Нинішні правоохоронці — не такі, як колись, але теж непогані, відгукуються про них колишні працівники лозівської міліції.
Біля пам’ятника загиблим колегам кілька десятків ветеранів зібралися 10 листопада — за радянських часів це був День міліції, а у незалежній Україні він перетворився на свято ветеранів МВС.
Згадуючи колектив своєї молодості, правоохоронці відзначають, що він був дуже дружній. Підтримки просити навіть не доводилось, говорить Рахіма Красноруцька: колеги приходили на допомогу без зайвих слів і були віддані професії.
Роботу нинішніх працівників міськвідділу його ветерани, як і годиться для старшого покоління, оцінюють трохи скептично. Але, пояснюють, не все залежить від міліції. Ветеран Анатолій Дьомін зітхає, що люди вже не так відносяться до правоохоронців, а голова ради ветеранів лозівської міліції Людмила Рязанцева говорить, що немає нічого поганого в тому, що молоді міліціянти — інші.
“Ми і вдень, і вночі були на роботі, а нинішні працівники, дивимося, вже, бува, вчасно додому повертаються. Ну і слава Богу!” – зазначає вона.
На святі ветерани згадують і своїх видатних колег, чий приклад досі може бути взірцем для молоді, — колишніх начальників і друзів, що загинули під час затримання злочинців. Тут, біля пам’ятника, нинішній начальник міліції Микола Пономар бажає ветеранам здоров’я, а своїм працівникам — щоб ця дошка більше не поповнювалася іменами.
Поклавши квіти і віддавши шану, ветерани й пенсіонери знову посміхаються. Попереду в них ще кілька годин спілкування і святкування у кафе.
Валерія Гецко
Чекайте на відео.