І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України

Фіскальна служба регіону повідомила, як мешканці Харківщини наповнюють бюджети – майже 23 млрд. грн. податків і зборів

В Головному управлінні ДФС у Харківській області повідомили, що протягом січня-червня 2019 року забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів в сумі 22 805,3 млн. грн., що на 6 035,5 млн. грн., більше ніж за відповідний період минулого року. Темп росту збору платежів до відповідного періоду минулого року склав  136,0 відсотків.

Зокрема за червень забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів в сумі 3 733,2 млн. грн, що на  625,6 млн. грн, або на 20,1 відс. більше ніж за червень 2018 року.

На Харківщині майже вдвічі зросли надходження податку на нерухомість від фізичних осіб

Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що за 5 місяців 2019 року від власників нерухомості – фізичних осіб до Місцевого бюджету надійшло 20,9 млн. грн  податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Досягнуто ріст збору до минулого року майже на 10,0 млн. грн (+ 89,6 відс.).

Власники  житлових об’єктів (квартир, будинків) сплатили  8,6 млн. грн,  від власників нежитлової нерухомості  надійшло 12,3  млн. грн. цього податку.

Згідно норм ПКУ 59  громадян, які володіють квартирами площею понад 300 кв.м. та/або житловими будинками – понад 500 кв.м,  додатково сплатили  по 25 000 грн. за кожний такий об’єкт.

За травень ц.р. надійшло 6,6 млн. грн. податку на нерухомість. Ріст до травня  минулого року  4,0 млн. грн (+ 156,5 відс.).

Щомісячні надходження податку: у січні 2019 року – 2,5 млн. грн, лютому – 3,5 млн. грн, березні – 3,9 млн. грн, квітні – 4,4 млн. грн, травні – 6,6 млн. гривень.

У фіскальній службі нагадують, що податок на нерухоме майно фізичні особи повинні сплатити протягом 60 днів з дня вручення  податкового повідомлення – рішення.

З 1 липня зміниться розмір прожиткового мінімуму

Лозівське управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що з 1 липня 2019 року прожитковий мінімум на одну особу у розрахунку на місяць для працездатних осіб становитиме 2007 гривень.

Для основних соціальних і демографічних груп населення з 1 липня 2019 року законом України від 23.11.2018 № 2629 «Про державний бюджет України на 2019 рік» встановлюються такі показники прожиткового мінімуму:

• для дітей віком до 6 років −1 699 грн.;
• для дітей віком від 6 до 18 років − 2118 гривень
• для працездатних осіб – 2007 грн.;
• для осіб, які втратили працездатність − 1 564 грн.

Вищевказані показники прожиткового мінімуму пливають, зокрема, на розміри соціальних виплат та мінімальних пенсій.

Зміна розміру прожиткового мінімуму не впливає на ті показники, що встановлюються ПКУ  залежно від його розміру на 1 січня звітного податкового року (ставок податку на нерухоме майно, ставки збору за місця для паркування, ставок  єдиного податку  для 1 групи платників, розміру податкової соціальної пільги та розміру доходу, до якого вона застосовується, неоподатковуваної вартості дарунків тощо).

Мінімальна заробітна плата з початку 2019 року складає у місячному розмірі – 4173 грн., у погодинному розмірі − 25,13 грн. Станом на 1 липня 2019 року мінімальна заробітна плата не змінюється.

Звертаємо увагу, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

До уваги платників податків!

Затверджено зміни бюджетної класифікації доходів бюджету

Міністерством фінансів України наказом від 26.04.2019 № 182 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11» внесено зміни до наказу від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію».

Зокрема, згідно змін класифікацію доходів бюджету доповнено такими позиціями:

22013100 – Плата за ліцензії на виробництво пального;

22013200 – Плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним;

22013300 – Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;

22013400 – Плата за ліцензії на право зберігання пального.

До відома платників податків

Повідомляємо, що з 01.07.2019 набирають чинності внесені Законом № 2628 зміни до ПКУ, якими запроваджується система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу акцизні накладні/розрахунки коригування, складені до 30 червня 2019 року (включно), реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 15 липня 2019 року (включно). Розподіл обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного  адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, здійснюється на підставі акцизних накладних у двох примірниках, складених з 16 по 20 липня 2019 року (включно) платниками податку та суб`єктами господарювання, які з 1 липня 2019 року не підпадають під визначення платників податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 ПКУ, та реєстрації таких примірників у Єдиному реєстрі акцизних накладних:

перших примірників – особою, що складала акцизну накладну, з 16 до 20 липня 2019 року (включно);

других примірників – отримувачем пального – розпорядником акцизного складу з 16 до 22 липня 2019 року (включно).

Для забезпечення можливості врахування в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового обсягів пального, ввезеного на митну територію України до 1 липня 2019 року, доручено орієнтувати імпортерів пального щодо доцільності оформлення до 15 липня 2019 року додаткових декларацій до тимчасових митних декларацій, пальне за якими було випущено в митний режим до 30 червня 2019 року.

Відповідно до п. 232.1 ст. 232 ПКУ з урахуванням змін, що вносяться згідно з вищезазначеним законом, одиницею обліку обсягів спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового є декалітри 100-відсоткового спирту, приведені до температури 20^о С.

У зв`язку з цим з 01.07.2019 при декларуванні спирту, що класифікується в товарній позиції 2207 згідно з УКТЗЕД (товарні підкатегорії 2207100010, 2207100090, 2207200010 та 2207200090) за митними деклараціями типів «ІМХХYY» (де «ХХ» – код відповідного митного режиму «40» або «41», а «YY» – один з кодів «АА», «ДР», «ДЕ», «ТК», «ТФ», «ТН», «ДТ»), в полях «електронного інвойсу» по відповідному товару додатково до відомостей про кількість в одиниці виміру за рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару, та коду такої одиниці необхідно зазначати відомості про обсяги спирту в одиниці вимірювання «декалітр 100-відсоткового спирту, приведений до температури 20^о С (цифровий та літерний коди одиниці вимірювання – «833» та «DPA»).

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Зміни щодо застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки

Указом Президента України від 20.06.2019 р. № 418/2019 визнано такими, що втратили чинність, деякі укази Президента України. Зокрема, указ Президента України від 12.06.95 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Зазначений указ передбачав застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у випадку порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами – громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України.

Згідно із змінами відтепер не будуть штрафувати за:

–перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах — у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

–неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки — у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

–витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості — в розмірі здійснених виплат;

–перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів — у розмірі 25 % виданих під звіт сум;

–проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, — у розмірі сплачених коштів;

–використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням — у розмірі витраченої готівки.

Указ набрав чинності з 23.06.2019 року.

Порядок відкриття електронного рахунку платнику акцизного податку з реалізації пального

П. 16 розділу ІІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113, із змінами (далі – Порядок № 113) визначено, що електронний рахунок відкривається платнику акцизного податку (далі – податок) Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) автоматично без укладення договору та на безоплатній основі. На електронний рахунок платник податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного поточного рахунка. Згідно з п. 17 розділом ІІІ Порядку № 113 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстрів для Казначейства, які ДФС після внесення осіб до реєстру платників протягом одного робочого дня надсилає Казначейству. У реєстрі для Казначейства зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), номер бюджетного рахунка, код згідно з ЄДРПОУ та МФО органу Казначейства, до якого здійснюється перерахування податку до державного бюджету. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата відкриття такого рахунка. Казначейство відповідно до вимог ст. 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше операційного дня, що настає за днем його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 18 розділу ІІІ Порядку № 113).

Поворотна фінансова допомога у платника податку на прибуток

Поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Для платників податку на прибуток, які враховують різниці, об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці.

При цьому, ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суми поворотної фінансової допомоги, наданої/отриманої платником податку на прибуток.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Тобто, отримання поворотної фінансової допомоги не відображається у складі доходів і витрат, отже не впливає на фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку, і, як наслідок, не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

Разом з тим, якщо поворотна фінансова допомога прощена надавачем, то оскільки вона отримувачем не підлягає поверненню, то включається до його доходів звітного періоду.

Отже дохід, визначений у бухгалтерському обліку, отриманий в результаті прощення поворотної фінансової допомоги, збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14; п.п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ; п. 5 П (С) БО 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом МФУ від 31.01.2000 №20.

Застосування РРО підприємцями – платниками єдиного податку при перевищенні доходу понад 1 млн. грн

РРО не застосовуються підприємцями–платниками єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення в календарному році зазначеного обсягу застосування РРО є обов’язковим.

РРО повинен застосовуватись з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації СГ як платника єдиного податку.

При цьому зазначена норма не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Тобто, у разі реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, платники єдиного податку незалежно від обсягу доходу зобов’язані застосовувати РРО на загальних підставах.

Доходом платника єдиного податку для підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

При цьому до доходу не включаються отримані пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Підприємці – платники єдиного податку повинні забезпечити ведення книги обліку доходів та витрат шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Отже, підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, для визначення необхідності застосування РРО повинні самостійно визначити у звітному податковому році перевищення обсягу доходу понад 1 млн грн.

Такий обсяг визначається з урахуванням всіх доходів, які включаються до складу доходу платника єдиного податку – підприємця. Зазначена норма передбачена п.п. 292.1.1, п. 292.3 ст. 292, п. 296.1 ст. 296, п. 296.10 ст. 296 ПКУ.

Фіскальний блок РРО вийшов з ладу: відновлення інформації здійснюється лише виробником такого РРО

Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами, встановлено, що фіскальний блок – невід’ємна складова частина РРО, за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО. Відповідно до ст. 12 Закону № 265 із змінами та доповненнями затверджено Порядок № 601, що визначає вимоги до технічного обслуговування і ремонту РРО суб’єктів підприємницької діяльності, особливості ремонту фіскального блока. Зокрема, п. 34 Порядку № 601 визначено, що несправний фіскальний блок РРО не підлягає ремонту центром сервісного обслуговування. Несправний фіскальний блок РРО підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому, в новому фіскальному блоці відновлюється інформація зі щомісячних звітів РРО за останні три роки (п. 33 Порядку № 601). Враховуючи вищевикладене, оскільки фіскальний блок РРО згідно з вимогами Порядку № 601 – це окрема конструктивна одиниця РРО, що складається з функціональних вузлів, які забезпечують керування роботою РРО, обробку даних усіх проведених розрахункових операцій, збереження та накопичення фіскальної інформації, то відновлення інформації, що зберігалась у фіскальному блоці РРО, у разі виходу його з ладу може здійснюватись лише виробником такого РРО.

До уваги платників ПДВ!

Звертаємо увагу платників ПДВ, що розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам податків в системі електронного адміністрування ПДВ, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст. 87 ПКУ.

Норми встановлені п. 200¹.2 ст. 200¹ ПКУ.

Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569).

Зокрема, п. 20 Порядку № 569 передбачено, що у разі подання платником ПДВ уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Державній казначейській службі України   (далі – Казначейство) реєстр платників ПДВ, в якому зазначаються, зокрема суми ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми ПДВ до бюджету.

При цьому, п. 25 Порядку № 569 передбачено, що сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5 та 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником ПДВ з поточного рахунка до відповідного бюджету.

У разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, платники ПДВ повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.

Водночас, сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ; податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5 та 54.3.6    п. 54.3 ст. 54 ПКУ, а також нарахована контролюючим органом штрафна санкція та пеня сплачуються до бюджету з поточного рахунка.

 

Помилково сплачені суми ЄСВ повертаються у визначеному законодавством порядку

ДФС України у зв’язку із зміною рахунків зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та надходженням звернень від платників щодо можливості повернення коштів, які були помилково сплачені на старі рахунки, надала роз’яснення, як мають діяти платники у разі виникнення такої ситуації. У разі помилкової сплати сум єдиного внеску на невідповідний рахунок платники мають змогу повернути кошти. Повернення помилково сплачених коштів здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок). Кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення. У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу. Відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів здійснюється у випадках: 1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719; 2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719; 3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету; 4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених ПКУ, на рахунок 3719. Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення коштів. У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку, заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку. У випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення. Також звертаємо увагу, що повернення помилково сплачених сум у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 Порядку, здійснюється з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Умови отримання неприбуткового статусу

Умови неприбутковості визначені пп.133.4.1 ПКУ, а саме: — організація має бути створена та зареєстрована у тому порядку, який встановлений законом, що регулює діяльність такого виду неприбуткової організації; — установчі документи мають містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4. Слід обов’язково зазначити, що організація створена та здійснює свою діяльність без мети отримання прибутку; — установчі документи мають містити положення про те, що після ліквідації, злиття, поділу,  приєднання або перетворення неприбуткової організації, всі її активи переходять до неприбуткової організації подібного виду або в держбюджет. Виключення тільки для ОСББ та їх асоціації; — організація має бути внесена ДФС до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Для цього подаються відповідні документи. Включення та виключення здійснюється згідно постанови КМУ від 13.07.2016 р. № 440. Однією з необхідних умов неприбуткового статусу є правильно складені установчі документи, де прописана неприбутковість організації. Слід зазначити, що у разі порушення  після отримання неприбуткового статусу визначених вимог, така організація втрачає свій статус неприбуткової організації та стає платником податку на прибуток з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення (пп.133.4.3 ПКУ).

 

Чи передбачена з 01.07.2019 реєстрація суб’єктів господарювання розпорядниками акцизних складів/акцизних складів пересувних?

ПКУ визначено, що СГ, які відповідають визначенню платників акцизного податку, зобов’язані зареєструватися платниками цього податку та зареєструвати усі акцизні склади, розпорядниками яких вони є. Окремої норми щодо реєстрації СГ розпорядниками акцизних складів/акцизних складів пересувних ПКУ не передбачено.

 

Який порядок включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий?

Включення/виключення транспортних засобів, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортних засобів, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється автоматично на підставі даних акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних,      або на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового, або на підставі митних декларацій при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним п.п. «а» п. 2 частини другої ст. 91 Митного кодексу України. Такі заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

 

Яка відповідальність передбачена за відсутність з вини платника реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та з якої дати вона починає застосовуватися?

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628 внесено зміни до п. 128 прим. 1.2 ст. 128 прим. 1 ПКУ, зі змінами та доповненнями, редакція якого набуває чинності з 01.07.2019 та яким передбачено, що відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2000000 гривень.
При цьому, п. 25 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ, зокрема, передбачено, що норми п. 128 прим. 1.2 ст. 128 прим. 1 ПКУ, яким запроваджено нові штрафні санкції, застосовуються з 01 жовтня 2019 року.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Громадяни мають пільги щодо сплати земельного податку

Відповідно до статті 269 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності або користуванні. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Статтею 281 ПКУ визначено пільги зі сплати земельного податку для фізичних осіб. Зокрема, від сплати податку звільняються такі категорії громадян: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме: для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара. Зауважимо, для власників декількох земельних ділянок одного виду використання, які до 1 травня 2019 року подали до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки письмову заяву про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги, пільга застосовуватиметься вже у поточному році. Якщо до 1 травня п.р. така заява не була подана, то цьогоріч оподатковуватимуться всі земельні ділянки, які є у власності платника, крім земельної ділянки, на яку подана заява у минулому році.

Надаєте технікою послуги з обробки землі? Як бути з оподаткуванням?

Лозівське управління ГУ ДФС у Харківській області, у рамках операції «Урожай», звертає увагу громадян, які мають у власному користуванні техніку, та надають послуги іншим особам у вигляді обробки землі за певну плату.

Якщо громадянин, який надає послуги з обробки землі, не є фізичною особою – підприємцем, він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок з таких доходів.

Нагадаємо, доходи від обробки землі оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором – 1,5 відсотка.

Якщо такі послуги надаються у поточному році, то отриманий дохід підлягає декларуванню у наступному 2020 році.

Також звертаємо увагу, що в рамках проведення операції «Урожай» органами фіскальної служби проводяться комплексні контрольні заходи з метою перевірки виплати реальної заробітної плати працівникам, зайнятим у сільському господарстві, на всіх етапах виробництва, зокрема на етапі посівної кампанії, обробки та збирання урожаю, реалізації сільськогосподарської продукції тощо.

Про звільнення від сплати єдиного податку для вагітних: що необхідно знати

ФОП – платник єдиного податку першої або другої групи, яка не використовує працю найманих осіб, звільняється від сплати єдиного податку на період її тимчасової втрати працездатності у зв’язку з вагітністю та пологами лише за умови підтвердження такої непрацездатності листком непрацездатності.

Нагадаємо: відповідно до пункту 295.5 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Згідно із пунктом 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406, листок непрацездатності – це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Новостворений ФОП має право подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація

ФОП для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, повинні подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація. Для обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, законодавчо не передбачено перенесення термінів подачі заяви для фізичних осіб – підприємців, які були зареєстровані в останні дні місяця.Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування СГ подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Зареєстровані в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Кому контролюючі органи мають право надавати інформацію з ДРФО щодо персональних даних фізичних осіб

Згідно із ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Порядок обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210 (далі – Порядок).

Порядок розроблено з метою встановлення загальних вимог до організаційних та технічних заходів захисту персональних даних під час їх обробки у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО), який формує та веде ДФС (п. 1 розд. І Порядку).

Відповідно до п. 1 розд. VІІ Порядку персональні дані з ДРФО третій особі не надаються, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов’язання щодо забезпечення виконання вимог Закону України від 01 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2297) або неспроможна їх забезпечити.

Пунктом 2 розд. VІІ Порядку визначено, що без згоди фізичної особи – платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема:

1) за рішенням суду;

2) коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини:

органам прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України – на їх письмову вимогу щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО за конкретний проміжок часу;

центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит щодо персональних даних з ДРФО;

органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» зі змінами та доповненнями, щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО;

3) отримання запиту від інших органів державної влади і місцевого самоврядування, що діють у межах повноважень, наданих законодавством України відповідно до нормативно-правових актів щодо взаємодії обміну або отримання інформації з ДРФО.

В інших випадках, ніж зазначені у п. 2 розд. VІІ Порядку, доступ до персональних даних надається третім особам лише за письмової згоди фізичної особи – платника податків за кожним запитом окремо у порядку, визначеному ст. 16 Закону № 2297 (п. 2 розд. VІІ Порядку).

Крім того Порядок надання Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити Національного антикорупційного бюро України, затверджений наказом Міністерства фінансів України, Національного антикорупційного бюро України від 08.09.2016 № 815/250, регламентує обмін інформацією між ДФС та Національним антикорупційним бюро України (далі – Національне бюро), правила складання та подання Національним бюро до ДФС запитів на отримання з ДРФО інформації, необхідної для попередження, виявлення, припинення та розкриття корупційних правопорушень, віднесених законом до його підслідності, та формування і надання ДФС відповідей на такі запити.

Порядок надання Державною фіскальною службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити Національного агентства з питань запобігання корупції затверджений наказом Міністерства фінансів України 28.10.2016 № 911, рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.10.2016 № 101, регламентує обмін інформацією між ДФС та Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) правила складання та подання Національним агентством до ДФС запитів на отримання з ДРФО інформації, необхідної для контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Спадщина від брата і сестри, бабусі та дідуся, а також онуків відтепер не оподатковується

Відповідно до норм ПКУ оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, залежить від виду об’єкта успадкування, родинних стосунків спадкоємця із спадкодавцем, громадянства тощо.

Так, за нульовою ставкою оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця I та ІІ ступенів споріднення. У такому випадку податкова декларація про майновий стан і доходи до контролюючого органу за місцем реєстрації не подається. Членами сім’ї фізичної особи І ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у т.ч. усиновлені, а ІІ ступеня споріднення – її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця І та ІІ ступенів споріднення, оподатковується за ставкою 5 відс., а вартість спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента за ставкою 18 відсотків. Також, спадкоємцям необхідно сплатити військовий збір у розмірі 1,5 відс. від об’єкта оподаткування. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається у податковій декларації про майновий стан і доходи до 1 травня року, що настає за звітним, та до 1 серпня цього ж року сплачується сума податкового зобов’язання, зазначеного у поданій декларації.

Фізичні особи-платники податку, які одержали дохід у вигляді об’єктів спадщини та сплатили податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до їх нотаріального оформлення, не включають вартість такої спадщини  до складу загального річного оподатковуваного доходу та не подають податкову декларацію про майновий стан і доходи.

 

Нові штрафні санкції за порушення при переміщенні транспортних засобів почнуть діяти з 22 серпня 2019 року

Верховна Рада України відтермінувала до 22 серпня 2019 року введення в дію норм щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення при переміщенні транспортних засобів в митних режимах тимчасового ввезення і транзиту.

Такі зміни внесено Законом України від 16 травня 2019 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про електронні довірчі послуги”. Відповідно до цього Закону у пунктах 9² та 9³ розділу XXI “Прикінцеві та перехідні положення” Митного кодексу України, а також у пункті 1 розділу II “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України” цифри “180” замінено на “270”.

Отже власники автомобілів з іноземними номерами отримали додатковий час для митного оформлення своїх автівок без посилених штрафних санкцій. З 22 серпня вступають у дію нові санкції. Так, у разі перевищення строку доставки транспортних засобів особистого користування та комерційного призначення від 20 до 30 діб передбачено штраф у розмірі 85 тис. грн. Якщо строк перевищено більш ніж на 30 діб, то розмір штрафу сягатиме 170 тис. грн або конфіскація таких авто.

Аналогічні розміри штрафів і при перевищенні строків тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та комерційного призначення. Так, перевищення від 20 до 30 діб – сума штрафу складатиме 85 тис. грн., понад 30 діб, також у разі втрати або розкомплектування ТЗ – 170 тис. грн або конфіскація.

Крім цього, передбачено відповідальність за передачу транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння або розпорядження іншій особі, а також використання такого ТЗ у комерційних цілях. При такому порушенні доведеться сплатити штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 34 тис. грн.

 

Продаж одного автомобіля не оподатковується і декларуванню  не підлягає

 Податкова декларація про майновий стан і доходи в обов’язковому порядку подається у разі отримання, зокрема, доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як СГ та самозайняті особи).

Податкова декларація про майновий стан і доходи для громадян, які згідно з ПКУ зобов’язані подавати податкову декларацію, подається у термін до 1 травня поточного року.

Дохід фізичної особи – платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків.

При цьому, як виняток, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Отже, якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід не оподатковується.  Як наслідок, у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку на доходи фізичних осіб і подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.

Зазначена норма визначена п. 173.1, 173.2 ст. 173 ПКУ.