Прогноз Нацбанку: що станеться з українською економікою до кінця року

У 2022 році інфляція прискориться до 30%, а економіка скоротиться на майже 32% через руйнівні наслідки повномасштабної війни Росії проти України. Водночас вже наступного року інфляція почне сповільнюватися, а економіка — зростати помірними темпами.

Про це йдеться в щоквартальному Інфляційному звіті за жовтень 2022 року, підготованому Нацбанком, пише НВ.

Інфляція цього року прискориться до 30%, “але такий рівень є достатньо помірним, ураховуючи виклики війни та рекордні за кілька десятиліть світові темпи зростання цін”, — вважають у НБУ.

Основними чинниками зростання інфляції залишатимуться прямі та опосередковані наслідки війни, зокрема руйнування виробництв, порушення ланцюгів постачання та пов’язане з цим скорочення пропозиції товарів та послуг і збільшення витрат бізнесу.

Надалі інфляція сповільнюватиметься: в наступному році до близько 21%, а у 2024 році – нижче 10%. Цьому сприятимуть поступове налагодження логістики та виробництва, зменшення світової інфляції, збереження облікової ставки на високому рівні та виважена економічна політика держави з відмовою від емісійного фінансування дефіциту бюджету наступного року.

У 2022 році економіка скоротиться майже на третину, а у 2023−2024 роках — зростатиме помірними темпами.

Причиною спаду економіки в цьому році є скорочення внутрішнього попиту, порушення логістики, значні втрати робочої сили та виробничого потенціалу через війну. Натомість відновленню економічної активності сприяють визволення окупованих земель, швидше пристосування бізнесу до роботи в умовах війни та запуск “зернового коридору” наприкінці липня.

За прогнозом НБУ, економіка повернеться до зростання наступного року завдяки очікуваному зниженню безпекових ризиків, пожвавленню споживчого попиту та інвестиційної діяльності на тлі налагодження виробничих і логістичних процесів та збереження значних фіскальних стимулів. Але наслідки війни обмежуватимуть відновлення, тож у 2023−2024 роках темпи зростання ВВП становитимуть близько 4−5% на рік.

Руйнування виробничих потужностей, значна міграція та структурні диспропорції гальмуватимуть відновлення ринку праці.

Безробіття цього року сягне майже 30%. Відновлення економіки в наступні роки сприятиме пожвавленню попиту на робочу силу та зниженню рівня безробіття. Втім, воно залишатиметься вищим за свій природний рівень через втрати економіки та поглиблення диспропорцій, пов’язаних із війною.

Номінальні зарплати в цьому році знизяться на 12−13%, а в реальному вимірі (тобто з вирахуванням інфляції) — на чверть, зважаючи на зниження фінансової стійкості підприємств та значну конкуренцію між претендентами на роботу. Через збереження дефіциту кваліфікованої робочої сили в окремих секторах та значні диспропорції на ринку праці номінальні зарплати наступного року зростуть майже на третину та перевищать довоєнний рівень, а в 2024 році – ще на 28%. Однак, підвищення зарплат у реальному вимірі буде досить повільним, зважаючи на високу інфляцію та нижчу за довоєнну продуктивність.

Дефіцит бюджету скорочуватиметься поступово — з 25% ВВП у 2022 році без урахування грантів до 12% ВВП у 2024 році.

Основним джерелом покриття дефіциту бюджету та утримання макрофінансової стабільності залишатиметься міжнародне фінансування. Очікується, що емісійне фінансування буде повністю припинене з 2023 року.

200