На мітингу біля пам’ятника афганцям поіменно згадали усіх 10 загиблих лозівчан. Живим побажали здоров’я.
Йшли на війну наївними хлопцями, а повернулися чоловіками. 15 лютого у Лозовій відзначили День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Вже за традицією біля пам’ятника афганцям відбувся урочистий мітинг. На зустріч з воїнами-інтернаціоналістами прийшли представники місцевої влади. Вони поіменно згадали усіх загиблих в Афганістані лозівчан.
Хто там служив, мріяв про одне – повернутись додому. Хлопці вважали, що із закінченням військової служби завершаться усі їхні страхіття. Однак війна переслідувала лозівчан і вдома, у снах та спогадах.
В Афганістані воювало близько 400 хлопців з Лозівщини. Більшості з них було важко повернутися до мирного життя. З допомогою батьків та друзів хлопці поступово відновлювалися, влаштовувалися на роботу, створювали сім’ї.
На зустріч з товаришами по службі вони приходять вже з онуками. Вчать малечу поважати усіх, хто воював у тій невидимій війні. Однак спогадами про власні подвиги діляться неохоче. Кажуть, нехай вони будуть лише їхніми.
За словами голови Лозівського міськрайонного відділення української спілки ветеранів Афганістану Сергія Слєпцова, воїнів-інтернаціоналістів меншає з кожним роком. Війна продовжує вбивати людей. Після бойових дій загинуло в кілька разів більше лозівчан, ніж під час них.
Про зменшення пільг та страйки афганців у Києві чоловік воліє не говорити. Каже, все це політика, хоча б у День пам’яті хочеться обійтися без неї.
На місцевому рівні афганців влада шанує, про це говорили керівники міста та району. До Дня пам’яті частині лозівських воїнів та сім’ям загиблих виділили по 200 гривень.
Після пишних слів керівників оголосили хвилину мовчання. Чоловіки стояли з непокритими посивілими головами. Навіть через 23 роки після Афгану їм все ще доводиться воювати: за роботу, за дітей, за визнання їхнього внеску у досі незрозумілій для них самих війні.
Анна Скрипник
{flv}17_02_12_afganci Lozova{/flv}