Завдяки тогочасним меценатам твори Шевченка дійшли до нас повністю. А сьогоднішні багатії навряд підтримали б Кобзаря.
Ім’я Шевченка назавжди пов’язане з Жуковським, Сошенком, іншими видатними постатями того часу. Вони збирали кошти, аби викупити поета з кріпацтва, підтримували видання книжок. Завдяки тогочасним меценатам ми маємо повне видання творів геніального поета. А ось сьогоднішні українські багатії навряд чи підтримали б Кобзаря, вважає організатор українського благодійного видавничого проекту «Народня книжка» Леонід Романюк: «Знайшлися б сьогодні меценати? Думаю, що знайшлися б. Я не кажу, що вони знайшлися б в Україні, але є, наприклад, такий фонд Петра Яцика. Він є в Канаді, не в Україні, є фонд Юрія Борця. Це Австралія».
Видати книжку сьогодні не важко, говорить Леонід Романюк. Не було б проблеми у цьому і у Тараса Шевченка. Але постало б інше питання – реалізації. Пан Леонід наводить приклад історичного роману Ліни Костенко У 2010 році він вийшов невеликим, як для України, тиражем, і у роздріб мав ціну близько 300 гривень. Звичайному українцю дорого, а серед багатіїв не багато любителів українських творів.
«Перспективи Шевченка сьогодні — ну я не став би проводити таку потужну паралель, але приблизно такі, як у Ліни Костенко. Мізерні тиражі, яких катастрофічно не вистачає для бажаючих, і дуже високі ціни», – вважає пан Леонід.
Проблема реалізації книжок сьогодні стоїть гостро і для поетів-початківців. Панютинська поетеса Наталка Устинова не має спонсорів, тому видається лише за ті гроші, які може заробити з продажу своїх творів. Однак це зовсім не просто. Україномовну поезію не купують, говорить авторка, бо вона не цікава українцям, які почали деградувати як нація.
Сьогодні Наталка чекає весни і можливості самій зайнятися реалізацією своїх творів. Поетка має обмеження в русі. Тому взимку майже не виїжджала з двору. Говорить, ті книжки, які роздала на продаж, лежать мертвим вантажем.
Щоб допомогти нерозкрученим авторам реалізовувати свої книжки, Леонід Романюк створив проект «Народня книжка». Продавати літературу він допомагає через церковні лавки у храмах, де є знайомі священики, та через небайдужих реалізаторів. Але він впевнений: щоб сьогодні не проґавити сучасного Шевченка, молодих авторів повинна підтримувати держава.
Інна Воробйова
{flv}9_03_12_yakby Shevchenko{/flv}