Перша леді України взяла участь у другому засіданні Ради безбар’єрності.
Захід відбувся під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.
Члени Ради розглянули доопрацьований План заходів на 2021-2022 роки на виконання Нацстратегії, до якого включено пропозиції від громадськості, дані щодо необхідного фінансування та чіткі індикатори успішності його реалізації.
«Безбар’єрність – це філософія суспільства без обмежень. Це про внутрішню готовність створювати середовище, в якому буде комфортно всім. До плану заходів залучена потужна команда – це представники влади разом з представниками громадськості. Я б навіть назвала це не план заходів, а план змін. І це – про зміни, які можуть бути втілені в найближчі два роки та мають сприяти тому, щоб безбар’єрність стала новою суспільною нормою», – зазначила Олена Зеленська.
Під час засідання Перша леді представила власний просвітницький проєкт «Довідник безбар’єрності».
«Ця стратегія створена для людей, і вона про людей. Раз за разом ми стикаємося з тим, що треба пояснювати значення безбар’єрності. Для того щоб зробити поняття зрозумілішим, у мене виникла ідея: створити єдиний довідник з роз’ясненням основних принципів безбар’єрності, правил комунікації та словником базових понять безбар’єрності», – прокоментувала Олена Зеленська.
План заходів передбачає понад 250 ініціатив, що мають бути втілені у найближчі два роки. Серед усіх заходів представники міністерств спільними зусиллями визначили сім пріоритетних проєктів. Вони стосуються найбільших бар’єрів, з якими українці стикаються щодня.
«250 проєктів, що ввійшли до Національної стратегії безбар’єрності, – це ті реальні зміни, на які роками чекали мільйони українців у кожній територіальній громаді: від Ужгорода до Луганщини, від Чернігова до Одеси. План заходів стане «дорожньою картою» для кожного міністерства, у межах своєї сфери відповідальності. Також сьогодні презентовано сім ключових проєктів цього плану, які відповідають на найбільші виклики, пов’язані з суспільними бар’єрами», – наголосив Денис Шмигаль.
Зокрема, міністерства сфокусуються насамперед на таких проєктах:
– Стандарти інфраструктурної безбар`єрності – об’єкти транспортної інфраструктури мають стати доступними для всіх та відповідати сучасним вимогам безбар’єрності;
– Інформаційна кампанія «Україна без бар’єрів» – суспільство має бути обізнаним та сприймати філософію життя без обмежень;
– Доступ до інтернету в українських селах – щонайменше 6 тис. об’єктів соціальної інфраструктури, 3 тис. сіл, 1 млн українців отримають змогу підключитись до інтернету;
– Фізична доступність громадських будівель – маломобільні групи населення отримають змогу переміщуватись та користуватись більшістю громадських будівель;
– Ветеранська підприємницька ініціатива G2VEI (Government to Veterans Entrepreneurial Initiatives) – учасники бойових дій та ветерани отримають рівні можливості, незалежно від географії проживання, для започаткування власного бізнесу;
– «Шкільна освіта для всіх» – вдосконалення роботи освітніх центрів: сім’ї з дітьми з особливими потребами отримають мультидисциплінарний підхід для раннього виявлення особливих освітніх потреб, щоб надати повноцінну освіту та розвиток дітям;
– Впровадження міжнародної класифікації функціонування (МКФ), обмежень життєдіяльності та здоров’я – передбачає новий підхід до визначення статусу «особа з інвалідністю», «дитина з інвалідністю», а реабілітаційна допомога буде враховувати реальні потреби особи незалежно від наявності статусу «особа з інвалідністю» – цього в державі ще ніколи не було.
Очікується, що доопрацьований План заходів з реалізації Нацстратегії зі створення безбар’єрного простору на 2021-2022 роки буде розглянуто й затверджено на найближчому засіданні КМУ.