Щедрий вечір, або свято Маланки: які звичаї та що заборонено робити в цей день

13 січня в церковному календарі – Щедрий вечір, преподобної Меланії або Маланка. Це свято церковно-народне, деякі звичаї та обряди прийшли до нас ще з дохристиянських часів. Нинішнє ж свято, Щедрий вечір (переддень Старого Нового року) з’явилося в Україні через розбіжності в юліанському та григоріанському календарях.

До запровадження на території нашої сучасної держави григоріанського календаря Щедрий вечір святкували перед Новим роком. Після реорганізації ця дата змістилася вперед на два тижні. За старим стилем 13 січня вшановують пам’ять преподобної Меланії. Тому свято отримало народні і церковні традиції одночасно.

В дохристиянські часи слов’яни поклонялися богу порядку, сімейного статку та шлюбу, Ладо. У Ладо була дуже вродлива донька, яку звали Миланка. Вона була заручена з Місяцем, проте її викрав підступний змій. Ця подія принесла чимало горя богу Ладо. Він сумував так сильно, що божественне світло, яке повинне було захищати людей, згасло. Богатир Васильчик пішов визволити Миланку з полону. А коли йому це вдалося, то народ з радості почав веселитися і танцювати.

Коли до України прийшло християнство, звичне свято Миланки вирішили не скасовувати, а надати йому нового змісту. Тепер 13 січня почали вшановувати пам’ять преподобної Меланії, яка народилася в знатній римській сім’ї. Ще в дитинстві дівчинка прийняла християнство, відрізнялася тим, що прагнула світлого і непорочного життя.

Проте Меланію видали заміж проти її волі за чоловіка, якого вона не кохала. Спочатку жінка намагалася навернути його також до християнської віри, але в нього була лише одна ціль – швидше отримати спадкоємців. В сім’ї народилося двоє дітей, але вони рано померли. Лише після цього чоловік Меланії також прийняв християнство і намагався жити благочестиво.

У ніч з 13 на 14 січня настає свято Старого Нового року. Також це ніч між двома великими святами: Маланки та Василя. Вечір 13 січня на Маланки – це Щедрий вечір, коли по оселях ходять щедрувальники, а на столах за традиціями має бути багата вечеря та щедра кутя.

Хто може щедрувати на Старий Новий рік

На Щедрий вечір 13 січня з давніх часів було прийнято ходити оселями і співати щедрівки. Вважається, що яким буде вечір напередодні свята Василя 14 січня, таким за достатком буде увесь рік. Тому було прийнято готувати багато страв із м’яса (адже різдвяний піст уже позаду), щедру кутю і впускати до осель щедрувальників, щоб вони могли віршами та піснями побажати щастя і достатку. Натомість, за народними прикметами, якщо щедрувальників на Щедрий вечір не пустити до помешкання, у господарів увесь рік будуть фінансові труднощі і можливі проблеми зі здоров’ям.

Тож хто ж може виконувати щедрівки на 13 січня? За традиціями, щедрують діти та молодь, у більшості – дівчата. Але хлопцям теж не заборонено щедрувати. Щедрувальники збираються компаніями, перевдягаються у традиційні українські вбрання, у деяких регіонах досі водять козу, можливі обрядові ігри з масками.

Цікаво, що щедрівки – це дуже старовинні твори народного фольклору, що помітно по їх текстах. Наприклад, у багатьох щедрівках згадуються птахи, які прилетіли з вирію після зимівлі. Це вказує на те, що щедрувати ходили ще за часів Київської Русі, коли Новий рік святкували навесні.

Що не можна робити цього дня

13 січня заборонялося позичати гроші навіть найближчим людям, бо потім будете ходити в боргах.

Не можна лаятися та сваритися на Щедрий вечір, адже тільки мирна та спокійна атмосфера є запорукою щастя в сім’ї.

За святковий стіл не можна сідати в брудному одязі, адже тоді доля буде “ не чиста”;

Цього дня не варто тримати злобу на інших людей, якщо ви з кимось посварилися, потрібно обов’язково помиритися.

13 січня краще не виносити сміття, тому що разом з ним викинете і своє щастя.

Серед наших предків існувало чимало цікавих прикмет на завтрашній день:

дивилися, який сьогодні день: на вулиці сильний туман – в Новому році вас чекає щастя, а урожай буде багатим;

якщо 13 січня сильна хуртовина, буде хороший урожай горіхів;

небо зоряне – будуть гриби та ягоди;

13 січня відлига, значить літо дощовим буде;

якщо на Маланки місяць-молодик, то навесні ріки з берегів не вийдуть;

сонце високо стоїть – варто чекати на хороший урожай на садовину.

На свято Маланки у наших предків існувало чимало цікавих народних прикмет та повір’їв. Ніч перед днем Василя (Старим Новий роком) вважалась особливою і чарівною, тому люди намагалися загадати бажання, адже воно обов’язково здійсниться.

На Щедрий вечір знову їли кутю, а також ставили багатий святковий стіл. На відміну від куті, яку готували на Святвечір перед Різдвом, ця була не пісною. Господині обов’язково додавали вершки, молоко, вершкове масло, горішки, родзинки, мак і мед. Існувало повір’я: чим багатший на Щедрий вечір стіл, тим кращим буде прийдешній рік. Цього дня не готували рибні страви, тому що вважали, що інакше щастя “попливе” з дому геть. А от м’ясні страви були доречними. Особливо любили наші пращури свинину. Також часто готували холодець, вареники зі шкварками, домашню ковбасу, кров’янку, пироги і млинці.

Від хати до хати після Щедрої куті ходили щедрувальники. Їх потрібно було запросити до себе, адже тоді можна розраховувати, що наступний рік буде багатим та щасливим. Разом із щедрівками ставили обрядову виставу “ведення Маланки”. В ній брали участь лише молодики, які перевдягалися, веселилися і бажали господарям щасливого нового року. Також існувало повір’я, що сон, який присниться в ніч проти 14 січня стане віщим.

Наші предки вважали, що дітям, які народилися 13 січня, неймовірно пощастило у житті, тому що Бог наділяє їх даром передбачення. Жінки в старовину намагалися особливо стежити за своєю зовнішністю в цей день, адже вважалося, що як проведеш 13 січня, таким буде весь рік.

200