І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області та органів ДФС України

 

За чотири місяці 2019 року Харківщина спрямувала на потреби збройних сил 347 мільйонів гривень військового збору

В ГУ фіскальної служби регіону проінформували про надходження військового збору.  До Державного бюджету з початку року надійшло 347 млн.грн. Досягнуто ріст збору до 2018 року на 69,6 млн. грн (+ 25,1 відс.). До бюджету додатково надійшло 33,7 млн. грн., що склало 110,8 % від запланованих надходжень.Також у фіскальному відомстві відзначають стабільну динаміку надходжень «податку на підтримку армії» від представників усіх сфер економіки регіону впродовж усього року. Якщо на початок року зафіксовано суму надходжень у розмірі 78,3 млн.грн, то у квітні надходження склали 92,4 млн.грн.

Фіскальна служба запрошує громадян Харківщини для проведення звірки даних щодо наявних об’єктів житлової та нежитлової нерухомості

Головне управління ДФС у Харківській області у зв’язку з наближенням встановлених ПКУ термінів надсилання (вручення) платникам податків податкових повідомлень-рішень про сплату сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, інформує, що відповідно до норм п.п.266.7.3 ПКУ, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

– об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

-загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

– права на користування пільгою із сплати податку;

– розміру ставки податку;

– нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Запрошуємо платників податків до органів фіскальної служби для проведення звірки даних щодо наявних об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.

До уваги абітурієнтів!

Університет митної справи та фінансів запрошує усіх бажаючих на День відкритих дверей, який відбудеться 18 травня 2019 року о 10.00 за адресою: м. Дніпро, вул. В. Вернадського, 2/4.

ФОП прийняла на роботу нового працівника: як повідомити ДФС

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається ФОП до територіальних органів ДФС за місцем обліку його як платника ЄСВ за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, а саме: — засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; — на паперових носіях разом із копією в електронній формі; — на паперових носіях, якщо трудові договори укладено з п’ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону № 2464.

 

Нелегальна праця має негативні наслідки для найманих працівників

Лозівське управління Головного управління ДФС у Харківської області звертає увагу, що боротьба з «тіньовою» зайнятістю та виплатою заробітної плати без оподаткування – один з пріоритетних напрямів роботи органів ДФС.
Адже від надходжень до бюджетів за рахунок оподаткування доходів, які отримують громадяни, залежить вчасне фінансування закладів освіти, охорони здоров’я, оборони, безпеки, культури, забезпечення надання грошової допомоги багатосімейним і малозабезпеченим громадянам та інших виплат соціального напряму. Нелегальна праця знижує доходи, зокрема до місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування.
Крім того, «тіньова» зарплата має негативні наслідки для найманих працівників. Зокрема, це відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника, – права на відпустку (у т.ч. на час вагітності та пологів), страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності. Також громадяни втрачають пенсійний стаж та можливість отримання допомоги у разі втрати роботи.
Неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту та повністю залежить від роботодавця та його дій по відношенню до такого працівника.
Зауважуємо, що офіційне працевлаштування – це обов’язок роботодавця, адже тільки офіційне працевлаштування надає гарантію соціальних, економічних та трудових прав для працівників і є запорукою підвищення надходжень до бюджетів України.

 

Увага! Зміни в ліцензуванні з 01 липня 2019 року

З 01.07.2019 набувають чинності зміни до ПКУ, внесені Законом № 2628 (далі – Закон), в частині запровадження ліцензування певних видів господарської діяльності та введення в дію Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.
У зв’язку з цим повідомляємо, що згідно з Законом:

– ліцензії на право виробництва пального видаються, призупиняються та анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику;

– ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п’ять років органом виконавчої влади, уповноваженим КМУ;

– ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими КМУ органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років;

– ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими КМУ органами виконавчої влади за місцем торгівлі СГ терміном на п’ять років.

Також повідомляємо, що з 01.07.2019 набувають зміни до статті 17 Закону № 481, згідно з якими до СГя застосовуватимуться фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

– виробництва пального без наявності ліцензії – 1 000 000 гривень;

– оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії – 500 000 гривень;

– роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії – 250 000 гривень.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Особливості заповнення платіжних документів на сплату ЄСВ

З 02.05.2019 вступили в дію нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів ДФС України для сплати коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) та фінансових санкцій.

Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату ЄСВ визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок), затвердженим наказом Міністерства фінансів України  від 24.07.2015 № 666, із змінами і доповненнями.

Згідно з п. 5 Порядку при сплаті ЄСВ поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

– у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

– у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – сплата суми ЄСВ);

– у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

– у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

– у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

– у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

– у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Пунктом 15 додатка 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, із змінами визначено, що при заповненні реквізита «Отримувач»:

– зазначаються найменування отримувача, що відповідає найменуванню отримувача, яке заявлене в банку отримувача в картці із зразками підписів, або його скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах;

– зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке заявлене в банку отримувача в картці із зразками підписів;

– під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений порядок розповсюджується і на платників ЄСВ.

Відповідно до частини шостої ст. 9 Закону № 2464 із змінами та доповненнями для зарахування ЄСВ в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.

Отже, оскільки ЄСВ не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код ЄДРПОУ.

 

Розмір ЄВ для осіб з інвалідністю, які працюють у осіб, що провадять незалежну професійну діяльність

ЄВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ – част.5 ст.8 Закону №2464.
Частиною 13 ст. 8 Закону №2464 ставка 8,41 % визначеної бази нарахування ЄВ для працюючих осіб з інвалідністю встановлена тільки для підприємств, установ, організацій та фізичних осіб – підприємців, у тому числі ФОП – платників ЄП, в яких працюють особи з інвалідністю.

Встановлений частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 перелік осіб, які мають право на застосування ставки 8,41% є виключним і не розповсюджується на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та використовують працю найманих  працівників – осіб з інвалідністю. Тобто, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховують ЄВ на заробітну плату працівників – осіб з інвалідністю у розмірі 22% до визначеної бази нарахування ЄВ.

 

До уваги державних унітарних підприємств та їх об’єднань

Постановою КМУ від 24 квітня 2019 року № 363 ,,Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” внесені зміни до пункту 1 постанови КМУ від 23.02.2011 року № 138 ,,Про Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями”.

Відповідно до внесених змін, встановлено, що починаючи з 1 січня 2019 року частина чистого прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності, визначається у розмірі:

– 90 відсотків для підприємств, обсяг чистого прибутку яких фактично у відповідному звітному періоді становить більше 50 000 тис. гривень

– 50 відсотків – для інших підприємств.

Постанова від 24 квітня 2019 року № 363 набула чинності 27.04.2019 року.

Таким чином, державні унітарні підприємства та їх об’єднання, що здійснюють відрахування частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету зобов’язані до граничного терміну подання (10 травня 2019 року) надати розрахунки частини чистого прибутку (доходу) за I квартал 2019 року відповідно до Постанови КМУ від 24 квітня 2019 року № 363.

 

Зміна протягом року фізособи – власника об’єкта нерухомості: порядок обчислення податку на нерухоме майно

Відповідно до п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику – фізичній особі після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

 

Платникам, які провадять незалежну професійну діяльність, про нарахування та сплату ЄВ

У розумінні Закону № 2464 ФОП, які провадять незалежну професійну діяльність, також розглядаються як окремі платники ЄВ. Враховуючи зазначене, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не звільняються від сплати ЄВ за себе, якщо вони одночасно були у 2018 році ФОП.

 

Юрособа придбала авто для потреб господарської діяльності: подається повідомлення за формою № 20-ОПП

Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588). Норми визначені п. 8.1 розділу VIIІ Порядку № 1588. Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів (п. 8.2 розділу VIIІ Порядку № 1588). Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розділу VIIІ Порядку № 1588). Отже, у разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для своїх господарських потреб або потреб відокремленого підрозділу (філії) повідомлення за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після придбання (оформлення договору оренди) за основним місцем обліку такої юридичної особи. У разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для потреб відокремленого підрозділу (філії) у графі «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» повідомлення за формою № 20-ОПП зазначається адреса відокремленого підрозділу (філії) за місцезнаходженням транспортного засобу. Крім того, якщо юридична особа у повідомленні за формою № 20-ОПП вже зазначила транспортні засоби, які знаходяться у її власності (оренді), то при наступному придбанні (оренді) або відчуженні транспортних засобів у повідомленні за ф. № 20-ОПП зазначаються тільки ті об’єкти, по яких сталися зміни.

 

Що необхідно знати про реєстрацію платником ПДВ?

Під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн. (без урахування ПДВ). До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ 20%, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначений обсяг, повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою N 1-ПДВ. Отже, якщо особа здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн., то така особа повинна подати фіскальному органу за своїм місцезнаходженням Заяву 1-ПДВ і зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку. Реєстраційна заява платника ПДВ за формою № 1-ПДВ визначена додатком 1 до «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ 14.11.2014 № 1130. Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Разом з тим, особа має право зареєструватись як платник ПДВ за своїм добровільним рішенням, шляхом подання до контролюючого органу Заяви не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ. Такі особи, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних.

 

За виробництво, зберігання та торгівлю пальним без наявності ліцензії з 1 липня п.р. передбачено відповідальність

Законом № 2628 внесені зміни до ПКУ та деяких інших законодавчих актів. Зокрема, змінами до Закону № 481, з 01.07.2019 запроваджується ліцензування діяльності усіх СГ, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним. З урахуванням зазначених змін, відповідно до ст. 17 Закону № 481 за порушення норм Закону № 481 щодо виробництва і торгівлі, зокрема, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До СГ застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва пального без наявності ліцензії – 1000000 гривень; оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії – 500000 гривень; роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії – 250000 гривень.

Запроваджено два нових електронних реєстри

19.04.2019 набрав чинності наказ Мінфіну України від 13.02.2019 № 64 «Про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій» (далі – Наказ № 64), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.03.2019 за № 307/33278, яким затверджено:

– Порядок ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі – Порядок РРО);

– Порядок ведення реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій (далі – Порядок ЦСО);

– Зміни до Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.

– Наказом № 64 встановлено, що:

не пізніше двох місяців, наступних за місяцем набрання чинності Наказом № 64, ДФС формує реєстр екземплярів РРО (далі – Реєстр РРО) та включає до нього всі екземпляри реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), які зареєстровані в органах ДФС і перебувають в експлуатації (крім тих РРО, що зареєстровані для господарських одиниць чи СГ із місцезнаходженням на тимчасово окупованих територіях) або перебували в експлуатації на дату набрання чинності цим наказом, із присвоєнням їм реєстраційних номерів;

протягом трьох місяців, наступних за місяцем набрання чинності Наказом № 64, виробники (постачальники) подають заяви про включення до Реєстру РРО всіх екземплярів РРО, поставка яких була здійснена до набрання чинності Наказом № 64, строк служби яких не сплив та які не включені до Реєстру РРО;

протягом трьох місяців, наступних за місяцем набрання чинності Наказом № 64, у разі подання заяви до органу ДФС про реєстрацію РРО, який не включений до Реєстру РРО на дату подання такої заяви, СГ – користувач РРО додає до заяви копії документів, які підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання реєстратора у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування, а також копії паспорта (формуляра) РРО та паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема). На підставі зазначених документів та заяви за формою 1-ЕРРО орган ДФС включає РРО до Реєстру РРО.

Водночас ЦСО, який укладає договір про технічне обслуговування та ремонт РРО, що вперше буде реєструватись в органах ДФС, на момент укладання такого договору має бути включений до Реєстру ЦСО.

Порядком РРО та Порядком ЦСО передбачено, що реєстрація РРО здійснюється за спрощеною процедурою. Тобто, достатньо однієї заяви, яка має спрощену форму та подається в електронній формі без додатків.

СГ, які включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати заяви про реєстрацію книги ОРО на РРО в електронній формі засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу.

Спрощення реєстраційної процедури забезпечується за рахунок запровадження електронного обміну документами між усіма суб’єктами відносин у сфері застосування РРО (виробник РРО, ЦСО, СГ, ДФС) та взаємодії інформаційних ресурсів ДФС.

За бажанням СГ можуть подати заяву про реєстрацію РРО у паперовій формі та отримати реєстраційне посвідчення у паперовій формі.

Порядок подання заяви за формою 1 – РРО

Відповідно до Порядку № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), для реєстрації РРО СГ або представник СГ подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію РРО за ф. № 1-РРО (далі – реєстраційна заява).  Представник СГ може зареєструвати РРО за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження.

Реєстраційна заява має бути підписана керівником СГ або ФОП чи представником СГ за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у разі подання заяви в електронному вигляді із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов’язковому заповненню.

У випадках, передбачених Порядком, можливість подання СГ в електронному вигляді документів, у тому числі реєстраційної заяви, забезпечується в Електронному кабінеті.

СГ, включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів із зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів.  Порядок та строки розгляду контролюючим органом реєстраційних заяв, поданих в електронному вигляді, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовому вигляді.

У разі подання заяви в електронному вигляді СГ може отримати копію реєстраційного посвідчення засобами електронного зв’язку на адресу своєї електронної пошти. Для цього в реєстраційній заяві СГ зазначає спосіб отримання цього документа (в електронному вигляді на електронну пошту, адресу якої зазначено в заяві, або безпосередньо в контролюючому органі).

У разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДФС. У день резервування фіскального номера РРО в інформаційній системі ДФС контролюючим органом, де проводиться реєстрація РРО, ДФС надсилає до центру сервісного обслуговування далі – ЦСО) інформацію у вигляді довідки про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за ф. № 2-РРО (далі – довідка про резервування фіскального номера) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу.     Довідка про резервування фіскального номера дійсна протягом трьох днів з дати її надсилання до ЦСО.

Датою резервування фіскального номера РРО, яка зазначається в довідці про резервування фіскального номера, є дата, що відповідає даті формування фіскального номера РРО в інформаційній системі ДФС.  Після закінчення робіт із введення РРО в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО засобами електронного зв’язку в електронній формі. Роботи з введення РРО в експлуатацію виконуються ЦСО відповідно до вимог експлуатаційних документів у строк, що не перевищує трьох діб з дати його інформування ДФС про резервування фіскального номера реєстратора. Примірники довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО вважаються надісланими ЦСО до ДФС у час та дату, що зазначені у квитанції про прийняття (реєстрацію) відповідного електронного документа.  Протягом трьох днів з дати надсилання до ЦСО довідки про резервування фіскального номера СГ повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація та опломбування РРО в ЦСО).  Завершення процедури реєстрації РРО здійснюється на підставі довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО, примірники яких у день введення в експлуатацію ЦСО надсилає до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО. У разі ненадіслання зазначених документів у строк, визначений п. 13 глави 2 розд. II Порядку, довідка про резервування фіскального номера вважається недійсною, фіскальний номер скасовується датою резервування. Про таке скасування ДФС не пізніше наступного робочого дня інформує відповідний ЦСО, який зобов’язаний не розпочинати, або припинити, або скасувати процедуру введення в експлуатацію РРО.

Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає (надсилає) СГ реєстраційне посвідчення РРО за ф. № 3-РРО (далі – реєстраційне посвідчення), що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі. Датою реєстрації РРО, яка зазначається в реєстраційному посвідченні, є дата, що відповідає даті внесення даних до інформаційної системи ДФС. Контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі.

У реєстраційній заяві указується спосіб отримання реєстраційного посвідчення (поштою або безпосередньо в контролюючому органі) або його копії (електронною поштою).

Документи, визначені главою 2 розд. II Порядку, можуть бути подані та отримані за наявності документа, що посвідчує особу, відповідальною особою СГ або СГ– ФОП, а також представником СГ за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання документів в електронному вигляді.

 

Коли суми узгоджених штрафних санкцій стають податковим боргом

Суми узгоджених штрафних санкцій за порушення порядку застосування РРО, норм обігу готівки, нараховані контролюючим органом та не сплачені платником в установлений ПКУ, є податковим боргом. Відповідно до п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.Контроль за додержанням СГ порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до ПКУ. Пунктом 111.2 ст. 111 ПКУ встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Пунктом 58.1 ст. 58 ПКУ, зокрема визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до т.. 54 ПКУ (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204.Крім того, передбачені відповідними податковими повідомленнями-рішеннями суми грошових зобов’язань і штрафних санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, норм обігу готівки, підлягають узгодженню в порядку, встановленому ст. 56 ПКУ.

 

Отримання фізичною особою доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції

Дохід отриманий від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, сукупна площа яких перевищує 2 гектари підлягає оподаткуванню на загальних підставах. При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. При продажу власної продукції тваринництва, отримані від такого продажу доходи не підлягають оподаткуванню, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.  У разі коли сума отриманого доходу перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, фізична особа зобов’язана падати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

 

Юридичні особи – платники єдиного податку ІІІ-ї групи, які тимчасового припинили господарську діяльність, сплачують земельний податок на загальних підставах

Особливості справляння земельного податку СГ, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою1 розділу XIV ПКУ (п.269.2 ст.269 ПКУ).

Нормами п.п.297.1.4 п.297.1 ст.297 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності.

У разі тимчасового припинення господарської діяльності, юридична особа – платник єдиного податку ІІІ-ї групи не використовує для провадження господарської діяльності свої земельні ділянки, а отже ним не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку ІІІ-ї групи від сплати земельного податку.

Таким чином, юридичні особи – платники єдиного податку – власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками) у разі тимчасового припинення господарської діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах.

 

Як подати заперечення до акта перевірки

У разі незгоди платника податків із висновками, фактами, даними, викладеними в акті перевірки, подання та розгляд заперечень до акта (документальної планової або позапланової, виїзної або невиїзної, фактичної, камеральної) перевірки здійснюється згідно з п. 86.7 ст. 86 ПКУ.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПКУ у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 ПКУ, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов’язковою. Такі заперечення є невід’ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до ст. 60 ПКУ.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Фізичним особам – нерезидентам забороняється самостійно передавати нерухомість, що їм належить, в оренду

Сума орендної плати, що перераховується юридичною особою (ФОП) іншій ФОП (уповноваженій особі), яка виконує представницькі функції стосовно надання майна в оренду фізичною особою – нерезидентом за договором оренди нерухомого майна, відображається за ознакою ”157”. Відповідно до п.п. 170.1.3 п. 170.3 ст. 170 ПКУ нерухомість, що належить фізичній особі — нерезиденту, надається в оренду виключно через ФОП або юридичну особу — резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку. Тобто, фізичним особам – нерезидентам забороняється самостійно передавати нерухомість, що їм належить, в оренду. Така передача можлива лише через ФОП або юридичну особу – резидента України, які виконують представницькі функції. Представницькі функції слід розуміти як представництво, яке відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Згідно з п.п. ”б” п. 176.2 ст. 176 ПКУ доходи, нараховані на користь платника податку, відображаються податковим агентом у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, сум утриманого з них податку за формою №1ДФ відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку».

 

Відповідальність за несплату ЄСВ для «незалежників» та членів фермерських господарств

Платники ЄСВ зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ відповідно до Закону № 2464. ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч.12. 9 Закону № 2464). За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерських господарств несуть фінансову відповідальність відповідно до ст. 25 Закону № 2464, а особи, які провадять незалежну професійну діяльність, також несуть адміністративну відповідальність відповідно до ст. 165¹ КУпАП. Водночас слід зазначити, що для членів фермерських господарств адміністративна відповідальність відповідно до ст. 165¹ КУпАП не передбачена.

Новостворені фізичні особи – підприємці: особливості надання податкової декларації

Згідно з п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ ФОП, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації підприємцем.

Отже, новостворена ФОП в квартальній податковій декларації, яка подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), поряд з доходами від підприємницької діяльності вказує інформацію про майновий стан.

 

Строк сплати земельного податку фізичними особами

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку. Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 126.1 ст.126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: — при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу; — при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

 

Нерухомість сільськогосптоваровиробника, частка якої здається її власником в оренду, оподатковується податком на нерухоме майно

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка. Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ. Не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ). Якщо частка будівлі (споруди) сільськогосподарського товаровиробника (юридичної особи або фізичної особи), віднесена до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» код 1271) Класифікатора, здається їх власником в оренду, лізинг, позичку, то така будівля (споруда) оподатковується податком на нерухомість на загальних підставах.

 

Подати податкову декларацію про майновий стан і доходи можна за допомогою «Електронного кабінету»

З метою підвищення рівня добровільності декларування доходів громадян, ДФС запроваджено новий електронний сервіс в «Електронному кабінеті», у тому числі заповнення та подання податкової декларації про майновий стан і доходи платниками податків – фізичними особами в електронному вигляді. Крім того, на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) в банері «Деклараційна кампанія 2019» розміщено електронні форми декларації та приклади її заповнення. Податкова декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків. При цьому, за вибором платника декларація може бути подана в один із таких способів: особисто або уповноваженою на це особою; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Слід зазначити, податкова декларація про майновий стан і доходи з метою відшкодування  податкової знижки подається за місцем реєстрації до 31 грудня 2019 року. Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступні податкові роки не переноситься.