Сьогодні, темою інтернет-семінару, що проводиться в.о.начальника Лозівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області Наталією Москалець, є проведення Деклараційної кампанії 2017 року.
Але перш ніж розказати про особливості нової кампанії декларування громадянами своїх доходів, декілька слів про підсумки Деклараційної кампанії-2016.
У 2016 році Лозівською ОДПІ було отримано понад 7 тисяч декларацій від громадян, у т.ч м.Лозова- 715, Лозівський район – 1906, Близнюківський район -2967, Первомайське відділення Лозівської ОДПІ – 1652.
Загальна сума задекларованого доходу 87,6 млн.грн. За підсумками 2016 року 8 громадян задекларували доходи понад 1 мільйон грн.
Місцеві бюджети отримали від сплати податку на доходи фізичних осіб майже 7 млн.грн. у т.ч м.Лозова – понад 0,5 млн.грн, Лозівський район – 2,1 млн.грн, Близнюківський район – 2,3 млн.грн, місцеві бюджети Первомайщини – 1,8 млн.грн.
До Державного бюджету перераховано декларантами 838 тисяч військового збору.
Але деклараційна кампанія – це також реалізація права громадян на податкову знижку, коли після проведеного перерахунку наданих декларацій громадянам повертається зайво сплачений податок на доходи. Таким правом скористались 775 громадян, їм повернуто з місцевих бюджетів -728 тис.грн., з них мешканців Лозової було -426 осіб, вони отримали 430 тис.грн.
Які особливості Деклараційної кампанії – 2017 року
Наприкінці 2016 року до Податкового кодексу внесено зміни, що стосуються деклараційної кампанії, але вони запрацюють у 2018 році, коли ми будемо декларувати доходи отримані у 2017 році.
При проведенні перерахунків зараз, ми керуємось нормами законодавства, що діяли у 2016 році. Зміни торкнуться форми декларації про майновий стан і доходи а також випадку, якщо громадянин отримував доходи від декількох працедавців.
Наказом Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року № 821 внесено зміни до форми податкової декларації, яка запроваджується з 01 січня 2017 року. Податкову декларацію приведено у відповідність до змін, внесених до Податкового кодексу України, а саме:
– кількість додатків зменшено з чотирьох до двох, в яких платники податків здійснюють розрахунок податкових зобов’язань з урахуванням понесених витрат: розрахунок інвестиційного прибутку (додаток Ф1) та розрахунок податкових зобов’язань самозайнятими особами (додаток Ф2);
– змінено порядок розрахунку податкових зобов’язань із доходів, отриманих підприємцями, що салачують податки за загальною системою оподаткування, а саме порядку сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб;
– відмінено додаток до декларації у якому громадяни відображали доходи у разі отримання доходу від двох працедавців. Оскільки у 2016 році діяла єдини ставка ПДФО у розмірі 18 відсотків така категорія платників декларацію про майновий стан вже не надає.
– для зручності платників податків у відповідних рядках декларації (додатків до неї) зазначені ставки податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Також, платники податків, які отримали доходи від продажу (обміну) об’єктів рухомого та нерухомого майна, які згідно з Кодексом не підлягають оподаткуванню, при заповненні декларації такі доходи відображають у окремому рядку.
Які доходи підлягають обов’язковому декларуванню?
Відповідно до Податкового кодексу обов’язковому декларуванню за наслідками 2016 року, належать:
– доходи одержані від осіб, які не є податковими агентами (особами, які не є податковими агентами, вважаються нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність;
– дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню (крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини;
– дохід у вигляді подарунка від фізичних осіб, крім подарунків, отриманих нерезидентами, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору дарування та обдарованих – резидентів, які отримали подарунок, що оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдарованими (резидентами), які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів дарування.
– дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання;
– іноземні доходи;
– інвестиційний прибуток;
– невикористані та неповернуті кошти, одержані у вигляді цільової благодійної допомоги;
– нецільова благодійна (у тому числі матеріальна) допомога, одержана понад встановлену ПКУ норму (у 2016 році – 1930 грн);
– не погашена при припиненні трудових відносин з працедавцем частина податку з суми, наданої на відрядження або під звіт та не повернутої;
– сума боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (якщо кредитор повідомляє платника податку – боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення щодо анулювання боргу);
– сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689 грн), крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом ІІ Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу;
– сума недоплати податку при припиненні трудової діяльності;
– кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання;
– оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований контролюючим органом згідно з Кодексом.
Також, за результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження з України та іноземні доходи.
В яких випадках платник звільняється від подання декларації про майновий стан і доходи?
Платники податку не надають декларацію у випадках:
а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:
– є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
– перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
– перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
– перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
Обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
– від податкових агентів, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
– виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу;
– від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу;
– у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких вже сплачено податок, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації
Про зміни що відбулися в порядку отримання податкової знижки
Законом України від 21.12.16 р. № 1797 внесено зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких знято обмеження з розміру суми, сплаченої за навчання, яку платник податку може включити до податкової знижки за наслідками звітного року (у 2016 році така сума не могла перевищувати 1930 грн. на місяць).
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Як можна подати декларацію
За вибором платника податків декларації подаються за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.
Звертаємо увагу, що поштою документи потрібно надсилати з повідомленням про вручення та з описом про вкладення не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання. Якщо ж декларація подається в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису, то надсилати її потрібно не пізніше закінчення останньої години граничного строку подання.
У разі необхідності платники зможуть отримати безкоштовні консультації і допомогу в заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи. Бланки декларацій надаються платникам податків безкоштовно.
Як приклад розглянемо випадок заповнення декларації при отримання доходу від надання в оренду легкового авто або іншого рухомого майна
У разі надання громадянами у 2016 році власного рухомого майна в оренду (суборенду) особі, яка не є податковим агентом, фізичні особи зобов’язані надати податкову декларацію про майновий стан і доходи до податкової інспекції за місцем свого проживання, та задекларувати отримані доходи.
Отриманий дохід від надання рухомого майна в оренду (суборенду) зазначається фізичною особою – платником податків у рядку 10.3 «Дохід від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм)» розділу II декларації. Також у цьому рядку – графах 6 і 7 відображаються податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Крім цього, у разі отримання таких доходів заповнюється графа 7 Розділу відомостей про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду) декларації. У зазначеному розділі декларації громадянин повинен відобразити відомості про все рухоме майно, що перебуває у його власності станом на кінець звітного 2016 року відповідно до категорії об’єкта рухомого майна.
Кожний об’єкт рухомого майна відображається громадянином у декларації окремо із зазначенням у відповідних графах номера категорії об’єктів; марки, моделі, характеристики рухомого майна; року випуску; відмітки про надання майна в оренду (суборенду).
Відмітка про надання майна в оренду (суборенду) здійснюється шляхом зазначення позначки «Х».
За якою адресою потрібно подавати декларацію про майновий стан і доходи якщо місце реєстрації та фактичного проживання різні
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Згідно із статтею 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Крім того, згідно із пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Кодексу платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Враховуючи зазначене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.