І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області та органів ДФС України
До місцевих бюджетів Харківщини за січень надійшло 114,7 млн. грн. плати за землю
Протягом січня 2019 року від власників землі та землекористувачів до місцевих бюджетів Харківщини надійшло 114,7 мільйонів гривень плати за землю. Збільшення з аналогічним періодом минулого року на 6,3 млн.грн.
У фіскальній службі регіону проінформували, що вагому частку надходжень плати за землю (89 відсотків), сплатили власники земельних ділянок, часток (паїв) та землекористувачі – юридичні особи. Від них до бюджету надійшло 102,4 млн.грн. Досягнуто ріст збору до минулого року майже на 6 млн. грн.
Водночас від фізичних осіб до місцевих бюджетів надійшло 12,3 млн. грн. Досягнуто зростання платежів до минулого року на 0,3 млн. грн.
Увага! Шановні страхувальники!
Головне управління ДФС у Харківській області нагадує про обов’язок сплати ЄСВ платниками юридичними особами та фізичними особами – підприємцями як за себе, так і за працівників, працю яких така особа використовує. Періоди, за які не сплачено єдиний соціальний внесок, не буде враховано у страховий стаж, що в подальшому вплине на майбутню пенсію.
Своєчасна й повна сплата єдиного соціального внеску — це гарантія того, що фізична особа – підприємець або офіційно оформлений найманий працівник буде відчувати себе соціально захищеним, а також забезпечуватиметься своєчасне фінансування пенсійних виплат.
Звертаємо увагу, що за порушення строків сплати єдиного внеску передбачено як фінансову відповідальність (відповідно до ст.25 Закону №2464), так і адміністративну, передбачену ст.1651КУ про АП.
Для уточнення та проведення звірення стану розрахунків з ЄСВ запрошуємо Вас до районних ЦОП за місцем реєстрації або здійснити їх за допомогою інформаційного ресурсу «Електронний кабінет платника»».
Електронна ідентифікація фізичних та юридичних осіб в Електронному кабінеті
Лозівське управління ГУ ДФС у Харківській області інформує , що для користувачів Електронного кабінету створено нові можливості при вході до приватної частини (особистого кабінету) з обранням типу особи, якою здійснюється вхід та проводиться електронна ідентифікація. Відтепер посадові (уповноважені) особи державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, підприємств та організацій після проходження електронної ідентифікації з використанням електронного підпису, отриманого такими посадовими особами для виконання прав та обов’язків, покладених на них відповідними органами, мають можливість здійснити вхід до Електронного кабінету в якості «посадової особи» або «фізичної особи». В залежності від обраного типу особи, якою здійснюється вхід, користувачу Електронного кабінету пропонуються сервіси та послуги, передбачені або для особистого кабінету фізичної особи або особистого кабінету юридичної особи.
Зокрема, Електронний кабінет для фізичної особи надає такі можливості як сплата податків, отримання відомостей про суму виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, подання Декларації про майновий стан та доходи, інші сервіси та послуги для фізичних осіб (громадян), тощо.
Також зазначаємо, що вхід до особистого кабінету юридичної особи може здійснюватися керівником, бухгалтером, особою, яка має право підпису, або особою, якій делеговано право підпису відповідних документів.
Інформація про нараховані (виплачені) доходи з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДФС) та з Реєстру застрахованих осіб (ПФУ) в Електронному кабінеті
У рамках компанії декларування доходів громадян та е-декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ДФС спільно з ПФУ здійснено налаштування електронного сервісу в частині отримання:
відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО;
відомостей з реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України.
Сервіс функціонує для фізичних осіб в приватній частині Електронного кабінету меню «ЕК для громадян» та надає змогу після проходження електронної ідентифікації, не виходячи з дому, в будь-який час отримати інформацію про себе.
Відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО надаються за результатами обробки Запиту (F1300203)*. Запит заповнюється автоматично відповідно до реєстраційних даних платника податків. Відповідь на запит можна переглянути у вкладці Вхідні документи меню Вхідні/вихідні документи. Середня тривалість обробки Запиту складає близько 30 хвилин.
Відомості про заробітню плату (дохід), з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України** можна отримати скориставшись гіперпосиланням на портал електронних послуг ПФУ, яке знаходиться у меню ЕК для громадян.
*Відомості надаються за останні три роки (поквартально) відповідно до Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ), які подаються податковими агентами та поданих фізичними осабами, фізичними особами – підприємцями або фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність податкових декларацій.
**Відомості надаються по роках у розрізі страхувальників. За кожен рік додатково визначається загальна сума заробітної плати за рік та загальна сума заробітної плати, яка враховується для розрахунку пенсії.
Порушили законодавство про працю – відповідальності не уникнути
Лозівське управління ГУ ДФС у Харківській області інформує, що юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
– недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
– недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
– вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, – у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Норми визначені ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІ із змінами та доповненнями.
Запит про надання витягу з реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій в Електронному кабінеті
В межах виконання заходів зі створення Реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій (далі – реєстр ЦСО), що передбачено постановою КМУ від 12.05.2004 року № 601 «Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій», запроваджено новий електронний сервіс, який надає можливість виробникам РРО та центрам сервісного обслуговування РРО (далі – ЦСО) подати запит про надання витягу з Реєстру ЦСО (далі – запит) та отримати витяг з Реєстру ЦСО (далі – витяг) в електронному форматі.
Форми запиту та витягу затверджуються наказом Мінфіну України «Про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій» (далі – наказ), проект якого оприлюднений на офіційному веб-сайті Мінфіну за адресою: www.minfin.gov.ua/…/proekty-rehuliatornykh-aktiv-dlia-obhov….
Подати запит можна через приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису
будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.
Для цього виробнику РРО чи ЦСО в приватній частині Електронного кабінету в меню «Введення звітності» необхідно обрати форму «Запит про надання витягу з реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 2-РЦСО» (J1317201), заповнити її, підписати та надіслати.
Реєстраційні дані суб’єкта господарювання, який направляє запит, заповнюються автоматично.
Підтвердженням подання запиту до ДФС є отримання першої квитанції в електронному вигляді, в якій зафіксовані дата та час подання запиту.
Витяг з реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 3-РЦСО (J1417201) можна переглянути у вкладці «Вхідні/вихідні документи».
Заповнення та подання запиту здійснюється в тестовому режимі, який триватиме до моменту набрання чинності наказом.
Про початок функціонування реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій буде повідомлено додатково.
Повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій в Електронному кабінеті
У рамках здійснення заходів щодо запровадження спрощеної процедури реєстрації РРО, а саме – на підставі однієї заяви за спрощеною формою та без додатків, запровадження електронного обміну документами між учасниками відносин у сфері застосування РРО, що передбачено наказом Мінфіну України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» зі змінами (далі – наказ), ДФС створено можливість для подання Центрами сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій (далі – ЦСО) повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій (далі – повідомлення).
Таке повідомлення подається ЦСО до контролюючого органу у разі укладання, розірвання, припинення або внесення змін до договору про технічне обслуговування та ремонт РРО, укладеного між ЦСО та користувачем РРО.
Форма повідомлення затверджена наказом.
Для ЦСО запроваджено новий електронний сервіс, який надає їм можливість заповнити та подати повідомлення в електронній формі.
Подати повідомлення можна через приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.
Для цього ЦСО в приватній частині Електронного кабінету в меню «Введення звітності» необхідно обрати форму «Повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій» (J1316301), заповнити її, підписати та надіслати.
Реєстраційні дані суб’єкта господарювання, що подає повідомлення, заповнюються автоматично, дані щодо найменування моделі (модифікації) РРО версії програмного забезпечення обираються із електронних довідників, що сформовані на підставі даних Держреєстру РРО.
Підтвердженням подання повідомлення до ДФС є отримання першої квитанції в електронному вигляді, в якій зафіксовані дата та час подання повідомлення.
Інформація про результати розгляду повідомлення надсилається ЦСО в електронному вигляді у другій квитанції.
Заповнення та подання повідомлення здійснюється в тестовому режимі, який триватиме до моменту набрання чинності наказом, яким затверджуються порядки ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО.
В Електронному кабінеті з’явився доступ до всіх квитанцій за результатами обробки податкових накладних та розрахунків коригування до них
Користувачам Електронного кабінету надано доступ до всіх квитанцій за результатами обробки податкових накладних та розрахунків коригування до них незалежно від способу подання їх на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі – ЄРПН).
Платники мають можливість в режимі «ЄРПН» особистого кабінету, крім доступу щодо складених ними чи їх контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування в розрізі відповідних статусів, переглянути та завантажити квитанції за результатами їх обробки незалежно від програмного забезпечення, яким такі податкові накладні надсилались на реєстрацію в ЄРПН.
Нагадуємо, що до ЄРПН вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
ІІ. Інформація для бухгалтерів
Затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
ДФС України повідомила, що наказом Мінфіну України від 15.11.2018 № 897 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.12.2018 за № 1473/32925, затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація).
Зміни до форми Декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 408, вносилися для врегулювання питання щодо визначення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), по об’єктах як житлової, так і нежитлової нерухомості та забезпечення зручності суб’єктам господарювання уточнювати свої податкові зобов’язання.
Декларація має такі новації:
1. Запровадження у процедурі справляння Податку єдиних державних норм шляхом використання офіційно затверджених класифікаторів.
Наразі діючою Декларацією передбачено застосування умовних ознак типів нерухомості (від 1 до 9), що не відповідає даним реєстраційних документів. В умовах здійснення заходів щодо автоматизації та спрощення процедури справляння податків і зборів, необхідно надати платникам можливість зазначати у деклараціях коди нерухомості згідно з реєстраційними документами, що також сприятиме прозорості податкової звітності.
Постановою КМУ від 24 травня 2017 року № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» забезпечено єдиний підхід до встановлення органами місцевого самоврядування податкових ставок Податку відповідно до класифікатора будівель та споруд згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507.
Запровадження у формі Декларації єдиного підходу до визначення типів нерухомості спростить користування рішеннями органів місцевого самоврядування при складанні Декларації, сприятиме прозорості контроля за правильністю виконання цих рішень як з боку органів місцевого самоврядування, так і з боку контролюючих органів.
2. Декларацією передбачено, що до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування подається одна Декларація. У разі існування об’єктів нерухомості, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, які відповідають різним кодам органів місцевого самоврядування за КОАТУУ, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним контролюючим органом, Декларація подається з кількома додатками відповідного типу (на сьогодні Декларації надаються окремо по кожній адміністративно-територіальній одиниці).
Нова форма Декларації сприятиме скороченню кількості податкової звітності: Декларація надається одна, а кількість додатків залежить від кількості органів місцевого самоврядування, на території адміністративно-територіальних одиниць яких розташовані об’єкти нерухомого майна.
Рекомендуємо платникам Податку декларувати свої податкові зобов’язання у 2019 році за новою формою Декларації.
Водночас, зважаючи на норми п. 46.6 ст. 46 ПКУ, платники Податку не обмежені в поданні Декларації за старою формою.
Також звертаємо увагу платників Податку на те, що до контролюючого органу має бути надана Декларація тільки за однією формою.
Наказ набрав чинності 18.01.2019 .
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням.
Щодо надання фінансової звітності за 2018 рік
Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що згідно з п. 46.2 ПКУ платник податку на прибуток повинен подати разом з відповідною податковою декларацією з податку на прибуток квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Крім цього, він має поставити відповідні позначки у самій декларації щодо подання фінансової звітності (так званий додаток ФЗ). Це передбачено п. 48.3 ПКУ. Оскільки податкова декларація повинна мати обов’язкові реквізити, у т. ч. інформацію про додатки, які додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Більш детальніше про подання фінансової звітності у листі ДФС України від 19.02.2019 № 5491/7/99-99-15-02-01-17.
До уваги неприбуткових організацій!
Звіт про використання доходів неприбуткові організації подають не пізніше 01 березня 2019 року. Разом із Звітом необхідно подати річну фінансову звітність.
Неприбуткові установи, організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва, Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності платником податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями
Нагадуємо, що при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п. 46.2 ст. 46 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та її невід’ємною частиною.
У разі неподання до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.
Тобто, неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
При цьому нормами КУпроАП не передбачено право органів ДФС складати протоколи про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності.
Автоматизована обробка відомостей про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, які подані в електронному вигляді
Відомості про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, платники податків можуть подати до контролюючого органу в електронному вигляді.
Користувачі Електронного кабінету через приватну частину (особистий кабінет) мають можливість подати Повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в електронному вигляді за ф. №20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Реєстраційні дані платника в Повідомленні за ф. № 20-ОПП заповнюються автоматично на основі даних ДФС, дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються платником самостійно.
Повідомлення за ф.№20-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання відображається у Квитанції №2, яку можливо переглянути в режимі «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.
Крім того, дані про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відображаються в режимі «Облікові дані платника» Електронного кабінету.
Обов’язок повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, встановлений п.63.3 ст.63 ПКУ. Такі відомості подаються у повідомленні за ф.№20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкту оподаткування або об’єкту, пов’язаного з оподаткуванням.
Внесено зміни до валютного законодавства.
З 7 лютого 2019 року набрав чинності Закон України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», яким внесені зміни до валютного законодавства, зокрема:
– збільшується граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами зі 180 до 365 днів;
– скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн;
– скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції та запроваджується система е-лімітів (для здійснення господарської діяльності юридичній особі не більше 2 млн. євро протягом календарного року);
– скасовується процедура реєстрації резидентами в НБУ зовнішніх запозичень;
– скасовуються спеціальні санкції за порушення строків розрахунків (індивідуальний режим ліцензування та призупинення зовнішньоекономічної діяльності);
– скасовується щоквартальне декларування валютних цінностей, доходів та майна, що знаходяться за межами України;
– дозволяється вільне використання резидентами рахунків в іноземних фінансових установах та здійснення через такі рахунки валютних операцій (крім операцій з переказів коштів з України на такі рахунки);
– дозволяється здійснення операцій за рахунками в українських фінансових установах юридичних осіб-нерезидентів.
Відповідно до Закону №2473 ДФС як орган валютного нагляду здійснюватиме валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Фінансова санкція за порушення строків розрахунків залишається незмінною. Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого статтею 13 Закону №2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором чи вартості недопоставленого товару.
Загальний розмір нарахованої пені обмежується і не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Нормативно-правовими актами НБУ збережено обов’язок продажу на валютному ринку надходжень в іноземній валюті. Також банки зобов’язані продати валюту у разі її купівлі та не використання валюти за призначенням, як було зазначено при її купівлі, а також у разі повернення резиденту передплати від нерезидента.
Звертаємо увагу, що у випадку встановлення граничних строків розрахунків обмеження також стосуються не лише товарів, а й експорту послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав.
ІІІ.Інформація для підприємців та громадян
При виїзді за кордон на постійне місце проживання необхідно подати декларацію
Відповідно до п.179.3 ст.179 ПКУ платники податку-резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) не пізніше 60 днів до виїзду за кордон.
Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після отримання Декларації зобов”язаний перевірити визначене податкове зобов”язання, сплату належної суми податку і видати довідку про сплату та про відсутність податкових зобов”язань. Довідка подається до органів митного контролю під час перетину кордону і є підставою для проведення митних процедур.
Декларування доходів: які особи зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи від імені платника
Кампанія декларування доходів громадянами за 2018 рік триває.
Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) заповнюється платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником ПДФО здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II «Адміністрування податків» ПКУ (п. 179.5 ст. 179 ПКУ).
Обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника ПДФО покладається на таких осіб:
– батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;
– спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником ПДФО, який помер;
– державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника ПДФО, визначеного в установленому порядку банкрутом.
Про відповідальність громадян за неподання податкової декларації
Лозівське управління Головного управління ДФС у Харківській області нагадує, що громадяни, які отримали протягом 2018 року доходи, які не було враховано при визначенні податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, повинні до 1 травня поточного року подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.
У разі неподання платником податків в установлений термін податкової декларації про майновий стан і доходи (якщо таке подання є обов’язковим), контролюючий орган на підставі наявної податкової інформації за результатами документальної позапланової перевірки має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
При цьому, у відповідності до п. 123.1 ст. 123 ПКУ до платника податків застосовується фінансова відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 25 відс. суми донарахованого податкового зобов’язання. А у разі повторного нарахування контролюючим органом податкового зобов’язання – у розмірі 50 відс. від донарахованої суми.
Крім того, згідно ст. 1641 КпАП до платника податків буде застосована адміністративна відповідальність у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 — 136 грн.).
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 — 136 грн.).
Чи включається до декларації про майновий стан і доходи сума поворотної фінансової допомоги, отриманої від юридичної особи?
Сума коштів, надана юридичною особою фізичній особі за договором позики, яку фізична особа (позичальник) повинна повернути позикодавцеві у визначений договором термін, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і не відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Який порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб іноземних доходів?
Відповідно до п. 170.11 ст. 170 ПКУ, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.).
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податку:
а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;
б) поштові податки;
в) податки на реалізацію (продаж);
г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Сума податку з іноземного доходу платника податку – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.
Чи можна включити до податкової знижки навчання на військовій кафедрі?
Впродовж 2019 року мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки громадяни, які у 2018 році понесли витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Разом з тим, навчання на військовій кафедрі – це додаткова послуга навчального закладу, що не є обов’язковою у процесі безпосереднього навчання за обраним фахом, і оплачується окремо (додатково) від плати за навчання згідно з укладеним з вузом договором на навчання за певним фахом.
Отже, включення витрат за навчання на військовій кафедрі навчального закладу, що оплачуються згідно окремого договору, до податкової знижки чинним законодавством не передбачено.
Зазначена норма визначена п.п. 166.3.3 ст. 166 ПКУ.
Щодо подання декларації про майновий стан і доходи громадянами – переселенцями з тимчасово окупованої території
Податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити, зокрема про місце проживання платника податків (п. 48.3 ст. 48 ПКУ). Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів.
Враховуючи викладене, платник податків повинен зазначити в податковій декларації актуальні дані про адресу місця проживання, за якою здійснюється листування з платником. Крім того, за такою адресою контролюючим органом може бути надіслано (вручено) податкове повідомлення-рішення.
Згідно з п. 5 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146 із змінами та доповненнями, повернення помилково та/або надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб та пені здійснюється на підставі поданої платником податків Декларації до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплачених сум.
Отже, законодавством України не передбачена подача платником податку Декларації, за результатами відповідного звітного податкового року, більше ніж за однією податковою адресою.
Крім того, повернення помилково та/або надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб здійснюється лише органом ДФС, до якого подана така Декларація.
У зв’язку з ситуацією, яка склалася у Донецькій та Луганській областях та враховуючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» із змінами та доповненнями функціональні обов’язки з обслуговування платників податків – переселенців з тимчасово окупованої території, покладаються у межах компетенції на територіальні органи, які знаходяться на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Така довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (із змінами та доповненнями).
Пунктом 70.7 ст. 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за формою № 5ДР).
При пред’явленні платником податків довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до Заяви за формою № 5ДР вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа особи, та адреса фактичного місця проживання/перебування – відповідно інформації, зазначеної в довідці. Таким чином, платник податків – внутрішньо переміщена особа, який подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування Заяву за формою № 5ДР та пред’явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, і Декларацію подає до цього контролюючого органу.
Якщо ж такі дії не здійснено, то Декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.