І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

Із 1 січня розпочалася кампанія з подання антикорупційних декларацій за 2017 рік

З 01 січня 2018 року розпочався етап подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, за 2017 рік.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», державні службовці, інші суб’єкти декларування зобов’язані щороку до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, яку визначає НАЗК.

Декларанту необхідно:

–   перевірити адресу електронної поштової скриньки, яка вказана в персональному кабінеті Єдиного державного реєстру декларацій;

–   перевірити строк дії та працездатність вашого електронного цифрового підпису (ЕЦП) для роботи з Реєстром. Для отримання інформації про строк дії ЕЦП необхідно завантажити посилений сертифікат особистого ЕЦП із веб-сайту акредитованого центру сертифікації ключів ( АЦСК), у якому був отриманий ЕЦП. Після цього натиснути на сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші та у вікні, яке відкрилось, переглянути строк дії сертифіката ЕЦП. Якщо строк дії сертифіката сплив, скористатися ЕЦП неможливо, тому необхідно звернутися до АЦСК й отримати новий ЕЦП.

 

Про деякі особливості заповнення розділу 3 «Об’єкти нерухомості»

декларації державного службовця

Якщо зареєстроване місце проживання особи знаходиться в помешканні, право власності на яке їй не належить, при реєстрації власник повинен був дати згоду на реєстрацію та проживання цієї особи у зазначеному помешканні, а тому в декларації це помешкання необхідно зазначити в розділі 3 «Об’єкти нерухомості», тип права — право користування у зв’язку з реєстрацією місця проживання.

Крім того, у розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації необхідно зазначати інформацію про об’єкти нерухомості, де фактично проживає суб’єкт декларування, навіть якщо такі об’єкти нерухомого майна не належать на праві власності суб’єкту декларування.

Водночас якщо інформацію про зареєстроване місце проживання або місце фактичного проживання було зазначено в розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» декларації, відповідну інформацію необхідно дублювати в розділі 3 «Об’єкти нерухомості» декларації.

Звертаємо увагу на необхідність заповнення інформації про всіх співвласників об’єктів нерухомого майна, якщо таке нерухоме майно перебуває у спільній власності.

 

IІ. Інформація для бухгалтерів

Як заповнити Заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів

У зв’язку зі зміною порядку надання звітності в електронному вигляді (Наказ Мінфіну від 06.06.2017р. № 557)порядок  укладення договору з ДФС про визнання електронних документів втратив силу.  Замість цього, для подачі звітів в електронному вигляді платник повинен відправити “Заява про приєднання до договору (F/J1392001)”.

Якщо у вас вже є діючий договір – то він продовжує свою дію до тих пір, поки не закінчиться термін дії ЕЦП, за допомогою яких він був підписаний.

Відправляти “Заява про приєднання до договору (F/J1392001)” – НЕ ПОТРІБНО !!!

 У разі закінчення терміну дії договору заповнюємо  форму “F/J1392001 – Заява про приєднання до договору” на прикладі “Електронного кабінету”

Для початку потрібно створити новий документ “F/J1392001 – Заява про приєднання до договору”

– Дата і Порядковий номер Заяви – поточна дата і порядковий номер Заяви.

– Дата і Номер ДОГОВОРУ – Дата і Номер договору, який вже підписаний і опублікований на сайті ДПІ. Якщо ці поля не заповнені автоматично, то дивимося в публічній частині “Електронного кабінету“: Меню: “Головна” – “Договір про Визнання Електрон документів”. Пряме посилання: https://cabinet.sfs.gov.ua/contract.

Жовтим відзначена частина заяви, в якій містяться дані вашого підприємства:

– Код ЄДРПОУ та назва вашого підприємства (для ФОП – номер облікової картки платника податків і Прізвище, Ім’я та По батькові)

-ПІБ начальника – Прізвище Ім’я та По батькові начальника/директора/керівника (для ФОП – його ПІБ)

– На підставі якого документа діє керівник – Статут, Положення тощо

Синім відзначена частина заяви, в якій міститься інформація про вашу ДПІ:

– Код ЄДРПОУ та назва вашої податкової інспекції – якщо не заповнюється, см. В тексті Договору (Пряме посилання: https://cabinet.sfs.gov.ua/contract. Для перегляду підписаного договору – відкривайте відповідний вашої ДПІ файл PDF)

– Адреса субсайту – https://cabinet.sfs.gov.ua/contract

– E-mail адреса Автора – Ваша адреса електронної пошти (E-mail). Можна вказати ваш E-mail, який Ви використовуєте для електронної звітності, а можна вказати і іншу адресу, який використовуєте особисто Ви.

 

Нараховуємо компенсацію за невикористану відпустку та лікарняні після звільнення працівника: як бути з ЄСВ

Після звільнення працівника підприємство не несе обов’язку страхувальника, а відповідно — і платника страхових внесків. Тож, на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, нараховані особі після її звільнення, ЄСВ не нараховується.

На суму компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, нараховану особі після звільнення працівника з роботи, ЄСВ теж не нараховується.

ДФС  ІПК від 29.12.2017 р. № 3206/6/99-99-13-02-01-15/ІПК.

 

Зміни у нарахуванні ЄСВ

З набранням чинності Закону України від 03.10.2017 № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», змінився порядок нарахування та сплати єдиного внеску.

Зокрема, запроваджені зміни, що набрали чинності з 01.01.2018, передбачають:

– звільнення від сплати єдиного внеску «за себе» фізичних осіб – підприємців (в тому числі «спрощенців») та членів фермерського господарства, у випадку отримання ними пенсії за віком, або якщо вони є особами з інвалідністю, чи досягли віку встановленого Законом про пенсійне страхування та отримують пенсію або соціальну допомогу;

– зміну строків сплати єдиного внеску – фізичними особами-підприємцями, які застосовують загальну систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують доходи від цієї діяльності, членами фермерського господарства, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, – до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується такий внесок (нарахований за календарний квартал);

– доповнення «категорії платників єдиного внеску» членами фермерського господарства, за умови, що вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Раніше зазначені особи сплачували внесок на добровільних засадах шляхом укладання договору добровільного страхування;

– зміну максимальної бази нарахування єдиного внеску, що становитиме 15 розмірів мінімальної заробітної плати, замість 25 розмірів прожиткового мінімуму (з 01.01.2018 – 55 845 грн);

– що фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої групи втрачають право на сплату половинної (0,5) ставки мінімального страхового внеску. Тобто, з 01.01.2018 вони сплачують єдиний внесок не нижче мінімального розміру, який становить 819,06 грн. на місяць. У зв’язку з цим, періоди здійснення підприємницької діяльності платників єдиного податку першої групи зараховуватимуться до страхового стажу у повному розмірі.

 

Оновлено довідники податкових пільг

ДФС оприлюднила нові Довідник № 85/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету та Довідник № 85/2 інших податкових пільг станом на 31.12.2017 року.

Довідник № 85/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 31.12.2017 р.

Довідник № 85/2 інших податкових пільг станом на 31.12.2017 р.

Зазначені довідники необхідні для заповнення Звіту про суми податкових пільг (додаток до постанови КМУ від 27.12.2010 р. № 1233).

 

Про де-які питання адміністрування ПДВ

Чи потрібно покупцю зменшувати податковий кредит за операцією з повернення коштів/товарів за умови, що реєстрацію податкової накладної на операцію з постачання товарів (отримання попередньої оплати) було зупинено, та суму ПДВ за такою операцією не віднесено до податкового кредиту?

Пунктом 192.1 ПКУ визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до ПН, складеному в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

– постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

– отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до п.п. 192.1.1 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку- постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

При цьому, п. 198.6 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН ПН/розрахунками коригування до таких ПН чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.

Отже, якщо платник податку не сформував податковий кредит, у зв’язку із зупиненням реєстрації ПН, то при поверненні коштів/товарів у нього не має підстав для зменшення податкового кредиту.

 

Об’єкт та базою оподаткування для транспортного податку у 2018 році

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

У 2018 році- 1396125 грн.(3723х375= 1396125грн.)

Базою оподаткування є легковий автомобіль, який є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 ст. 267 Податкового кодексу України.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування

 

Атуальні запитання – відповіді для платників що мають податковий борг

Чи мають право працівники фіскальної служби вилучати готівку з каси підприємства у рахунок погашення його податкового боргу без згоди керівника?

Контролюючий орган має право здійснювати стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.95 ПКУ контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджено постановою КМУ від 29.12.10 р. № 1244.

Чи може платник який має податковий борг з ПДВ отримати бюджетну дотацію?

Порядок розрахунку розміру бюджетної дотації сільськогосподарським товаровиробникам визначений постановою КМУ від 08.02.17 р. №83 «Про затвердження Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році».

Відповідно до п. 5 Порядку №83 бюджетна дотація виплачується товаровиробникам щомісяця з урахуванням вартості реалізованої продукції та вимог п. 4 Порядку №83 пропорційно частці сплаченої до бюджету суми ПДВ за визначеними видами діяльності в загальній сумі сплати ПДВ за умови, що такі товаровиробники не мають податкового боргу з ПДВ на наступний день після граничного строку сплати такого податку за звітний період, за який надається бюджетна дотація.

 Чи може бути застосовано адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків?

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Згідно з пп.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПКУ арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Яке майно ФОП не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?

Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

–            майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;

–            майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію);

–            давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

–            майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

–            кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів; 

–            майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України; майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;

–            кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

 

Ставки екоподатку збільшено на 11,2%

Державною фіскальною службою України листом  від 05.01.2018 р. № 466/7/99-99-12-03-04-17 надано роз’яснення щодо адміністрування у 2018 році екологічного податку у зв’язку з прийняттям Закону України від 07.12.2017 р. № 2245-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким внесені зміни до ПКУ.

Зокрема пунктами 39 – 43 розділу І Закону № 2245, які набрали чинності з 1 січня 2018 року, викладені у нових розмірах і порівняно з діючими у 2017 році збільшені на 11,2 % ставки екологічного податку.

Платники екологічного податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах Казначейства, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України.

Граничний термін реєстрації ПН припадає на вихідний: як бути?

Згідно з п. 201.10 ПКУ реєстрація податкових накладних (ПН) та/або розрахунків коригування (РК)до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

• для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
• для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
• для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

ПН та/або РК приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених ПКУ та Законів «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають ПН та/або РК (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми ПДВ в одній податковій накладній/ розрахунку коригування (п. 5 Порядку № 1246).

Пунктом 3 Порядку №1246 передбачено, що операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Отже, реєстрація ПН/РК  у ЄРПН здійснюється платником ПДВ не пізніше календарного дня (включно), передбаченого п. 201.10 ПКУ в залежності від періоду складання ПН/РК.

IІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

Податкова соціальна пільга. Відповіді на запитання

Чи потрібно юридичній особі застосовувати ПСП при нарахуванні ПДФО до заробітної плати у вигляді авансу?

Податкова соціальна пільга застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини (авансу).

Якою податковою соціальною пільгою має право скористатися самотня мати?

Самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 ПКУ (у 2018 році – 1321,50 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 ПКУ та наданням відповідних підтверджуючих документів.

На яку ПСП мають право батьки, які утримують двох і більше дітей до 18 років?

Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину (у 2018 році – в розмірі 881 гривні).

Чи мають право на ПСП та у якому розмірі батьки, які мають двох дітей, одна з яких є дитиною-інвалідом?

Платник податків при додержанні всіх вимог ст. 169 ПКУ має право на застосування двох пільг: на кожну дитину віком до 18 років, яка не є інвалідом, – по 100 відс. пільги ( у 2018 році – 881,00 грн.), та на кожну дитину-інваліда – по 150 відс. ( у 2018 році – 1321,50 гривні).

Чи має право на підвищену ПСП студент та за яких умов?

Якщо студент, отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується.

У разі, якщо студент, який не отримує стипендію або отримує спонсорську стипендію та одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, то він має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 %. при умові, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує у 2017 році – 2240 грн., у 2018 році – 2470 гривень.

При цьому він повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету.

Чи мають право батьки на застосування ПСП, якщо протягом звітного року дитині або дитині-інваліду виповнилось 18 років?

Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100% суми пільги ( у 2018 році – 881 грн.) та у розмірі, що дорівнює 150 % суми пільги (у 2018 році – 1321,50 грн.) на дитину-інваліда. При цьому, податкова соціальна пільга надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років.

Чи має право на ПСП батько, який утримує трьох дітей віком до 18 років, але двоє з яких є його рідними та одна дитина дружини, яка не всиновлена?

Оскільки чоловік не усиновив дитину дружини від першого шлюбу, у нього не виникає обов’язку щодо її утримання. Тобто, він не має права у такому випадку на застосування податкової соціальної пільги на усиновлену дитину.

Однак, такий платник при отриманні доходу у вигляді заробітної плати, розмір якої у 2018 році не перевищує 4940,0 грн. на місяць (2470,0 грн. х 2), та при додержанні всіх інших вимог ст. 169 ПКУ, має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 881,0 грн. у розрахунку на кожну свою дитину.

Які документи подають одинока мати батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, для отримання ПСП?

 Правила подання документів для отримання ПСП, визначено Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, який затверджено постановою КМУ від 29.12.10 р. №1227.

Згідно з п.5 Порядку для застосування пільги з підстав, передбачених у пп.169.1.2  ст.169 ПКУ, крім заяви про застосування пільги одинока матір, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, подають:

– копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа – платник податку постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну;

– копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник);

– копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець);

– копію паспорта.

Для цілей цього пункту одинокою матір’ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної пп.«а» пп.169.1.3 п.169.1 ст.169 ПКУ, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.

 

Як змінилися правила нарахування податкової знижки для фізичних осіб

З 01.01.2018 в Україні застосовують правила отримання податкової знижки, пов’язаної з навчанням члена сім’ї першого ступеня споріднення.

Такою особою можуть бути батьки фізичної особи, її чоловік або дружина, діти, у т.ч. усиновлені.

Відповідно до пп. 166.3.3 ПКУ, фізична особа — платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Нагадаємо: з 2017 року скасовані обмеження щодо суми витрат, яку дозволяли включати до податкової знижки, та стосовно навчального періоду, за який здійснено оплату.

Тож тим, хто сплатив значні суми за навчання у 2017 році, є сенс скористатися податковою знижкою у 2018 році. Вона може бути набагато більшою, ніж минулого року, коли діяло обмеження.

Своєю чергою, як і раніше, загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми заробітної плати.

До того ж за результатами 2017 року платник податку може скористатися правом на отримання податкової знижки, пов’язаної з навчанням члена сім’ї першого ступеня споріднення, незалежно від того, одержує чи ні такий член сім’ї заробітну плату.

 

Підприємець-єдинник продає належну йому нерухомість

Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

 

Чи є доходом єдинника сума повернутої  фінансової допомоги, що раніше ним надавалась?

Фізособа – підприємець, яка порушила умови перебування на спрощеній системі оподаткування, встановлені ПКУ, а саме надавала поворотну фінансову допомогу, зобов’язана оподаткувати дохід в сумі повернутих коштів за надання такої допомоги за ставкою 15% та перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за звітним кварталом, в якому відбулося таке порушення.

При цьому у разі повернення коштів платнику єдиного податку, які раніше надавалися ним як платником податків і зборів на загальних підставах до переходу на спрощену систему оподаткування, сума таких коштів також включається до доходу та опода тковується за ставкою 15%.

 

Чи декларувати дохід від продажу нерухомого майна, що перебувало у власності понад 3роки?

Своєчасною сплатою податку на доходи фізичних осіб є сплата його до нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

У разі якщо за операцією купівлі-продажу одного з об’єктів нерухомого майна, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ виконуються умови встановлені п. 172.1 ст. 172 ПКУ, дохід отриманий фізичною особою від такого продажу не оподатковується, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.

 

Як звітує єдинник, що отримав доходи як фізична особа?

Відповідно до п.177.6 ст.177 ПКУ у разі якщо фізособа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених р. IV ПКУ (пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

 

Чи проводиться оцінка вартості нерухомого майна, якщо спадщина отримується від родичів першого та другого ступеня споріднення?

У разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

Якщо об’єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом. При цьому, питання оцінки вартості об’єктів спадщини (подарунку) відноситься до компетенції Фонду державного майна України.

 

Про визначення податкової адреси громадянина

З метою забезпечення сприятливих умов для громадян в реалізації свого конституційного обов’язку щодо сплати податків, ДФС України щорічно з 1 травня по 30 квітня проводить Кампанію декларування доходів громадян. Протягом цього терміну усі громадяни, які отримали доходи, що не були оподатковані у минулому році, можуть подати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Враховуючи вищевикладене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

Згідно із ст. 29 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

 

Які доходи підлягають обов’язковому декларуванню?

Слід знати, громадянин зобов’язаний подати у 2018 році податкову декларацію,  якщо протягом звітного 2017 року, зокрема, отримував:

доходи від особи, яка не є податковим агентом, тобто від нерезидента або фізичної особи, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність;

іноземні доходи;

дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання;

дохід, отриманий орендодавцем при наданні рухомого майна в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання;

дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню (крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини).

Також фізичні особи – платники податку зобов’язані подати річну податкову декларацію про доходи за 2017 рік, якщо отримували окремі види оподатковуваних доходів, які згідно з нормами розділу ІV Кодексу не підлягали оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не звільнені від оподаткування. В такому випадку платник зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

 

Якими способами  можна подати декларацію про майновий стан і доходи?

Декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання.

Декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу ДФС: „Електронний кабінет платника податків” https://cabinet.sfs.gov.ua/.

 

Фізична особа отримує дохід від здачі квартири в оренду: як звітувати?

Відповідно до пп. 170.1.5. п. 170.1 ст. 170 ПКУ, якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.

При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації.

 Тобто, податкову декларацію потрібно подавати один раз за результатами звітного року до 1 травня.

 

Про строк подання деклараціїпро майновий стан та термін сплати податку

Податкова декларація про майновий стан і доходи, отримані громадянами у 2017 році, подається до 1 травня 2018 року. У 2018 році  фізичні особи, які згідно з Податковим кодексом зобов’язані та/або мають право подати декларацію про доходи, починаючи з 1 січня 2018 року мають звітуватись за новою формою звітності (наказ Мінфіну від 06.06.2017 №556 )

Cума податкового зобов’язання, зазначена в поданій річній декларації, сплачується громадянином самостійно до 1 серпня 2018 року.

 

Торгуючи технічно складними побутовими товарами – застосовуй РРО

Положенням п.296.10 ст.296 ПКУ та ст. 9 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено обов’язковість застосування РРО суб’єктами господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

З 08.05.2017 року набрала чинності постанова КМУ від 16.03.2017 р. №231, якою затверджено Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО.

Таким чином, починаючи з 08.05.2017 року такі суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні зобов’язані при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО.

 

Земельний податок: чи має він місце у складі витрат підприємця?

Згідно з п. 177.2 ПКУ об’єктом оподаткування фізособи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначений п. 177.4 ПКУ.

 До переліку таких витрат, належать суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності фізичної особи – підприємця, крім, зокрема податку на майно.

Тобто, фізособа-підприємець на загальній системі оподаткування не має права включити до складу своїх витрат суму сплаченого земельного податку за земельну ділянку під приміщенням, яке використовується при здійсненні підприємницької діяльності.

 

Як подають Звіт із ЄСВ із 2018 року ФОПи-загальносистемники

Фізособи-підприємці, зокрема, які застосовують загальну систему оподаткування без використання праці найманих працівників, формують і подають Звіт із ЄСВ самі за себе раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Звіт із ЄСВ подається за формою згідно з таблицею 1 додатка 5 до Порядку № 435 із зазначенням типу форми «початкова».

Фізособи — підприємці на загальній системі оподаткування звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли пенсійного віку й отримують відповідно до закону пенсію чи соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ винятково за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Звіт із ЄСВ зазначеними особами не подається. Своєю чергою, у разі самостійного визначення бази нарахування Звіт із ЄСВ подається на загальних підставах.

 

Витрати на лікування та право на податкову знижку

До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки включається сума коштів, сплачених платником податку на користь медичних закладів  для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п. п 166.3.4 ст. 166 ПКУ ).

 Пунктом 1 розділу ХІХ ПКУ встановлено, що п. п 166.3.4 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 1 січня 2017 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п. п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2017 року платникам не надається.

Оподаткування спадщини, отриманої фізособою – резидентом за кордоном

Дохід, отриманий фізичною особою – резидентом з джерел за межами України у вигляді спадщини, включається такою особою до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Лист ДФС від 14.12.2017 № 16785/К/99-95-42-02-14