Проукраїнський кандидат Петр Павел переміг на виборах президента Чехії

На президентських виборах у Чехії переміг колишній генерал НАТО 61-річний Петр Павел, який активно підтримував Україну у війні з Росією. На цій посаді він замінить 78-річного Мілоша Земана.

У другому турі виборів президента Чехії, який відбувався 27-28 січня, змагалися 61-річний генерал НАТО у відставці Петр Павел та 68-річний мільярдер Андрей Бабіш.

Згідно з попередніми даними, за Петра Павела проголосували 58% виборців. Натомість за колишнього прем’єр-міністра, мільярдера Андрея Бабіша – 45,03%. Андрей Бабіш відомий своїми висловлюваннями про мирні переговори України та Росії, а також запереченням необхідності продовження поставок зброї Україні, зазначаючи, що зброя необхідна для чеської армії.

На посаді президента Петр Павел замінить 78-річного Мілоша Земана, який був президентом Чехії з 2013 року. Він відомий своїми неоднозначними заявами щодо російської агресії в Україні – від закликів прямої військової допомоги Україні до різкої критики будь-яких санкцій ЄС щодо Росії. Після 24 лютого його позиція змінилася й Мілош Земан став одним із перших європейських лідерів, які засудили російське вторгнення в Україну та закликав ізолювати Росію санкціями.

Що відомо про Петра Павела

Петр Павел все життя служив у армії й лише кілька років тому пішов у політику. З 1991 року він працював у військовій розвідці, а у 2002 році став бригадним генералом і командувачем спецвійськ, у 2012-2015 роках очолював генштаб армії Чехії. А в 2015-2018 роках був першим представником посткомуністичної країни на чолі військового комітету НАТО.

Наприкінці 2018 року Петр Павел звільнився з чеської армії, вийшовши на пенсію. Навесні 2020 року він заснував ініціативу «Разом сильніше», спільно якою збирав кошти на боротьбу з коронавірусом. Улітку 2022 року він підтвердив намір брати участь у президентських виборах.

У своїх передвиборчих заявах Петр Павел неодноразово підтримував Україну у війні з Росією, заявляючи, що

українська влада має щонайменше повернути території, втрачені після 24 лютого, й лише після того вирішувати, чи йти на переговори з Росією.