І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

 

На харківському ринку торгували цигарками без ліцензії

Працівники податкової міліції Харківщини в рамках операції      «Акциз-2017» виявили підприємця, який здійснював незаконну торгівлю тютюновими виробами. Про це розповідає начальник оперативного управління  ГУ ДФС  у  Харківській області  Сергій Марєхін.

50-річний харків’янин налагодив продаж цигарок з лотку розташованому на території одного з ринків Харкова. Однак, працівники податкової міліції встановили, що бізнесмен вів свою діяльність, не маючи ані державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності, ані ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами.

«За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 164 КУпАП, – зазначає Сергій Марєхін, – із  вказаної торгівельної точки вилучено тютюнових виробів у кількості 1730 пачок  на  суму  понад   86  тис. грн.»

Співробітники податкової міліції Харківщини з метою детінізації вказаного ринку постійно проводять заходи, направлені на припинення та попередження незаконної реалізації товарів акцизної групи. У фіскальній службі відзначають, що у кожного підприємця, який займається продажем тютюнової та лікеро-горілчаної продукції, а також паливно-мастильними матеріалами, обов’язково повинні бути необхідні дозвільні документи.

Підписано Меморандум про співробітництво ГУ ДФС у Харківській області й ГО «Спілка ветеранів Антитерористичної операції»

Як зазначив начальник ГУ ДФС регіону Микола Рибаков, підписання цього документу є кроком назустріч один одному. «Ми готові допомогти учасникам й ветеранам АТО адаптуватися до мирного життя. Усім тим, хто обере шлях підприємництва, ми надамо консультаційну й практичну допомогу з податкових нюансів. Ви справжні громадяни нашої країни, які долучаються до її розбудови у мирному житті », – підкреслив посадовець.

За Меморандумом сторони зобов’язуються взаємодіяти шляхом об’єднання своїх зусиль спрямованих на захист законних прав та інтересів платників податків, підвищення їх соціальної відповідальності, поліпшення підприємницького клімату в країні, розвитку партнерських відносин між владою та бізнесом.

Також у документі задекларовано проведення спільних заходів, направлених на вирішення проблемних питань АТОшників. «Підписання Меморандуму є підтвердженням позитивної тенденції з богу державних органів в питаннях соціалізації воїнів й ветеранів АТО. Наші хлопці бачать себе лише в легальному бізнесі. Як і на війні, так і у мирному житті необхідно бути чесними», – зазначив голова ради Громадської організації «Спілки ветеранів АТО» Микола Сапелкін.

Спілкуючись між собою, учасники заходу одразу підняли важливе для наших захисників питання, як внесення змін до податкового законодавства у частині запровадження пільг щодо оподаткування доходів й результатів діяльності воїнів й ветеранів АТО.

Було прийнято рішення сформулювати пропозиції до законодавчих норм й надати їх до Науково-консультативної ради, що діє при ГУ ДФС у Харківській області, для експертизи й ініціювання їх впровадження.

Харківська митниця ДФС про порядок переміщення лікарських засобів через кордон

Порядок переміщення громадянами лікарських засобів через митний кордон регулюється Митним кодексом України, низкою інших законів та підзаконних актів.

Згідно з митними правилами існують обмеження щодо переміщення лікарських засобів, що містять сильнодіючі речовини, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори.

Громадяни можуть ввозити лікарські засоби у ручній поклажі,  супроводжуваному або несупроводжуваному багажі у таких обсягах:

без рецепту лікаря – до п’яти упаковок кожного найменування (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);

за рецептом – у кількості не більше, ніж у ньому зазначена. Рецепт на такий лікарський засіб має бути виданий на ім’я цієї особи та засвідчений печаткою лікаря та обов’язково печаткою закладу охорони здоров’я.

В іншому випадку митні органи вправі не допустити лікарські засоби для ввезення.

Громадяни мають задекларувати ввезення лікарських засобів, скориставшись смугою руху “червоний коридор”. Порушення порядку декларування лікарських засобів може привести до адміністративної (штраф від 1700 грн.) або кримінальної відповідальності (наприклад, при переміщенні  з приховуванням від митного контролю лікарських засобів, що містять сильнодіючі речовини, наркотичні засоби, психотропні речовини їх аналоги і прекурсори).

Обмеження щодо обсягів вивезення лікарських засобів установлені як для будь-якого іншого товару. Проте, в кожній державі закони свої і, щоб не потрапити в халепу, громадянам доцільно отримати інформацію про митні правила країни прямування, наприклад, у туристичній фірмі, представника авіаперевізника, або звернутися в офіційне представництво тієї держави, куди ви плануєте їхати.

 

Як легалізувати доходи робітників в будівельній галузі

Проблемі існування «тіньової» зайнятості у будівельній галузі була присвячена чергова зустріч керівників Головного управління ДФС регіону з представниками бізнесу.

Так, за даними податкової звітності 639 суб’єктів господарювання, що знаходяться на обліку в ГУ, впроваджують діяльність в будівельній галузі. На таких підприємствах працює більше 7,5 тис. робітників.

В той же час, при середньостатистичній заробітній платі в цій галузі у розмірі 7 840 грн., за червень-липень 2017 року 601 підприємство нараховувало зарплатню набагато нижче такої суми. А на 294 підприємствах у липні заробітна плата виплачувалась навіть  менше законодавчо встановленого мінімуму. І це стосується не лише невеликих фірм, а й рейтингових будівельних кампаній.

Наприклад, одне з підприємств, представник якого узяв участь у зустрічі, прозвітувало про 85 найманих робітників із середньою заробітною платою близько 3 200 грн. І це з урахуванням зарплатні керівного складу, будівельників високої категорії і підсобних робітників.

«Ми звертаємось до всіх керівників будівельних організацій. Легалізуйте заробітну плату! Захистить себе й своїх робітників. Адже офіційна заробітна плата – це ваш позитивний імідж, чесна репутація та соціальна захищеність людей»,- підкреслив Микола Рибаков.

Також він зазначив, що податкова служба виступає за чесну конкуренцію в бізнесі. Одна із складових якої, виплата гідних заробітних плат й перерахування усіх податків, у тому числі, військового збору.

Для досягнення позитивних результатів у справі боротьби з «тіньовою» зайнятістю податківці використовують цілу низку заходів.

Як зазначають в податковій, на початку проводяться профілактичні бесіди з керівниками підприємств. Такий підхід є досить ефективним. Був випадок, коли керівник будівельної кампанії, який їздив на розкішній машині і мав немалий будинок, після розмови з ним підняв свою офіційну заробітну плату з 5 тисяч до декількох десятків тисяч. Суттєво збільшилась зарплатня й у інших його робітників.

Якщо ж бесіди не дають результат – роботу розпочинають аналітики й ревізори.

Так, фахівці ГУ здійснюють систематичний моніторинг оголошень, що розміщуються у ЗМІ з пропозиціями роботи. В них деякі будівельні організації закликають малярів, штукатурів, покрівельників працювати за 6-20 тис. грн. Тобто пропонують набагато більше, ніж вказують у звітах.

Крім того, фахівці здійснюють аналіз податкової звітності. Наприклад, декларацій з ПДВ. Підприємство ретельно перевіряється на наявність ризикових схем. Адже для виплати заробітної плати «у конвертах» потрібні «позазвітні» гроші, отримати які можна лише порушуючи закон.

«Ні до чого хорошого заробітна плата «у конвертах» не приводить. Роботодавець наражається на ризик бути оштрафованим за податкові махінації та порушення трудового законодавства. Робітник – не мати ніякої соціальної захищеності сьогодні й гідної пенсії завтра»,- підкреслив Микола Рибаков.

Очільник податкової закликав усіх учасників заходу «не закладати проблему на майбутнє», а вже сьогодні  виплачувати заробітну плату «без конвертів».

Слід зазначити, що найближчим часом аналогічні зустрічі будуть проведені з охоронними кампаніями,  айтішниками, ріелтерами. Податківці «конкретно» взялись вирішити проблему «тіньової» зайнятості.

 

Податкове законодавство порушують 60% роботодавців, які перевірялися ДФС

Протягом січня-вересня 2017 року органами ДФС під час перевірки суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам, порушення податкового законодавства виявлено в 60% перевірених платників.

До бюджетів донараховано понад 518 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, майже 106 млн. грн. єдиного внеску та близько 27 млн. грн. військового збору.

За вказаний період було виявлено 3 тис. найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцем без оформлення трудових відносин.

Крім цього, фахівці ДФС у складі робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, здійснювали обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місць здійснення підприємницької діяльності, а також проводили роз’яснювальну роботу з роботодавцями. За результатами цих заходів суб’єкти господарювання додатково уклали близько 32 тис. трудових угод зі своїми найманими працівниками.

За результатами проведеної роз’яснювальної роботи з керівниками підприємств – боржників та застосування заходів контролю погашено заборгованість із заробітної плати у сумі 1 463,8 млн. грн. До бюджету надійшло 187,1 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 530,1 млн. грн. єдиного внеску.

До органів прокуратури спрямовано матеріали щодо 40 юридичних осіб, які мали довготривалу заборгованість із виплати заробітної плати.

Для підвищення рівня сплати податку на доходи фізичних осіб у січні – вересні 2017 року на засіданнях комісій та робочих групах при органах виконавчої влади заслухано майже 13,3 тис. працедавців, які нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого рівня.

За результатами проведеної роботи майже 12,3 тис. працедавців підвищили рівень заробітної плати, до бюджету додатково надійшло: податку на доходи фізичних осіб – 35,6 млн. грн., єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 43,1 млн. грн., військового збору – майже 3,0 млн. грн.

Крім того, для підвищення рівня заробітної плати працівниками контролюючих органів проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу з працедавцями, за рахунок якої у січні – вересні цього року підвищили рівень виплат 30,7 тис. працедавців, до бюджету додатково надійшло майже 94,5 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.

До органів прокуратури спрямовано матеріали та відомості щодо 352 підприємств, на яких виплата заробітної плати проводилась у розмірах нижче законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

До уваги платників податку на додану вартість!

14.10.2017 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2017 року № 775 «Про затвердження Порядку надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання за переліком, визначеним пунктами 58 і 59 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (далі – Постанова № 775), якою:

– визнано, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 196 «Питання надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання»;

– внесено зміни до пункту 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій» (далі – Постанова № 450), а саме спрощено процедуру отримання розстрочення сплати податку на додану вартість при ввезені на митну територію України у митному режимі імпорту устаткування (його частин) та обладнання для використання у деревообробному виробництві та для виробництва медичних виробів (із зазначенням кодів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності), передбачене пунктами 58 та 59 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Порядок оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

Відповідно до п. 56.23 ст. 56 ПКУ оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) здійснюється у порядку, визначеному ст. 56 ПКУ з урахуванням таких особливостей:

– скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

– скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

– скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

– якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Порядок розгляду скарг на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою КМУ від 04 липня 2017 року №485.

Скарга складається виключно у письмовій формі та подається платником податку особисто або через свого уповноваженого представника безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням.

Скарга повинна містити:

– найменування або прізвище, ім’я, по батькові платника податку, який подає скаргу, його податкову адресу;

– податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);

– реквізити оскаржуваного рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – рішення комісії ДФС);

– інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії ДФС;

– відомості про оскарження рішення комісії ДФС до суду;

– вимоги платника податку, який подає скаргу;

– адресу, на яку необхідно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги.

При цьому платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, завірені у встановленому порядку, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації.

Скарга підписується особисто платником податку, який її подає, або його уповноваженим представником. Якщо скарга підписується уповноваженим представником платника податку, до неї додаються оригінал або належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства.

Отже, платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення комісії ДФС, оскільки чинним законодавством не встановлено таких обмежень.

Довідку (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не надано: чи є підстава для відмови у прийнятті податкової декларації з плати за землю

Відповідно до п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно з п.286.2 ст.286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Оскільки подання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки передбачено у разі подання першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) або у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі та вона має інформаційний характер, тому неподання платником плати за землю разом з податковою декларацією за звітний період такої довідки (витягу) не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації з плати за землю.

 

Порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання путівок на санаторно-курортне лікування на території України

Відповідно до п.п.197.1.6 п.197.1 ст.197 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями операції з постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей-інвалідів звільняються від оподаткування ПДВ.

Для інших категорій споживачів продаж путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України здійснюється з нарахування ПДВ.

Чи застосовувати РРО при продажу електронних квитків

Розрахункові книжки та РРО не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті з оформленням розрахункових документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, вартістю (згідно з п. 4 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі — Закон № 265)).

Проте слід зазначити, що оскільки форми електронних квитків на перевезення пасажирів і багажу та вантажів авіаційним, автомобільним, морським і річковим транспортом законодавчо не встановлені, то вони не можуть вважатись розрахунковими документами у розумінні Закону № 265.

Таким чином, суб’єкти господарювання, що здійснюють перевезення пасажирів автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також суб’єкти господарювання, які на підставі укладених договорів з перевізниками здійснюють продаж проїзних і перевізних документів, застосовують РРО, крім випадків, передбачених п. 4 ст. 9 Закону № 265.

Враховуючи зазначене вище, для підтвердження витрат на придбання електронного квитка необхідним є наступний пакет документів:

– оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера);

– роздрук на папері частини електронного авіаквитка з вказаним маршрутом (маршрут/квитанція);

– оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира;

– посадочний документ, перевізний документ, роздрукований на паперовому носії (транспортні квитки).

 

Якщо втрачені ключі електронного цифрового підпису

Якщо підписувач втратив (пошкодив) особистий ключ або забув пароль захисту особистого ключа, то він повинен звернутись до представництва Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД), в якому отримував послугу електронного цифрового підпису. Необхідно повторно пройти процедуру реєстрації з одночасним поданням заяви на скасування посиленого сертифіката та пакету реєстраційних документів для відповідної категорії платника податків.

Перелік документів, необхідних для отримання посилених сертифікатів ключів, наведено в розділі «Підготовка документів та реєстрація», який розміщено на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД acskidd.gov.ua/головна/«Реєстрація користувачів».

 

Виправлення помилки в коді КОАТУУ декларації акцизного податку

У разі допущення помилки у розділі Д декларації акцизного податку  та зазначення неправильного коду КОАТУУ, для виправлення такої помилки необхідно подати уточнюючу декларацію.

Уточнююча декларація подається  з додатком 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів», в якому вказано  правильний код КОАТУУ та з двома додатками 8:  –  один до помилкового коду КОАТУУ зі зменшенням податкового зобов’язання; – другий до правильного коду КОАТУУ зі збільшенням податкових зобов’язань.

При виправленні помилки у разі зазначення неправильного коду КОАТУУ в розділі Д декларації, у додатку 8 «Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах», зокрема, зазначаються:

у рядку 4 додатка 8, що подається до помилкового коду КОАТУУ, — суми податку, які зменшують суму податкового зобов’язання, що уточнюється;

у рядку 3 додатка 8, що подається до уточненого (правильного) коду КОАТУУ, — суми податку, які збільшують суму податкового зобов’язання, що уточнюється.

Звертаємо увагу, що суми заниженого податкового зобов’язання, визначеного за кожним КОАТУУ, а також обчислені штраф і пеню (дані рядків 5 — 7 додатка 8) необхідно сплатити до бюджету на відповідний рахунок до подання уточнюючої декларації.

 

Суб’єкт господарювання, який застосовує нульову ставку податку на прибуток, виплачує дивіденди

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, які відповідно до норм п.п. 44 підр.4 розд.ХХ ПКУ застосовують  нульову ставку  податку на прибуток, що у разі, якщо такі платники здійснюють  нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), вони повинні  нарахувати та сплатити до бюджету  авансовий внесок з такого податку в порядку, встановленому п.п.57.1 прим. 1 п.57.1 прим. ст.57 ПКУ, та за цей звітний період нарахувати  податок на прибуток за базовою ставкою, тобто 18%.

 

«Податкові канікули» – нульова ставка податку на прибуток: хто може нею скористатись

Відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ на період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.

При цьому, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Одночасно, платник податку, має право застосовувати ставку податку на прибуток нуль відсотків, за умови, що діяльність, яку він здійснює, не належить до переліку видів діяльності, визначених п.п. 2 п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, щодо яких застосування ставки податку нуль відсотків заборонено.

Таким чином, якщо платники податку, які застосовують норми п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у цьому пункті, то такі платники податку зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

 

ДФС про заповнення рядка «Військовий збір» податкового розрахунку за формою №1ДФ

Офіс великих платників податків ДФС інформує, що відповідно до Порядку №4 у рядку “Військовий збір” відображаються загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу – платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Порядок не передбачає виключення будь-яких доходів, зокрема тих, які не підлягають оподаткуванню військовим збором. 

Таким чином, у графах “Загальна сума нарахованого доходу” та “Загальна сума виплаченого доходу” рядка “Військовий збір” необхідно зазначати інформацію про всі доходи, що були нараховані (виплачені) фізичним особам у тому числі фізичним особам-підприємцям.

Увага! Президент підписав закон про вдосконалення бухобліку та фінзвітності

28.10.2017 Президент України Петро Порошенко підписав Закон України від 05.10.2017 р. №2164-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень). Цей (законопроект №4646-д), ухвалений Верховною Радою 5 жовтня 2017 р., включено Кабінетом Міністрів до переліку законопроектів у сфері європейської інтеграції Україні, прийняття яких забезпечить належне виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС.

Зокрема, законом передбачено включення частини засадничих положень нової Директиви 2013/34/ЄС до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У подальшому виконання вимог Директиви 2013/34/ЄС планується забезпечувати поступово шляхом розробки, прийняття та впровадження нормативно-правових актів — насамперед внесення змін до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Передбачається, що закон набере чинності з 1 січня 2018 року (крім абзаців шостого і сьомого пункту 12 розділу І, які стосуються оприлюднення фінзвітності. Вони наберуть чинності з 1 січня 2019 року).

 

Підприємство збудувало приміщення, яке використовуватиме у своїй діяльності. Чи потрібно повідомляти про це податкову?

Так, потрібно, оскільки, відповідно до статті 63 Податкового кодексу України, повідомлення про об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття.

Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року №462), зареєстрованиму Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 р. за №503/25280 передбачено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку. Повідомлення за формою №20-ОПП (додаток 11 до Порядку) повинні подавати всі платники податків – як юридичні, так і фізичні особи – підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об’єкта оподаткування.

Основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об’єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Відповідно до п. 8.4 р. VIII Порядку, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

При заповненні форми  20-ОПП потрібно вписати так званий ідентифікатор об’єкта оподаткування та КОАТУУ. Підкажіть, як і де можна знайти такі дані?

Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою N 17-ОПП (додаток 9). Дані заяви про взяття на облік за неосновним місцем обліку вносяться до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб.

Заява за формою N 17-ОПП може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.

У разі подання заяви за формою N 17-ОПП до контролюючого органу за неосновним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити контролюючий орган, до якого подається заява, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом.

У разі подання заяви за формою N 17-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку, платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючи органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.

Також взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП (додаток 10), поданого платником відповідно до розділу VIII цього Порядку, та якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування.

У разі, якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, у повідомленні за формою N 20-ОПП,  платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за формою N 17-ОПП.

 

При заповненні форми  20-ОПП потрібно вписати так званий ідентифікатор об’єкта оподаткування та КОАТУУ. Підкажіть, як і де можна знайти такі дані?

Згідно з «Порядком обліку платників податків і зборів», у формі № 20-ОПП потрібно зазначати ідентифікатор об’єкта оподаткування. Він складається із коду типу об’єкта оподаткування і так званого, внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою і складається з п’яти знаків.

Для прикладу, для магазину ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути номер 32100001, де 321 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до Довідника типів об’єкта оподаткування (Довідник можна знайти на веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua), у розділі «Довідники»), а 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою (тобто, кількість однакових таких об’єктів).

Графи 6-7 «Адміністративна одиниця відповідно до КОАТУУ, де знаходиться об’єкт оподаткування» заповнюється відповідно до Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою, що розміщений на офіційному веб-сайті Державної служби статистики України.

 

   Із числа засновників нашого товариства виходить одна фізична особа. Скажіть, чи потрібно якусь інформацію про це подавати до податкової?

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містить, зокрема, і дані про перелік фізичних осіб – засновників (учасників) юридичної особи, а саме: прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, громадянство, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серію та номер паспорта. Тож, якщо у Вашому товаристві виникли ті чи інші зміни, відомості про яких включаються до ЄДР, насамперед треба звернутися до державного реєстратора. Дублювати вказану інформацію та подавати її до нас немає потреби, адже відомості про зміну засновників оновлюються в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному законодавчими актами.

   

IІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

Про особливості сплати єдиного внеску спрощенцями, які є пенсіонерами за віком або інвалідами

Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) та пунктом 4 розділу II Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція), фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Разом з тим, відповідно до норм п. 4 розділу III Інструкції підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є пенсіонерами або інвалідами, мають право на добровільне нарахування та сплату єдиного внеску у порядку, передбаченому для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування.

Для цієї категорії платників зобов’язання зі сплати єдиного внеску виникають виключно за умови подання звітності у строки та за формою, визначені законодавством.

При цьому, у інтегрованій картці таких платників виникає позитивне сальдо.

Фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску. Після сплати ЄВ у платників виникає право на отримання будь-якого виду соціальних виплат.

Задоволення заяви платника про повернення йому надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску здійснюється тільки  після отримання від фондів соціального та пенсійного страхування підтвердження щодо неотримання соціальних виплат такими платниками.

При підтвердженні інформації щодо отримання платниками, які добровільно сплатили єдиний внесок, будь-яких соціальних виплат, в задоволенні заяви такого платника щодо повернення коштів буде відмовлено.

 

Для платників земельного податку та орендної плати: податкові звіти подаються окремо

Відповідно до п.п. 14.1.147 ст. 14 ПКУ плата за землю — обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію» від 14.01.2011 року № 11 надходження до бюджету земельного податку та орендної плати обліковується за окремими кодами класифікації доходів бюджету. В органах ДФС платнику, який одночасно є платником земельного податку та орендної плати, відкривають окремі інтегровані картки платника для обліку земельного податку та орендної плати.

З урахуванням викладеного, платнику, який є одночасно платником земельного податку та орендної плати, має подати до органу ДФС за місцем знаходження земельної ділянки окремо податкову декларацію з плати за землю щодо земельного податку та окремо щодо орендної плати.

 

Про нарахування та сплату земельного податку для фізичних осіб

Нагадуємо, що нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючим органом (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення платникові за місцем його реєстрації  до 01 липня поточного року.

Фізичні особи сплачують земельний податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків або відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

– при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу України.

Якщо податкове повідомлення-рішення не вручено фізичній особі чи надіслано листом без повідомлення про вручення, то контролюючий орган нараховує платнику суму земельного податку без застосування штрафних санкцій та пені.

Детальніше у роз‘ясненнях ДФС України, які розміщено на офіційному веб-порталі у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 112.07).

 

Чи передбачена чинним законодавством відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску?

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.     У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).
            Згідно з п. 6 частини 1 ст. 1 Закону № 2464 суми ЄВ, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою.
            Штраф у розмірі 20% несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄВ накладається за несплату або несвоєчасну сплату ЄВ (п. 2 частини 11 ст. 25Закону № 2464);     За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 частини 11 ст. 25 Закону № 2464).
            На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення (частина 10 ст. 25 Закону № 2464).
            Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄВ посадові особи платників ЄВ несуть адміністративну відповідальність (абзац 2 частини 1 ст. 26 Закону № 2464).

Згідно зі ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями:

        1. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 40 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

      За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

      2. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 80 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

      За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Чи існує законодавчо встановлена  можливість розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄВ? Якщо така можливість є, то яким чином її можна оформити?

Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті ЄВ.
            Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника ЄВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).      У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

 

            Який граничний термін сплати єдиного внеску за себе підприємцями – платниками єдиного податку?

Згідно з п.п. 2 п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.04.2015 № 449, ФОП – платники єдиного податку можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми ЄВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

            Таким чином, граничний термін сплати ЄВ за себе ФОП, які застосовують спрощену систему оподаткування – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.

 У разі, якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

 

            Чи потрібно сплачувати суму заборгованості по ЄВ та штрафні санкції за несвоєчасну сплату ЄВ у випадку наявності надміру сплачених сум  ЄВ?

Відповідно до п. п. 1 частини 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ.

         У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники ЄВ зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.

          Частиною 13 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого ЄВ зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

 Доякогоконтролюючогоорганупідприємець – роботодавецьсплачуєтаподаєзвітністьзєдиноговнескузанайманихпрацівників, якіпрацюютьврізнихадміністративнихтериторіяхУкраїни?

Відповідно до п. 65.1 ст. 65 ПКУ взяття на облік фізичної особи – підприємцем у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), наданих державним реєстратором.

 Враховуючи вищенаведене, підприємець, який використовує працю найманих осіб, сплачує та подає звітність по ЄВ за своїм місцем реєстрації, незалежно від територіального розташування робочих місць найманих працівників,  у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади.

ЄВ за найманого працівника – інваліда

Частиною 13 статті 8 Закону про ЄСВ визначено, що нараховуючи зарплату, лікарняні чи декретні працівникам – інвалідам, у 2017 році роботодавці-юрособи, як і раніше, застосовують ставку єдиного внеску – 8,41%. Також для таких нарахувань немає вимоги проведення доплати єдиного внеску за «мінзарплатним правилом». Однак, зверніть увагу: ставка ЄВ у розмірі 8,41 % визначеної бази нарахування для працюючих інвалідів встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди.

Вказана пільга не розповсюджується на ФОП, які використовують працю найманих працівників – інвалідів. Тобто, ФОП нараховують ЄВ на заробітну плату (дохід) працівників – інвалідів у розмірі 22 % до бази нарахування ЄВ.

       Таким чином, для найманого працівника – інваліда, який працює у ФОП, де загальна сума заробітної плати (доходу) за місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується дохід, та ставки ЄВ у розмірі 22 % до визначеної бази нарахування ЄВ.

Найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився. Як правильно розрахувати єдиний внесок?

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI, у разі, якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця. У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата і при цьому заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

 

Чи може підприємець використовувати кошти з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб?

Фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

Як новостворений підприємець на загальній системі оподаткування я хочу дізнатись, коли треба подавати звітність?

Фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року – це визначено п.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПКУ, тобто, декларація про доходи подається раз на рік не пізніше 9 лютого наступного  за звітним року. Новостворені підприємці та ті, що перейшли зі спрощеної системи, звітують за результатами роботи в першому кварталі перебування на загальній системі оподаткування, потім – раз на рік

Чи має право підприємець на загальній системі оподаткування подавати уточнюючу декларацію про майновий стан і доходи?

Нормою п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України визначено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 Податкового кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Підприємець на загальній системі оподаткування починає торгувати в магазині. Які документи повинні знаходитись на місці торгівлі?

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні торгівельної діяльності зобов’язані здійснювати розрахункові операції виключно із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

При цьому фізичні особи – підприємці повинні забезпечити наявність на торговому місці наступних документів:

– книги обліку доходів та витрат;

– книги обліку розрахункових операцій;

– виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

– ліцензії;

– свідоцтва платника ПДВ (якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ);

– трудових угод з найманими працівниками (при використанні найманої праці).

У випадку закриття підприємницької діяльності ФОП, що перебував на загальній системі оподаткування, коли потрібно сплатити податок на доходи  при закритті?

Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування, стосовно якої проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за її рішенням, подає податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, в якій відображає виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, та сплачує податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання такої податкової декларації.  

Чи можна підприємцю на загальній системі оподаткування враховувати витрати, які були понесені під час здійснення діяльності на спрощеній системі оподаткування?

Оскільки для визначення чистого оподатковуваного прибутку витрати фізичної особи – підприємця на загальній системі оподатковування формуються при отриманні доходу (ст.177 ПКУ), то така фізична особа має право врахувати суму витрат, яка безпосередньо пов’язана з отриманням доходу, незалежно від того, на якій системі оподаткування вони фактично були понесені. Відповідно до п.177.10 ст.177 ПКУ, фізичні особи – підприємці зобов’язані  вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Під час  присвоєння ідентифікаційного номеру, у прізвищі неправильно вказали одну букву. Яким чином можна виправити помилку, чи потрібно буде змінювати присвоєний номер?

Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків визначає, що у разі виявлення помилок, чи неточностей щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання, допущених при реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі, виправлення даних здійснюється шляхом внесення змін до такого Реєстру на підставі відповідної заяви про зміну даних. Після виправлення помилок реєстраційний номер облікової картки платника податків не змінюється.