І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

Податкова служба Харківщини інформує: у 2019 році додатково працевлаштовано 2853 особи

Керівник податкової служби області Артем Єфремов зазначив, що  підведено підсумки роботи харківських податківців  по легалізації праці за минулий рік. Робота проводилась масштабна, потужна інформаційно-роз’яснювальна кампанія була  скоординована з органами місцевого самоврядування, управлінням Держпраці, Пенсійного фонду. Також  були вжиті і контрольно-перевірочні заходи.

Загалом було працевлаштовано 2853 особи.

Податківці відзначають, що найбільш проблемними галузями виявилися будівництво, торгівля, організація харчування, тимчасового розміщення та виробництво. Саме там зафіксована найбільша кількість нелегальних і неоформлених належним чином працівників.

В ГУ ДПС у Харківській області наголошують, що відповідна робота  продовжується і в новому році, тож закликають роботодавців працювати виключно у правовому полі. З початку року  було легалізовано вже 31 особу.

92,3 млн грн податку на нерухомість сплатили мешканці Харківщини за минулий рік

Керівник податкової служби області Артем Єфремов зазначив, що за 2019 рік від власників нерухомості – фізичних осіб до Місцевого бюджету надійшло 92,3 млн грн  податку на нерухоме майно. Це майже на 26,3 млн грн (+ 39,9 відс.) більше, ніж у 2018 році.

У грудні надходження цього податку склали 5,9 млн грн, що на  47% перевищило  індикативний показник ДПС України та суму податку, зібрану у грудні 2018 року.

Найбільше податку  на нерухомість у минулому році спрямували до бюджету платники Східного управління – 20,3 млн грн, Центрального – 20 млн грн та Київського – 14,7 млн грн, а серед сільських районів на першому місці мешканці Південного управління – 9,0 млн гривень.

Також, цікавим фактом є те, що близько 150 громадян окрім податку за квадратні метри заплатили додатково по 25 тис грн, у зв’язку з наявністю у них квартир площею більше 300 кв м або будинків понад 500 кв метрів.

У податковій службі нагадують, що податок на нерухоме майно фізичні особи повинні сплатити протягом 60 днів з дня вручення  податкового повідомлення – рішення.

77 млн грн до бюджету – результат роботи Харківських юристів – податківців

В управлінні правового забезпечення податкової служби області повідомили, що протягом 2019 року на користь органів ДПС (ДФС) Харківського регіону  розглянуто 1200 справ на суму понад 12 млрд гривень, що складає майже 57 відсотків від кількості та 90 відсотків від суми розглянутих судами справ.

За результатами роботи податкових юристів на користь Держави з початку поточного року до бюджету надійшла сума в розмірі 77 млн гривень.

 

 Боржники Лозівської ОТГ в 2019 році сплатили  майже 3 млн. гривень податкового боргу до бюджету громади

Станом на 01.01.2020 року заборгованість юридичних та фізичних осіб Лозівської ОТГ до зведеного бюджету становить 30654,0тис.грн, в т.ч. заборгованість банкрутів – 13498,7тис.гривень. Заборгованість до місцевого бюджету склала 23636,8тис.грн, із яких 9546,6тис.грн становить борг підприємств які перебувають в процедурах банкрутства.

Найбільшими боржниками до місцевого бюджету Лозівської ОТГ є ТОВ «ЛКМЗ» – 8 412,3тис.грн, ПП «ПМ-Сервіс» – 183,8тис.грн та КП БМУ «Лозовагазсервіс» – 181,9тис.гривень.

Минулого року в рахунок погашення податкового боргу до зведеного бюджету забезпечено надходження заходами примусового стягнення в сумі 3379,3 тис. гривень, в тому числі до місцевого бюджету – 2971,1 тис. гривень.

З метою стягнення податкової заборгованості протягом 2019 року до суду було направлено 12 позовів щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів на суму 6,3 млн. гривень, які задоволені на користь податкового органу. Крім цього направлено до суду 16 позовів щодо стягнення заборгованості за рахунок активів фізичних осіб через органи державної виконавчої служби на суму 1,7 млн. гривень. Проведено опис майна боржників в податкову заставу на загальну суму 7,8 млн. гривень.

 

З 13 січня 2020 року діє нова форма платіжного доручення

У розрахункових документах на переказ коштів виключено реквізит «Код банку», оскільки міжнародний номер банківського рахунка IBAN вже містить у собі цю інформацію.

Це дозволить уникнути дублювання реквізитів відповідно до вимог постанови Правління НБУ від 28.12.2018 р. №162 щодо запровадження в Україні міжнародного номера банківського рахунку IBAN.

Зазначені зміни затверджені постановою Правління НБУ від 06.11.2019 р. №127 «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», що набрало чинності з 13 січня 2020 року.

Крім того, цей документ визначає, що організаційні питання здійснення розрахунків із використанням чекової книжки (чека) банки регулюють внутрішніми правилами самостійно.

Увага! Маєте відокремлені підрозділи – платіть ПДФО до відповідних бюджетів

Згідно з п. 168.4  ст.168 ПКУ ПДФО, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України (далі –БКУ).

Статтею 64 БКУ визначено, що податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються працівникам такого суб’єкта господарювання.

Суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (пп. 168.4.3 ПКУ).

Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах ,що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Так, п.п. 7.1 п. 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Отже, якщо платник податку створює підрозділ із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням на іншій території, ніж така юридична особа, і не уповноважений нею нараховувати ПДФО, то цей податок, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, юридична  особа перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

До уваги суб’єктів Е-декларування!

З 01.01.2020 розпочався черговий етап щорічного електронного декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З 01.01.2020 такі суб’єкти декларування при заповненні Е-декларації мають зазначити відомості про свій унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – УНЗР) та вказати відповідні номери членів своєї сім’ї. Зміни внесено у ст. 46 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» із змінами Законом України від 02 жовтня 2019 року № 140-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції».

УНЗР – це унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – Реєстр). Його можна знайти на ID-картці та закордонному біометричному паспорті. Представлений такий номер двома послідовностями з восьми та п’яти цифр, розділених текстовим символом «–». Такий унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Оновлена Форма декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Е-декларації), містить окреме поле для зазначення УНЗР:

– суб’єкта декларування – розділ 2.1 «ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУБ’ЄКТА ДЕКЛАРУВАННЯ> Е-декларації;

– членів його сім’ї – розділ 2.2 «ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЧЛЕНІВ СІМ’Ї СУБ’ЄКТА ДЕКЛАРУВАННЯ» Е-декларації.

У разі відсутності у суб’єкта декларування або членів його сім’ї УНЗР – Е-декларацією передбачена можливість проставляння позначки, що такий номер відсутній.

Якщо суб’єкт декларування не має ні ID-картки, ні закордонного біометричного паспорта, то він має можливість отримати витяг із Реєстру зі своїм УНЗР, звернувшись відповідно до відділення Державної міграційної служби.

Звертаємо увагу, що на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції розміщена корисна інформація, необхідна при заповненні та поданні Е-декларації суб’єктами декларування, зокрема:

– роз’яснення щодо заповнення Е-декларацій у 2020 році;

– інформаційна довідка щодо розширення кола суб’єктів господарювання;

– щодо внесення в Е-декларацію унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;

– загальні рекомендації при роботі з Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

– відповіді на поширені запитання.

Важливо: суб’єктам декларування необхідно завчасно перевірити актуальність адреси своєї електронної поштової скриньки та чинність кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

За телефоном +38(044)200-06-94 або e-mail: [email protected] працює технічна допомога щодо роботи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Графік роботи технічної допомоги по функціонуванню Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

– понеділок – четвер: з 9.00 до 18.00, обідня перерва з 13.00 до 13.45;

– п’ятниця: з 9.00 до 16.45, обідня перерва з 13.00 до 13.45.

Крім того, на офіційному вебсайті НАЗК діє електронна форма для повідомлення про помилки під час роботи з Е-декларацією «Технічна допомога».

За неоформленого працівника штраф у 2020 році збільшився!

З 01.01.2020 мінімальна заробітна плата становить 4 723 грн та у погодинному розмірі – 28,31 гривень.

Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

За порушення трудового законодавства юридичні та ФОП, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (30 х 4 723 грн = 141 690 гривень) у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.

Норми встановлені ст. 265 КЗпроПУ( із змінами та доповненнями).

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Який порядок справляння екологічного податку у 2020 році?

Порядок справляння екологічного податку регламентується статтями 240 – 250 ПКУ. Статтею 250 ПКУ для екологічного податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до п. 250.2 статті 250 ПКУ платники екологічного податку складають податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497, та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

При цьому, до внесення змін до форми декларації з екологічного податку, слід врахувати пропозиції, викладені у листах ДФС України:

від 16.01.2019 №1422/7/99-99-12-03-04-17 стосовно обов’язковості складання платниками екологічного податку окремого додатка 1 до декларації в частині зобов’язань за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення за кодом 19011000;

від 26.04.2019 №13932/7/99-99-12-03-04-17 щодо особливостей податкового адміністрування екологічного податку за викиди двоокису вуглецю.

Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку у 2020 році вважаються за:

IV квартал 2019 року – 10 лютого 2020 року, а останнім днем сплати податку – 19 лютого 2020 року;

І квартал п. р. – 12 травня та 20 травня 2020 року, відповідно;

ІІ квартал п. р. – 10 серпня та 19 серпня 2020 року, відповідно;

ІІІ квартал п. р. – 9 листопада та 19 листопада 2020 року, відповідно;

IV квартал п. р. – 9 лютого та 19 лютого 2021 року, відповідно.

 

Суб’єкт господарювання має газову колонку для підігріву води та опалення приміщення, чи є він платником екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря?

Відповідно до п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. ПКУ платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).

Стаціонарне джерело забруднення – підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Частиною п’ятою ст. 11 Закону України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2707) передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина шоста ст. 11 Закону № 2707).

До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.

До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування.

До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп (частина сьома ст. 11 Закону № 2707).

Крім того, згідно з п. 1.9 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 № 7 (зі змінами та доповненнями), підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т. д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.

Отже, до стаціонарних джерел забруднення відносяться підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Інформація про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного вебсайту Держгеокадастру)

На офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/325490.html розміщено інформацію про нормативну грошову оцінку земель:

– Інформацію про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів, 01.07.2017;

– Інформацію про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення, 01.01.2018;

– Інформацію про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів, 01.10.2018;

– Інформацію про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів, 01.01.2019;

– Інформацію про нормативну грошову оцінку сільськогосподарських земель, 01.01.2020.

Оновлена звітність з податку на прибуток

Набрали чинності зміни до податкової декларації з податку на прибуток. Нововведення передбачені наказом Міністерства фінансів України  від 14.11.2019 №481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – наказ №481).

У формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств передбачені такі зміни. Основну частину декларації доповнено блоком «Податкові зобов’язання, інші штрафні санкції та пені, визначені відповідно до Податкового кодексу України, не пов’язані з виправленням помилок».

Змінами передбачено доповнення Декларації новим додатком ПП «Інформація про суми податкових пільг» платниками, що не сплачують податок у зв’язку з отриманням податкових пільг відповідно до постанови КМУ від 27.12.2010 №1233. Натомість суб’єкти господарювання не подаватимуть до контролюючих органів Звіт про суми податкових пільг, а вестимуть облік сум таких пільг, які відображатимуться у додатку ПП до декларації. При цьому, звертаємо увагу на те, що Додаток ПП вперше подаватиметься зі звітних періодів 2020 року.

Також до окремих додатків декларації (ПН, ВП, РІ) внесено низку редакційних змін. Внесено, зокрема, зміни до додатка щодо заповнення відомостей про нерезидента, заповнення уточнюючих показників тощо.

Враховуючи те, що видання наказу №481 обумовлено змінами з 01.01.2019 в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, платникам податку на прибуток підприємств рекомендується за базовий звітний (податковий) період – 2019 рік подавати податкову декларацію за оновленою формою.

Більш детально про це йдеться у листі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74252.html.

Діють оновлені довідники податкових пільг

Відповідно до постанови КМУ від 31 жовтня 2018 року №891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1233» (далі – Постанова №891) СГ, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Постанова №891 набрала чинності 01.01.2020.

Інформація про суми податкових пільг у податковій звітності повинна містити такі дані:

– код пільги за кожним видом податкових пільг, найменування пільг згідно з довідником пільг;

– сума податку (збору), не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);

– строк користування податковою пільгою у звітному періоді – число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами. У разі коли строк користування податковою пільгою встановлений до початку звітного періоду і продовжується після його закінчення, такий строк збігається з датою початку та закінчення зазначеного періоду;

– сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням, – обсяг пільг за платежами відповідно до довідника пільг у разі цільового використання податкових пільг.

Звертаємо увагу, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/54005.html оприлюднено довідники пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів станом на 01.01.2020, а саме:

– Довідник податкових пільг №95/1, що є втратами доходів бюджету;

– Довідник інших податкових пільг №95/2.

У вказаних довідниках надано перелік пільг з податку на прибуток; плати за землю; ПДВ; акцизного податку; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; місцевих податків та зборів; державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Відрядження: скільки можна витрачати з 2020 року без податків

Так, Законом України від 14 листопада 2019 року №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон №294) встановлено нові розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму на 2020 рік, які впливають на низку показників з оплати праці та порядок оподаткування доходів.

Так, відповідно до ст. 8 Закону №294 мінімальну заробітну плату встановлено на весь рік в єдиному розмірі, а саме: у місячному розмірі – 4 723 грн, у погодинному – 28,31 грн, а прожитковий мінімум для працездатної особи з 01.01.2020 складає 2 102 грн відповідно до ст. 7 Закону №294.

Ті СГ, що будуть відряджати працівників у відрядження варто врахувати зміни, оскільки розмір мінімальної заробітної плати впливає розмір добових.

Відтак неоподатковуваний розмір добових у межах України становить з 01.01.2020 472,30 грн на день.

Витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, не включаються до оподатковуваного доходу, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у розрахунку за кожен календарний день такого відрядження. Отже, у 2020 році добові витрати під час відрядження по Україні не оподатковуються ПДФО та військовим збором, якщо їх розмір не перевищує 472,30 грн на день. Для відряджень за кордон добові витрати в розрахунку за кожен календарний день відрядження залишилися на рівні минулого року та становлять не більш як 80 євро.

 

Акцизні склади мають бути обладнані витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками

Підпунктом 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ визначено, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі – рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Відповідно до п. 12 підрозд. 5 розд. XX ПКУ, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог ПКУ зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

– акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, – не пізніше 1 липня 2019 року;

– акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, – не пізніше 1 жовтня 2019 року;

– акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, – не пізніше 1 січня 2020 року.

 

Зміни до Порядку обліку платників ЄСВ

19.01.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.10.2019 № 436 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Наказ № 436) (зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 23.12.2019 за № 1278/34249), яким внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 03.12.2014 за № 1553/26330.

Наказом № 436 визначено період (два місяці з дня набрання чинності Наказом № 436) для подання членами фермерських господарств, які взяті на облік в контролюючих органах як платники ЄСВ до дня набрання чинності Наказом № 436, до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою № 12-ЄСВ з приміткою «Зміни» та підтвердних документів щодо дати набуття членства у фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут фермерського господарства тощо).

Також у новій редакції викладено форми заяв:

– про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1 ЄСВ;

-про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою № 7 ЄСВ;

-про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12 ЄСВ.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

НБУ скасував норму про перерахування коштів з рахунків ФОПів після сплати податків

Норму про порядок використання поточних рахунків фізичних-осіб-підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, скасовано. Таке рішення прийнято Національним банком України для усунення маніпуляцій і можливих перешкод для діяльності підприємців.

Рішення про скасування норми містить постанова Правління Національного банку України №7 від 15 січня 2020 року “Про внесення зміни до Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів”. Воно набирає чинності з 17 січня 2020 року.

На внески до статутного фонду є готівкові обмеження

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.

Суб’єкти господарювання при знятті готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризикорієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (фізичною особою – підприємцем), які установлені п. 6 розд. ІІ Положення №148, поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі на внески до статутного фонду.

 

Річний звіт з ЄСВ подається до 10 лютого

ФОП, незалежно від обраної системи оподаткування зобов՚язані до 10 лютого подати звіт за 2019 рік по єдиному внеску за себе.

Річний звіт з єдиного соціального внеску подається незалежно вiд тогo здійснюють вoни чи ні підприємницьку діяльність.

Форму звіту Додаток 5 можна знайти в Електронному кабінеті https://cabinet.tax.gov.ua/

 

Eтапи впровадження реєстраторів розрахункових операцій в 2020 році

Нагадуємо про етапи впровадження норм законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (закони  № 128-IX та № 129-IX від 20.09.2019).

До 1 жовтня 2020 року РРО не застосовуються тільки платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

– реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,

– та реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами–підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

-реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
-реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
-реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

-реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
-роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

-діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;

-діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
-діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

-реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

З 1 січня 2021 року використання РРО стане обов’язковим для всіх платників єдиного податку другої – четвертої груп, незалежно від видів діяльності.

Якщо підприємець–платник єдиного податку отримав доходи як фізична особа, а не підприємець, то в який термін подається річна декларація та який термін сплати податку?

Відповідно до пункту 177.6 статті 177 ПКУ, у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом  IV ПКУ (підпункт 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (пункт 179.7 статті 179 ПКУ).

 

Чи буде оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб дохід від продажу квартири, яка була отримана у спадщину?

Дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Однак умова щодо перебування такого майна у власності понад три роки не розповсюджується на майно, отримане платником у спадщину. Отже, дохід, отриманий від продажу квартири, яку отримано у спадщину, навіть якщо квартира перебуває у власності менше трьох років, не буде оподатковуватись.

 

У який термін та за якою формою подається декларація про майновий стан та доходи? В який термін треба сплатити податок?

Податкова декларація про майновий стан і доходи, отримані громадянами у 2019 році, подається до 1 травня 2020 року.

З 01.01.2020 р. декларацію про майновий стан і доходи подається за новою формою. Відповідні зміни до форми податкової декларації внесені наказом Мінфіну від 25.04.2019 р. № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

Податкові зобов’язання з ПДФО та з військового збору, зазначені в поданій річній декларації, фізичні особи зобов’язані сплатити самостійно до 1 серпня 2020 року (останній день 31.07.2020) – це визначено п.179.7 ст.179 ПКУ.

 

В які терміни потрібно подати декларацію про майновий стан та доходи для того щоб скористатися правом на податкову знижку?

Відповідно до підпункту 166.1.2 пункту 166.1 ст.166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.