Депутата Артема Дмитрука викрили на співпраці із підозрюваним у держзраді кліриком УПЦ МП

Виключений з партії «Слуга народу» нардеп Артем Дмитрук співпрацює зі священиком УПЦ МП Сергієм Чертиліним, якого підозрюють у роботі на російське ФСБ та інших злочинах проти України. Про це розповіли у четвер, 18 квітня, журналісти Bihus.info із посиланням на матеріали листування мережі ФСБ, яку у березні 2024 року викрила СБУ.

До мережі російської агентури входили і клірики УПЦ МП, зокрема, підозрюваний у п’ятьох злочинах проти України Сергій Чертилін. Він курує ресурсом УПЦ МП «Миряни», який присвячений нібито захисту російської церкви в Україні та історіям про переслідування священиків. 12 березня Чертиліну оголосили про підозри у:

• державній зраді,
• колабораціонізмі,
• створенні злочинної організації,
• розпалюванні міжрелігійної ворожнечі та виправдовуванні російської агресії.

Під час повномасштабного вторгнення Чертилін працював над комунікацією щодо затягування законопроекту про заборону УПЦ МП. Крім того, в отриманих журналістами листуваннях Чертилін звітував про зустріч з Артемом Дмитруком та заявляв про те, що він готовий до «повної співпраці».

Артем Дмитрук у коментарі Bihus.info підтвердив, що зустрічався з Сергієм Чертиліним. Під час розмови, за словами нардепа, вони обговорили «захист УПЦ МП». Йшлося про законопроект Кабміну про заборону діяльності УПЦ МП на території України.

«Чи говорили про тиск на УПЦ? Звичайно, говорили. Чи формували відповідні правки? Ну, скажімо так, не формували, але обговорювали. Але ми кожного дня можемо бачити, як представники ПЦУ забирають храми, б’ють священників, б’ють прихожан та роблять інші незаконні дії щодо громадян», – заявив Артем Дмитрук.

Окрім Дмитрука, у листуваннях Сергія Чертиліна фігурував юрист Павла Лебедя Микита Чекман. Судячи з розмови, Чекману передають правки щодо законопроекту про заборону УПЦ МП, а вів вимагає підготувати більше правок для його затягування. У листуванні юрист заявив, що депутати мають внести до 500 правок, аби затягнути процес розгляду проекту закону, а також додав, що нардепи, які будуть їх вносити, не мають бути пов’язані з УПЦ МП.

Журналісти Bihus.info повідомили, що, імовірно, йдеться про семінариста Київської духовної академії Московського патріархату та народного депутата від «Слуги народу» Артема Культенка. Зазначається, що ні він, ні Артем Дмитрук не голосували за заборону УПЦ МП у першому читанні, ба більше – публічно висловлювалися на підтримку УПЦ МП в Україні.

Артем Культенко святкує Водохреща в оточенні предстоятеля та священиків УПЦ МП

До слова, 15 лютого 2024 року Артем Дмитрук вніс заставу за арештованого клірика-провокатора УПЦ МП Павла Музичука, який причетний до постановних мітингів у Києво-Печерській Лаврі. Депутат вніс 121 тис. грн застави.

Закон про заборону УПЦ МП – що відомо

Урядовий законопроект №8371 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій», прийняли за основу у жовтні 2023 року. Тоді Верховна Рада доручила доопрацювати положення законопроекту.

Згідно з текстом законопроекту, він покликаний унеможливити діяльність в Україні релігійних організацій, керівний центр (управління) яких знаходиться за межами України в державі-агресорці. Йдеться безпосередньо про УПЦ МП, яка з прийняттям закону не зможе використовувати державне і комунальне майно. Зазначається, що після ухвалення законопроекту, релігійні громади значно простіше зможуть переходити з УПЦ МП до ПЦУ.

У березні 2024 року активізувалася робота над законопроектом – 5 березня комітет Верховної Ради рекомендував підтримати проект, оскільки його текст став значно ґрунтовнішим за минулорічний урядовий варіант. Зазначимо, тоді низка нардепів намагалася зірвати розгляд законопроекту, вносячи велику кількість правок.

18 березня народні депутати отримали листа із погрозами від лобістів УПЦ МП – адвокатської фірми Amsterdam & Partners LLP, яка представляє інтереси російської церкви та фінансується підсанкційним екс-нардепом Вадимом Новінським. У листах фірма заявила, що в разі ухвалення законопроекту про заборону УПЦ МП, нардепи нібито зазнають санкційних обмежень та можуть понести кримінальну відповідальність.