Інформація Лозівського управління Головного управління ДФС у Харківській області

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області та органів ДФС України
Місцеві бюджети Харківщини отримали 695,6 млн. ПДФО
Протягом січня 2019 року до місцевих бюджетів Харківської області надійшло 695,6 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб. У фіскальній службі регіону відзначили, що надходження у зрівнянні з аналогічним періодом 2018 року зросли на 121,5 млн. грн. Додатково бюджети отримали 26,6 млн. грн.
ПДФО є основним джерелом наповнення місцевої скарбниці. В структурі надходжень він займає позицію лідера – близько 60 відсотків від загальної суми інших податків і зборів. Сплачується цей податок із розрахунку 18 % від заробітної плати.
Тож у фіскальній службі області звертають увагу роботодавців Харківщини на дотримання вимог трудового законодавства – офіційне оформлення співробітників, своєчасну виплату заробітної плати, недопущення її виплати у “конвертах”. Адже наповнена місцева казна дає можливості для розвитку нашого регіону, як економічного, так і соціального.

За січень мешканці Харківщини сплатили до бюджету держави 3,7 млрд. грн податків та зборів
В ГУ ДФС у Харківській області проінформували щодо надходжень податків до бюджетів усіх рівнів за підсумками першого місяця року. Протягом січня 2019 року надійшло 3 715,8 млн. грн, що на 1 563,8 млн. грн більше ніж за відповідний період минулого року. Темп росту збору платежів до аналогічного періоду склав 172,7 відсотка.
У фіскальній службі повідомляють про надходження платежів в розрізі податків. Так, до Зведеного бюджету надійшло:
Рентної плати – 1 506,3 млн.грн, що більше на 1 231 млн.грн. минулорічного показника;
Податку на доходи фізичних осіб – 933,1 млн.грн. ( плюс 162,2 млн.грн);
ПДВ – 650,0 млн.грн. (плюс 103,2 млн.грн);
Військового збору – 78,3 млн.грн. (плюс 18,5 млн.грн);
Податку на прибуток – 27,1 млн.грн, або 124,4 відс. від доведеного завдання, бюджет додатково отримав 5,3 млн.грн.
При цьому, до Державного бюджету за січень забезпечено понад 2 434 млн.грн, що на 1 315 млн. грн або в 2,2 рази більше ніж за відповідний період минулого року, до місцевих бюджетів – 1 281,5 млн. грн, що на 24,1% або на 249 млн. грн більше минулорічного показника.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу до органів ДФС – обов’язок кожного роботодавця
Лозівське управління Головного управління ДФС у Харківській області нагадує, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ (частина 3 ст. 24 Кодексу законів про працю).
Отже, обов’язковою умовою офіційного оформлення новоприйнятих працівників є своєчасне повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) органу ДФС.
Форма такого Повідомлення затверджена постановою КМУ № 413.
Повідомлення буває двох типів:
– початкове – подається при працевлаштуванні нового працівника;
– скасовуюче – подається, якщо у початковому були допущені помилки та в інших випадках, що потребують уточнення.
Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи ФОП до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника ЄСВ за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
– засобами електронного зв’язку;
– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Інформація, що міститься у Повідомленні, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону № 2464 із змінами та доповненнями.

Про переваги подання звітності в електронному вигляді
Лозівське управління ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу платників податків, що для упередження черг рекомендуємо всім СГ переходити до більш сучасних та зручних способів звітування до податкових органів, а саме засобами електронного зв’язку.
Серед основних переваг подання звітності в електронному вигляді слід виділити економію робочого часу та коштів на придбання бланків звітності, оперативне відстеження змін до форм звітності, уникнення втрат часу на стояння в чергах при поданні звітності тощо. З метою економії часу при складанні і поданні звітності платники податків мають змогу подавати звіти за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника податків», який доступний за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua. Даний сервіс надає можливість в зручний для платника час самостійно створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність.

Способи подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
– особисто або уповноваженою на це особою;
– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Звертаємо увагу, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися новим електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Для подання податкових декларацій в електронній формі у режимі реального часу (on-line) та використання сервісу автоматичного заповнення на основі даних ДФС необхідно:
1. Отримати електронний цифровий підпис, який видається Акредитованим центром сертифікації ключів (АЦСК) Інформаційно-довідкового департаменту ДФС та іншими АЦСК, з переліком яких можна ознайомитися у відкритій частині «Електронного кабінету»;
2. Авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа;
3. Отримати відомості про отримані доходи з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (розділ «Заяви, Запити для отримання інформації» форма запиту F 1301802);
4. Після отримання відповіді від ДФС, про що можливо дізнатися скориставшись розділом «вхідні/вихідні документи», перейти до заповнення на основі даних ДФС у режимі «Декларація про майновий стан і доходи».
Ознайомитися з покроковою відео-інструкцією по автоматичному заповненню декларації можна на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua).

ІІ. Інформація для бухгалтерів
До уваги платників єдиного податку четвертої групи
Нагадуємо, що сільськогосподарським товаровиробникам – юридичним особам для набуття або підтвердження у 2019 році статусу платника єдиного податку четвертої групи потрібно не пізніше 20 лютого 2019 року надати податкову звітність:
– контролюючому органу за основним місцем обліку платника – загальну податкову декларацію щодо всієї площі сільгоспугідь та/або земель водного фонду, з яких справляється податок, із додатками «Відомості про наявність земельних ділянок» та «Розрахунок частки с/г товаровиробництва за 2018 рік»;
– контролюючим органам за місцем розташування земельних ділянок – звітні податкові декларації окремо щодо кожної земельної ділянки з додатками «Відомості про наявність земельних ділянок» (декларації подаються окремо за кожним кодом КОАТУУ за місцезнаходженням земельних ділянок).
Необхідно пам’ятати, що підставами для анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи є: – неподання повного пакету податкової звітності з обов’язковими додатками до контролюючих органів за місцем основного обліку та за місцезнаходженням земельних ділянок (п. 299.10 ст. 299 ПКУ),
– менший, ніж 75 % розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи у попередньому році (ч. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).

Роз’яснення щодо порядку заповнення та подання звіту з ЄСВ підприємцями
ДФС України у листі від 24.01.2019 №2265/7/99-99-13-02-01-17 надала роз’яснення щодо сплати ЄВ та подання річної звітності з ЄВ ФОП за 2018 рік.
ФОПЦці, у т.ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів фіскальної служби Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄВ самі за себе один раз на рік.
Зокрема, Звіт подається за формою № Д5 Порядку № 435, із зазначенням типу форми «початкова».
Звітним періодом є календарний рік.
Граничним терміном подання звіту за формою № Д5 за звітний період 2018 року ФОПцями, у т.ч. тими, які обрали спрощену систему оподаткування, є 11 лютого поточного року, оскільки відповідно до порядку подання звітності граничний термін подання припадає на 9 лютого, який є вихідним днем.
Зауважимо,ФОПці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, звільняються від сплати за себе ЄВ, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.
Детальніше щодо сплати фізичними особами-підприємцями єдиного внеску за 2018 рік та подання річної звітності, а також приклади її заповнення, у листі ДФС України від 24.01.2019 №2265/7/99-99-13-02-01-17.

Показники, що відображають у графі 3 таблиці 1 додатка 5 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску
У графі 3 «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації/Самостійно визначена сума доходу/Частка розподіленого доходу» таблиці 1 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5 річна), затвердженого наказом Мінфіну України від 14.04.2015 №435, відображаються:
– ФОПми на загальній системі оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку) на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник ЄСВ;
– ФОПми, які обрали спрощену систему оподаткування, – самостійно визначена сума доходу. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається сума доходу, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць;
– членами фермерського господарства – частка розподіленого доходу, отриманого такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного розподіленого доходу на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник ЄВ.

Які форми фінансової звітності повинні подаватися неприбутковими організаціями?
Відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ фінансова звітність, що складається та подається неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та її невід’ємною частиною.
Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджений наказом Мінфіну України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу від 28.04.2017 № 469).
Неприбуткові установи, організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва, Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (форми № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).
Суб’єкти державного сектора разом зі Звітом подають наступні форми фінансової звітності: Баланс (форма № 1-дс) та Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс), Звіт про власний капітал (форма № 4-дс), Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс).
Звітність подається в контролюючі органи протягом 60 календарних днів після останнього дня звітного року, тобто до 1 березня 2019 року.

Як здійснюється реєстрація неприбуткової організації контролюючими органами?
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою КМУ від 13.07.2016 № 440 (далі – Порядок).
Для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації.
Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.
За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про:
– включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру;
– виключення неприбуткової організації з Реєстру;
– зміну ознаки неприбутковості.
Відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку готується у двох примірниках, один з яких надається неприбутковій організації, а другий залишається в контролюючому органі.

Чи сплачується податок на нерухомість, якщо будівлю с/г призначення передано в оренду?
З 1 січня 2019 року не оподатковуються податком будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства” (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, за умови, що такі об’єкти не здаються власниками в оренду, лізинг, позичку.
Тобто, з 1 січня 2019 року сільгоспвиробники, які надають в оренду, лізинг або позичку будівлі або споруди сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Розстрочення та відстрочення податкового боргу: механізм здійснення
Контролюючі органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків, прийнятого контролюючим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.
Крім того, відповідно до п. 65 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово (до 01 січня 2020 року) контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на термін, зазначений у заяві платника податку, але не більше 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів, визначених ПКУ, при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту обладнання та комплектуючих, що класифікується за визначеними у п. 65 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД.
При наданні розстрочення сплати податку на додану вартість норми ст. 100 ПКУ не застосовуються.
Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення відповідно до п. 65 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлюється КМУ.
При цьому розстрочення сплати податку на додану вартість згідно з п. 65 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ не надається при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання, якщо воно має походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозиться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

Чи можна заяву за формою 1-РН з позначками «Реєстрація», «Зміни», «Виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій» подати в електронному вигляді?
Відповідно до п. 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440, реєстраційна заява може бути подана (надіслана) неприбутковою організацією засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Перша квитанція надсилається автору електронного документа (далі – автор) протягом двох годин з часу отримання електронного документа контролюючим органом, а якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Друга квитанція направляється платнику податків протягом 14 календарних днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви за формою 1-РН та містить реквізити прийнятого контролюючим органом рішення або причини не прийняття реєстраційної заяви за формою 1-РН в контролюючому органі.
Автор зобов’язаний вести архів надісланих до контролюючого органу файлів електронних документів із накладеними на них електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) автора та отриманих електронних документів з ЕЦП контролюючого органу, а також зберігати цей архів протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання відповідних документів на паперових носіях.

Податкові зміни – 2019: з 1 січня платники податків, що ліквідуються, зобов’язані передавати всю «первинку» в архів
З 1 січня 2019 року набрав чинності абзац 2 пункту 44.3 ПКУ, який передбачає, що в разі ліквідації платника податків первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінзвітність, інших документів за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян
Куди подається податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – декларація)
Фізична особа — платник податку подає Декларацію за звітний податковий період у встановлені Кодексом строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою (п. 3 р. I Інструкції № 859), тобто за місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку в контролюючому органі.
У разі якщо платник податку, відповідно до норм чинного законодавства, зобов’язаний (має право) надати річну декларацію, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), то ця форма звітності все одно подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними. Окрім того, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою, то вона все одно повинна подавати декларацію до податкового органу за попередньою податковою адресою.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. При цьому, такі особи зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних, які вносяться до облікової картки, шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР. При пред’явленні платником податків довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до Заяви за формою № 5ДР вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа особи, та адреса фактичного місця проживання/перебування – відповідно інформації, зазначеної в довідці. Таким чином, платник податків – внутрішньо переміщена особа, який подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування Заяву за формою № 5ДР та пред’явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, і декларацію подає до цього контролюючого органу.
Однак якщо такі дії не здійснено, то декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.

Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи
Граничні строки сплати податкових зобов’язань, зазначених у податковій декларації про майновий стан і доходи, поданої за результатами 2018 року:
для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – 21 лютого 2019 року;
для фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), – протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації;
для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність – 31 липня 2019.
Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує по кодам платежу:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Платники податку – фізичні особи, які відповідно до розділу IV Кодексу зобов’язані сплатити податок, але звільнені від подання декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують по коду платежу:
«11010501» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
«11011000» – «військовий збір».
Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному веб-порталі ДФС в рубриці «Бюджетні рахунки» (sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki).

Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи:
Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи:
для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року);
Останній день подання декларації за 2018 рік – 11.02.2019.
Важливо! У разі якщо фізична особа – підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, такі доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи зазначаються в річній податковій декларації, що подається у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Кодексу
для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;
Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
для громадян, які зобов’язані подати декларацію та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність – до 01 травня року, що настає за звітним;
Останній день подання декларації за 2018 рік – 02.05.2019.
Важливо! Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Кодексу).
для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року;
для платників податку – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.
За умови якщо в платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені за ст. 13 Кодексу, то згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня року, наступного за звітним.

Подайте декларацію про доходи при наданні земельної ділянки в оренду
У 2019 році фізична особа-орендодавець при отриманні доходу від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка при цьому не є податковим агентом (самозайнятою особою), має сплатити податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких ділянок.
Бюджетним кодексом передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).
При отриманні у 2018 році доходів від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та сплачує податок з таких доходів за своєю податковою адресою.

Витрати, дозволені для включення до податкової знижки за 2018 рік
ПІДСТАВА ВИТРАТИ ОБМЕЖЕННЯ
Підпункт 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Кодексу Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання
Підпункт 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Кодексу Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям Розмір внесків не повинен перевищувати 4 % від суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік
Підпункт 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу Сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання Понесені витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення
Підпункт 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 Кодексу Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення Понесені витрати у 2018 році не повинні перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
при страхуванні платника податку – 2470,0 грн.;
при стахуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення – 1235,0 грн.
Абзац другий пп. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Кодексу Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій Включається сума витрат не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік
Абзац третій пп. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 Кодексу Суми витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита Обмежень не встановлено
Підпункт 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Кодексу Суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу Витрати, пов’язані з переобладнанням транспортних засобів, що належить платнику податків, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива. При цьому транспортний засіб, що переобладнаний, повинен бути перереєстрований у відповідних органах.
Підпункт 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 Кодексу Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним Понесені витарати за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла
Підпункт 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 Кодексу Суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи. Платник податку має право скористатися знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:
не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи у 2019 році
Обов’язок щодо подання податкової декларації виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів:
– від провадження господарської діяльності, отриманих ФОП (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування)
– від провадження незалежної професійної діяльності;
– іноземні доходи
– у вигляді інвестиційного прибутку;
– від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених ПКУ;
– у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування;
– від надання майна в лізинг, оренду або суборенду;
– у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що підлягають оподаткуванню;
– у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 – 173 ПКУ;
– від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам ;
– від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
– суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи.
– у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУксу ;
– у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у порядку встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу;
– у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу;
– у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається КМУ, та яка надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
– з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України;
– при відчужені нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно .

Відповідальність за несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи
Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;
– при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу.
Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.

Чи може СГ, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування, здійснювати реалізацію алкогольних напоїв?
Відповідно до абз. 3 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ – не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють: виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Чи може СГ здійснювати реалізацію алкогольних напоїв у магазині на розлив, для споживання на місці?
Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки СГ громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.

Чи може СГ, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування, здійснювати реалізацію алкогольних напоїв?
Відповідно до абз. 3 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ – не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп СГ (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють: виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Чи дійсно ФОП на спрощеній системі оподаткування незалежно від отриманого доходу сплачують ЄСВ не менше мінімального страхового внеску?
01 січня 2019 року набрав чинності Закон «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон ).
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону максимальна величина бази нарахування ЄСВ – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується ЄСВ.
Мінімальний страховий внесок – це сума ЄСВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір ЄСВ, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини 1 ст. 1 Закону).
ЄСВ, зокрема, для ФОП – платників єдиного податку, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ (частина 5 ст. 8 Закону).
З урахуванням того, що ст. 8 Закону № 2629 у 2019 році встановлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 4 173,00 грн, то:
– мінімальний страховий внесок у 2019 році складає 918,06 грн за місяць (4 173,00 грн х 22 %);
– максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2019 році складає 707 595,00 грн за місяць (4 173,00 грн х 15), тобто максимальний розмір ЄСВ – 155 670,90 грн (707 595,00 грн х 22 %)