11 жовтня в Харкові з робочим візитом – Радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності.
На Харківщині Тетяна Ломакіна презентувала Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та провела низку дискусій та робочих нарад за участю керівництва профільних структурних підрозділів ХОДА й громадськості.
«Зустріч із вами – це можливість поділитися тими напрацюваннями, які сьогодні відбуваються в Україні в цілому, і також порадитися щодо подальших кроків – як має запроваджуватися безбар’єрність на рівні держави», – відзначила Радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, відкриваючи нараду в Харківській ОДА.
Вона нагадала, що велику розмову про безбар’єрність торік розпочала Перша леді України Олена Зеленська. На запитання до українців щодо того, які бар’єри їм заважають, надійшло 37 тисяч відповідей. Також велику активність у цьому питанні продемонстрували громадські організації. Саме вони звернулися до Президента України з ініціативою розробити стратегію безбар’єрного простору для України. Після появи Указу Президента щодо розроблення стратегії до процесу долучилися 15 міністерств та, звісно, громадські організації.
«Безбар’єрність сьогодні вже є частиною державної політики, – наголосила Тетяна Ломакіна. – Завдяки зусиллям Першої леді питання безбар’єрності включено в порядок денний нашої держави».
Під час презентації стратегії Радниця-уповноважена Президента України відзначила, що поняття безбар’єрністі має значно ширше значення, ніж відсутність фізичних перешкод для руху.
Тетяна Ломакіна навела дані проведеного опитання, відповідно до якого 58% українців наголосили, що важливою є свобода пересування. 56% відзначили, що для них важлива свобода самовираження. Ще 47% наголосили на необхідності працевлаштування. 38% сказали про доступність освіти. Радниця-уповноважена Президента України відзначила, що стратегія спирається саме на запит громадян.
«Безбар’єрність сьогодні – це така філософія суспільства без обмежень. Звичайно, коли сьогодні ми думаємо про безбар’єрність і маємо досвід роботи в органах державної влади, ми пам’ятаємо, що були якість програми як «Безбар’єрна Україна», яка стосувалася створення можливості потрапити до будь-якої установи. І для багатьох людей це залишилося як розуміння, що це програма, спрямована саме на прибирання фізичних перешкод, щоб потрапити до будівлі. Але сьогодні, коли ми отримали зворотний зв’язок від людей, ми зрозуміли, що ми маємо до фізичної безбар’єрності додати можливість і для самореалізації, і для зайнятості, і для освіти, і для спілкування – для дозвілля й розвитку. Тобто сьогодні в цю філософію ми вкладаємо більш широкий спектр питань», – пояснила Тетяна Ломакіна.
Вона також повідомила, що зараз стратегія безбар’єрності стосується не тільки людей із інвалідністю, але й літніх людей, тих, хто виховує дітей до 6 років та молоді. А в деяких питаннях є дотичність і з захистом прав жінок.
Під час обговорення презентації керівники профільних департаментів ХОДА поділилися інформацією щодо того, що зроблено на Харківщині за їхніми напрямках роботи, та висловили своє бачення подальшого руху.
Так, заступник директора Департаменту освіти і науки ХОДА Володимир Ігнатьєв повідомив, що за 3 останні роки кількість закладів загальної середньої освіти, які мають інклюзивне навчання, збільшилась із 268 до 372. Кількість інклюзивних класів зараз становить 996, там навчаються 1340 учнів. У 117 закладах дошкільної освіти функціонують 179 інклюзивних груп, де займаються 311 дітей.
Директор Департаменту соцзахисту Юрій Шпарага відзначив, що проблемними в питаннях безбар’єрності залишаються будівлі «радянського зразка». Він також підняв питання освіти та соціалізації дітей із аутизмом та наголосив на потребі працювати на попередження – а саме розвивати систему раннього втручання.
Директор Департаменту охорони здоров’я ХОДА Максим Хаустов у свою чергу підкреслив важливість формування в суспільстві толерантного ставлення до людей із інвалідністю.
«Держава може зробити на 100-відсоткову безбар’єрність, але іноді фізичні бар’єри – не головні. Головні – психологічні», – відзначив Хаустов.
11 жовтня Стратегію та її регіональний аспект також презентували під час робочої зустрічі з громадськими організаціями Харківської області.