Новини Лозової – ТРК Сігма Головні новини міста Лозова, Харківська область
І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області та органів ДПС України
Мешканці Харківщини наповнюють бюджети – майже 37 млрд. грн. податків і зборів
В ГУ ДПС у Харківській області проінформували, що протягом десяти місяців 2019 року мешканці регіону сплатили до бюджетів усіх рівнів в сумі 36824,7 млн. гривень.
Вказана сума перевищила минулорічну на 6513 млн. гривень. Темп росту збору платежів склав 121,5 відсотків.
У розрізі платежів до Зведеного бюджету надійшло:
Податку на доходи фізичних осіб – 10970,5 млн.грн. ( плюс 1677 млн.грн. до минулорічного показника);
ПДВ – 5029 млн.грн. (плюс 947,1млн.грн);
Податку на прибуток – 2192 млн.грн. (плюс 962,4 млн.грн);
Єдиного податку – 2539 млн.грн.( плюс 453,4млн.грн.)
Земельного податку та орендної плати – 1588,6 млн.грн. (+ 279,5 млн.грн);
Рентної плати – 12629,2 млн.грн., що більше на 1985,2 млн.грн. минулорічного показника.
При цьому, до Державного бюджету за січень-жовтень забезпечено 22834,5 млн.грн, що на 4334,5 млн. грн або на 23,4 % більше ніж за відповідний період минулого року. До місцевих бюджетів – 13990,3 млн. грн, що на 18,4% або на 2178,4 млн. грн більше минулорічного показника.
Харків’яни піклуються про добробут громад: до місцевих бюджетів доправили майже 14 мільярдів гривень податків і зборів
Наповнені місцеві бюджети – економічна та соціальна стабільність в регіоні. Мешканці Харківщини розуміють це, своєчасно та в повному обсязі сплачуючи податки.
Головне управління податкової служби області звітує: за десять місяців 2019 року місцеві бюджети поповнились на 13990 млн. грн., що на 18,4 % або на 2178,4 млн. грн. більше минулорічного показника.
При цьому, основним джерелом надходження до місцевого бюджету є податок на доходи фізичних осіб. За січень-жовтень 2019 року до бюджетів місцевих громад надійшло 8 184 млн. грн. цього податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2018 року забезпечено приріст надходжень на 18,1 % або на 1 255,6 млн. гривень.
Як платнику повернути помилково або надміру сплачені податки? Міністерство фінансів затвердило новий порядок
З 01.11.2019 вступає в дію новий Порядок взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.
На підставі наказу МФУ від 11.02.2019 №60 “Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені”, платник у заяві обов’язково зазначає:
– назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу;
– його суму;
– дату сплати;
реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства);
напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються.
Додатково до заяви платник може подати:
копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
З 01.11.2019 платники податків можуть подавати заяви про повернення у приватній частині Електронного кабінету через “Єдине вікно подання електронної звітності”.
Сплата податків за новими реквізитами
Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській області повідомляє.
ДПС України за посиланням нагадала, що дізнатися про нові реквізити рахунків для сплати податків в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України можна:
– на офіційному вебпорталі ДПС в рубриках: Головна/Бюджетні рахунки (https://www.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/);
-Головна/Законодавство/Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування/Реєстр рахунків для сплати єдиного внеску (з 01.10.2019) .
– у приватній частині Електронного кабінету в меню «Стан розрахунків з бюджетом» платник податків має доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
– у контролюючого органу ДПС за місцем реєстрації або місцем здійснення діяльності.
Увага! Платники податку на прибуток звітують по 11 листопада включно
З 01 жовтня в Україні розпочалась кампанія декларування податку на прибуток, яка триватиме по 11 листопада 2019 року включно (09 листопада 2019 – вихідний день).
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, крім випадків, для яких п. 137.5 ст.137 ПКУ встановлено річний податковий (звітний) період:
-платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
-виробників сільськогосподарської продукції;
-платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.
При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу – абз.2 п.п.137.4.1 п.137.4 ст.137 ПКУ.
Про переваги подання звітності в електронному вигляді
У платника податків є вибір – подавати звітність в електронному вигляді в режимі он-лайн, або віднести її самостійно до територіального органу державної податкової служби.
До переваг подачі електронної звітності відноситься: економія часу, вибір часу здачі звітності, зручного для вас, постійне оновлення програмного забезпечення відповідно до останніх норм законодавства, автоматичне формування архіву електронних копій звітів, квитанцій та інших документів.
Лозівське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що для зручності платників податків ДПС України запроваджено сервіс «Електронний кабінет платника» (далі – ЕКП), скористатись яким можливо цілодобово як з персональних комп’ютерів так і з смарт-пристроїв, сервіс працює безкоштовно. За допомогою цього сервісу можливо сформувати та надіслати до органів ДПС електронні документи, у тому числі податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками окремих податків. Також платник може у режимі реального часу отримати доступ до особистої інформації, а саме отримати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, стан поданої звітності та інше.
Вхід до «Електронного кабінету платника» здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua з використання електронного цифрового підпису (ЕЦП) будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.
Доповнено правила реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків
Зазнало змін Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків. Новаціями передбачено, що для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру використовуються дані документа, що посвідчує особу, зокрема, для іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»:
копія паспортного документа іноземця та особи без громадянства, засвідчена територіальним органом ДМС за місцем перебування іноземця чи особи без громадянства в Україні, та/або з відміткою про те, що оригінал такого документа отримано на зберігання територіальним органом ДМС;
довідка про звернення за захистом в Україні.
Іноземці та особи без громадянства подають документи до територіальних органів ДПС в областях та місті Києві.
Більш детально про це йдеться на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/73796.html.
Інформація щодо зміни процедури реєстрації РРО
З початку року працівниками Центрів обслуговування платників Лозівського управління Головного управління ДПС у Харківській області зареєстровано 177 реєстратора розрахункових операцій, 674 книга обліку розрахункових операцій та 153 розрахункових книжки.
За рахунок запровадження електронного обміну документами між усіма суб’єктами відносин у сфері застосування РРО, виробник РРО, центри сервісного обслуговування, суб’єкт господарювання, ДФС та взаємодії інформаційних ресурсів ДФС, усі реєстраційні дії відтепер здійснюється в електронній формі через Електронний кабінет платника.
Так, з 19.04.2019 набрали чинності зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», якими запроваджена спрощена процедура реєстрації РРО та книг ОРО.
Фактично введено новий порядок реєстрації РРО та книг обліку розрахункових операцій (далі – книги ОРО), причому виключно за допомогою завірення всіх документів електронним цифровим підписом.
Зокрема, платник податків здійснює реєстрацію РРО та книги ОРО на базі однієї заяви без додатків. Заява подається до органів ДПС в електронній формі через Електронний кабінет платника.
У Лозівському управлінні звертають увагу на розповсюджену помилку, яку припускають платники податків при заповненні реєстраційної заяви. Так, до початку реєстрації платник податків має повідомити податкову службу про об’єкти і господарські одиниці, де буде застосовуватися РРО (форма №20-ОПП). Усі розділи реєстраційної заяви за формами 1-РРО та 1-КОРО підлягають обов’язковому заповненню. Особливу увагу платникам слід звернути на те, що графа «реєстраційний номер екземпляра» розділу 3 заяви за формою 1-КОРО має бути заповненою, заповнюється згідно даних реєстру екземплярів РРО; графа «ідентифікатор об’єкта оподаткування» розділу 3 заяви за формою 1-РРО та розділу 4 заяви за формою 1-КОРО заповнюється згідно з даними графи 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» повідомлення за формою №20-ОПП, поданого до контролюючого органу відповідно до вимог п.63.3 ПКУ.
Податковий розрахунку за ф. 1ДФ: відображення поворотної фінансової допомоги фізичній особі
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.
Сума поворотної фінансової допомоги, яка надається суб’єктом господарювання фізичній особі, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «153».
У податковому розрахунку за ф. 1ДФ виплата доходу на користь фізичної особи у вигляді поворотної фінансової допомоги відображається наступним чином: сума нарахованого доходу зазначається у графі 3а, сума виплаченого доходу – у графі 3, а у графі 4а та графі 4 зазначаються нулі.
Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.31 ст. 165 ПКУ.
Офіційне працевлаштування забезпечує гідне майбутнє
Для працівника «тіньова» зайнятість – це факт відсутності соціальних і матеріальних гарантій, а для роботодавця – це значна сума штрафу за неоформлених відповідно до чинного законодавства працівників, крім того, це є його негативна репутація.
Водночас, офіційне оформлення трудових відносин забезпечує гідне майбутнє кожного працюючого.
Нагадуємо, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власнику підприємства, установи, організації або фізичній особі –підприємцю необхідно подати до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника ЄСВ.Повідомлення про прийняття такого працівника на роботу (далі – Повідомлення).
Обов’язок з подання Повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір).
Форма Повідомлення затверджена постановою КМУ від 17.06.2015 № 413.
Повідомлення подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
– засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, ніж із п’ятьма особами.
ІІ. Інформація для бухгалтерів
Можливість отримати копії першої та/або другої квитанцій про надсилання електронних документів
Подання електронних документів здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827.
Відповідно до п. 42. прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в Електронному кабінеті, включаючи, зокрема, фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.
Суб’єкт господарювання може ознайомитися з інформацією, яка міститься щодо нього в інформаційних базах даних контролюючих органів через приватну частину Електронного кабінету, яка зокрема, містить інформацію про подання звітності (перелік звітів, перегляд квитанції, інформація про раніше надіслані звіти).
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, можна переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
Крім того, частина документів, що надходять до розділу «Вхідні документи», дублюються в інших режимах, зокрема, квитанції щодо приймання та обробки податкової звітності можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності».
За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.
Суб’єкт господарювання має вільний доступ до отриманих квитанцій (першої та/або другої) через приватну частину Електронного кабінету за будь-який період, починаючи з дати реєстрації платника податків. При цьому, згідно з п. 42.4 ст. 42 ПКУ на вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
Електронні сервіси ДПС ПДВ: інформація про залишок коштів на електронному рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ
В приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» платник ПДВ має доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ, а саме: реєстру операцій, реєстру транзакцій, інформації про суму перевищення.
За допомогою опції «Реєстр транзакцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, пов’язаних з електронним рахунком у системі електронного адміністрування ПДВ, в тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення електронного рахунку, списання коштів з електронного рахунку, суму всіх кредитових оборотів по електронному рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на електронному рахунку.
Також на запит платника ПДВ йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.
Отже, інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку платник ПДВ може отримати:
– через Електронний кабінет/меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Реєстр транзакцій»,
– а також шляхом подання, за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку, сервісного запиту J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» та отримати у відповідь витяг J1402301/F402301 «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку».
Вхід до інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» здійснюється за адресою, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Зарахування до неприбуткових організацій через заяву за формою 1-РН
Відповідно до п. 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою КМУ від 13 липня 2016 року №440 (далі – Порядок), для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу за основним місцем обліку, зокрема, реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку (далі – заява за формою 1-РН).
Поля заяви за формою 1-РН заповнюються наступним чином:
– «1 – Код згідно з ЄДРПОУ неприбуткового підприємства (установи, організації)» – код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (код – ЄДРПОУ). У разі подання заяви за формою 1-РН одночасно із здійсненням державної реєстрації юридичної особи це поле заповнюється державним реєстратором;
– «1.1 – Код згідно з ЄДРПОУ організації вищого рівня» – код згідно за ЄДРПОУ організації вищого рівня платника, що діє на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону;
– «2 – Найменування неприбуткового підприємства (установи, організації)» та «2.1 – Найменування організації вищого рівня» – зазначаються повне найменування відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) неприбуткової організації та організації вищого рівня, на підставі установчих документів якої діє така неприбуткова організація;
– «3 – Код та назва організаційно-правової форми» – вказуються код та назва організаційно-правової форми неприбуткової організації відповідно до даних ЄДР;
– «4 – Місцезнаходження неприбуткової організації» – зазначається інформація щодо податкової адреси (місцезнаходження) неприбуткової організації відповідно до даних ЄДР;
– «5 – Відомості про відповідальних осіб»:
– «КЕРІВНИК» – зазначаються прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) номер паспорта (серія (за наявності) та номер паспорта зазначаються для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта) керівника, відомості щодо якого включені до ЄДР, номер телефону, факсу;
– «ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР» – бухгалтер чи інша особа, відповідальна за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку по якій зазначаються прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) номер паспорта (серія (за наявності) та номер паспорта зазначаються для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), номера телефону, факсу. Якщо ведення бухгалтерського обліку здійснюється безпосередньо керівником неприбуткової організації, зазначаються дані про керівника неприбуткової організації.
При оприлюдненні установчих документів неприбуткової організації на офіційному вебпорталі Міністерства юстиції України, у полі «Установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» проставляється позначка «х» або «+».
Заява за формою 1-РН засвідчується підписом керівника неприбуткової організації із зазначенням його прізвища, ім’я, по батькові, печаткою (за наявності).
Зазначається дата написання заяви за формою 1-РН.
Відповідно до п. 6 Порядку, заява за формою 1-РН з копіями відповідних документів може бути подана (надіслана) неприбутковою організацією в один із таких способів:
– особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;
– поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;
– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №755);
– державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором ЄДР до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом №755.
Відповідальність за здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торговельних операцій без участі банку
Відповідно до п. п. 28, 31 розд. ІV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №2 розрахунки між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями здійснюються виключно через банки.
Згідно з частиною першою ст. 14 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон №2473) за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно з ст.13 Закону №2473) можуть бути застосовані, зокрема:
– до юридичних осіб (крім уповноважених установ) – заходи впливу у вигляді штрафних санкцій;
– до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб – заходи впливу у вигляді штрафів, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року №8073-X (далі – КУпАП).
Відповідно до частини четвертої ст. 14 Закону №2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.
Згідно з ст. 162 прим. 1 КУпАП порушення порядку здійснення валютних операцій тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, за здійснення розрахунків між резидентами та нерезидентами в межах торговельних операцій без участі банку до юридичних осіб (крім уповноважених установ) застосовується захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відс. cуми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.
Крім того, порушення порядку здійснення валютних операцій тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відображаємо умовний продаж при анулюванні реєстрації платника ПДВ
Відповідно до п. 184.7 ст. 184 ПКУ при анулюванні реєстрації особи як платника податку, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (далі – Порядок №21).
Згідно з п. 9 розд. ІІІ Порядку №21 у складі податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) подаються передбачені Порядком №21 додатки (при заповненні даних у відповідних рядках декларації).
Операції, пов’язані з визначенням податкових зобов’язань у зв’язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ, відображають в рядках 4.1 та/або 4.2 декларації та розшифровують у таблиці 1 додатку 5 до такої декларації.
До граничного строку подання декларації з податку на прибуток виявлено помилки у фінансовій звітності: як виправити?
Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ (п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу).
Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.
Податкова декларація повинна містити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною (п. 48.3 ст. 48 ПКУ).
Фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка «+»). Відомості про форми фінансової звітності, які одночасно подаються з Декларацією, відображаються у відповідній таблиці Декларації.
Якщо до граничного терміну подання Декларації у фінансовій звітності виявлені помилки, які впливають на показники Декларації, такі уточнення здійснюються у «Звітній новій» Декларації з поданням до такої Декларації фінансової звітності з виправленими показниками.
У разі якщо до граничного терміну подання подається виправлена Декларація з ознакою «Звітна нова», то фінансова звітність, показники якої не підлягають виправленню, повторно не подається.
Виплата дивідендів: чи нараховувати єдиний внесок?
Базою нарахування ЄВ є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 част. першої ст. 7 Закону N 2464.
Види виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, визначені «Інструкцією зі статистики заробітної плати» від 13.01.2004 № 5.
Так, дивіденди не належать до фонду оплати праці (п. 3.35 Інструкції № 5).
Види виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170.
Доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями) не є базою для нарахування ЄВ (п.14 Переліку №1170).
Отже, дивіденди не є базою для нарахування ЄВ, як для працівників підприємства так і для тих учасників товариства, які не є працівниками підприємства.
ІІІ.Інформація для підприємців та громадян
Маєте право на отримання податкової знижки? Подайте податкову декларацію до 31 грудня 2019 року.
З 1 січня 2019 року діє кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2018 році.
Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають, зокрема, громадяни для застосування права на податкову знижку.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання – це документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Для нарахування податкової знижки необхідно до 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року подати до фіскального органу річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Податкова декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ у редакції від 06.06.2017 N 556 (зі змінами).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами.
Таким документами можуть бути: квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Платник податку має право включити до податкової знижки такі витрати:
– частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ;
– суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;
– суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи;
– суму коштів, сплачених на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування або лікування члена його сім’ї першого ступеня споріднення, а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування;
– суму витрат на сплату страхових платежів та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ;
– суму витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
– суму витрат платника податку на оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
– суму коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.
– суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
– суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Зазначена норма передбачена ст. 166 ПКУ.
Cкасування податкового повідомлення – рішення з плати за землю, надіслане фізичній особі
Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться податковими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Податкові повідомлення-рішення з плати за землю можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника податку, поданої до податкового органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:
– розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;
– права на користування пільгою із сплати податку;
– розміру ставки податку;
– нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними податкових органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою, податковий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення.
Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Також, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо:
– податковий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення;
– податковий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання, суму зменшення (збільшення) податкових зобов’язань;
– рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується податкове повідомлення-рішення;
– рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, сума зменшення (збільшення) податкових зобов’язань та штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені за порушення норм іншого законодавства, що визначені у податковому повідомленні-рішенні.
Отримано податкове повідомлення-рішення. У який термін сплатити грошове зобов’язання?
Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПКУ податковий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо:
– сума грошового зобов’язання розраховується податковим органом відповідно до ст. 54 ПКУ (крім декларування товарів, передбаченого для громадян);
– за результатами перевірки податковим органом встановлено факт:
невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;ü
ü завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ, розрахованої платником податків;
заниження або завищення сумиü податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з ПДВ крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.
У разі визначення грошового зобов’язання податковим органом платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення податкового органу.
У разі оскарження рішення податкового органу про нараховану суму грошового зобов’язання, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження(п. 57.3 ст. 57 ПКУ).
Електронні сервіси ДПС: Чи має право платник отримати довідку про відсутність заборгованості з платежів через електронний кабінет?
Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на податкові органи.
Для отримання зазначеної Довідки необхідно подати заяву за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733 від 03.09.2018.
Заява подається платником (на його вибір):
– у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;
– в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1300305 (для юридичних осіб) або F1300305 (для фізичних осіб).
Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником.
Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідку у паперовій формі платник отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.
Довідка в електронній формі отримується у приватній частині Електронного кабінету.
Довідка або відмова у її наданні готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви.
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
Роздрукований електронний примірник документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом.
Переглянути видану платнику електронну Довідку у відкритій частині (вхід до якої не потребує ідентифікації) Електронного кабінету , зацікавлений орган/суб’єкт може шляхом введення податкового номера платника (код за ЄДРПОУ/РНОКПП) та реквізитів електронної Довідки (дати і номеру).
Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, затверджено наказом МФУ від 03.09.2018 № 733.