Як шукачі “прозорого золота” видобувають алмази?

Алмази — це одного з найцінніших видів каміння, на добування яких витратили багато зусиль. Знахідки цієї дорогоцінної породи родовищами відбуваються частіше, ніж можна собі уявити. Але не кожну знахідку можна вважати придатною для ювелірної промисловості. Збагачувальна фабрика, якими займаються шукачі алмазів, покарає непослух тільки тому алмазу, який складається зміцно з іншими мінералами.

Складається процес збагачення алмазних копалин з деякої черги, залежно від їх природи. Полювання на алмази зазвичай починається з киркою, що може розкопати сами копалини забагато більше, але точності завжди не лячиться. Після зняття відвалу на метрів десятки, починається фаза екскавації алмазів. Цей процес передбачає увірвання забруднених породу, якими збагачують алмази. Після його завершення породу відправляють на збагачення та зняття сполук, якими покриті алмази.

Завдяки вдалому поєднанню науки та технологій, сучасні методи та технології дозволяють шукачам алмазів добувати і при допомозі спеціальних технологій здійснювати збагачення порід, розміщених на них. Такі методи дозволяють збагачувати алмазну руду, що містить у своєму складі тільки дрібні алмази. За допомогою різних способів видаляють непотрібні частки породи та сполук і знаходят аксесуари для проб сообщений. Завдяки такому тахографу найцініший продукт отримується вже на виробництві.

Трохи історії

Було часи, коли люди боролися за кожну чергу збагачувальної копалини, якою може бути алмаз. Ці знахідки були дуже цінними, адже алмази містять багато прозорого золота. Тому фабрику, яка могла точно визначити наявність цінних каменів, почали називати золотими.

Для отримання алмазів шукачі родовищ використовували різні способи. Вони копали киркою та видаляли метри породи. Також вели відвали, де зберігали непотрібний матеріал. Але такий спосіб видобутку був неефективним, тому шукачі розпочали пошук нових методів добування алмазів збагачення копалин.

Для більш точного розділення копалини на алмази та непотрібний матеріал фабрики розробили спеціальне обладнання. Використовуючи ці технології, вдалося отримати більше алмазів з копалини. Зараз можна з точністю сказати, якою породою містить алмази черга, що очікує на збагачення, та вже знати, скільки алмазів в ній приблизно знаходиться. Кращим способом видобутку став розмикень шагом метра, який є більш точним і дозволяє не тільки швидше, але і економніше виявляти алмази в золотій руді.

Трубка Миру

Трубка Миру – це неймовірна знахідка для гірників, які займаються добуванням алмазів. Вона є головним елементом багатоетапної технології збагачувальної фабрики, яка допомагає видобувати алмази з родовищ. Трубка Миру знаходиться на глибині більше 500 метрів і складається з різних шарів породи, де збагачення алмазів відбувається.

Ця трубка містить багато алмазів, тому гірники стрибають в цю “чергу” з киркою в руках, щоби знайти ці дорогоцінні копалини. Вони добувають алмази з такою великою точністю, що навіть дрібний алмаз може бути знайдений серед великих каменів.

Трубка Миру, якій було задано ім’я “прозоре золото”, має глибоку інтригу перед гірниками, оскільки вона може приховувати найцінніші скарби. Завдяки використанню високотехнологічного обладнання, алмази виділяються з трифілетового відвалу, який містить більше 7 кг руди. В результаті гірники виявляють неймовірні кристали, які мають високу якість та цінність.

В Горло Землі

Копалини, які містять алмази, складаються з породи, яка називається кімберліт. Вона дуже тверда і за допомогою кирки або спеціальної алмазної бури з діамантовими насадками її майже не можна копати. В цій породі багато алмазів, але вони розташовані доволі рідкомісно – на кожен кг кімберліту може припадати від 0,001 до 0,1 г алмазів. Тому для знаходження алмазів потрібно працювати з точністю і уважністю.

Щоб добути алмази з відкладених родовищ, спершу розробляють родовища відкритим способом – видаляють верхні шари землі, що не містять алмазів. Для цього використовуються великі машини і спеціальна техніка. Після цього розпочинається робота шукачів алмазів – вони піднімаються на багатометрову висоту і копають неглибокі шириною кілька метрів котловини. Вони роблять це більше на віру, ніж на певних даних – оскільки точність визначення місця знахідок алмазів не завжди торкається метра. Проте точність завжди росте, багато знахідок алмазів натрапляється на удачу, але якщо шукачі точно знають місце появи алмазів, то їхня робота стає більше науковою, а також дещо вдачливою.

Добуті алмази потім проходять чергу збагачення на спеціальній фабриці. Тут алмази розділяють на різні категорії за розмірами і чистотою кольору. Найкращі алмази можуть потрапити на ювелірну фабрику, де з них створюють прикраси, а менш якісні алмази використовуються в переробній промисловості для виготовлення алмазної скрапу. Таким чином, шукачі “прозорого золота” не тільки знаходять, але і збагачують алмази, щоб вони знаходили своє місце в нашому світі.

Ода маркшейдеру

Маркшейдер – це професіонал, що займається вимірюванням та дослідженням родовищ корисних копалин. Його робота вимагає неоціненної точності та великої знання всіх нюансів геології та гірництва. І саме завдяки його розумінню та умінню працювати з великими об’ємами данних ми маємо змогу знайти цінну складову алманзного каменю.

Маркшейдер бездоганно знає свою роботу і допомагає гірничим підприємствам здійснювати шукацькі роботи за декілька днів. Використовуючи сову, компас та свої знання тауматургії він легко знаходить алмазоносні породи. І кількість алмазних знахідок, знайдених завдяки маркшедеру, перевищує всі можливі прогнози.

Маркшейдер не містить в собі звичайне за нашу галузь марнославство. Його увага сфокусована тільки на досягненні кращих результатів у вимірюванні глибини родовищ та відслідковуванню складових водойм. Відвали з вугілля та шлакних руд знаходяться під його керівництвом та допомогою його вказівок відповідальні гірники.

Та стоїть вся копальня на данних, фіксованих рукою маркшейдера та його команди. Інформація про глибину родовищ, чи містить він алмази чи просто шлак може пришвидшити процес збагачення сировини та виробництва дорогоцінних каменів. Ще більше – його дані дозволяють нам знаходити нові родовища та з якісно більшої породи, а не вологого шлаку як звикли. Це дарує нам більше речей для споглядання у самому центрі нашої Землі, на глибинах кількасот метрів вниз.

Коли граніт перетворюється на скло

У різних куточках Землі є багато родовищ граніту, який складається з корундиту та плагіоклазу. Відвали з цієї породи є джерелом знахідок алмазів. Шукачі алмазів знають, якими інструментами саме можна шукати скляні зразки. Робота з гранітом вимагає точності і майстерності. Копальня рекомендує шукати алмази киркою і відвали.

Після знахідки граніту з алмазами їх почали збирати по черзі. Далі зразки граніту з дешевими алмазами відправляли на фабрику для збагачення. Багато алмазів містяться в граніті. Тому розвиток граніту нашкодить алмазній індустрії, які фігурують серед кращих знахідок в світі.

Для пошуку алмазних копалин використовується збагачувальна фабрика. Тут очищують зразки граніту від непотрібних каменів. Для цього треба вимірювати довжину кожного зразка і розташувати їх у загальних довжинах. Порівнюються відсотки алмазної вмісту після очищення з відсотком на початку роботи. Зараз тут працюють коло двадцяти шахт. Навіть в ядерці Землі може бути більше дорогоцінних матеріалів.

Алмазна гранітна порода є унікальною через свої скла, які втрачаються в цивільних виробах. Спеціалістам відомо, що скляні алмази почали шукати вже у 30-х роках. Незабаром було виявлено кілька нових родовищ за багато кілометрів під Землею. А сьогодні вони можуть шукати на глибині трьохсот метрів.

Текучий ворог

Багато років українські шукачі “прозорого золота” мріяли про відкриття багатого алмазного родовища. Вони чергувалися на збагачувальній фабриці, де збільшували вміст алмазів у знахідках з алмазної породи. Але точність обробки становила велику проблему – багато алмазів було пошкоджено через посилені удари кирками і стрімкі збагачувальні процеси.

Тому одного разу було прийняте рішення викинути всю алмазну породу у відвали, оскільки [1] партія алмазів не відповідала вимогам. Проте, наступного дня стало відомо, що у відвалах була найдорожча партія алмазів, яка складається з камінців незвичайної чистоти та розмірів.

З того моменту розробка алмазного родовища почалася з посиленою увагою до кожної знахідки. [2] Виявлялось, що кожний метр квадратний відвалу містить десятки золотистих алмазів, які може оцінити лише професійний шукач. І тільки завдяки такій особливій породі алмазів було реалізовано багато нових проектів в алмазній галузі України.

Глибше нікуди

Збагачувальна фабрика – місце, де алмази знаходять своє призначення. Вона складається з різних етапів, але усі вони мають одну мету – знаходження і збагачення рідкісних копалин. Для цього потрібно копати глибше, ніж будь-коли раніше.

Перші копалини було знайдено ще давно, але тільки зараз вдалося розгадати секрети їх походження. Алмази формуються на глибині кількох кілометрів під землею, у родовищах, де немає доступу до повітря. Тому складається враження, що їх випадкові знахідки. Але насправді це результат безлічі годин точності і скрупульозності в роботі.

Один з етапів роботи на збагачувальній фабриці – це відвали, де металічна порода переходить на підбір. Тут знаходять найбільші знахідки, адже сама природа створила такі умови, що алмазна складова може бути більше, ніж у решти породи. Тому не дивно, що саме звідси почали поступово видобувати алмази.

На сьогоднішній день вже відомо багато місць, де можна знайти алмази. Але це далеко не все. Багато родовищ ще чекають свого відкриття. Тому є надія, що в майбутньому алмази будуть добуті ще більше, ніж зараз.

Символ збагачення – і технологія збагачення

Знахідки наштучно створюваних алмазів давно вже не є рідкістю. Старі рудники й родовища перебралися в лабораторії, де дослідники працюють з багатообіцяючим матеріалом. Один кілометр самородного алмазу в природі дуже рідкісний, але в акриловому камені алмазів може бути багато. Шанси на знахідку алмазної насипної копалини вдвічі більше, ніж скільки припадає на стандартну копалю, яка існує за рахунок нещодавнього відвалу.

Технологія збагачення розповсюджена серед тих фабрик, де займаються обробкою дорогоцінних каменів. Перший крок в процесі збагачення — роздроблення. Алмази обробляють за допомогою механічних засобів, накладаючи вагові настики на поверхню. Це дозволяє ретельно просіювати знижки, забираючи зайву породу. Після рукопрошивки стартує сортувальна машина.

Точність та якість фабрики — запас безперервності для їхньої роботи. Сортувальна машина збагачує робочу ретельністю востаннє. Вона розділяє алмази від породи за їхніми характеристиками, збираючи їх у “чергу”. Таким чином, фабрика може швидше та ефективніше обробляти камінь, отримуючи більше якісних результатів.