Українські архітектори розробили систему захисту пам’ятників від бомбардувань

Українські архітектори розробили систему захисту пам’ятників під час війни. За словами ініціатора проекту Слави Балбека, за два місяці після початку повномасштабного вторгнення російські війська пошкодили або повністю знищили 242 об’єкти культурної спадщини. Щоб вберегти інші пам’ятки, команда українських архітекторів ініціювали проект RE:Ukraine. Monuments. Про це у своєму Instagram повідомив один із організаторів, архітектор Слава Балбек, інформує «Суспільне».

«RE:Ukraine. Monuments – система захисту пам’ятників від руйнації в умовах війни. Це типова технологія, яку можна застосовувати до скульптурних монументів різних габаритів. З пропозицією розробити таку систему до нас звернулися волонтери спільно з Альянсом реставраторів історичних будівель України та Департаментом охорони культурної спадщини КМДА», – розповіли на сайті ініціативи.

За словами Слави Балбека, завданням було: розробити типове рішення, яке дозволило би швидко проектувати укриття для будь-якого пам’ятника, незалежно від його габаритів. Конструкція, зведена за цією системою, мала би захищати монументи від ураження вибуховою хвилею, уламками, кулями й вогнем і відповідати ще низці вимог.

«Щоби не допустити ще більших втрат, ініціативні групи з різних міст України почали ретельно укріплювати пам’ятники. Однак за відсутності єдиної системи конструкцію для кожного монумента доводилося моделювати з нуля, а кількість матеріалів визначати фактично «на око», – написав про причини розроблення системних укриттів Балбек.

Відтак ініціативна група проаналізувала приклади захисних конструкцій, якими уже користуються українські волонтери. Укриття пропонують створювати за модульним принципом, а каркас складати з ригельного риштування. Ригелі та стійки, представлені в кількох фіксованих розмірах, можна доставити до будь-якого пам’ятника та зібрати на місці, як конструктор. На сайті представили системи укриття для трьох київських монументів.

Серед основних функцій:

• мінімальне втручання в конструктив пам’ятника;
• швидке моделювання та розрахунок матеріалів;
• можливість не обтяжувати пам’ятник під час реалізації й експлуатації;
• доступ до контролю й обслуговування пам’ятника;
• статична стійкість;
• довговічність;
• бюджетність;
• естетичність.

Нагадаємо, у березні Мінкульт показав пошкоджені росіянами пам’ятки архітектури. Також на початку квітня ЮНЕСКО заявило про пошкодження понад 50 пам’яток в Україні через вторгнення РФ.