Не оновлювали від 2006 року: новий закон України “Про медіа” пройшов перше читання

Новий закон України “Про медіа” пройшов перше читання. За словами його авторів, чинний закон – морально і технологічно застарілий.

До другого читання у новому законі врахували всі зауваження європейських фахівців. Наступного тижня профільний комітет й депутати в цілому мають зробити ще один важливий крок до європейського майбутнього України. Медійники закликали депутатів проголосувати закон у другому читанні. Адже українські ЗМІ потребують європейської послідовної, комплексної правової бази.

У новому законі “Про медіа” мають з’явитися такі поняття, як онлайн-медіа, YouTube, соцмережі. Як їх регулюватимуть, зокрема під час військової агресії Росії, та як діяти з тими медіа, які стали колаборантами, йдеться у сюжеті ТСН.

Чинний закон “Про медіа” не оновлювали від 2006 року. Чимало сучасних понять, як от онлайн-медіа немає у застарілому законодавстві. Хоча про його необхідність давно вимагає медіа-індустрія, утім не всі депутати готові голосувати за цей закон.

За словами члена правління “1+1 МЕДІА” В’ячеслава Мієнка, в Україні продовжують звучати маніпулятивні заяви і спроби блокувати процес прийняття цього закону з боку окремих фракцій, зокрема “Батьківщини”, “Європейська солідарність” і “Голос”.

“Надмірна політизація законопроєкту може сповільнити вступ України до ЄС. Після надання Україні кандидатства на входження до ЄС, держава має виконати одну з ключових рекомендацій Брюсселя, а саме – ухвалити комплексний закон про медіа, як адаптація до європейських норм. Наприклад, саморегулювання та спів-регулювання. Між регулятором – Нацрадою – і медіа”, – наголосив він.

Як розповів член правління Нацради з питань телебачення і радіомовлення, медіа-юрист Олександр Бурмагін, коли медіа разом з регулятором напрацьовують певні правила гри, кодекси мовлення, і це буде напрацьовуватися разом, не парламентарями, а самою індустрією разом з регулятором, і потім коли його буде проголосовано і ухвалено відповідно до процедур цього органу співрегулювання його має завізувати Нацрада. І він набирає чинності. І це такі правила гри, легалізовані.

Він підкреслив, що законопроєкт регулює не тільки суто галузеві питання. Вперше в ньому з’явилися обмеження, пов’язані зі збройною агресією та діяльністю медіаколаборантів.

“Під час періоду агресії є інформацією, яку не можна розповсюджувати. Наприклад, не можна прославляти військові органи і армію країни-агресорки. Закон дає чітке розуміння, якщо компанія, її засновники та керівники були колаборантами, то Нацрада до з’ясування остаточного чи був вчинений злочин, чи ні, не продовжує, тимчасово призупиняє ліцензію. Закон визначає уповноважений держорган – Нацраду, який може вести переговори з онлайн-медіа і платформами, тобто соцмережами та YouTube. Цього у чинному законі немає”, – пояснила виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина Мяснікова.

Олександр Бурмагін також вказав на те, що Нацрада не буде регулювати блогерів, акаунти фізосіб, але вона зможе комунікувати з Twitter, Facebook з приводу виборчих процесів, щоб там маркувалась політична реклама.

“Закликаємо парламентські фракції і групи припинити спроби змінити чи зруйнувати збалансоване регулювання медійного ринку, відповідально поставитися до виконання міжнародних зобов’язань, що стоять перед Україною, та забезпечити ухвалення законопроєкту “Про медіа” у другому читанні та в цілому без суттєвих змін редакції законопроєкту від 6 грудня 2022 року, яка була рекомендована Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики”.

106