Різдво-2024: коли відзначаємо, історія та традиції одного з найбільших свят

Різдво Христове — одне з найважливіших церковних свят. Це особливий період, який символізує тепло, родинні зв’язки, світлу радість.

Різдво Христове українці святкують щозими, однак минулого року дата святкування змінилася. Раніше це велике християнське свято припадало на початок Нового року, а саме 7 січня.

Після того, як ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, більшість важливих церковних дат почали святкуватися на 13 днів раніше. А це означає, що Різдво Христове в Україні ми святкуємо 25 грудня. 2024 року це буде середа, ідеться у матеріалі ТСН.

Різдво Христове: історія свята

Що символізує Різдво Христове? Для вірян це особлива дата, коли Ісус Христос, який став Спасителем людства, народився, прийшовши на землю, щоб спокутувати гріхи всіх людей. Його матір’ю була Діва Марія, яка, за Євангелієм, зачала сина від Святого Духа. Вона, разом зі своїм чоловіком Йосипом, мешкала в Назареті. Однак, коли вона була вже на останніх місяцях вагітності, їм довелося їхати до Вифлеєму на перепис населення.

Через перепис населення в місті було дуже багато людей, а тому Йосип з Марією не змогли знайти собі кімнату, щоб переночувати. Тимчасовий прихисток вони знайшли в невеликій печері, де пастухи часто ховалися від негоди. Там сталося диво — Діва Марія народила сина, якому судилося стати Сином Божим.

Ангел одразу приніс радісту звістку пастухам, а тому вони першими прийшли поклонитися Ісусу Христу. Над Вифлеємом також засіяла яскрава зірка, яка вказала шлях до Спасителя. Слідом за пастухами, слідкуючи за світлом зірки, до печери прийшли волхви (мудреці), які принесли маленькому Ісусу дари: миро, ладан і золото.

Різдво Христове: традиції українців

Для українців Різдво завжди було родинним святом, а тому більшість обрядів цього періоду проводилися виключно у дуже вузькому сімейному колі. Насамперед, вся родина збиралася разом за одним столом.

Святкування Різдва розпочиналося ще напередодні, 24 грудня. Це — Святвечір. З появою першої зірки потрібно було сісти за святковий стіл, на якому обов’язково стояло 12 пісних страв: кутя, млинці, пісний борщ з галушками, голубці, тушена капуста, гриби, риба. Страви відрізнялися в залежності від регіону, але кутя завжди була важливою частиною святкування.

Існувало навіть повір’я, що людина буде цілий рік блукати, якщо не відсвяткує Різдво вдома. А ще цього дня не сварилися. Навіть, якщо з кимось ви вже побили горшки, потрібно було примиритися. Це особливий період.

Особливе місце під час святкування Різдва займав дідух. Це сніп з пшениці чи жита, який прикрашали висушеними квітами, спеціально сплітали і ставили на покуті — там де висіли ікони.

Що потрібно і не можна робити на Різдво

Весь цикл різдвяно-новорічних свят був надзвичайно важливим для українців. Тому від Святвечора на 12 днів заборонялася будь-яка фізична праця. Можна було лише поратися біля худоби і готувати їсти.

Також не дозволялося позичати чи давати в борг гроші. Існувала така логіка: як зустрінеш рік, так його і проведеш. А тому ніхто не хотів жити цілий рік з фінансовими проблемами.

Цікава традиція була пов’язана з тим, щоб кликати на Святвечір усіляку нечисть. Наші предки примовляли: Як не прийдеш тепер, то щоби весь рік не приходив, за морем твоя вечеря”.

Також на Різдво ходили колядувати. Селяни переодягалися в різноманітних персонажів, ходили від хати до хати і співали обрядові пісні — колядки.

301