І. ІнформаціящододіяльностіЛозівськоїОДПІтаорганівДФСУкраїни

Більше тисячі письмових звернень надійшло до фіскальної служби Харківщини від громадян

Протягом 9 місяців цього року до органів ДФС у Харківській області надійшло 1344 письмових звернення громадян.

У своїх листах громадяни підіймають різні питання –  і з приводу роз’яснення податкового законодавства,  і з пропозиціями,  трапляються і скарги. Побільшало випадків, коли небайдужі громадяни інформують про факти ухилення від сплати податків. Так, з початку року таких звернень надійшло 334, тобто майже 25% від загальної кількості. До зрівняння, за аналогічний період минулого року громадяни інформували щодо правопорушень 236 разів.

Крім того, 298 звернень або 22,2 % надійшло відносно контрольно-перевірочної роботи, 57 звернень або 4,2% – щодо реєстраційних номерів облікових карток платників податків. Також цікавляться громадяни і режимом роботи Центрів обслуговування платників та податкових інспекцій.

У фіскальній службі відзначають, що усі письмові звернення, які надходять, розглядаються у чітко визначені законом терміни. Факти перевіряються відповідними підрозділами. За результатами перевірки заявнику обов’язково надається вичерпна та ґрунтовна інформація.

Окрім того, у податковому відомстві повідомили, що громадяни мають змогу звернутися не тільки у письмовому вигляді. Вони можуть записатися на прийом до посадових осіб як  в інспекції, так і в Головному управлінні служби та поспілкуватися з керівництвом, як то кажуть он-лайн,  у режимі реального часу. 

Так, з початку року посадовими особами органів ДФС Харківської області проведено 113 особистих прийомів.

 

«Вісник» – головний помічник у роботі бухгалтера, аудитора чи підприємця

Журнал «Вісник» – єдине офіційне видання Державної фіскальної служби України.

На сторінках журналу читачі першими дізнаються про зміни у податковому законодавстві. Отримують багато корисної, професійної та актуальної інформації. Кваліфіковані відповіді на актуальні питання та роз’яснення податкового та митного законодавства тощо.

Журнал виходить щопонеділка українською мовою. З інформацією щодо передплати можна ознайомитись на сайті – http://www.visnuk.com.

 

Режим роботи контролюючих органів щодо приймання податкової звітності

Час прийому відвідувачів Центру обслуговування платників (прийом документів, консультування, надання адміністративних послуг) – з понеділка по четвер з 9:00 до 18:0, у п’ятницю – з 9:00 до 16:4, у суботу – з 9:00 до 13:00.  Обідня перерва – з 13:00 до 13:45.

В останній день граничного строку подання звітності, час роботи ЦОП подовжується до 20:00.

У разі значної кількості відвідувачів куратор ЦОП зобов’язаний збільшити час роботи ЦОП з дотриманням вимог трудового законодавства.

Терміни прийняття податкової звітності контролюючим органом в електронному вигляді не відрізняються від термінів прийняття її у паперовому вигляді, за винятком подання податкової звітності в електронній формі в останній день граничного строку подання. В останній день граничного строку подання податкової звітності в електронній формі контролюючі органи приймають податкову звітність до останньої години (до 24-ї години) дня, в якому спливає такий граничний строк.

 

Інформацію про зареєстрований РРО можна отримати за допомогою

електронного сервісу ДФС

Електронний сервіс «Інформація про РРО» розміщений на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС (www.sfs.gov.ua) у режимі «Інформація з реєстрів» відкритої частини електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія).  Також, сервіс можна знайти у вкладці «Інформація з реєстрів» в меню електронних сервісів на головній сторінці веб-порталу ДФС.

За допомогою сервісу громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість отримати інформацію, чи зареєстрований конкретний РРО в органах ДФС. Для цього достатньо здійснити пошук за податковим номером, найменуванням платника податків/ПІБ або фіскальним номером РРО, які зазначаються у фіскальному чеку.

Завдяки сервісу можна отримати дані щодо податкового номеру, найменування суб’єкта господарювання або прізвища, імені, по батькові, фіскального номеру РРО, дати реєстрації РРО, сфери застосування РРО, номеру останньої книги обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованої на такий РРО та дати її реєстрації.

Також, користувач сервісу може отримати інформацію щодо РРО, реєстрацію яких скасовано.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Як юрособі стати єдинником, якщо протягом року змінилась податкова адреса

У разі зміни юридичною особою податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, та обранням 3 групи платників єдиного податку до закінчення поточного бюджетного року, заява про перехід на спрощену систему оподаткування подається за попереднім місцем податкової адреси (неосновним місцем обліку). У випадку обрання 3 групи платників єдиного податку з наступного року така заява подається за новою податковою адресою (основним місцем обліку).

Суб’єкт господарювання  може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснено один раз протягом календарного року.

Сплата єдиного податку платниками третьої групи здійснюється за місцем податкової адреси.

У  разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання – платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

1) у такому випадку контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням одночасно із зняттям з обліку юридичної особи – платника податків за основним місцем обліку здійснює взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пп. 10.14 – 10.21 розд. Х Порядку;

2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

 

Рентна плати за воду у разі закінченнядоговору на поставку води

ПКУ передбачає, що платник податків зобов’язаний за кожний звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Тобто, для суб’єкта господарювання, у якого закінчився термін дії дозволу на спеціальне водокористування/договору на поставку води або у разі їх анулювання та припинено використання води (тобто об’єкт оподаткування), останнім податковим періодом для податкової звітності з Рентної плати є звітний період, у якому закінчився термін дії відповідного дозволу/договору.

Разом з тим, відповідно до п. 8.5 р. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 року № 1588, у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

Тобто, суб’єкт господарювання у разі зміни стану об’єкта оподаткування повинен подати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією щодо зміни такого стану.

За відсутності у водокористувача дозволу на спецводокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.  У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.

Отже, у випадку якщо у водокористувача дозвіл на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води закінчився, але водокористувач продовжує використовувати воду, то Рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання, тобто у п’ятикратному розмірі.

 

Борг перед бюджетом та бюджетне відшкодування: правила взаємозаліку

ПКУ визначає, що у разі наявності у платника податку податкового боргу з ПДВ бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума ПДВ, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі відсутності податкового боргу з ПДВ, такий платник має право задекларувати суму від’ємного значення ПДВ, сформовану за результатами такої податкової звітності, до бюджетного відшкодування в рахунок погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Держбюджету.

У Заяві про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Додаток 4 до податкової декларації з ПДВ), яка подається у зв’язку з декларуванням від’ємного значення до бюджетного відшкодування, у відповідній таблиці в розрізі платежів відображаються коди бюджетної класифікації, рахунки платежу в ДКСУ, на які платник бажає перерахувати суму ПДВ, відображену в рядку 20.2.2 податкової декларації з ПДВ.

Бюджетне відшкодування сум ПДВ в рахунок погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України здійснюється після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами перевірки.

 

Торгівля алкоголем через Інтернет-магазин заборонена

Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється відповідно до Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабміну від 30.07.1996 року №854.

Правилами передбачено, що суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити стан приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно із санітарно-технічними, санітарно-гігієнічними, технологічними, протипожежними та іншими нормами, а також можливістю використання касового апарата під час здійснення розрахунків за продані товари відповідно до законодавства. Також необхідне торгове приміщення площею не менше, ніж 20 кв. м.

Отже, оскільки для торгівлі алкогольними напоями обов’язковою умовою є наявність відповідних торговельних та складських приміщень для здійснення реалізації цих виробів, а також зареєстрований та введений в експлуатацію реєстратор розрахункових операцій, суб’єкт господарювання не має права торгувати ними через Інтернет-магазин.

 

Як здійснюється розстрочення та відстрочення податкового боргу?

Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу.

Підставою для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин,  що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення ( чи відстрочення) (п. 100.4 ст. 100 ПКУ).

Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Строк дії розстрочення (відстрочення) боргу починається з дати рішення про розстрочення (відстрочення)  та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

 

Чи є боргом не сплачені штрафні санкції за порушення порядку застосування РРО

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Грошове зобов’язання платника податків — сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 ст. 14ПКУ).

Передбачені відповідними податковими повідомленнями-рішеннями суми грошових зобов’язань і штрафних санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, норм обігу готівки та вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР, підлягають узгодженню в порядку, встановленому ст. 56 ПКУ.

З огляду на зазначене, суми грошових зобов’язань (штрафні санкції за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, норм обігу готівки та вимог Закону № 481/95), нараховані та не сплачені в установлений ПКУ строк, є податковим боргом.

 

10 днів на подання повідомлення про об’єкти оподаткування

Згідно п.63.3 ст. 63 ПКУ платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Повідомлення про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, подається до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об’єктом оподаткування.

 

Про подання уточнюючого звіту №–1ДФ, якщо  неправильно відображено

 суму виплаченого доходу

Відображення даних у податковому розрахунку (форма № 1ДФ) здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку юридичної особи. У разі зазначення недостовірних даних податковий агент зобов’язаний провести коригування зазначеної звітності. Податковий розрахунок (форма № 1ДФ) може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Коригування показників розділу II «Військовий збір» проводиться так: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір — виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

При цьому у разі якщо уточнюючий податковий розрахунок (форма № 1ДФ) подається після закінчення строку його подання, то до такого платника застосовується штраф у розмірі 510 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 грн. (п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України).

 

Для розгляду скарг – не більше 60 календарних днів

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку ( п.56.8 ст.56 ПКУ).

Керівник (його заступник) може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк,але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку.  Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Рішення, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).

 

Реєстрація податкової накладної має термін

На дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі  та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю – платнику ПДВ, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою штраф в розмірі 50% від суми ПДВ, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

 

Чи є обов’язковим для платників податків подання податкової звітності

в електронному вигляді?

Відповідно до пункту 49.3 статт 49 ПКУ податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та  з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з ПДВ подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» п. 49.3 ст.49 ПКУ.

 

Зведену податкову накладну складено в останній день звітного місяця

Зведена податкова накладна, складена за операціями з постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, має бути зареєстрована в ЄРПН у такі самі терміни, як і всі інші податкові накладні: протягом 15 календарних днів, що настають за датою складання. Зведену податкову накладну, складену в останній день місяця, повинно бути зареєстровано в ЄРПН не пізніше 15 числа наступного місяця.

У  разі складання в  останній день місяця, в  якому були здійснені операції з  постачання товарів/послуг, які мають безперервний або  ритмічний характер, зведеної податкової накладної та  своєчасної її  реєстрації в  ЄРПН, ПДВ, зазначений у  такій зведеній податковій накладній, може бути включено покупцем таких товарів/послуг до  складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у  якому її  складено (та  відповідно у  якому здійснено такі операції з  постачання), або  будь-якого наступного звітного періоду протягом 365 календарних днів з  дати складання такої податкової накладної

 

Порядок подання податковоїзвітності

Податкова декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів:

– особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації. У верхній частині поштового відправлення відправник робить позначку «Звіт».

Відправник заповнює бланк рекомендованого повідомлення про вручення на своє ім’я або на ім’я особи, якій належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення адресату, складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.

Податкова звітність з ПДВ подається лише в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством

 

Якщо Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації не надано

Неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів, у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена пунктом  120.1 статті120 ПКУ.

Зокрема, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (пункт 120.1 статті 120 ПКУ).

 

Чи необхідно у звіті 1– ДФ відображати відомості про суми єдиного внеску, що вносяться за рахунок роботодавця

Відповідно до підпункту 165.1.6  статті  165 ПКУ, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що вноситься за рахунок його роботодавця у розмірах, визначених законом.

Нарахування єдиного внеску за працівників здійснюється роботодавцями за рахунок сум, на які єдиний внесок нарахований.

Прикінцевими положеннями Закону України від 09.07.03 № 1058-IV ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що вимоги (положення), які стосуються Накопичувального фонду, набирають чинності з дня запровадження законом порядку перерахування частини страхових внесків до Накопичувального фонду. 

Враховуючи наведене, а також необхідність у майбутньому удосконалення обліку суми збору на державне пенсійне страхування, що вносяться за рахунок працедавця у розмірах, визначених законом, та обліковуються в індивідуальній картці застрахованої особи (найманого працівника), зазначена інформація до набрання чинності законом про запровадження перерахування частини страхових внесків до Накопичувального фонду у податковому розрахунку ф. №1 ДФ не відображається.

 

ЄСВ та дитячі новорічні подарунки для працівників

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Cкладові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5. 

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170.  Відповідно до п. 3.23 розд. ІІІ Інструкції № 5 та п. 8 розд. I Переліку вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.

Враховуючи зазначене, не є базою нарахування єдиного внеску вартість дитячих новорічних подарунків, придбаних за рахунок коштів роботодавця.

 

 ІІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

Зарплата повинна бути легальною

Одним із пріоритетних завдань фіскальної служби є легалізація заробітної плати. Відомо, що надходження податку з доходів фізичних осіб в бюджет знаходиться в прямій залежності від рівня нарахованої заробітної плати. Тому дуже важливо щоб працівники отримували зарплату не в «конвертах», а офіційно.

Громадяни, які і сьогодні продовжують працювати без оформлення трудових відносин, економлячи 18% на податку з доходів, ризикують залишитися без права на отримання соціальних пільг та виплат, гарантованих державою, особливо при нарахуванні пенсії та здійсненні перерахунків пенсій у подальшому.

Звертаємось до підприємців, керівників підприємств підвищувати заробітну плату своїм працівникам відкрито й відмовитися від «преміальних у конвертах».

Шановні громадяни! У випадку виявлення фактів порушення роботодавцем трудового законодавства в частині оплати праці, отримання на підприємствах заробітної плати в «конвертах» ви маєте можливість звернутися до Лозівської ОДПІ  за адресою: м Лозова, мікрорайон 3, буд.5 або до Первомайського відділення Лозівської ОДПІ за адресою: м. Первомайський вул. Бугайченко,25.

 

Щодо  рентної плати за використання води при наданні стоматологічних послуг

у орендованій  квартирі

Платниками рентної плати за спецвикористання води є водокористувачі юридичні особи, їх філії, відділення (крім бюджетних установ), а також фізособи – підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі).

Не сплачується плата водокористувачами, у разі використання воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п. 255.2 ст. 255 ПКУ).

Санітарно-гігієнічні потреби- це використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об’єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів. За обсяги води, переданої водокористувачем-постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на поставку води, рентна плата обчислюється і сплачується таким водокористувачем – постачальником.

Таким чином, суб’єкт господарювання у разі використання води в орендованому приміщенні, в тому числі квартирі, яка належить фізичній особі (громадянину), для здійснення господарської діяльності (в тому числі надання перукарських або стоматологічних послуг, тощо), є платником рентної плати за умови укладання договору на поставку води з водокористувачем-постачальником води.

Якщо договір на поставку води укладено не було, то рентна плата обчислюється і сплачується безпосередньо водокористувачем-постачальником за обсяги води, фактично використані суб’єктом господарювання-орендарем.

 

Довідка про доходи «єдиннику» – за будь який період

Звітним періодом для платників єдиного податку 1, 2 та 4 груп є календарний рік. А звітним періодом для платників єдиного податку 3 групи є календарний квартал.

Якщо у платників єдиного податку виникає потреба в отриманні  довідки про доходи за період, коли такий звітний період ще не настав, то платники для отримання довідки про доходи мають право подати до податкової інспекції декларацію за інший, ніж квартальний (річний) звітний період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) звітного періоду.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Тобто, фізична особа-підприємець – платник єдиного податку може за письмовою заявою отримати від податкової інспекції довідку про доходи, у т.ч. за будь який інший ніж квартальний (річний) звітний період. Така довідка видається не пізніше п’ятнадцяти днів від дня отримання заяви.

 

До уваги фізичних осіб! ДФС не видає довідки фізичній особі, про те, що вона не зареєстрована, як суб’єкт господарювання

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги» від 06 вересня 2012 року № 5203-VI адміністративна послуга – результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону.

Суб’єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджуються інформаційна і технологічна картки, а у разі якщо суб’єктом надання є посадова особа, – органом, якому вона підпорядковується.  Надання органами ДФС довідок про наявність у фізичної особи статусу підприємця чинними нормативно-правовими актами не передбачено.

З метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних).

Надання відомостей з нього належить до повноважень суб’єктів державної реєстрації. Розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України, яке запровадило он-лайн сервіс отримання відомостей з ЄДР через офіційний веб-сайт за адресою:https://usr.minjust.gov.ua./

 

Доходи у вигляді спадщини (подарунку) відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи

Платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно із Податковим кодексом оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку.

 

Єдинники І та ІІ груп мають право на податкову відпустку

Платники єдиного податку 1 і 2 груп, які не використовують працю найманих осіб, згідно з Податковим кодексом України, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки. Для цього, платнику необхідно проінформувати податкову інспекцію, подавши заяву довільної форми в ДПІ за місцем обліку до початку відпустки, аби не проводилося нарахування авансових внесків єдиного податку за відпускний період.

Законодавством не передбачено звільнення підприємців на час відпустки від сплати єдиного соціального внеску. Отож, сплата єдиного соціального внеску за «відпускний» період проводиться у звичайному режимі.

 

Платники єдиного податку з обсягом доходу понад 1 мільйон гривень мають застосовувати РРО

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 мільйон гривень для платника єдиного податку II та III груп (фізичної особи-підприємця) незалежно від обраного виду діяльності застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим (п.296.10 ст.296 ПКУ).

Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Тобто, з 1 січня 2017 року  платники єдиного податку ІІ та III групи (фізособи-підприємці), обсяг доходу яких у ІV кварталі перевищить 1 мільйон гривень, зобов’язані при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків. 

 

Коли власнику декількох квартир додатково не нарахують 25 000 грн податку на нерухомість

У 2017 році фізичним особам — платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, податок нараховуватиметься контролюючими органами за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) за 2016 рік. База оподаткування збільшується на 25 000 грн на рік за кожен об’єкт житлової нерухомості (його частку), що перебуває у власності платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку).

У разі якщо фізична особа має у власності декілька об’єктів нерухомості, які сукупно перевищують 300 кв. м (для квартир) та/або 500 кв. м (для будинків), а саме об’єктів нерухомості загальною площею: 100 кв.м + 50 кв.м + 75 кв.м + 100 кв.м, збільшення бази оподаткування на 25000,00 грн відносно такого перевищення не застосовуватиметься.

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 24.10.2016 р. № 6875/Є/26-15-13-07-15

 

Чи може ФОП єдинник будучи пенсіонером повернути сплачений ЄСВ?

У разі зміни статусу платника єдиного внеску він має право звертатися до органу доходів і зборів з письмовою заявою про зміну умов сплати єдиного внеску. Тобто, платник повідомляє орган ДФС про набуття статусу інваліда або пенсіонера шляхом подання письмової заяви довільної форми із відповідними підтверджуючими документами.

У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.

Виправлення помилок у Звіті не передбачено.

Оскільки чинним законодавством не передбачено внесення змін та уточнень до відомостей, що зазначені у поданому Звіті за формою згідно з Додатком 5 таблиці 2 Порядку, та дані відомості в реєстрі застрахованих осіб могли бути використані для обчислення та призначення страхових виплат, тому підстав для повернення коштів зі сплати єдиного внеску за минулі роки немає.

 

Як діяти, коли податок сплатили за неправильними реквізитами

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Отже, якщо помилку виявили й повторно перерахували податковий платіж на рахунок із правильними реквізитами до завершення граничного строку сплати податкових зобов’язань, штрафних санкцій та пені не буде. А от коли строк сплати податкових зобов’язань уже минув, то згідно зі ст. 126  ПКУ платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Для того щоб повернути кошти, які були зараховані на неправильний бюджетний рахунок, необхідно подати до податкової інспекції за місцем податкового обліку заяву в довільній формі. Заява про повернення помилково сплачених грошових зобов’язань подається протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми