І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

Харківщина : Легалізація ЗП – результати перевірочних заходів

За 10 місяців 2017 року в ході проведених заходів по області виявлено 677 найманих осіб, які були залучені до діяльності суб`єктами господарювання без оформлення трудових відносин. В результататі до бюджету додатково надійшло 625,3 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску.

З метою виявлення підприємств, які нараховують заробітну плату найманим працівникам на рівні або менше мінімальної, було проведено перевірки ряду підприємств будівельної галузі. Як результат,  будівельними підприємствами в ході перевірок офіційно працевлаштовано близько 80 найманих працівників.

Інформацію щодо виявлених порушень направлено до Головного управління Держпраці у Харківській області для вжиття заходів реагування в межах повноважень.

Крім того, податківці звертають увагу на правопорушення, яке затосовують у своїй діяльності недоброчесні роботодавці. Це стосується    влаштування робітника на, так би мовити,  «стажування».

Нагадуємо, що закон не містить такого поняття, як «стажування». А це означає, що кожен роботодавець зобов’язаний у перший же день офіційно працевлаштувати працівника, тобто укласти трудовий договір, видати відповідний наказ і повідомити про органи ДФС за місцем реєстрації.

 

Неоформлені працівники вправі звертатися до суду для оформлення трудових відносин

Згідно до статей 232 та 235 Кодексу законів про працю України працівники, які працюють без укладання трудового договору, мають право звернутись до суду з повідомленням про оформлення трудових відносин та встановлення періоду роботи. Необхідно зазначити, що відповідно до статті 24 КЗпП України роботодавцям заборонено допускати працівника до роботи без укладення трудового договору та повідомлення про це органів Державної фіскальної служби.

При винесенні рішення щодо оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, при направленні заяви у відповідні органи, суд одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у даному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи.

За таке порушення законодавства про працю, крім адміністративної та кримінальної відповідальності роботодавця, передбачено також фінансову відповідальність.

Згідно зі статтею 265 КЗпП України юридичні та фізособи –підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків –у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

 

Харківщина на другому місці серед регіонів по кількості підприємців – платників єдиного податку

За кількістю підприємців – платників єдиного податку наша область займає 2 місце по Україні після м.Києва.Кількість таких підприємців стає дедалі більше, і на сьогоднішній день становить 91 тисячу (66,1% загальної кількості ФОП).

 В порівнянні з початком року їх кількість зросла на  7 тисяч  осіб. Не дивлячись на ситуативне закриття ФОПів, яке спостерігалось на початку року,  на теперішній час можна констатувати – підприємництво на Харківщині розвивається.

 Відповідно зросли і надходження єдиного податку.  За 10 місяців ц.р. вони склали 1млрд.139 млн.грн. і збільшилися в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 357,6 млн. грн. Темп росту -145,8%.

І як результат – знов 2 місце. У цьому випадку – по надходженнях єдиного податку.

Найчисленнішою групою платників єдиного податку  є  друга – 43 тисячі або 47,3% від загального числа платників спрощеної системи оподаткування. Ними сплачено до бюджету 206 млн.грн. єдиного податку.

Платників третьої групи налічується понад 33 тис осіб (36,3%), ними сплачено понад 908 млн. грн.

 Першу групу обрали 15 тис. платників (16,4%), від них надійшло 24 млн. грн. єдиного податку.

 

До Критеріїв оцінки ступеня ризиків при реєстрації податкової накладної внесено зміни

Внесено зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Мінфіну від 13.06.2017 року № 567 .

Зокрема, викладено в новій редакції вимоги щодо інформації, яку  платник податку має право подати до ДФС за встановленою формою, терміну її розгляду та порядку врахування такої інформації автоматично системою Моніторингу стосовно окремих категорій платників.

Крім того, викладено в новій редакції положення про діяльність Комісії ДФС щодо податкової  інформації. У разі якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації згідно з додатком до цих Критеріїв, Комісія ДФС має право прийняти рішення про неврахування інформації

Також Критерії доповнено нормою щодо вимог до розрахунку коригування у разі, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг – стосовно зміни цифр кодів ( товарів згідно з УКТ ЗЕД та послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг ).

 Зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків затверджено Наказом Мінфіну України від 09.11.2017 № 926, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.11.2017 р. за № 1382/31250.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Чи можна скласти декілька податкових накладних на отриману однією сумою попередню оплату?

Податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Тому складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою або у разі одноразової поставки товарів/послуг не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції.

У разі складання таких податкових накладних постачальником, покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам.

Лист ДФС  від 06.11.2017 р. № 2519/6/99-99-15-03-02-15/ІПК 

 

Помилка в даті складання податкової накладної: що робити

Помилка в даті складання податкової накладної не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування до такої податкової накладної.

Утім податкова накладна, складена платником ПДВ за операцією з постачання товарів/послуг із зазначенням іншої дати, ніж дата виникнення «першої події» за такою операцією, може бути визначена платником як така, що помилково складена.

Платник ПДВ має право скасувати помилково складену податкову накладну шляхом складання розрахунку коригування, у якому всі числові показники зазначити зі знаком «-». Такий розрахунок коригування складається на дату виявлення факту зазначення неправильної дати в податковій накладній і може бути складений лише до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Розрахунок коригування до податкової накладної, визнаної помилковою, передбачає зменшення її числових показників, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН із дотриманням визначених ПКУ строків реєстрації платником ПДВ, указаним у помилковій податковій накладній як покупець (отримувач) товарів/послуг.

Складення та реєстрація розрахунку коригування до податкової накладної, визнаної платником ПДВ помилковою, не позбавляє його обов’язку скласти податкову накладну за операцією з постачання товарів/послуг із зазначенням у такій податковій накладній дати складання, що відповідає даті настання «першої події» за такою операцією. Ця податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН таким платником податку з дотриманням визначених Кодексом строків реєстрації.

Своєю чергою, ст. 120¹ ПКУ передбачено відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН та допущення помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної.

ІПК ДФСУ від 26.10.2017 р. № 2388/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Як можна повідомити фіскальному органу про прийнятого працівника

Відповідно до Порядку повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

– засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більш ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Дії платника ПДВ, якому зупинено реєстрацію ПН/РК в ЄРПН

Крок 1 Платник отримав квитанцію №1 про зупинення реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування в ЄРПН. Зміст причини зупинення реєстрації ПН/РК розкриває сутність ризику операції відповідно до затверджених Критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Крок 2  Платник ПДВ подає (має право подати протягом 365 календарних днів) в електронному вигляді одночасно:

– Таблицю даних платника податку (додаток до наказу Мінфіну від 13.06.17 №567) за формою J(F)1312302;

– Пояснення у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупинених ПН/РК за формою J(F)1312602;

– до Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360102 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).**

Таблиця, Повідомлення та копії документів подаються лише в електронному вигляді. Документи, подані на паперових носіях, до розгляду не приймаються.Термін подання Таблиці та Повідомлення не повинен перевищувати 365 календарних дня з моменту отримання повідомлення про зупинку реєстрації ПН/РК.

Крок 3Платник має право за власним бажанням надати до контролюючого органу разом з Таблицею та Повідомленням інші документи, що підтверджують здійснення платником операцій в певному сегменті ринку та суттєво розкривають сутність операції, яка на постійній основі постачання (виготовлення) здійснюється платником.

Крок 4 Після перевірки документів комісія ДФС України приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації, яке квитанцією №2 направляється платнику.

Реєстрація ПН/РК в ЄРПН здійснюється датою подання їх на реєстрацію. Перебіг граничного строку реєстрації ПН/РК переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Крок 5 У разі прийняття комісією ДФС України рішення про відмову в реєстрації ПН/РК платник податку подає (має право) скаргу на таке рішення:

– до комісії ДФС України з питань розгляду скарг протягом 10 календарних днів після отримання рішення комісії ДФС України, відповідно до Постанови КМУ від 04.07.17 №485;

– до суду.

 

Відправлено неоплачений товар: коли визнавати ПДВ-зобов’язання

Якщо поставлені товари ще не оплачено, а постачальник не визначає податкових зобов’язань із ПДВ за касовим методом, датою виникнення таких зобов’язань уважають дату, на яку припадає початок передачі товару покупцю будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо) відповідно до п. 187.1 ПКУ.

При цьому такою датою вважають дату, зазначену в перевізних документах. Такі документи має бути оформлено відповідно до ст. 307 ГКУ з урахуванням виду транспорту, яким здійснюють перевезення.

ІПК ДФСУ від 03.11.2017 р. № 2509/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Куди сплачувати податки та подавати звітність у разі зміни місцеперебування фірми

У разі переїзду юрособи в інший адміністративний район:

1) звітність про суми нарахованого ЄСВ подають і сплачують єдиний внесок за новим місцем узяття на облік;

2) подання декларацій із ПДВ, звітності з податку на прибуток, податкових розрахунків за ф. № 1ДФ та сплата цих податків здійснюють за попереднім місцеперебуванням (неосновним місце обліку) до закінчення бюджетного року, а з 1 січня наступного року — за новим місцеперебуванням (основним місцем обліку).

Це правило стосується всієї податкової звітності та сплати податків;

3) повідомлення про прийняття працівника на роботу подають до територіальних органів ДФСУ за місцем обліку їх як платника ЄСВ. Тобто за новим місцеперебуванням.

Лист ДФС  від 27.10.2017 р. № 2418/6/99-99-15-01-01-15/ІПК

 

Коли можна не нараховувати умовні податкові зобов’язання

Податкові зобов’язання з ПДВ за товарами, придбаними для використання у негосподарській діяльності, нараховують лише тоді, коли товари/послуги придбавали з ПДВ. Якщо ж товари придбавали до 01.07.2015 р. — у разі включення вхідного ПДВ до податкового кредиту.

Підприємство, яке через нестачі списує невиробничі основні засоби, не має нараховувати умовні податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 ПКУ. Воно застосувало таку норму під час їх придбання. Законодавство не вимагає застосовувати її повторно.

Лист ДФС від 01.11.2017 р. № 2458/5/99-99-15-03-02-16/ІПК

 

Сільгоспнику, який донарахував ПДВ через уточненку, суму дотації не збільшать

У разі подання уточнюючого розрахунку на збільшення податкових зобов’язань із ПДВ суму бюджетної дотації за період, у якому припустилися помилки, сільгоспнику не перерахують. Адже такої можливості не передбачено Порядком розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році, затвердженим постановою КМУ від 08.02.2017 р. № 83.

Водночас в цьому нормативному акті урядовці прямо прописали, що платник ПДВ, який завищив податкові зобов’язання й подасть уточненку на їх зменшення, недоотримає дотації наступного звітного періоду.

Вочевидь, це зумовлено тим, що суму бюджетної дотації розраховують, зокрема, пропорційно до сплаченого сільгоспником ПДВ. При цьому враховують дані податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН. Тож якщо податкова накладна помилково не потрапила до декларації з ПДВ, однак її включено до ЄРПН, то дані такого документа все одно зіграють під час розрахунку дотації. 

ІПК ДФСУ «Про право на отримання бюджетної дотації» від 09.11.2017 р. № 2566/6/99-99-12-02-01-15/ІПК

 

Щодо обміну електронними документами з контролюючими органами

15.11.2017 набрав чинності наказ Мінфіну від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрований у Мінюсті 03.08.2017 № 959/30827.

З 01.12.2017 відповідно до вимог наказу № 557 у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» буде розміщено договори про визнання електронних документів для перегляду та надання платникам можливості подальшого приєднання до договору за основним місцем обліку.

У зв’язку із запровадженням з 01.01.2018 інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» можливість подання Заяви про приєднання до Договору забезпечуватиметься, починаючи з 01.01.2018.

З метою створення комфортних умов для доопрацювання розробниками власних програмних забезпечень, а також формування і подання платниками Заяви про приєднання до Договору за формою згідно з наказом № 557, електронні формати такої Заяви (а також Повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП, Заяви про припинення дії Договору, Повідомлення про припинення дії Договору) розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність/Платникамподатків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних формдокументів / Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів)».

У період з 01.12.2017 по 01.01.2018 Договори укладатимуться за формою, що діяла до набрання чинності наказу № 557.

 

Зміна платником єдиного податку третьої групи ставки з 3% на 5% здійснюється у разі

анулювання реєстрації платником ПДВ

У платника єдиного податку 3 групи, який застосовує ставку єдиного податку 3% анулюється реєстрація платника ПДВ, у разі обрання ним ставки єдиного податку яка включає ПДВ, тобто ставки 5%.

У разі анулювання реєстрації платника ПДВ, платник єдиного податку, що застосовує ставку 3% зобов’язаний перейти на сплату єдиного податку за ставкою 5%, шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.

Отже платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ та оподатковують дохід за ставкою в розмірі 3%, мають право протягом року змінити ставку на 5% за умови анулювання їх реєстрації як платників ПДВ.

 

Податковий борг – підстава для відмови у реєстрації платником спрощеної системи оподаткування

Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Таким чином, з 1 січня 2017 року підставою для контролюючих органів при прийнятті рішення про відмову у реєстрації фізичної особи – підприємця платником єдиного податку у такого платника податків податкового боргу зі сплати податків та зборів, за якими визначені грошові зобов’язання зі сплати податків та зборів, за якими визначені грошові зобов’язання , в тому числі, які не пов’язані із здійсненням господарської діяльності (окрім наявного боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Лист ДФС України від 13.11.2017 №30848/7/99-99-13-01-02-17

 

При внесенні платником податку на прибуток основних засобів до статутного фонду здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування

При обчисленні об’єкта оподаткування податком на прибуток фінансовий результат до оподаткування коригується на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.

Так, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, які встановлені п.п. 14.1.138, підпунктами 138.3.2-138.3.4  ПКУ.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.

Таким чином, операція з внесення до статутного фонду іншої юридичної особи основних засобів та нематеріальних активів розглядається як вибуття основного засобу і нематеріального активу, тому у податковому обліку проводяться коригування фінансового результату до оподаткування, передбачені для ліквідації або продажу основних засобів або нематеріальних активів.

Зазначена норма передбачена п. 138.1, п.138.2 та п.п. 138.3.1 Податкового кодексу України, п. 29 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом МФУ від 27.04.2000 р. № 92.

 

ДФСУ дозволяє не дублювати електронних копій ФКЧ РРО звітом за ф. No ЗВР-1

Юрособи й підприємці, які під час проведення готівкових розрахунків використовують касові апарати та подають до фіскальних органів дротовими або бездротовими каналами зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, можуть не дублювати названу інформацію касових апаратів поданням звіту за формою № ЗВР-1.

Тобто такий звіт зазначеним суб’єктам господарювання подавати не потрібно.

ІПК ДФСУ від 09.11.2017 р. No 2569/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 

Господарські операції, для яких не застосовують РРО

Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

При здійсненні операцій, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна реєстратори розрахункових операцій і розрахункові книжки не застосовуються.

При цьому юридичні особи проводять зазначені операції з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

Однак слід зазначити, що суб’єкт господарювання, який отримує платежі за надане в лізинг (оренду) майно, застосовує реєстратор розрахункових операцій при проведенні таких розрахункових операцій.

 

Нецільова допомога у розрахунку 1ДФ

Відповідно до п. п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року, тобто 2240 гривень у 2017 році.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку, сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «169».

 

Сплата єдиного внеску на невідповідні рахунки передбачає штраф

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати i сплачувати єдиний внесок. ЄСВ сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунка.

В результаті сплати єдиного внеску на невідповідний рахунок виникає недоїмка.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовується штраф у poзмірі 20% своєчасно несплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Процедура перерахування на належний рахунок помилково сплачених коштів визначена Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6.

Перерахування коштів здійснюється на підставі заяви платника.

 

Чи передбачено друкування дублікат касового чеку у разі його втрати?

Друкування дублікату фіскального касового чеку у разі його втрати функціями реєстратора розрахункових операцій та нормами чинного законодавства не передбачено, оскільки, при друкуванні Z-звіту відбувається обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та даний звіт містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожним зазначеним кодом окремо з моменту програмування товару (послуги) із зазначенням його найменування, реалізованої кількості, літерного позначення ставки податку на додану вартість і загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги).

 

У яких випадках органи ДФС мають право виступати ініціатором припинення ЮО, ФОП?

Підпунктом 20.1.37 ст. 20 ПКУ  визначено, що контролюючі органи мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізособою – підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання.

Згідно з п. 67.2 ст. 67 ПКУ контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:

– припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців;

–  відміни держреєстрації припинення юросіб або підприємницької діяльності фізосіб – підприємців;

– скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

 

Чи переноситься термін сплати плати за землю, якщо останній день сплати припадає на вихідний або святковий день?

Граничний термін сплати плати за землю – 30 числа місяця, що наступає за звітним місяцем.

Нормами ПКУ не передбачено перенесення термінів сплати податків і зборів, якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день.

Якщо останній день сплати плати за землю припадає на вихідний або святковий день, то її потрібно сплатити напередодні встановленого граничного терміну.

 

IІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

Чи включає приватний нотаріус до витрат податок на нерухоме майно

Перелік витрат, які приватний нотаріус може врахувати в обчисленні оподатковуваного доходу, містять Узагальнюючі податкові консультації, затверджені наказом ДПС від 24.12.2012 р. № 1183 та наказом Міндоходів від 30.12.2013 р. № 884.

Зокрема, до витрат приватного нотаріуса належать комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання робочого місця приватного нотаріуса, якщо нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у складі податку на майно, належить до місцевих податків і не належить до витрат, необхідних для провадження незалежної нотаріальної діяльності.

Лист ДФС від 23.10.2017 р. № 2335/С/99-99-13-01-02-14/ІПК

 

Оподаткування продажу нерухомості

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи від операцій з майном. При цьому, дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року квартири, за умови її перебування у власності понад три роки, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб. Умова щодо перебування квартири у власності понад три роки не розповсюджується на майно, отримане у спадщину.

Тобто, дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного податкового року квартири, яка перебуває у власності такої особи менше трьох років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%. У разі якщо протягом того ж звітного податкового року цією особою продається друга квартира, то дохід, отриманий від такого продажу, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.

 

Чи має право на ПСП ФО, яка працює неповний робочий день?

Відповідно до п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
     У 2017 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2240 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1600 грн. х 1,4.

Тобто, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.

 

Про визначення доходу ФОП при переході на спрощену систему  всередині року

Якщо фізична особа- підприємець здійснила перехід на спрощену систему оподаткування з 01 квітня або 01 липня, або 01 жовтня поточного року, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку з метою перебування на спрощеній системі оподаткування визначає сумарний дохід у поточному році з початку цього календарного року: дохід, отриманий під час перебування на загальній системі оподаткування, та дохід, отриманий під час перебування на спрощеній системі оподаткування (за повні календарні квартали).

 

Помилково списані кошти повертаються на розрахунковий рахунок єдинника

Суми коштів, які повертаються на розрахунковий рахунок фізичної особи – платника єдиного податку у зв’язку з помилкою, допущеною такою особою при оформлення платіжних документів, не враховуються у складі доходу такої фізичної особи за умови документального підтвердження помилкового переказу та повернення таких коштів.

 

Чи включається до доходу ФОП – платника ЄП сума поверненого завдатку?

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання (ст. 570 ЦКУ).

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

У разі припинення зобов’язання, забезпеченого завдатком, до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню (п.3 ст.571 ЦКУ).
     Відповідно до п.292.1 ст. 292 ПКУ, доходом платника єдиного податку для фізособи – підприємця є, зокрема дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Отже, сума завдатку, який згідно з договором надавався платником єдиного податку як підтвердження зобов’язань, не включається до доходу цього платника податку при його поверненні.

 

Чи можна повторно отримати реєстраційний номер облікової картки після внесення до паспорта  відмітки про право здійснювати будь-які платежі за серією і номером паспорта?

Фізична особа, до паспорта якої було внесено відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта та яка через деякий час змінила свої переконання і бажає отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків, подає до контролюючого органу за своїм місцем проживання або за власним бажанням до контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування Облікову картку, заяву в довільній формі з викладенням свого прохання анулювати попередньо внесену відмітку з метою отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків та пред’являє паспорт громадянина України.

Анулювання відмітки проводиться шляхом погашення відмітки по діагоналі штампом ”Анульовано” або шляхом перекреслення вручну відмітки по діагоналі лінією, над якою здійснюється напис ”Анульовано”.

Таке анулювання засвідчується під штампом погашення або лінією перекреслення підписом уповноваженої особи із зазначенням дати і відбитком печатки контролюючого органу, якою засвідчуються картки платників податків.