Більшість українців не вірять у конфлікт політичного і військового керівництва

Більшість українців позитивно оцінюють єдність керівництва України та мету перемогти у війні, а також не вірять у конфлікт політичного й військового керівництва. Про це свідчать результати опублікованого 19 вересня опитування, яке проводив Київський міжнародний інститут соціології.

Згідно із даними опитування, про те, що між політичним і військовим керівництвом є серйозні конфлікти вірять 14% респондентів, натомість 71% респондентів вважають, що військове та політичне керівництво діє злагоджено зі спільною метою перемогти. Лише 5% українців переконані, що влада готова й може піти на неприйнятні для України компроміси з РФ, а 87% українців вважають, що це неприйнятний крок для влади України.

«У всіх регіонах і серед усіх лінгво-етнічних категорій більшість позитивно оцінюють єдність і відданість військово-політичного керівництва перемозі у війні», – зазначили дослідники.

Зокрема було виокремлено 7 можливих «ліній розколу», думок, які циркулюють в українському суспільстві. Зазначається, що дослідники не претендують «на вичерпність переліку всіх ліній розколу, але вважають, що він охоплює досить помітні в медіапросторі наративи».

• «Існує серйозний конфлікт між політичним та військовим керівництвом України»;

• «Керівництво України не приділяє належної уваги нашим захисникам, їх кидають у бій без підготовки і підтримки»;

• «Чиновники наживаються на війні і розкрадають західну зброю»;

• «Влада України готова піти на неприйнятні компроміси з Росією»;

• «Захід втомився від України і хоче, щоб Україна домовлялася з Росією»;

• «Потрібно негайно шукати і карати винних у можливих прорахунках щодо підготовки до війни навіть ціною єдності в суспільстві»;

• «Жителі, які досі проживають на окупованих після 24 лютого територіях, переважно є колаборантами або їм байдуже до України».

Для кожної «лінії розколу» було запропоновано два твердження, які є протилежними інтерпретаціями, одна з яких свідчить про те, що респондент згоден, що є такий «розкол», а друга – що, навпаки, «розколу» немає. Респондент мав обрати одне з тверджень, з яким згоден у більшій мірі, а також зазначити, чи він/вона повністю згоден/згоден, чи лише скоріше. Твердження зачитувалися різним респондентам у різному порядку.

Найменш поширеним є наратив щодо «серйозних конфліктів між політичним і військовим керівництвом» – у це вірять 14% респондентів. Натомість 71% респондентів вважають, що військове і політичне керівництво діють злагоджено із спільною метою перемоги.

Більш поширеним є наратив, що «керівництво не приділяє належної уваги нашим захисникам», у який вірять 24% респондентів. Більшість же – 60% – вважають, що керівництво «у мірі можливості проявляє належну увагу захисникам».

Багато респондентів вірять у наратив, що чиновники наживаються на війні і розкрадають західну зброю – 29%. Проте і в цьому випадку значно більше тих, хто вважає, що зброя «не розкрадається, а використовується нашими захисниками» – 51%. Щоправда, у цьому випадку також і найбільше тих, хто не визначився з думкою (20%).

За результатами опитування, 15% українців вважають, що Захід втомлюється від України та хоче переговорів із РФ. Водночас 73% українців вважають, що Захід продовжує надавати підтримку Україні й очікує на завершення війни на прийнятних для України умовах.

Опитування проводили 7-13 вересня методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI). Було опитано 2000 громадян України віком понад 18 років, які мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово були непідконтрольні владі України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей). Також не опитували громадян, які після 24 лютого виїхали за кордон. Зазначається, що статистична похибка вибірки за звичайних обставин (з імовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, та 1,1% – для показників, близьких до 5%. Зазначається, що «отримані результати зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення».