а який ще борщ буває», – так Лілія озвучує свої мрії про мирне майбутнє для України.

А найближчі плани у Лілії Почкун – впродовж зими відкрити близько 10 точок з українським борщем у Кембриджі. Також жінка готується до поїздки в Сеул, де її подруга має багато ресторанів, там вони адаптують український борщ під корейців.

Усі фото з власного архіву ZAXID.NET надала Лілія Почкун