Голова Національної поліції України Ігор Клименко для «Цензор.НЕТ»:
Події, які щодня трапляються із дітьми, красномовно вказують на те, що всі відповідальні органи мають якісніше працювати над захистом маленьких та юних українців. Як показує практика, у 95% випадків ядро проблеми знаходиться або в сім’ї, або в навчальному закладі. І для того, щоб запобігти біді та допомогти потребуючим, варто напрацювати єдиний план профілактики та реагування на випадки порушення прав дітей. І ми в Нацполіції вже почали цей процес.
Про що говорить статистика?
За даними Державної служби статистики, населення України складає 41,6 мільйонів осіб, з них 7,1 мільйонів — діти. При цьому в державі налічується понад 365 тисяч багатодітних сімей, 218 тисяч малозабезпечених і більше 350 тисяч сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах. В загальному в цих родинах виховуються понад 600 тисяч маленьких українців, які потребують посиленої уваги з боку компетентних органів.
У 2020 році поліція зафіксувала понад 3400 злочинів, скоєних відносно дітей. Якщо простежити п’ятирічну динаміку, ця цифри зменшилася на 36% – у 2016 році таких кримінальних правопорушень було скоєно трохи більше 5400.
На жаль, змушений констатувати те, що в державі зросла кількість дитячих самогубств та спроб їх вчинити. Так, протягом 2020 року неповнолітні скоїли 137 самогубств, зафіксовано 184 спроби вчинити самогубство. А вже цього року станом на 31 травня 154 дитини хотіли вкоротити собі віку. На жаль, 56 спроб завершилися смертю.
Домашнє насильство, булінг, відсутність належної уваги, конфлікти та комплекси, з якими несформована дитяча психіка не може справитися… І в результаті ми маємо такі жахливі статистичні дані…
Що ми робимо наразі для покращення безпеки дітей?
Нині в поліції налічується 1200 працівників підрозділів ювенальної превенції. Це так звані дитячі поліцейські, які турбуються про безпеку неповнолітніх. У половині регіонів України середнє навантаження на одного ювенального поліцейського становить 6-8 тисяч дітей.
Зрозуміло, що неможливо якісно охопити превентивною роботою всіх дітей та відповідальних за них дорослих. Тож ми залучаємо до роботи з дітьми також поліцейських офіцерів громади та дільничних. На ввірених територіях вони спілкуються з місцевим населенням, допомагають виявляти “проблемні” сім’ї.
І тут важливим є момент поглиблення співпраці з місцевою владою. Особливо в питанні обміну інформацією. Знаючи мешканців своєї об’єднаної територіальної громади (особливо добре це працює в сільській місцевості), місцева влада розуміє, в якій сім’ї існує загроза для дітей. Далі вже місцевий поліцейський або ювенал відпрацьовує ці дані, намагаючись допомогти дітям.
Питання захисту дітей має бути у фокусі уваги усіх державних органів, а не лише поліції. Звісно, у співпраці ми можемо зробити більше. Як приклад наведу спільний проект патрульної поліції та Міністерства освіти і науки – так званий “ШОП” – шкільний офіцер поліції.
Вони працюють вже п’ятий рік і наразі їх налічується 180. ШОПи проводять у школах інтерактивні заняття з основ дитячої безпеки — вивчають правила дорожнього руху, вчаться протидіяти булінгу та домашньому насильству. Такі ж систематичні профілактичні уроки подають і ювенальні поліцейські.
Окрема ремарка щодо домашнього насильства: майже вдвічі більше звернень (у порівнянні з 2019 роком) надійшло до поліції від дітей щодо насильства в родині, а це свідчить про те, що діти зрозуміли, що цю проблему не можна замовчувати і стали більше довіряти поліції.
Що ми плануємо зробити для того, щоб цифри і реальні історії з життя говорили про якісне безпечне середовище для дітей?
З боку поліції перший важливий крок зроблено: ми відновлюємо життя в дещо забутому підрозділі ювенальної превенції. Вже пройшов конкурс та призначений новий керівник служби. Наразі ми на етапі відбору особового складу. Всі проходять через конкурсну комісію, в яку залучені представники Канадської поліцейської місії в Україні.
Ми не пропонуємо змінити підрозділ, ми прагнемо зробити його ефективним, забравши невластиві ювеналам функції. Взагалі працівники ювенальної превенції мають велике навантаження. І я вважаю за доцільне збільшити штатну чисельність служби приблизно на 1000 посад.
Не менш значуще завдання – підвищення кваліфікації ювенальних поліцейських. Особливо це стосується психологічної та педагогічної підготовки. І тут важливо, щоб ювенал не лише був морально стійким та чуйним, а й сам зміг надати первинну психологічну підтримку дитині.
Поліція працює над пошуком найбільш вдалого варіанту співпраці з органами державної влади, місцевими громадами, керівниками навчальних закладів середньої освіти. І ми готові продовжити активний діалог з усіма компетентними органами, щоб ефективніше захищати наших дітей.
Але головними у цій співпраці мають бути батьки (чи інші уповноважені особи). Саме вони мають знати, де зараз перебуває їхня дитина, чим займається та про що мріє. Це не про контроль. Це про увагу, піклування та відповідальність.