І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

Від Харківщини до бюджетів усіх рівнів надійшло 41 млрд. грн податків і зборів

В Головному управлінні податкової служби області проінформували, що протягом одинадцяти місяців 2019 року платники податків регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів в сумі майже 41 млрд. гривень.

Вказана сума перевищила минулорічну на 6,3 млрд. гривень. Темп росту збору платежів склав 118,4 відсотків.

У розрізі платежів до Зведеного бюджету надійшло:

Податку на доходи фізичних осіб – 12,2 млрд.грн ( плюс 1,8 млрд.грн до минулорічного показника);

ПДВ – 5,7 млрд.грн. (плюс 1 млрд.грн);

Податку на прибуток – 2,6 млрд.грн. (плюс 1,1 млрд.грн);

Єдиного податку – 2,9 млрд.грн( плюс 507,8 млн грн)

Земельного податку та орендної плати – 1,7 млрд.грн (плюс 300,4 млн грн);

Рентної плати – 13,6 млрд.грн, що більше на 1,4 млрд.грн минулорічного показника.

При цьому, до Державного бюджету за січень-листопад забезпечено 25,2 млрд.грн, що на 3,4 млрд. грн більше ніж за відповідний  період минулого року. До місцевих бюджетів –  15,6 млрд. грн, що на 19,5% або на 2,3 млрд. грн більше минулорічного показника.

Надходження до місцевих бюджетів Харківщини зросли на 2,3 млрд. гривень

Наповнені місцеві бюджети – економічна та соціальна стабільність в регіоні. Мешканці Харківщини розуміють це, своєчасно та в повному обсязі сплачуючи податки.

Головне управління податкової служби області звітує:  за одинадцять місяців 2019 року місцеві бюджети поповнились на 15,6 млрд.грн., що на 17,6%  або на 2,3 млрд. грн більше минулорічного показника.

У листопаді забезпечено збір платежів у сумі 1,6 млрд.грн., що на 144,3 млн грн. більше ніж за листопад 2018 року.

При цьому, основним джерелом надходження до місцевого бюджету є податок на доходи фізичних осіб. За січень-листопад 2019 року до бюджетів місцевих громад надійшло 9,1 млрд. грн цього податку. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року 2018 року забезпечено приріст надходжень на 17,1 % або на 1,3 млрд.гривень.

Крім того, до місцевих бюджетів з початку року надійшло єдиного податку – 2,9 млрд.грн (+507,8 млн.грн), земельного податку та орендної плати – 1,7 млрд.(+300,4 млн грн), рентної плати – 735,5 млн грн (+16,7 млн грн), податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 329,2 млн грн. (+50,5 млн грн), податку на прибуток – 293,1 млн грн. (+119,3 млн грн).

Про безкоштовне програмне забезпечення для використання новітніх РРО

Після опублікування Закону України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» постали запитання щодо доступності та вартості програмного рішення РРО, яке має розробити ДПС та інші питання впровадження РРО для ФОПів.

Вже з 1 січня 2020 року ДПС надасть можливість протестувати безкоштовне програмне забезпечення для використання новітніх РРО всім бажаючим. Підприємці можуть обрати і будь-яку іншу зручну для них програму від інших розробників або розробити власне програмне забезпечення. Але разом з тим буде і безкоштовний варіант. Йдеться про повнофункціональне програмне рішення, яке будь-який продавець зможе завантажити з сайту податкового органу, встановити на свій власний «гаджет», перетворивши його таким чином у касовий апарат. Використання цього загальнодоступного рішення буде без плати за обслуговування чи «прихованих платежів».

Підприємець в будь-якому випадку має обліковувати проданий товар «для себе», щоб визначати результати власної діяльності. Але програмні РРО буде істотно легше інтегрувати з будь-якими системами такого «внутрішнього обліку».

Додаткової звітності з цього питання також не планується. В програмних РРО Z-звіт буде створюватися в автоматичному режимі, без ризику санкцій для платника.

При застосуванні традиційних РРО вже не потрібно буде вести книгу обліку реєстратора розрахункових операцій. Для програмних вона взагалі не передбачена.

Податкова реформа продовжиться і в наступному році: буде переглядатися система оподаткування доходів фізичних осіб, розмір, ставки та інші елементи цього податку. З великих доходів платитимуть більше – і це справедливий підхід до оподаткування.

Нові закони про РРО не змінюють правила спрощеної системи оподаткування

Зміни до законодавства щодо застосування РРО не погіршують правил використання спрощеної системи оподаткування. Навпаки, ці правила лібералізуються.

Ці закони не мають на меті погіршити правила чи змінити спрощену систему оподаткування. До того ж, цими законами для ФОП – платників єдиного податку другої групи збільшується ліміт з 1,5 до 2,5 мільйонів гривень.

Це означає, що частина підприємців, які зараз працюють на ІІІ групі, перейдуть до ІІ, відтак – платитимуть менше. Нагадаємо, платники єдиного податку ІІ групи сплачують до 20% мінімальної зарплати (зараз це 834,60 грн.), а платники єдиного податку ІІІ групи – 3% від обороту «плюс» ПДВ, або 5% від обороту.

Крім того, РРО не потрібно використовувати спрощенцям І групи (річний дохід до 300 тис. грн.), а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.

Третя група – це, як правило, послуги – юридичні чи ІТ. Вони фактично будуть обліковуватися так, як і сьогодні. Облік товарів є обов’язковим тільки для виключних видів діяльності. Це стосується торгівлі підакцизними товарами, складною побутовою технікою, лікарськими засобами. Для інших фізичних осіб-підприємців облік товарів буде необов’язковим.

З 1 січня 2020 платники подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою

З 1 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою (далі – декларація). Зміни до форми податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859».

Нова форма податкової декларації від діючої відрізняється деякими особливостями:

– рядок 8 декларації «Категорія платника» доповнено новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку;

– розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3;

– cуми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до цивільно – правового характеру роботи фізособами – платниками єдиного податку четвертої групи, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, їх отримувач зобов’язаний включити до доходів у річній податкової декларації за звітний рік та самостійно сплатити з них податки та збори. Для реалізації зазначеної норми у формі податкової декларації передбачили окремий рядок 10.2 для відображення вищенаведених доходів.

– cуми податку, нараховані податковим агентом із доходів за здавання фізособами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, сплачує такий податковий агент до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису). Для реалізації зазначеної норми у формі податкової декларації передбачили окремі рядки: «10.4.1» ‒ для відображення вищенаведених доходів; «17» ‒ для відображення податку (військового збору) з таких доходів.

 

В Електронному кабінеті можливо отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів.
При зверненні до зазначеного пункту меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить наступну інформацію по кожному виду платежу:

– орган ДПС;

– назва податку (платежу);

– платіж (код);

– МФО банку;

– бюджетний рахунок;

– нараховано/зменшено;

– сплачено до бюджету;

– повернуто з бюджету;

– пеня;

– недоїмка;

– переплата;

– залишок несплаченої пені.

Червоним кольором позначені суми податкового боргу чи заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які не сплачені в строк та по яких існує заборгованість до бюджету.
Застосування фільтру «Рік» дозволяє переглянути дані за попередні роки, а фільтр «ОДПС» – переглянути особові рахунки, що знаходяться на обліку у відповідному органі Державної податкової служби України.
Обравши один з податків (платежів), користувач подвійним натисненням кнопки «миші» отримує доступ до деталізованої інформації з інтегрованої картки платника по вибраному податку (платежу) у розрізі проведених операцій:
Фізичні особи після ідентифікації мають можливість за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти.
Після натискання кнопки «Сплатити» відбувається перехід на сайт платіжної системи, автоматично заповнюються всі необхідні платіжні реквізити. Користувачу достатньо зазначити суму і реквізити платіжної карти.

 

Про порядок оформлення нового працівника на роботу, контроль за додержанням законодавства про працю, штрафи за неоформлених працівників

Відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу податкової служби.
Оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно:

– укласти в письмовій формі трудовий договір (п.6 ч. 1 ст.24 КЗпроПУ із змінами та доповненнями). Форма трудового договору з фізичною особою затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики від 08 червня 2001 року № 260 „Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю” із змінами, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745;

– оформити наказ про прийняття на роботу (заповнюється типова форма № П-1 „Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу”, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 із змінами та доповненнями);

– повідомити орган ДПС про прийняття працівника на роботу (постанова КМУ від 17 червня 2015 року № 413 „Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу”).

Після прийняття на роботу найманих працівників, роботодавці зобов’язані щомісяця подавати до фіскальних органів звітність з ЄСВ не пізніше 20-го числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Якщо останній день подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то строк подання переноситься на перший після вихідного робочий день.

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

ЄСВ: фінансові санкції за несплату

Страхувальники-роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, яким є календарний місяць.
Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», ЄСВ підлягає сплатінезалежно від фінансового стану платника.
У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, а його посадові особи несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із Законом.
Відповідно до ст. 25 Закону до роботодавців застосовуються такі штрафні санкції:

– одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів) – у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;

– у розмірі 20% несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄСВ.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суминедоплати за кожний день прострочення.
Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати внеску посадові особи платників ЄСВ несутьадміністративну відповідальність.
Зокрема, відповідно до ст. 1651 КУпАП несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі:

– що не перевищує 300 НМДГ, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від 40 до 80 НМДГ. За повторне протягом року вчинення таких дій – від 150 до 300 НМДГ.

– більше 300 НМДГ – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, від 80 до 120 НМДГ. За повторне протягом року вчинення таких дій – від 150 до 300 НМДГ.

 

 Визначення «повторного» порушення за неподання або несвоєчасне подання звітності з єдиного внеску

За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, контролюючим органом здійснюється накладення штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.
Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464.
Норми встановлені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464.
Рішення про застосування штрафних санкцій складається за формою згідно з додатком 16 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами.
Для визначення повторності порушення нормами п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 передбачено період, протягом якого до платника єдиного внеску було застосовано штраф, а саме – протягом року, при цьому, не прив’язано термін «календарний рік» до можливості накладення підвищеного розміру штрафу.
Згідно з ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин.
Враховуючи вищевикладене, повторним порушенням, за яке передбачено штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, буде неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності по єдиному внеску, за яке до такого платника протягом року вже було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та його застосовано. З дати винесення контролюючим органом такого рішення починається відлік  365 днів (для високосного року – 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.

Готівкові розрахунки одного підприємства з іншим підприємством на протязі дня: гранична межа

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення №148, СГ мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн уключно.

СГ у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в абзаці другому п. 6 розд. II Положення №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Акт виконаних робіт (наданих послуг) при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності: вимоги до оформлення

Відповідно до ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» при встановленні НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Тобто однією з обов’язкових умов при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності є наявність документа, який оформляється безпосередньо після виконання (надання) конкретних робіт (послуг).

У більшості випадків таким документом є акт виконаних робіт (наданих послуг).

Акт виконаних робіт (наданих послуг) належить до первинних документів та фіксує факт здійснення господарської операції.

Форма акту виконаних робіт (наданих послуг) є стандартною. Також суб’єкт господарювання може розробити особисто зручний для застосування бланк акту, який повинен відповідати вимогам Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).

Так, відповідно до ст. 9 Закону №996 первинні облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

– назву документа (форми);

– дату складання;

– назву підприємства, від імені якого складено документ;

– зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

– посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

– особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Міжнародні двосторонні договори України укладаються державною мовою та мовою іншої сторони, якщо інше не передбачено таким міжнародним договором.

Міжнародні багатосторонні договори укладаються мовами, погодженими сторонами.

Як і договір (контракт) зовнішньоекономічної діяльності, акт виконаних робіт (наданих послуг) складається у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Як правило, акт про надання послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності оформляють двома мовами – українською та мовою країни нерезидента (або англійською). При цьому акти виконаних робіт (наданих послуг), які складені іноземною мовою, мають бути перекладені українською мовою. Переклад засвідчується підписом особи, яка здійснила переклад, справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально.

Акт виконаних робіт (наданих послуг) складається у валюті, в якій мають здійснюватися розрахунки відповідно до контракту, та одночасно в національній валюті.

У свою чергу підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України.

Для відображення операції в іноземній валюті потрібно її вартість перерахувати із застосуванням валютного курсу, встановленого НБУ на дату оформлення акту виконаних робіт.

Щодо оподаткування акцизним податком послуги з куріння кальяну

Відповідно до п. п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ платником акцизного податку є особа – СГ роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Вичерпний перелік підакцизних товарів встановлено ст. 215 ПКУ. Відповідно до абзацу третього п. 215.1 ст. 215 ПКУ до підакцизних товарів належать, зокрема, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

Тютюнові вироби – сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Тютюн для кальяна, якому присвоєно код згідно з УКТ ЗЕД 2403 11, відповідно до чинного законодавства є підакцизним товаром, акцизний податок з якого справляється та обчислюється за ставками, визначеними у п. п. 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Разом з цим, п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Тютюн для кальяна та/або алкогольні напої які суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі продаватиме покупцям (у т.ч. у вигляді куріння кальяна), підлягають оподаткуванню акцизним податком з роздрібного продажу, оскільки операції з реалізації (продажу) підакцизних товарів (тютюну для кальяна, вина, коньяку тощо) є об’єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу.

При цьому платник податку – суб’єкт роздрібної торгівлі, відповідно до п. 217.1 ст. 217 ПКУ, повинен самостійно визначити суму податку, що підлягає сплаті, виходячи з об’єкту оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов’язань.

Ставка податку для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до п. п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, становить 5 відсотків (п. п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ).

Чи може платник єдиного податку третьої групи протягом поточного року змінити на четверту групу?

ФОП – платник єдиного податку третьої групи, щодо якого в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про створення ним сімейного фермерського господарства, які надійшли від державного реєстратора до органу ДПС, має право протягом поточного року перейти на четверту групу платників єдиного податку за умови дотримання вимог п. п. «б» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Слід зазначити, що питання реєстрації та внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про створення ФОП сімейного фермерського господарства знаходиться в правовому полі Міністерства юстиції України.

Торгівля пальним без одержання ліцензії у паперовому вигляді: чи має право суб’єкт господарювання на діяльність

СГ мають право здійснювати діяльність з виробництва/зберігання/оптової/роздрібної торгівлі пальним в період терміну дії відповідної ліцензії. Норми Закону №481 не містять вимоги щодо здійснення господарської діяльності у даній сфері за умови обов’язкового отримання ліцензій у паперовому вигляді.

Відповідно до ст. 17 Закону №481 до СГ застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема:

– виробництва пального без наявності ліцензії – 1000000 гривень;

– оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії – 500000 гривень;

– роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії – 250000 гривень.

Водночас, ст. 18 Закону №481 передбачено, що до СГ не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена ст. 17 Закону №481, при зберіганні пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії.

 

Помилково або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені: повернення платнику

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

При наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – заява) у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

При цьому платник податків має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Витрати на недержавне пенсійне забезпечення: алгоритм розрахунку податкової знижки

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Так, платник податку згідно з п. п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ;

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Згідно з п. п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, тобто на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Враховуючи викладене, алгоритм розрахунку податкової знижки в частині сум витрат на сплату страхових внесків за наслідками 2018 року розраховується наступним чином: на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом платника податку – 29640 грн (2470 грн х 12 міс.), при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом на користь такого члена сім’ї – 14820 грн (2470 грн х 12 міс. х 50 відсотків).

Надалі при визначенні бази оподаткування задекларована річна загальна сума оподатковуваних доходів зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності) та на податкову знижку.

Документи, які підтверджують витрат громадян на придбання цінних паперів

Документами, що підтверджують фактично понесені витрати на попереднє придбання цінних паперів фізичною особою – платником податку, в тому числі нерезидентом, є договори купівлі-продажу цінних паперів, виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів, акти приймання-передачі цінних паперів, касові документи при готівкових розрахунках через касу або розрахункові документи при безготівкових розрахунках.

 

Скористатись правом податкової знижки можна і маючи іпотечний кредит

Підпунктом 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є СГ, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Відповідно до п. п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподаткованого доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням п. 164.6 ст. 164 ПКУ фактично здійснені ним протягом звітного року суми витрати на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі та процентів за ним.

Згідно з п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали зазначених у п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п. п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Враховуючи викладене, щоб скористатися правом на отримання податкової знижки, платник податку – резидент подає до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи та на вимогу контролюючого органу зобов’язаний пред’являти документи і відомості, пов’язані з правом на отримання податкової знижки.

Місце провадження господарської діяльності не визначене: що зазначати у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування

ФОП, яка виявила бажання здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування, повинна дотримуватись вимог ст. 298 ПКУ та зазначати в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обов’язкові відомості, у тому числі «Місце провадження господарської діяльності».

Якщо ФОП – платник єдиного податку планує здійснювати діяльність у заздалегідь не визначених місцях (надання послуг, торгівля на виставках, ринках), то у графі «Область, район, населений пункт» поля 6 «Місце провадження господарської діяльності» Заяви зазначається: «Надання послуг на території України» та/або «Торгівля на території України». При цьому інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.

 

Податкова служба нагадує громадянам про внесення актуальних даних до ДРФО

Відповідно до вимог ст. 70 ПКУ (пп.70.2 та 70.7) громадяни у разі зміни місця проживання зобов’язані протягом місяця подати до державної податкової інспекції заяву форми 5-ДР для внесення відповідних актуальних даних  в Державний реєстр фізичних осіб – платників податків.

Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб податкові повідомлення  рішення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку обов’язково надійдуть у визначений законом термін до адресата.

У протилежному випадку громадянин може не отримати повідомлення від органу ДПС про нараховані суми податкових платежів, а відтак своєчасно виконати свій обов’язок зі сплати зазначених податків.

Щоб не потрапити у перелік податкових боржників кожному громадянину, котрий змінював свої реєстраційні дані, особливо місце проживання (реєстрації) після того, як востаннє звертався до державної податкової інспекції щодо присвоєння відповідного реєстраційного номера облікової картки платника податків, варто невідкладно подати заяву за формою 5-ДР  за місцем нової реєстрації (проживання).