Про збереження культурної спадщини Львова в умовах війни

Львів сьогодні – острівець безпеки і прихистку для сотень тисяч українців, головний логістичний порт країни, як і медійний центр для журналістів з усього світу. Чому так є пояснювати не варто і дай Боже, аби цей острів у нас усіх був, поки не переможемо!

Історичний центр Львова/Старе місто – внесений до Світової спадщини ЮНЕСКО. Територія ансамблю історичного центру складається зі 120 гектарів середньовічної та ренесансної частини міста та території собору св. Юра на Святоюрській горі. В історичному центрі, власне, й розташовані Вірменська церква, Латинська катедра, Успенська церква, Домініканський костел, Бернардинський монастир, кам’яниці пл.Ринок, Львівська ратуша, споруди Львівської обласної адміністрації та ради, Палац Потоцьких, Львівський університет, Головна пошта, Бібліотека Стефаника та десятки інших пам’яток.

З усвідомленням та розумінням цінності світової спадщини місто дбає про консервацію та збереження цих пам’яток. Невтомна Лілія Онищенко, реставратори, працівники музеїв роблять все, аби захистити ці об’єкти та сховати від ворожого ока. Ви усі бачили як виглядають зараз статуї на площі Ринок, скульптури біля львівських церков, закриті вітражі.

Рятувальники працюють над захистом каплиці Боїмів . пам’ятки архітектури XVII ст. Фото Катерини Сліпченко

Лише за останні декілька днів із запитом на коментар до мене звернулись десятки журналістів: The Washington Post, Association Press, The Guardian, Fatto Quotidiano та інших польських, французьких, чеських, латвійських, німецьких та, ясна річ, українських видань, онлайн ресурсів, телеканалів. Усіх чемно скеровувала до людей, які безпосередньо курують цей процес у Львові. Така увага до культури та спадщини, зокрема у ці буремні часи, не може не тішити, проте може бути шкідливою. Це стосується не лише об’єктів архітектурної спадщини, а й музейних, галерейних, бібліотечних колекцій та фондів.

Наше Міністерство культури та інформаційної політики України звернулось з проханням не розповсюджувати інформацію про способи захисту, місце перебування або переміщення музейних колекцій під час війни. Окремо до журналістів та активістів утримуватись від поширення інформації про наявні способи захисту, вжиті музеями або місцевими мешканцями, місце перебування або переміщення музейних колекцій під час війни. Публікації та передача таких даних створює додаткові ризики і небезпеку для всього того, що ми стараємось і намагаємось вберегти.

Давайте про це пам’ятати. Вірю, що зовсім скоро ми запросимо усіх журналістів до висвітлення того, як усе сховане повертатиметься на свої місця. І вже про це нехай знає увесь світ, на всіх його мовах і у всіх його куточках).

English version:

Today, Lviv is a secure island and shelter for hundreds of thousands of Ukrainians, the country’s main logistics port, as well as a media center for journalists from around the world. No need to explain why it is so and God bless that we all have such an island until we win!

The historic center of Lviv / Old Town is a UNESCO World Heritage Site. The territory of the ensemble of the historical center consists of 120 hectares of the medieval and renaissance period part as well as the territory of the St. Jura Cathedral and St. Jura’s Hill. In the historical center, in fact, there situated Armenian Church, Latin Cathedral, Church of the Assumption, Dominican Church, Bernardine Monastery, town hall Rynok Square, Lviv City Hall, buildings of Lviv Regional State Administration and Lviv Regional Council, Potocki Palace, Lviv University, Main Post Office, Stefanyk Library and dozens of other sites.

With an awareness and understanding of the value of the world heritage, the city cares about the conservation and preservation of these monuments. Tireless Lilia Onyschenko, restorers, and museum workers are doing their best to protect these objects and hide it from the enemy. Probably you’ve all seen what the statues on Rynok Square look like now, sculptures near Lviv churches, closed stained glass windows.

Last few days alone, dozens of journalists have asked me to comment on this situation: The Washington Post, Association Press, The Guardian, Fatto Quotidiano and other Polish, French, Czech, Latvian, German and, of course, Ukrainian publishers, online resources, TV channels. Naturalli I politely directed everyone to those people who are directly overseeing this process in Lviv. Such kind of precise attention to culture and heritage, especially in these turbulent times, cannot but be gratifying, but can also appear to be harmful.

This applies not only to architectural heritage sites, but also to museums, galleries, library collections and funds. Our Ministry of Culture has announced not to disseminate information about the means of protection, location or relocation of museum collections during the war. Also journalists and activists to refrain from disseminating information about the available methods of protection used by museums or local residents, the location or relocation. Publication and dissemination of such data creates additional risks and dangers for all that we try and try to preserve.

Let’s keep that in mind. I believe that very soon we will invite all journalists to report on how everything hidden will return to its place. And let the whole world know about it, in all its languages and in all its corners).

Оригінал

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть
Ctrl+Enter