Верховна Рада прийняла євроінтеграційний закон про рекламу

Верховна Рада у вівторок, 30 травня, ухвалила законопроект щодо реклами та медіа, який регулюватиме сферу реклами відповідно до норм ЄС. Реформування рекламної та медійної сфери є однією з умов отримання Україною статусу кандидата до вступу в Євросоюз.

Євроінтеграційний законопроект №9206 змінює національне законодавство у сфері реклами відповідно до норм Євросоюзу. Рішення Верховної Ради спрощує вимоги до реклами послуг, які надаються з використанням електронних комунікацій, а також забороняє будь-яку рекламу від компаній, пов’язаних з Росією.

У рекламі також не дозволятимуть використовувати дискримінаційні наративи та провокаційні тези, які розпалюють ворожнечу. «Розширюється заборона вміщувати в рекламі твердження та/або зображення, які є дискримінаційними та/або розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за ознаками, зокрема, віку, етнічної належності, сексуальної орієнтації, інвалідності, за іншими ознаками», – йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

Новий законопроект також вносить зміни, які дозволять:

• Звузити вимоги щодо обов’язкової оплати щодо розповсюдження реклами аудіовізуальних медіа;
• Врегулювати рекламу алкоголю, солодких напоїв та «шкідливої» їжі для зменшення впливу на дітей;
• Посилатися на державні, приватні та міжнародні органи під час соціальної реклами;
• Зменшити переривання фільмів, новинних програм та програм для дітей рекламою до 1 разу на 30 хвилин (рішення не стосується серіалів та документальних фільмів);
• Показувати зброю в соціальній рекламі.

Крім того, законопроект забороняє обробляти зібрані персональні дані дітей та спонсорування медіа з використанням марок електронних сигарет та схожих застосунків. Документ набуде чинності після підпису президента України Володимира Зеленського.

Законопроект про рекламу був шостим із семи умов для отримання Україною статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. Йдеться про сім блоків реформ, які необхідно провести Україні:

• реформа Конституційного суду;
• продовження судової реформи;
• антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
• боротьба з відмиванням коштів;
• втілення антиолігархічного закону;
• узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
• зміна законодавства про нацменшини.