“В обміні – жодного азовця. Це ганьба”, – командир першого корпусу НГУ “Азов”

Командир 1-го корпусу НГУ “Азов” полковник Денис (“Редіс”) Прокопенко заявив, що під час триденного обміну полоненими з Росією не обміняли жодного “азовця”, і не вірить, що влада зацікавлена у поверненні цих бійців.

Про це Прокопенко написав у Facebook.

“Жодного азовця. Серед однієї тисячі українських військовополонених, яких сьогодні обміняли, немає жодного азовця. Зате повернувся покидьок, який просив ножа у вертухаїв, щоб різати наших бійців.

Це виглядає як знущання. Над тими, хто четвертий рік знаходиться під нелюдським тиском у російському полоні, в найгірших умовах. Над їхніми рідними, близькими і побратимами. Над тими, кому давали гарантії, та хто має абсолютне право бути в пріоритеті на обміни, тому що вони вийшли в полон не за власним бажанням, а за наказом вищого командування.

Лише кілька днів тому Україна згадувала третю річницю виходу Маріупольського гарнізону з “Азовсталі”, сподіваючись на те, що серед анонсованого обміну 1000 на 1000 будуть і бійці 12-ої бригади “Азов”. Сподівання не справдились”, – зазначив Редіс.

Прокопенко не вірить, що єдиною причиною відсутності “азовців” в обмінах – це небажання Росії їх віддавати. Комбат очікує, що за бійців “Азову” потрібно пропонувати когось, “хто важить більше, ніж омський контрактник”.

“Україна забита російською агентурою під саму зав’язку — про це прекрасно знають всі спеціальні служби, яким просто потрібно дати команду.

Думаю, попи з московського патріархату, які відкрито працюють на російські спецслужби, мають зацікавити росіян більше, ніж солдати, котрими РФ засипає землі України…

… Варіанти є, нам необхідно лише адаптуватись та почати шукати нові шляхи і конфігурації. Тому що жодного азовця серед 1000 обміняних — це ганьба для всієї нашої держави.

Я не вірю, що влада зацікавлена в поверненні азовців, якщо обмінами четвертий рік неефективно займаються одні і ті самі люди”, – переконаний Редіс.

Також серед звільнених з полону у форматі “1000 на 1000” немає жодного з цивільних, які перебувають у російському полоні вже вісім років.

Про це ідеться у дописі письменника і колишнього бранця “Ізоляції” Станіслава Асєєва у Facebook.

“Відбувся заключний етап великого обміну полоненими – і в ньому немає жодного з цивільних, які сидять ВІСІМ років. ВІСІМ РОКІВ. Список заручників, який я передав президенту Зеленському ще в січні 2020-го – так і залишився списком”, – написав Асєєв.

За словами Асєєва, більшість цих людей утримуються у колонії суворого режиму №32 в Макіївці, куди їх перевезли після в’язниці “Ізоляція” та інших місць позбавлення волі.

Частина з них, як зазначає Асєєв, допомагала українським спецслужбам ще у той час, коли “більшості було байдуже, що відбувається на Донбасі”.

“Я не знаю, чи є в історії цієї війни за 11 років хтось, хто сидить довше. І я не хочу порівнювати кількість страждань полонених: це неможливо ні з об’єктивної, ні з моральної сторони.

Але термін полону – це об’єктивний критерій, і якщо держава забирає цивільних (а вона їх забирає) – абсолютно неприпустимо не зважати на тих, хто сидить довше за всіх”, – зазначив письменник.

Асєєв також підкреслює, що для Росії ці люди – ніхто: “Ці люди на 32-й зоні для Росії – ніхто. Тому тут питання в іншому – чи є вони кимось для своєї держави?”

За даними УП, специфікою нинішнього обміну було те, що росіяни віддали тих бранців, яких вважали за потрібне, українська сторона не впливала на цей процес.

Що відомо:

25 травня Україна та Росія провели третю частину обміну в форматі “1000 на 1000”. Додому повернулися ще 303 українські захисники, серед них – четверо буковинців.