За новою медреформою поняття ФАП не існує, а амбулаторія має обслуговувати щонайменше 3400 людей.
В амбулаторії сімейної медицини у селі Смирнівка на Лозівщині медсестра Яна Кічка показує приміщення – дитячу та оглядову кімнати, денний стаціонар та кабінет сімейного лікаря. У них, більше року тому, зробили ремонт, місцевий аграрій допоміг із пластиковими вікнами та меблями. Пані Яна разом із ще однією медсестрою працюють тут з самого ранку до обіду щодня. Після обіду медики їздять на виклики – амбулаторія має авто та водія. По вівторках тут приймає лікар-терапевт.
«За допомогою електронного реєстру, ми вводимо декларації людини, тобто, вводяться дані, паспортні дані, і людина вже знаходиться в реєстрі. А коли приїжджає лікар, то ми вже пробували, вперше, виписувати рецепти – електронні рецепти. Картку заводили, і виписували електронні рецепти. Люди раділи тут», – Яна Кічка, сімейна медсестра.
У Смирнівці зареєстровані 1200 мешканців, до лікаря також їздять люди із сусідніх сіл. Наразі утримання амбулаторії у рік коштує близько 700 тисяч гривень, для порівняння – мільйон гривень це бюджет усього села, розповів виконуючий обов’язки старости Смирнівського округу Олександр Хобта. Після об’єднання із Лозівською тергромадою фінансування амбулаторії на себе повністю взяло Лозівське територіальне медичне об’єднання.
«Амбулаторія працює в штатному режимі, повністю забезпечує Лозівське ТМО, зарплату нашим працівникам, енергоносії, це все реально повністю забезпечує наше ТМО. Сільська рада тільки помагає матеріалами, в ремонті. В тому році за кошти спонсорів встановили пластикові вікна, як самі бачите. Люди дуже довольні, комфортно, тепло, хорошо, затишно», – Олександр Хобта, в.о. старости Смирнівського старостинського округу.
Люди амбулаторією у селі задоволені, запевнили , ні здоров’я ні фінансів їздити у Лозову не мають, тому раді можливості лікуватися тут, на місці.
«Не каждий в Лозову поїде. А в мене і сахар, і давленіє. Тут дівчатам позвониш, і приїдуть сюда…ось вчора капельници кончілись, сьогодні ще внутрівєнні. Як би там не було, амбулаторія потрібна», – Людмила, мешкає у Смирнівці.
Пані Яна разом із ще однією медсестрою працюють не лише у Смирнівській амбулаторії, а й у ФАПі у Кінному. Це село за 20 кілометрів від Смирнівки. Ще минулоріч ситуація із ФАПом була інакшою. Медсестра, яка там працювала, поїхала на заробітки, бажаючих працювати у пункті шукали, але їх не було. Поки шукали у ФАПі «чергувала» санітарка. Вона продавала ліки, могла зробити укол та прибирала. Наразі проблему вирішили, двічі на тиждень тут працюють медсестри, а санітарка продовжує чергувати у інші дні.
«Ходять. Це дуже спасібо, шо хоть дівчата їздять до нас. Спасібо їм, шо договор склали з аптекою. А тепер мені аптеку…Хоть я могу людям предложить…Ну, то давлєніє, то температуру, отаке от. Даже той укол, скажуть от напрімєр, мені, робіть…ну, зроби. То зроблю. А шош», – Надія, санітарка ФАПу.
Зараз справи у селі просуваються не так добре, якби хотілось, кажуть його жителі. 3 роки тому у Кінному закрили школу. На території села працює «Лозівський кінний завод №124» – філія держпідприємства «Конярство України». Здавалося б, він міг сприяти розвитку села, але завод показує підозріло низькі врожаї, з цього приводу вже були звернення у прокуратуру, допомоги від заводу люди не чекають. Мешканці Кінного запевняють, грошей їздити у Лозову не мають, раді, що є можливість лікуватися на місці. Наразі Лозівське ТМО фінансує ФАП.
«ФАП у селі дуже потрібен, потому шо у селі дуже багато хворих людей: пожилі люди, старі люди, маленькі дітки, а куди нам обрашаться? Нам нікуди обращаться, нам тіки у ФАП. І це благодаря Богу, що ше робе ФАП, а як не буде робить, то ми не знаем, куди нам обращаться. Ні в Смирновку, ні в Лозову ми не поїдем. Потому шо їхать надо, а нема за шо. Січас хоть лікарства є, тож не було лікарств, перед тим, шо розщіталася наша…Не було нічого. А тепер Все в нас єсть. Ми можем користуваться цим», – Ніна, мешкає у Кінному.
За новою медреформою поняття ФАПу взагалі відсутнє, а для того, щоб існувала амбулаторія, вона має обслуговувати більше 3 тисяч людей, розповів перший заступник Лозівського міського голови Олександр Жидков.
«Хотят, чтоб амбулатория обслуживала примерно 3400 человек, не менее. То половина амбулаторий, как бы, не задействованы. Но людей же нельзя сгруппировать по месту проживания вокруг амбулатории. Они разбросаны – села, населенные пункты, более 80 у нас в районе. И, увы, чисто математика, не получается, сложил, разделил и все хорошо», – Олександр Жидков, перший заступник Лозівського міського голови.
Держава виділяє гроші на зарплати медикам, а от енергоносії, оновлення автотранспорту, господарчі потреби та ремонти більше ніж на 90% фінансує міський бюджет, зазначає Олександр Жидков. Майже всі ФАПи наразі потребують ремонту, ситуація із амбулаторіями – краща. У такому стані медзаклади «дісталися» ОТГ після об’єднання. Наразі керівники планують зайнятися ремонтами – для цього додатково залучатимуть гроші – обласний бюджет та братимуть участь у малих проектах.
Загалом на Лозівщині 36 ФАПів та амбулаторій, попри проблеми із ремонтами та реформування, жоден медзакалад поки не закрили.