Політичні кризи в Європі і їхній вплив на Україну

доктор політичних наук, професор кафедри політології та міжнародних відносин Інституту гуманітарних і соціальних наук НУ «Львівська політехніка»

Останнім часом ми спостерігали багато політичних криз у європейських країнах, які супроводжувалися відставками та кадровими змінами. Останніми днями, схоже, ця тенденція перекинулася й на Україну, певною мірою шокувавши нас гучними відставками голови СБУ Івана Баканова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової. Звісно, що причини кадрових перестановок у європейських країнах та в Україні суттєво різні, тому спробуємо хоча б поверхнево з’ясувати їхню причину, а головне – наслідки та вплив на Україну.

Насамперед варто сказати, що характер політичних криз та кадрової політики суттєво відрізняються залежно від рівня демократичності конкретно взятої країни. У цивілізованих демократичних державах прозора та відкрита конкуренція за владу є як сильною стороною, так і «ахіллесовою п’ятою» таких суспільств. З одного боку, зміна влади шляхом виборів відображає демократизм та реальне народовладдя, з іншого боку – робить такі системи менш стабільними у порівнянні з автократіями.

Недемократичні режими, натомість, ігнорують інтереси громадян, а політичне невдоволення – жорстоко придушується. Проте такі режими більш стабільні у своєму недемократизмі. Відтак диктатори можуть десятиліттями проводити свою антидемократичну зовнішню та внутрішню політику.

Політичні кризи в Європі спричинені, зокрема, складним соціально-економічним становищем та падінням рівня доходів європейців, що є логічним та закономірним в умовах російсько-української війни. У випадку Великобританії відставка Бориса Джонсона, який був дуже надійним та послідовним другом України, навряд чи суттєво змінить рівень підтримки британцями України. Водночас відставка Маріо Драгі є набагато більш небезпечною для нашої держави. Це пов’язано з тим, що в особі італійської влади ми отримали доволі несподіваного союзника. Однак після дострокових виборів немає однозначних гарантій, що нова італійська влада буде настільки ж послідовною в своїй підтримці України. У будь-якому випадку навіть за умови приходу до влади в Італії політичних сил, які підтримуватимуть Україну, теперішня політична криза та невизначеність можуть негативно вплинути на рівень італійської підтримки щодо України

Повертаючись до гучних відставок в Україні, варто сказати, що поки що зарано говорити про реальні причини такої ситуації. Це може свідчити як про боротьбу за політичний вплив, так і бути реакцією на неефективність відправлених у відставку чиновників. Проте хочу в цьому контексті зробити дві важливі ремарки:

По-перше, хочеться вірити, що у відставках голови СБУ та генерального прокурора немає політики та спроб влади збільшити свій вплив. Адже це однозначно не на часі та свідчитиме про недалекоглядність української влади, яка готова ризикувати майбутнім України в ім’я власних політичних амбіцій.

По-друге, відставка згаданих посадовців свідчить не тільки про їхню власну неефективність, але також яскраво ілюструє неефективність кадрової політики української влади, яка під час призначення на топ-посади керувалася насамперед принципом «кумівства», а не ефективністю та професійністю кандидатів на державні посади. Тому хочеться тільки висловити сподівання, що наша влада зробила правильні висновки, а майбутні очільники таких важливих (особливо – в умовах війни) структур, як СБУ та генеральна прокуратура, професійно виконуватимуть свої посадові обов’язки на благо України та в ім’я нашої перемоги!

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть
Ctrl+Enter