Домашня сторінка / Новини / Діти з синдромом Дауна: такі ж, як і ми

Діти з синдромом Дауна: такі ж, як і ми

Деякі вважають дітей з синдромом Дауна хворими, злими, розумово відсталими. Але усе це стереотипи і просто міфи.

Деякі вважають дітей з синдромом Дауна хворими, злими, розумово відсталими. Але усе це стереотипи і просто міфи.

 

У середні віки людей з синдромом Дауна вважали особливими, бо їх відмітив Бог, нагородивши тільки добрими рисами характеру. Їх навіть називають «сонячними людьми».

У середньому кожен рік на Лозівщині народжується троє малюків з синдромом Дауна. Лікарі запевняють: за останній час відмов не було.

Коли батькам повідомляють, що у їхньої дитини – синдром Дауна, вони сподіваються, що медики помилились. Аліна Комісарова також не повірила, що у неї народилась дівчинка з синдромом Дауна. Її Богдана з’явилася на світ з важкою вадою серця і  пневмонією. Дівчинку довелося лікувати у Харкові. Там лікарі підтвердили: у немовляти – синдром Дауна.

Богдана перенесла складну операцію на серці. Через довге лікування займатися розвивальними вправами з дівчинкою батьки почали лише у 3 місяці. Її мама Аліна розповідає: як і звичайним дітям, робили масажі, вправи для ніжок, ручок, але без великого навантаження через хворобу серця. Зараз дівчинка сидить, повзає, вимовляє деякі слова. Вона полюбляє танцювати, гортати книжки. Відрізняє Богдану від інших дітей її доброта, відкритість до спілкування з іншими людьми.

Діти з синдромом Дауна не хворі, у них просто на одну хромосому більше. Через це вони особливі та своєрідні, схожі один на одного. За словами психолога Оксани Кочерги, такі люди не чим не відрізняються від нас. Єдине, у них погано розвинута моторика рухів та мовлення. А хвороби, які є у дітей з синдромом, можуть бути і у малюків без нього. Психолог запевняє: «сонячні діти» навчаються і розвиваються, але на це потрібно більше часу і терпіння.

Діти з синдромом Дауна наполегливі у досягнені мети, працьовиті. Від своєї роботи вони отримують задоволення. Такі люди дуже творчі. Вони можуть гарно вчитися у звичайній школі і підкорювати різні науки. Прикладом цього є перший у Європі викладач з синдромом Дауна – Пабло Пінєда. Він отримав вищу освіту за спеціальністю психопедагогіка.

І психолог Оксана Кочерга, і священик Свято-Смоленського храму отець Михаїл закликають батьків приймати свою дитину з синдромом Дауна такою, якою вона є: не соромитися її, займатися з нею і не боятися, що скажуть інші.

Ірина Лєушканова

0