Завдяки поїздці на велосипеді чернівчанин Максим Чік зібрав 230 тисяч гривень для армії. До початку війни хлопець займався зніманням рекламних роликів, святкових подій. Він подолав на велосипеді понад 700 кілометрів. Проте після 24 лютого життя Максима змінилося.
Про те, як виникла ідея організувати таку подорож, Максим розповів кореспондентці molbuk.ua
– Як і всіх українців, війна застала мене несподівано. Ми з друзями обговорювали новини, які активно поширювалися тоді, але були впевнені, що цього не станеться. Пам’ятаю, тоді проїжджав повз чернівецькі гуртожитки, звідки виїжджали іноземні студенти. Для мене це було дико…, – згадує Максим Чік.
У перший день війни хлопець виїхав із країни. Неподалік українського кордону разом із друзями орендували будинок, де приймали переселенок з дітьми.
– Коли мені повідомили батьки, що Росія нахабно вторглася, для мене це був шок, тому що до кінця не вірив… Ми вирішили зі знайомими виїхати до Молдови і допомогти з перетином кордону тим, хто цього потребував. Через тиждень повернулися додому та волонтерили у Чернівцях, – розповідає хлопець.
Одного дня хлопець побачив в інстаграмі похід українського стендап-коміка Марка Куцевалова, де він подолав відстань від Чорного моря до Говерли і зібрав велику суму для придбання карет швидкої допомоги.
За шість днів зібрав 230 тисяч гривень
– Мені спало на думку також зробити щось схоже – поїхати до Одеси на велосипеді, подолавши 740 кілометрів. На своїй сторінці я опублікував відео, де поділився цією ідеєю, – і вже наступного дня вирушив у подорож. Було приємно, коли мені допомагало дуже багато людей, пропонували свій одяг та інвентар, писали слова підтримки, – каже Максим.
Протягом шести днів хлопцю вдалося зібрати 230 тисяч гривень. Щодня Максим ділився з підписниками своїми успіхами та розповідав історії, які траплялися з ним у дорозі.
– Було складно в деяких моментах. Найбільше боявся, що можу здатися, відчути втому, проте такого не було. Відчував відповідальність за те, що роблю гарну справу, за якою спостерігає безліч людей. Упродовж шести днів погода була мінливою, спекотні дні та дощі робили шлях важчим. Один раз довелося заночувати у готелі, бо потрапив від зливу і змок до нитки. Це єдиний день, коли я спав нормально, інші ночі були у наметі на території заправок, – згадує хлопець. – За весь час помітив закономірність: коли ставало складніше – люди дедалі більше допомагали. Тому сили мене не покидали..
“Хлопці втомлені, потребують ротації…”
На шостий день Максим вже був в Одесі. Переночував там, а потім разом з чернівецьким блогером вирушив до Києва, щоб придбати дрони та відвезти їх військовим на схід.
– Після Одеси я поїхав до Києва потягом. Коли з другом придбали військову допомогу, виїхали до Покровська. На сході України довелося бути два дні, поспілкувалися з хлопцями з Чернівців та Києва. Військові дуже втомлені, потребують ротації та хочуть побачити рідних. Там дуже складно і фізично, і психологічно. Саме місто намагається звично жити, люди зайняті своїми справами, всі заклади відчинені, – зазначає Максим.
Надалі хлопець розмірковує зробити ще один благодійний проєкт, але для його втілення зараз набирається нових сил.
315