У Фінляндії на президентських виборах переміг екс-прем’єр-міністр Александр Стубб

Александр Стубб переміг у другому турі виборів з результатом 51,6%

У другому турі президентських виборів, які відбулися у неділю, 11 лютого, у Фінляндії переміг колишній прем’єр-міністр країни Александр Стубб. За попередніми підрахунками, кандидат набрав 51,6% голосів, повідомив фінський телеканал Yle.

Відповідно до результатів 99,9% підрахованих голосів, Олександр Стубб переміг свого опонента, Пекку Хаавісто з результатом 51,6% проти 48,4%. Попри те, що підрахунки офіційно не завершилися, нового президента вже привітав прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.


У Фінляндії обрали нового президента
Результати президентських виборів у Фінляндії

Александр Стубб обійме посаду Саулі Нііністьо, який був президентом протягом 12 років. У своїй політиці Стубб дотримується проукраїнських та проєвропейських поглядів.

Політик був прем’єр-міністром Фінляндії у 2014-2015 роках, а до того обіймав посади міністра фінансів, міністра закордонних справ та міністра Європи й зовнішньої торгівлі. Також Александр Сутбб був членом фінського та Європейського парламентів.

Серед виборчих обіцянок Стубба – робота над підвищенням безпеки Фінляндії та її міжнародних зв’язків. У питанні російсько-української війни Александр Стубб однозначно підтримує Україну та виступає категорично проти територіальних поступок Росії заради миру. Водночас політик активно підтримує євроінтеграційні процеси в Україні та вже заявив про готовність сприяти швидшому вступу України до ЄС.

До слова, Стубб підтримує євроінтеграційні прагнення України щонайменше з 2011 року. Тоді політик прибув до Києва з візитом та висловив сподівання щодо підписання договору про зону вільної торгівлі.

Александр Стубб заявив, що хотів би продовжувати політику попереднього президента Саулі Нііністьо, який привів країну до НАТО та активно виступав за надання Україні військової допомоги. Зазначимо, 9 лютого, Фінляндія оголосила про виділення Україні нового пакета військової допомоги вартістю 190 млн євро, 30 з яких виділили додатково для закупівлі фінської військової продукції. Водночас вміст пакета не озвучили з міркувань безпеки.