І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України

Майже 8,6 млрд. грн. ЄСВ сплачено платниками Харківщини

Головне управління у Харківській області повідомляє, що протягом січня – липня 2019 року  платники Харківщини сплатили  майже 8,6 млрд. грн.  єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Вказана сума перевищила минулорічні надходження  на 1,55 млрд. грн. або на 22,1 %.

У липні п.р. надійшло 1,3 млрд.грн. ЄСВ. Досягнуто ріст до липня минулого року на 222,3  млн. грн. або на 21,4 %.

У фіскальному відомстві Харківщини наголошують, що нелегальна праця знижує доходи місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування. Дуже важливо, щоб громадяни усвідомлювали важливість легального працевлаштування, яке дає право на отримання соціальних гарантій.

Стан розрахунків з бюджетом можна переглянути в Електронному кабінеті

 Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.
При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, відомості щодо якого внесені до Довірчого списку, розташованого на офіційному веб-сайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/trustedlist).
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Мiнiмальна заробiтна плата є державною соцiальною гарантiєю, обов’язковою на всiй територiї України

Лозівське управління ГУ ДФС у Харківській області  звертає увагу на наступне.
Заробітна плата – одна з головних економічних категорій, яка поєднує інтереси працівників, СГ та держави і безпосередньо впливає на рівень життя кожного громадянина.
Нормами ст. 95 Кодексу законів про працю із змінами та доповненнями встановлено, що заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника не може бути меншою мінімальної.
Мiнiмальна заробiтна плата – це законодавчо встановлений розмiр заробiтної плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працiвником мiсячну, погодинну норму працi (обсяг робiт).
До мiнiмальної заробiтної плати не включаються доплати за роботу в надурочний час, у важких, шкiдливих, особливо шкiдливих умовах працi, на роботах з особливими природними географiчними i геологiчними умовами та умовами пiдвищеного ризику для здоров’я, а також премiї до ювiлейних дат, за винаходи та рацiоналiзаторськi пропозицiї, матерiальна допомога.
Умови визначення розмiру мiнiмальної заробiтної плати та порядок встановлення і перегляду цього розміру визначені статтями 9 i 10 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями.
Мiнiмальна заробiтна плата є державною соцiальною гарантiєю, обов’язковою на всiй територiї України для пiдприємств, установ, органiзацiй усiх форм власностi i господарювання та фiзичних осiб.
Для працівників, які вже працюють, та для тих, які мають намір влаштуватися на роботу, необхідно знати, що виплата заробітної плати провадиться не рідше двох разів на місяць, розмір заробітної плати за першу половину місяця повинний бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Слід пам’ятати, що дотримання чинного законодавства про працю є обов’язковою вимогою для всіх СГ– роботодавців незалежно від форми власності.
Довідково: мінімальна заробітна плата у 2019 році складає: 4 173 грн – місячний розмір, 25,13 грн – погодинний розмір.

 

Платникам єдиного податку: не допускайте утворення податкового боргу

Лозівське управління ГУ ДФС у Харківській області  наголошує, що відповідно до вимог п.п.8 п.п. 298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, при наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Також акцентуємо увагу платників на тому, що у випадку, коли платник податків не здійснить такий перехід самостійно, контролюючий орган має право виключити його з реєстру платників єдиного податку. Разом з тим,  звертаємо увагу, що підлягає виключенню з реєстру платник, який допустив наявність податкового боргу не як фізична особа, а саме як суб’єкт підприємницької діяльності.

 

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Реєстрація платником ПДВ: коли примусово, коли добровільно?

Під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає СГ, у якого загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн гривень. Це без урахування ПДВ.

Так, для здійснення обов’язкової реєстрації як платника ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву платника ПДВ.

Якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

При добровільній реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності як платника податку реєстраційна заява подається не пізніше, ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого він вважатиметься платником податку та матиме право на податковий кредит і складання податкових накладних.

Такі особи можуть навести у заяві бажаний день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду, з якого такі вони вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних.

Особливості звітування власниками РРО

СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до контролюючого органу звітність, пов’язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

По дротових або бездротових каналах зв’язку подають:

– електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані – суб’єктами господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти);

-інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО – суб’єктами господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Такі вимоги визначені п. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Звітність, пов’язана із використанням книг обліку розрахункових операцій, подають суб’єкти господарювання за формою №ЗВР-1 щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із РК.

Термін для сплатити оскаржених в судовому порядку донарахованих сум грошового зобов’язання

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПКУ при визначенні грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1–54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення – рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При оскарженні рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

Статтею 255 КАСУ визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

При поданні апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 календарних днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.

Електронний кабінет: можливість формування та відправлення повідомлення за ф. № 20-ОПП, заяви за ф. № 1-ОПП, ф. № 17-ОПП?

Згідно з п. 7.2 розд. VII, п. 8.4 розд. VIIІ, п. 9.3 розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 із змінами, платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяви за формою №1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (далі – заява за ф. №1-ОПП) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП (далі – заява за ф. №17-ОПП), а також повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП (далі – повідомлення за ф. №20-ОПП), засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок).

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову інструкцію щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення та подання до відповідного контролюючого органу податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з ЄСВ, в т.ч. повідомлення за ф.№20-ОПП (J/F1312002) та заяв за ф. № 1-ОПП (J1312101), ф.№17-ОПП (J/F1312201).

Дії платника ПДВ в період реорганізації

Для платників ПДВ, які реорганізуються, ПКУ визначені особливості щодо процедури анулювання реєстрації платників ПДВ та визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

Так, відповідно до п. 183.17 ст. 183 ПКУ особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному ПКУ, у тому числі, коли до такої особи перейшли обов’язки із сплати податку у зв’язку з розподілом податкових зобов’язань чи податкового боргу.

Згідно з п. п. «б» п. 184.1 ст. 184 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених ПКУ.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ визначено, зокрема, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а при постачанні товарів/послуг за готівку –  дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а при відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тобто на дату отримання попередньої оплати особа, що реорганізується, повинна була визначити податкові зобов’язання з ПДВ.

Отже, якщо до проведеної реорганізації особою, реєстрацію платником ПДВ якої анульовано, були нараховані податкові зобов’язання з ПДВ при отриманні попередньої оплати, то підстав для нарахування податкових зобов’язань при постачанні товарів/послуг особою, що утворилась в результаті реорганізації, немає.

Форми фінансової звітності, що подають платники податку на прибуток

Лозівське управління ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що платниками податку на прибуток (крім неприбуткових установ та організацій) разом з відповідною податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за календарний квартал, півріччя, три квартали подається проміжна фінансова звітність, складена за національними стандартами, яка включає баланс та звіт про фінансові результати. До річної Декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми №№1-5).

Платниками податку на прибуток – мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), подається разом з квартальною або річною Декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (за формами №1-м, №2-м або №1-мс, №2-мс).

Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Декларацією є позначка «+» в Декларації у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності».

Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.

До яких доходів податкова соціальна пільга не застосовується

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику ПДФО місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Водночас, ПКУ наведено перелік доходів фізичних осіб, до яких податкова соціальна пільга не може бути застосована.

Зокрема, податкова соціальна пільга не може бути застосована до доходів, інших ніж заробітна плата; заробітної плати, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Отже, якщо платник ПДФО отримує протягом звітного податкового місяця заробітну плату одночасно з доходами у вигляді стипендії, то у такого платника право на застосування податкової соціальної пільги відсутнє.

Що підтверджує сплату за ліцензії на торгівлю пальним

Законом України від 23 листопада 2018 року №2628 внесено зміни, зокрема, до Закону №481. Так, відповідно до яких з 01.07.2019 запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

При цьому, відповідно до ст.ст. 3 та 15 Закону №481 ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним видаються за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Статтею 16 Закону №481 передбачено, що контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим КМУ видавати ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, на зберігання пального. Для здійснення контролю СГ подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Таким чином, документом, що підтверджує внесення плати за ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним, є копія платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

Платник податку на прибуток отримав оплату за послуги, надані під час перебування на єдиному податку 4-ї групи. Які наслідки?

Платники податку на прибуток, які при визначенні об’єкта оподаткування здійснюють коригування фінансового результату на податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують, зокрема, на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.
Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
Тобто підприємство – платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, крім підприємств, які були платниками єдиного податку 4-ї групи.
Отже, платники податку на прибуток, які були платниками єдиного податку 4-ї групи, не збільшують фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за послуги, що були надані під час перебування на спрощеній системі оподаткування.
Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.12 ст. 140 ПКУ.

Помилка у звіті про суми податкових пільг. Як виправити?

СГ, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком до Порядку № 1233 від 27.12.2010.
Звіт подається за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем реєстрації суб’єкта господарювання протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду.
Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПА України від 29.03.2011 № 167.
Оскільки Звіт про суми податкових пільг складається наростаючим підсумком з початку року та враховуючи, що нормативними документами не передбачено механізм подання уточненого Звіту, то допущені помилки слід виправляти у черговому Звіті про суми податкових пільг у межах року.
Виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг не призводить до нарахування штрафних санкцій.
За звітні періоди минулих років суб’єкти господарювання не мають можливості подати Звіти з уточненими показниками.

Підприємцями – платниками єдиного податку перевищено допустимий обсяг доходу. Які наслідки?

Підприємці – платники єдиного податку 1-ї групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу 300 тис. грн., з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 2-ї або 3-ї групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Платники єдиного податку 2-ї групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 1,5 млн грн, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 3-ї групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Підприємці – платники єдиного податку 3-ї групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 5 млн грн, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування.
Заява про перехід на загальну систему оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Крім того, підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють готівкові розрахункові операції, у разі перевищення в календарному році (незалежно від обраного виду діяльності) обсягу доходу понад 1 млн грн зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій.
У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Зазначена норма визначена пп. 3 п. 293.8 ст. 293, п. 296.10 ст. 296 ПКУ.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Чи можна відкликати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування?

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої-третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 ст. 298 ПКУ.

Відповідно до п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Згідно з п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку СГ(новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

СГ, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий СГ може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Для відмови від спрощеної системи оподаткування СГ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п. п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п. п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Таким чином, норми ПКУ не передбачають можливості СГ відкликати подану ним заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.

Несвоєчасно сплатили єдиний внесок: що із штрафною санкцією?

За несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску передбачено штраф у розмірі 20 відстостів своєчасно несплачених сум. Також на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня у розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Варто зазначити, що сума штрафу та пені підлягає сплаті протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені в цей самий строк до органу доходів і зборів вищого рівня, або до суду з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу доходів і зборів, посадовими особами якого прийнято це рішення.

Особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску

Відносини, які виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), регулюються виключно Законом № 2464.
Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону № 2464 право на добровільну сплату єдиного внеску мають, зокрема, особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ, – виключно на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Отже,  згідно зі ст. 10 Закону № 2464 особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску.

Як фізичній особі-підприємцю виправити помилку у Книзі обліку доходів та витрат

Відповідно до п.177.10 ст.177 ПКУ, ФОП зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481.
Слід зазначити, що згідно з п.2 Порядку, Книга обліку доходів і витрат ведеться за вибором платника податку у паперовому або електронному вигляді.
Внесення виправлень до Книги обліку доходів і витрат фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування, яка веде облік доходів у паперовому вигляді, здійснюється шляхом закреслення помилкового запису та внесення нового, який засвідчується підписом.
У випадку якщо фізична-особа підприємець веде Книгу обліку доходів і зборів в електронному вигляді, допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, у якому відображається від’ємне або позитивне значення.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.8 Порядку, Книга обліку доходів і витрат зберігається у фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування протягом трьох років після закінчення звітного періоду, у якому здійснено останній запис.

У разі посвідчення договору купівлі-продажу корпоративних прав за участі фізичних осіб нотаріус подає податковий розрахунок за формою 1ДФ
У разі посвідчення договору купівлі-продажу корпоративних прав, сторонами якого є фізичні особи, нотаріус виступає податковим агентом та подає Податковий розрахунок за формою 1ДФ.
Наказом ДФС України від 17 липня 2015 року № 507 затверджено узагальнюючу податкову консультацію щодо подання до контролюючого органу фізичними особами, які здійснюють приватну нотаріальну діяльність, інформації про посвідчені договори продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами, продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчені договори дарування, згідно з якою при визначенні нотаріальних дій приватний нотаріус зобов’язаний надавати інформацію контролюючим органам шляхом заповнення граф 1,2,3а, 4 та 5 Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ).
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку  та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Водночас фізична особа, яка здійснює протягом звітного року продаж інвестиційних активів, повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку, задекларувати загальний фінансовий результат за операціями з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, проведеними протягом календарного року та сплатити податок у разі отримання доходу.

Чи нараховується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об`єкт незавершеного будівництва

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Тобто, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в т.ч. їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

 Штраф за несплату податку на нерухомість: деталі

Лозівське управління ГУ ДФС у Харківській області  повідомляє , що відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату податку на нерухомість така ж, як для інших податків. Відповідно до п. 126.1 ПКУ, загрожує штраф y розмірах:

-10% вiд погaшеної суми податкового боргу — за затримку до 30 календарниx днiв;

– 20% вiд погашeної суми податкового боргу — за затримку більше 30 календаpних днів.

Якщо податок не буде сплачений своєчасно, то згідно iз ст. 129 Податкового кодексу після закінчення граничних термінів для сплати на суму податкового боргу нараховують пеню з розрахунку 120% від ставки НБУ, щo діє нa день виникнення податкового боргу.

Податкова знижка: для кого і за що

Отримати податкову знижку можуть громадяни України, які офіційно працюють, отримають заробітну плату й навчаються на платній основі самі, або навчають члена сім’ї першого ступеня споріднення – це батьки, якщо навчають дітей, або якщо чоловік навчає дружину чи навпаки. Також скористатися пільгою може людина, яка самостійно сплачує за своє навчання. Наразі  можна отримати пільгові кошти за минулий рік:  зараз 2019-й рік, наші громадяни отримують знижку за 2018-й.

Для того, щоб одержати пільгу, особа має прийти до податкової інспекції й надати підтверджувальні документи – договір, квитанції про сплату, довідку про заробітну плату, паспорт, ідентифікаційних код, а також отримати довідку про доходи у нас в податковій. Потім подати декларацію про майновий стан й доходи з метою отримання податкової знижки.

Перелік витрат, дозволених для включення до податкової знижки:

– сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;

– частина сплачених процентів за іпотечним житловим кредитом;

– сума коштів або вартість майна перерахованих (переданих) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям;

– сплата страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійних внесків у рамках недержавного пенсійного забезпечення;

– оплата допоміжних репродуктивних технологій;

– оплата державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

– сума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу на альтернативні види палива;

– сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи;

– сплата коштів на будівництво (придбання) доступного житла.

Форма, за якою нададуть відомості з ДРФО – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків

Пунктом 70.3 ст. 70 ПКУ передбачено, що до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) включаються такі дані про фізичних осіб, зокрема джерела отримання доходів, сума нарахованих та/або отриманих доходів та сума нарахованих та/або сплачених податків.

Порядок отримання відомостей з Державного реєстру та форми відомостей встановлені Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за №1306/31174 (далі – Положення).

Відповідно до п. 2 розд. X Положення відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи – платника податків (його представника) щодо отримання відомостей з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі.

Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків за формою № 10ДР (далі – Заява за формою № 10ДР) (додаток 14 до Положення). Представник додає до Заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя (абзац перший п. 4 розд. X Положення).

Згідно з пунктом 6 розділу X Положення контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формами, наведеними в додатках 15, 16 до Положення.

Враховуючи викладене, відомості з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків, надаються за формами, наведеними в додатках 15, 16 до Положення.

Зазначені відомості з Державного реєстру свідчать про наявність або відсутність інформації про доходи/джерела доходів фізичної особи – платника податків за запитуваний період.