Лозівчан просять допомогти із перейменуванням вулиць

№

Вулиця, яку пропонується перейменувати та історична довідка до неї

Запропонована назва вулиці з історичною довідкою

1

вул. Артема

Артем (Сергєєв) Федір Андрійович (1883–1921)

Головний ідеолог та організаційний лідер Донецько-Криворізької радянської республіки, яку намагався включити до складу Росії. Вів активну боротьбу проти державних органів Української Народної Республіки, брав участь у знищенні українського національного руху.

вул. Мистецька

назва, яка символізує прагнення міської громади до культурного розвитку. На цій вулиці знаходиться історична будова – одна з найстаріших споруд міста (колишня школа ім. Шевченка). Нині тут розміщується Художня школа, в якій навчаються понад 200 юних талантів.

2

вул. Блюхера

Блюхер Василь Костянтинович (1890–1938)

Воєначальник, маршал СРСР (1935), причетний до політичних репресій в Радянському Союзі у 1930-х рр. Під час громадянської війни придушував повстання оренбурзьких козаків, брав участь у геноциді козацтва. Командуючи стрілецької дивізією, створив при ній каральні інтернаціональні частини. У випадках військових невдач або проявів невдоволення застосовував процентні розстріли бійців. Проводив репресії проти амурського  і  уссурійського  козацтва. Був причетний до розправи над групою високопосадовців РСЧА на чолі з М. Тухачевським.

вул. Світанкова

 милозвучна українська назва, яка походить від слова «світанок» – схід сонця. Асоціюється зі значеннями «пробудження», «відродження», «надія». Має сенс для найменування саме цієї вулиці через її розташування у східній частині міста.

3

вул. Вердовського

Вердовський – відомості про цю особу втрачені ще за часів радянської влади. Це ім’я не значиться ні в енциклопедіях радянського періоду, ні у переліку видатних осіб радянської епохи, ні у списках репресованих та реабілітованих людей 30-50-х рр. ХХ ст. А тому залишати цю назву вулиці немає сенсу.

вул. Соборна

 вулиця «виходить» до найбільшого православного собору міста – Свято-Смоленського храму. Традиція називати вулиці за найвизначнішими пам’ятками архітектури, які на них розташовані, дуже давня, і стосується в тому числі Лозової. До революції 1917 р. вулиця, де розміщувався храм, називалася «Церковною».

4

вул. Володарського:

В.Володарський  (Гольдштейн  Мойсей  Маркович) (1891–1918)

Один з організаторів та натхненників червоного терору. Брав участь у підготовці та проведенні Жовтневого перевороту, був комісаром у справах друку, пропаганди та агітації

Петрограда. На  посаді  головного  радянського  цензора  ініціював  розгром не тільки антибільшовицьких, але й нейтральних друкованих видань. Пропагандист  богоборчих  ідей,  насильства  і  ненависті. Його вбивство стало приводом для репресій по всій Росії.

вул. Харківська

 вулиця є найважливішою транспортною артерією, якою рухається увесь автотранспорт через головний переїзний міст з Лозової до Харкова.

5

вул. Д.Бідного:

Демьян Бідний (Придворов Юхим Олексійович)  (1883-1945)

Затятий пропагандист більшовицької влади, учасник антирелігійної кампанії, оспівувач принад радянського устрою і особи Сталіна. Основоположник т.зв. соціалістичного реалізму в літературі. Закликав знищити інакшомислення у літературному середовищі, залишаючи право на існування лише творам радянської та партійної спрямованості. На думку сучасних російських мовознавців поезія Д.Бідного не становить літературної цінності. Майже всі вулиці в Росії, а також місто, яке у 20-ті рр. ХХ ст. отримало ім’я цієї особи, перейменовані.

вул. Орільська

назва вулиці має зв’язок зі шляхом до селища Орілька і, в той же час, відображає історію Лозівщини, більша частина якої входила до складу Орільської паланки Запорізької Січі.

6

вул. Дзержинського

Польський революціонер, радянський державний діяч, очолював декілька наркоматів. Засновник репресивного органу більшовиків, а потім – комуністів, чекіст. Методи діяльності чекістів – арешти, допити з тортурами,  а потім розстріли, член Політбюро ЦКВКП(б). Відданий справі Леніна та ідеї про світову війну під назвою «Світова соціалістична революція», активно проводив боротьбу зі знищенням християнської релігії, священників, храмів.

вул. Шляхетна

Походить від слова «шляхта» у польському королівстві і литовському князівстві, а пізніше в українській державі часів Б. Хмельницького, це верства землевласників з середнім достатком. Козацька шляхта у війську запорозькому була головною верствою суспільства, мала свій етикет поведінки: відданість національній ідеї, благородство, благодійництво і добробут.

7

вул. Димитрова.

Г. Димитров – Болгарський більшовик, комуніст, до історії Лозової  та України ніякого відношення не має. В Болгарії його називали «болгарським Леніним». У 1923 р. за спробу державного перевороту оголошено у розшук. Втік до СРСР. Генеральний секретар Комуністичного інтернаціоналу. Товариш Й. Сталіна.

вул. Багалія

Дмитро Іванович Багалій

Український історик, філософ та громадський діяч, ректор харківського університету, академік Української Академії наук. 1914 – 1917 рр. голова Харківської міської думи, харківський міський голова. Написав «Історія Слобідської України».

8

вул. Ф. Енгельса

Німецький філософ. Ідеолог побудови соціалізму і комунізму, співавтор праці «Маніфест комуністичної партії», яка стала програмним документом для російського революціонера                            В. Леніна, який у Росії у 1917 році почав реалізацію експерименту – побудову соціалізму і комунізму, який мав трагічні наслідки для поколінь. Маркс і Енгельс закликали до боротьби зі світовими релігіями. Їх теза «релігія – опіум для народу» стала дороговказом для більшовиків-ленінців.

вул.  Ковальська

Від слова «коваль». Ковальське ремесло – традиційне ремесло нашого краю. Одне з найдавніших ремесел, розбудова нашого міста пов’язана з ЛКМЗ. Лозівські ковалі довгий час були флагманами промислового виробництва Лозової.

9

вул. К. Лібкнехта

Німецький політик, соціал-демократ, марксист-революціонер.

вул. Благовіщенська

10

вул. К. Маркса

Німецький філософ. Сформулював ідею про соціальний експеримент – знищення капіталізму і побудови безкласового суспільства – комунізм.  Автор книги «Маніфест комуністичної партії», яка стала сценарієм жорстокого соціального експерименту в Росії, СРСР. Наполягав знищити релігію, котра заважатиме будувати соціалізм і комунізм. Жертвами їхнього необґрунтованого, авантюрного експерименту тільки в УРСР і СРСР стали мільйони людей.

вул. Муравський шлях

Історичний військово-торгівельний шлях, який почався біля берегів Азовського моря і йшов на північ до північних кордонів Запорозької Січі і далі до Московського царства.

11

вул. Кіма

Скорочена назва: Комуністичний  інтернаціонал молоді (міжнародна молодіжна організація, яка готувала світову соціалістичну революцію). Символ комуністичної ідеології.

вул. Спортивна

Лозова – спортивне  місто. Вулиця проходить до ДЮСШ. Спортивні школи, майданчики дали путівку у спортивне життя багатьом талановитим спортсменам, майстрам спорту України, серед яких призери і чемпіони Європи і світу.

12

вул. Кірова

Кіров С.М. – радянський державний і політичний діяч, Перший секретар Ленінградського міського комітету ВКПб, член політбюро ЦКВКПб, організатор та виконавець політичних репресій в СРСР.

вул. Олімпійська

Вулиця йде до стадіону, який впродовж багатьох десятиліть був школою олімпійського резерву.

13

вул. Комінтерну

Комуністичний інтернаціонал (скорочено Комінтерн), або ж третій інтернаціонал — міжнародна організація комуністичних партій, яка керувалась Кремлем і знаходилась під повним контролем Іноземного Відділу НКВС (розвідка, спец-операції). Заснована 1919 року в Москві за ініціативи Володимира Ульянова, який оголосив «мертвим» Другий інтернаціонал після початку Першої світової війни 1914 року.

1943 року Сталін розпустив Комінтерн на вимогу союзників СРСР  США та Великобританії. Комінтерн був однією з найважливіших політичних організацій першої половини XX століття. Основною офіційно зазначеною метою його створення була «світова пролетарська революція», яка, країна за країною, мала охопити увесь Світ.

вул. Патріотів

Патріотизм —це любов та відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Слово прийшло з грецької πατρίς, що означає земля батька, предка. Патріотизм передбачає гордість за матеріальні і духовні досягнення свого народу, своєї Батьківщини, бажання збереження її характерних особливостей, її культурного надбання та захист інтересів своєї громади, народу в цілому

14

вул. Котовського

Котовський Григорій Іванович — радянський військовий та політичний діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні,командир червоноармійських загонів та з’єднань у період громадянської війни (1918–1922), брав безпосередню участь стратах бійців Армії УНР під Базаром в листопаді 1921 року. 

вул. Олександра Лавренка

Капітан Лавренко – уродженець нашого міста, випускник ЛЗОШ №7, загинув в зоні АТО в серпні 2014 року

15

вул. Надії Крупської

Надія Костянтинівна Крупська (1869-1939) — партійна діячка, дружина, ідейний соратник головного творця тоталітарної держави СРСР В.І.Леніна. Організатор радянського шкільництва та системи народної освіти, радянська суспільна громадська діячка.

вул. Марка Кропивницького

Марко Лукич Кропивницький (1840-1910)  — український письменник, драматург, театральний актор. З ім’ям М. Кропивницького пов’язані створення українського професійного театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії. Є спогади про перебування в Лозовій з театральними виставами. Помер 21 квітня 1910 по дорозі з Одеси, де був на гастролях; поховано його в Харкові.

16

вул. Леніна

Ленін (Ульянов) Володимир Ілліч (1870-1924) —революціонер, політичний діяч Російської імперії і Радянського Союзу, лідер російських більшовиків. Перший Голова Раднаркому — уряду РРФСР, один з головних творців тоталітарної держави СРСР, організатор «червоного терору». Ініціатор встановлення Радянської влади в Україні, більшовицько-української війни, голодомору 1921-1922 років, конфіскації приватної власності.

вул. Козацька

Козаки— члени самоврядних чоловічих військових громад, що з 15 століття існували на теренах українського«Дикого поля», в районі середніх течій Дніпра та Дону, на межі християнського і мусульманського світів. Основним заняттям козаків була військова справа: охорона і патрулювання торгових шляхів, морські рейди на чайках проти турецького флоту в Криму та Чорному морі, захист українських земель від татарських «полювань на рабів», участь у військових кампаніях сусідніх володарів та захист кордонів сусідніх держав

17

вул. Муранова

Муранов Матвій Костянтинович – учасник революційного руху і встановлення Радянської влади. Член Комуністичної партії. Вірний сталініст, послідовно підтримував політику партії.

вул. Гайдамацька

Гайдмаки  — самоназва народних повстанців на Правобережній Україні, що залишалася до кінця XVIII століття під владою Речі Посполитої.

Гайдамацький рух — це національно-визвольний і суспільно-політичний рух проти народного гніту на правобережній Україні наприкінці XVIII-го на початку XIX-го ст., який поширився на Київщині, Брацлавщині і Волині.

18

вул. Островського

Микола Островський — радянський письменник. чекіст,обіймав посаду комунара Окремого шепетівського батальйону Частини особливого призначення,брав участь у нічних обшуках, грабунках та стратах. Воював проти Армії УНР.

вул. Левадна –  від «Левада» – присадибна ділянка землі з сінокосом, городом та плодовим садом або іншими деревами, пейзаж в Україні

19

вул. Петровського

Петровський Григорій Іванович— народний комісар внутрішніх справ РСФРР, голова ВУЦВК («всеукраїнський староста»). Був одним із ініціаторів створення ВЧК та організації Голодомору 1932–1933. Проведена під керівництвом Петровського, примусова колективізація села й вилучення хліба призвели до Голодомору 1932–1933 років. Наприкінці жовтня 1932 року призначений відповідальним за виконання хлібних заготівель у Донецькі області

вул. Січова

від «Січ» –  адміністративний та військовий центр запорозького козацтва. Територія району за козацьких часів належала до Орільської паланки Запоріжжя.

20

вул. Постишева

Постишев Павло Петрович –   член бюро і секретар ЦК ВКП(б). Виступав за застосування репресивних методів при проведенні колективізації і виконання плану хлібозаготівель в Україні, був одним з найголовніших організаторів голодомору 1932-1933 років в Україні

Постишев за безпосередньою вказівкою Йосипа Сталіна розгромив українське національне відродження, політику українізації, очолив політичну кампанію проти Миколи Скрипника, що привела до його самогубства.

вул. Хлібодарна

хлібодар – це людина, яка дарувала хліб. Лозівський  хлібокомбінат. Лозова була пунктом закупівлі та відвантаження хліба на Лівобережжі.

21

вул. Радгоспна

Радгосп – форма сільського господарства з націоналізованими засобами виробництва й найманою робочою силою. Радгоспи запроваджувалися більшовиками примусово. Під час колективізації сільські господарства радгоспи, з допомогою своїх політичних відділів, сприяли насильницькому утворенню колгоспів.

вул. Виноградна

у довоєнний час у цій частині міста були виноградники, отже, назва – данина історичному минулому міста

22

вул. Радянська

  одна з форм соціалістичної державної влади, що вперше в історії людства склалася в СРСР (Союз Радянських Соціалістичних республік або Радянський Союз – наддержавне утворення

Щедра

 від «Щедрість» та «Великодушність» є ґрунтом, що на ньому базується Божа любов, добродійність

23

вул. Рози Люксембург 

Німецька діячка робітничого руху, одна із засновниць комуністичної партії Німеччини. Ніякого відношення як до нашої держави, так і до міста, не має

Павлоградська

вказує напрямок на м. Павлоград.  Загони Лозівського Гайдамацького куреня і Павлоградського Вільного козацтва захищали місто  від червоноармійських  загонів під командою О.Єгорова і М.Руднєва

24

вул. Руднєва

Руднєв Микола Олександрович – більшовицький військовий діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні,брав участь у боях з  Військами Центральної Ради, а згодом – з Армією УНР.

Свято-Михайлівська

від Свято – Михайлівського жіночого монастиря – православний монастир Харківської єпархії.

25

вул. Сакко і Ванцетті.

Американські анархісти італійського походження. Були звинувачені у вбивстві касира та двох охоронців взуттєвої фабрики у м. Саут-Брейнтрі в 1921 р. 1927 року страчені за вироком суду. Ні до Лозової, ні до України ніякого відношення не мають. Назва не несе ні меморіального,ні виховного, ні естетичного потенціалу.

вул. Олександра Довженка.

Видатний український кінорежисер, письменник та кінодраматург. Особистість, яка фактично створила український кінематограф, ставши класиком як вітчизняного, так і світового кінематографічного мистецтва.

26

вул.  Свердлова.

Яков Свердлов – російський комуністичний діяч, голова Всеросійського ЦВК. Несе відповідальність за розстріл мирної демонстрації в Петрограді (Росія) та за відібрання майна у козацтва (т. зв. «розкозачування»). До України та до Лозової відношення не має.

вул. Заруднівська.

Старовинний шляхетський рід Зарудних безпосередньо пов’язаний із Лозовою. Зарудні володіли тут землями, центральна частина міста називалася Заруднівка, їхній маєток знаходився у селі Домаха. Серед Зарудних відомі діячі періоду Гетьманщини, науковці, державні діячі. Лозівські Зарудні відомі своїм меценатством.

27

вул. Серп і молот.

«Серп і молот» є одним із символів комуністичного тоталітаризму. На словах проголошуючи піклування про народ, комуністичний уряд несе пряму відповідальність за смерть селян та робітників, обмеження прав селян.

вул. Серпнева.

Назва нагадує про найбільше державне свято – День незалежності 24 серпня. Також є прив’язка до «серпа» – сільськогосподарського знаряддя, символу селянської праці, оскільки Лозівщина славилася як місцевість, де було високо розвинене землеробство.

28

вул. Скаліка.

Йосиф Скалік – радянський комуністичний діяч, в якості командира і комісара брав участь у боротьбі проти українських військ, зокрема в Барвінковому та Слов’янську, тим самим сприяючи знищенню української державності.

вул. Троїцька

Християнство має давнє коріння на Лозівщині і назва нагадуватиме про одне із великих свят.

29

вул. Тельмана.

Ернст Тельман – керівник німецьких комуністів та воєнізованої організації «Рот Фронт». Ні до Лозової, ні до України не має відношення.

вул. Софіївська.

Софія – в перекладі з грецької означає «мудрість». Це ім’я однієї з шанованих християнських святих, а Софіївський (Софійський) собор є одним із символів України.

30

вул. Упорна.

Назва неблагозвучна і не несе ніяких позитивних асоціацій, за словниковим визначенням «упор – дія і стан того, що упирається».

вул. Солов’їна.

Соловей – один із най розповсюджених поетичних образів в українській культурі, пов’язаний із красою природи та людських почуттів.

31

вул. Урицького.

Мойсей Урицький – радянський комуністичний діяч, голова Петроградської ЧК, організації, яка відповідальна за масовий терор, зокрема, і проти українців.

вул. Купецька.

 Лозова почала розвиватися зокрема завдяки торгівлі, тому купці внесли вагомий внесок в розвиток міста. Також і зараз на вулиці розташовані численні торгові заклади.

32

вул. Фрунзе.

Радянський комуністичний діяч та військовий. Керував придушенням українських повстанських рухів.

вул. Леся Курбаса.

Український режисер, актор, засновник знаменитого філософського театру «Березіль» (Харків).

33

вул. Халтуріна

Степан Миколайовичвич Халтурін – революціонер, здійснив терористичний акт в Зимовому палаці. Організатор «північно-російського робітничого союзу», автор його програми, організатор страйків на фабриках. Здійснив замах на імператора Олександра II. З 1881 член Виконавчого комітету «Народної волі», повішений в Одесі за замах на воєнного прокурора В. С. Стрельникова. Ніякого відношення до м. Лозова і, взагалі, до України він не має.

вул. Ландау 

 Лев Давидович Ландау  Радянський фізик, академік АН СРСР, член багатьох зарубіжних академій. В роки перебування Ландау в Харкові це місто стало центром теоретичної фізики СРСР. Єдиний Лауреат Нобелівської премії з фізики в Україні. Він являється гордістю нашої держави. І для Лозової це честь мати вулицю з ім’ям цієї людини.

34

вул. Червоногвардійська

Червона гвардія була знаряддям більшовицьких і анархістських організацій у здійсненні червоного терору, проведенні продрозверстки селянства. Політичні репресії, масові реквізиції, вилучення цінностей у населення, пияцтво в середовищі червоногвардійців призвело до безконтрольності  з боку більшовицьких комісарів, місцевих органів радянської влади.

 У 1918 під натиском частин Армії УНР та австро-німецьких військ Червона гвардія відступила з України в Росію, де була розформована. Особовий склад Червоної гвардії став основою для формування частин Червоної армії.

вул. Гвардійська

Гвардійці – передові, кращі частини військ, які заслужили це званння хоробрістю та відвагою в боях.

35

вул.  60 років СРСР

символізує подію радянського тоталітарного режиму.

вул. Котляревського

Іван Петрович Котляревський– зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч. Підтримував зв’язки з декабристами. Його поема «Енеїда» (1798) стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою.Творчість Котляревського має основоположне значення в іс­торії становлення нової української літературної мови. В умо­вах занепаду всіх різновидів староукраїнської писемної мови, його поема «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», написані на основі живого усного мов­лення народу, започаткували новий етап фор­мування літературної мови.

36

вул. Щорса

Щорс Микола Олександрович -активний  учасник  знищення  українського  національного руху у 1918–1919 рр., його підлеглі жорстоко знущалися над полоненими і творили насильства над мирним населенням.

вул. Кожедуба

Іван Микитович Кожедуб – український радянський льотчик-ас Другої світової війни, найрезультативніший льотчик-винищувач в авіації союзників за весь час війни. Тричі Герой Радянського Союзу. Маршал авіації.

37

вул. 40 років Жовтня

символізує подію радянського тоталітарного режиму.

вул. Гетьманська

 Гетьман – ватажок, командувач військом. Слово буквально просякнуте історією і водночас є якоюсь бадьорою, невмирущою енергетикою. Слово, яке здатне викликати чимало  асоціацій  практично у кожного  українця. Усі  гетьмани  були носіями ідеї незалежної  самостійної Української держави. Втіленню цієї  ідеї у  життя вони присвятили все своє життя, поставивши за мету вибороти  звільнення  для Українського народу  від панування чужинців.

38

вул. 50 років Жовтня

символізує подію радянського тоталітарного режиму.

вул. Квітки-Основ’яненка

 Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко народився в с. Основа біля Харкова — український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Засновник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Твори письменника утверджували високі морально-етичні якості людини з народу, відіграли помітну роль у розвитку української мови. Як письменник, видавець, літературний критик і публіцист виступав в оборону художніх можливостей української літературної мови. Брав участь у заснуванні професійного театру в Харкові (1812).

39

вул. Лозовського

Соломон Абрамович Лозовський – псевдонім  Олексій Лозовський,справжнє прізвище— Дрідзо. Ідеолог радянської влади. Генеральний секретар Профінтерну, редактор журнала «Красный Интернационал профсоюзов». Директор Держлітвидаву. Начальник Радінформбюро. Керівник кафедри історії міжнародних відношень и зовнішньої політики СРСР в Вищий партійній школі при ЦК ВКП(б).

вул. Матвіївська

 У 1889 році на цій вулиці за благодійницькі кошти поміщика Михайла Миколайовича Зарудного було збудовано Матвіївський храм, який діяв до початку 30- х років 20-го ст. Після чого у рамках антирелігійної кампанії була зруйнована.

Перелік вулиць,  до перейменування яких в членів комісії виникли питання

1

Вул. Ватутіна

Ватутін Микола Федорович (1901–1944)

Воєначальник,  генерал  армії  (1943),  Герой  Радянського Союзу  (1965,  посмертно).  Використовував  солдат  як  гарматне м’ясо. Особливо  великих  втрат  радянські  війська зазнали при наступі з Букринського плацдарму у ході битви за Київ 1943 р. З огляду на це тодішній командувач Центрального фронту, генерал армії К. Рокосовський сказав на військовій раді: «Це  не  війна,  а  геноцид  народу».  Він  спробував  через  кур’єра сповістити про це Й.Сталіна, але Ватутін заборонив посланцеві повідомляти про це в Генштаб.

вул. Будівельників – назва присвячується будівельникам міста. У Лозовій у повоєнний час діяло кілька будівельних організацій, які відродили зруйноване місто і перетворили його на сучасний промисловий центр з розвиненою інфраструктурою. Саме в цій частині міста розташовувалася найбільша будівельна організація ДБК-1.

2

Вул. Войкова:

Войков Петро Лазарович (1888–1927)

Терорист,  каратель,  дипломат.  Один  із  організаторів  розкрадання більшовиками культурного надбання Росії.

Під час громадянської війни керував реквізиціями продовольства у селян та репресіями проти промисловців. Брав участь у прийнятті рішення про розстріл Миколи II, його сім’ї та супроводжуючих їх осіб.

За його перебування членом колегії Наркомату зовнішньої торгівлі величезну кількість предметів культури було за безцінь продано за кордон. Організовував грабіж країни і збагачувався особисто.

вул.  Монастирська – поряд із цією вулицею діє жіночий Свято-Михайлівський монастир, відомий усій православній громаді області, а тому ця назва буде логічним орієнтиром для жителів і гостей міста.

3

вул. Горького:

Максим Горький (Пєшков Олексій Максимович) (1868-1936)

Російський, пізніше, радянський письменник, драматург та публіцист. Підтримував більшовиків, співпрацював у більшовицькій пресі. Безроздільно підтримував політику радянської влади під час репресій 30-х років. Це йому належить крилатий вислів «Якщо ворог не здається¸ його знищують» – символ радянських репресивних органів.

У своїх працях прославляв чекістів, котрі «перековували» ворогів народу у героїв праці.

Ганебною плямою на совісті пролетарського письменника став хвалебний нарис про Соловецький табір для політв’язнів, де влада була “не советская, а соловецкая”, а також ініційована Сталіним подорож 120 радянських письменників 1933 року на чолі з Горьким щойно збудованим Біломор-Балтійським каналом, про що він випустив книгу, яка прославляла ініціаторів рабської праці людей. Підтримував розкуркулення селянства і сприяв Голодомору.

вул. Григорія Сковороди

 видатний український просвітитель-гуманіст, філософ, поет и педагог. Його життя і діяльність нерозривно пов’язані зі Слобожанщиною та Харківщиною. Харківщину він дуже любив і навіть написав молитву до Бога про Харків, називаючи його «сьомим оком Господа». Місто Лозова, розташоване на півдні Харківщини, теж може вважатися частиною культурної спадщини Слобожанщини і має честь вшанувати ім’я цієї незвичайної людини.

4

вул. Калініна

Калінін Михайло Іванович

Російський революціонер, радянський державний діяч, «всеросійський староста». Вірний ленінець і сталініст.

вул. Калинова

Від слова «калина» – символ України. Кущі калини – окраса кожної селянської садиби, ягідками калини прикрашали хліб, яким зустрічали дорогих гостей. Оспівана в творах Тараса Шевченка.

5

вул. Комсомольська

Комсомол і справді був «унікальною школою ідейного та морального загартування». Якими були ті ідеї? Якщо звернутися до програмних документів комсомолу та компартії більшовиків (а саме вона організувала цю молодіжну організацію і керувала нею), то неважко побачити: йдеться про ідеї між класової ненависті, поділ суспільства на «вищі» і «нижчі» класи, перманентної громадянської війни та експорту революції за межі СРСР. До цих ідей у 1930-х роках додалися ідеї нищення «контрреволюційних націй» (про них свого часу чимало писав Фрідріх Енгельс, і ці настанови були витягнуті з партійного арсеналу для втілення в дійсність), у 1939-41 роках – ідеї боротьби з «єврейською плутократією» ( стаття Карла Маркса «До єврейського питання») на основі «дружби, скріпленої кров’ю» з німецькими нацистами; з другої половини 1940-х – ідеї відвертої ксенофобії щодо Заходу і «боротьби з космополітами» (простіше сказати, антисемітизму) – і тільки з середини 1950-х років в ідеології комсомолу починають звучати вселюдські нотки, але домінуючими вони ніколи не стали. Тож навряд чи такими ідеями  можна пишатися.

Комсомол свого часу брав активну участь у «розкуркуленні» (тобто у нищенні кращих господарів на селі), у колективізації, у «вилученні прихованого куркулями хліба» (тобто в організації Голодомору), у вакханалії доносів й арештів 1937-38 років, зрештою, у виловлюванні «посібників українських буржуазних націоналістів»… Та й серед бійців охоронних військ НКВД, серед вартових ҐУЛАҐу теж вистачало членів комсомолу, чи не так?

вул. Чумацький шлях

Це власна назва галактики, у якій розташована наша Сонячна система, а також усі зорі, які ми бачимо неозброєним оком.

Українці здавна мали багато назв нашої галактики. Чумацький шлях — найпоширеніша з них. Згідно з легендою чумаки їздили до Криму по сіль, орієнтуючись вночі на світлу смугу на небі. Також вживаються назви Молочний шлях, Божа дорога — давня українська назва Чумацького Шляху. Цією дорогою нібито у золотій колісниці їздить пророк Ілля (християнський наступник праукраїнського й праслов’янського Перуна) і гримить, метаючи золоті стріли блискавиць у демонів.

6

вул. Маяковського

Володимир Володимирович Маяковський (1893-1930) — російський радянський поет українського походження, публіцист, драматург і громадський діяч, прихильник радянської влади. Знаменита фраза «Ленін живе, жив і буде жити» походить з елегії Маяковського «Володимир Ілліч Ленін».

вул. Індустріальна

Слово походить від слова «Індустрія» – синонім слова промисловість. Лозова – місто машинобудівників

7

вул. Орджонікідзе

Григорій Костянтинович або Серго Орджонікідзе — один із політичних керівників Червоної армії. У внутрішньо-політичній боротьбі завжди беззастережно підтримував Сталіна, виступав прихильником політики посиленої індустріалізації та суцільної колективізації села.

вул. Слобожанська

Слобожанщина історико – географічний край у східній частині України та прикордонних областях РФ, територія якого перекривається приблизно з територією п’яти Слобідських козацьких полків 17 — 18 століть, автономних формацій у межах Московського царства, а згодом Російської Імперії.

8

вул. Профінтерну

Профінтерн –  міжнародна організація радикальних профсоюзів, мета якої – координація дій між комуністами та комуністичними організаціями

вул. Грушевського

Михайло Грушевський — український історик, громадський та політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки,багаторічний голова Наукового Товариства ім. Шевченка, завідувач кафедри історії Львівського університету, автор понад 2000 наукових праць.

9

вул. Чапаєва

Василь Чапаєв більше відомий як літературний персонаж, а не як полководець. В Україні ніколи не був. Але вулиця Чапаєва є. При тому, що в народі його образ вже давно став уособленням глупоти, свідоцтвом чому є безліч анекдотів про нього. Оце й є народна оцінка цьому літературному персонажеві.

вул. Кобзарева

Кобзар — український народний співець і музикант. У своїй творчості кобзарі утверджували дух українського народу, основи християнської моралі в суспільстві і побуті.

Кобзарі, впродовж століть зберігали духовність українського народу, будили в ньому національну свідомість, передавали тисячолітню мудрість, розкривали правду життя, закликали до активності, згуртованості, боротьби зі злом.