І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

 

До уваги платників!

Державною казначейською службою України з 01.01.2020р будуть введені в дію нові рахунки для зарахування податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, реалізації пального  і спирту етилового та рахунки для зарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Інформація щодо нових рахунків буде розміщена після отримання відповідних даних від органів Державної казначейської служби.

Парламентом прийнято законопроект, який дозволить детінізувати ринок реалізації пального

Верховною Радою прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку». Ним удосконалено  роботу системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРПСЕ) та спрощено умови ліцензування зберігання пального СГ, що використовують його лише для власного споживання.

Законом, зокрема:

– переглянуто терміни та порядок застосування штрафних санкцій за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах,

– змінено термін реєстрації зведених акцизних накладних до 15 календарних днів,

– надано можливість підприємствам роздрібної торгівлі самостійно обирати спосіб складання акцизних накладних у разі відпуску через колонки.

Крім того, скасовано вимогу щодо облаштування рівнемірами-лічильниками резервуарів на виробництво пального при очищенні коксового газу, надано можливість складання розрахунків коригування до акцизних накладних для виправлення помилкових реквізитів отримувача.

Інформація про акцизні склади, зареєстровані в СЕА РПСЕ, розміщуватиметься на вебпорталі ДПС.

Також запроваджено оподаткування акцизним податком використання товарів (продукції), коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у переліку підакцизного пального, проте використовуються як пальне для транспортних засобів, обладнання, або пристроїв.

Ці та інші зміни, внесені прийнятим законом, сприятимуть посиленню контролю на ринку реалізації пального та детінізації цього сегменту.

 

Про порядок оформлення нового працівника на роботу, контроль за додержанням законодавства про працю, штрафи за неоформлених працівників

Відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу податкової служби.
Оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно:

– укласти в письмовій формі трудовий договір (п.6 ч. 1 ст.24 Кодексу законів про працю України із змінами та доповненнями). Форма трудового договору з фізичною особою затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики від 08 червня 2001 року № 260 „Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю” із змінами, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745;

– оформити наказ про прийняття на роботу (заповнюється типова форма № П-1 „Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу”, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 із змінами та доповненнями);

– повідомити орган ДПС про прийняття працівника на роботу (постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 „Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу”).

Після прийняття на роботу найманих працівників, роботодавці зобов’язані щомісяця подавати до фіскальних органів звітність з ЄСВ не пізніше 20-го числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Якщо останній день подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то строк подання переноситься на перший після вихідного робочий день.

 

Контактна інформація для платників податків

Адреса офіційного веб-порталу Державної податкової  служби України в мережі Інтернет http://tax.gov.ua

Адреса офіційної веб-сторінки  Головного управління Державної податкової служби у Харківській області в мережі Інтернет http://kh.tax.gov.ua

Телефон попереднього запису на особистий прийом до керівництва Головного управління Державної податкової служби у Харківській області   (057) 702-86-81

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України 0800-501-007 (напрямок «4»), [email protected]

Інформацію щодо достовірності відомостей та застосування заборон, визначених Законом України «Про очищення влади» про осіб, стосовно яких проводиться перевірка, можна повідомити за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «5», або на електронну адресу: [email protected]).

Громадяни можуть викласти усні звернення до ДПС, відповідно до Закону України «Про звернення громадян» (зі змінами та доповненнями), засобами телефонного зв’язку через Контакт-центр ДПС за телефоном 0800-501- 007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «З».

Вхід до Електронного кабінету платника здійснюється за адресою:http://cabinet.tax.gov.ua

Єдиний державний портал адміністративних послуг: poslugy.gov.ua

“Інформаційно-довідковий департамент ДПС України”:

0800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 8.00 до 20.00 (крім суботи та неділі) – для отримання інформаційно-довідкових послуг;

+38 (044) 454-16-13 з 8.00 до 20.00 (крім суботи та неділі)  – для дзвінків з-за кордону.

Електронна пошта: [email protected] (для отримання інформаційно-довідкових послуг без використання електронного цифрового підпису).

Електронний сервіс „Електронний кабінет платника податків”

Одним із напрямів модернізації інформаційної системи органів ДПС є запровадження нового електронного сервісу з надання електронних послуг платникам податків з використанням Інтернет-середовища та єдиного веб-порталу ДПС України – персонального Електронного кабінету платника податків. Електронний сервіс буде розроблено у складі системи „Податковий блок”.

Електронний кабінет платника податків – новий електронний сервіс веб-порталу ДПС України, який за допомогою спеціального інструмента доступу (наприклад, електронної картки платника податків) з використанням електронно-цифрового підпису дозволить платнику податків працювати з органами податкової служби в режимі реального часу.

Робота з власним Електронним кабінетом здійснюватиметься платником податків за допомогою підключеного до Інтернет-мережі персонального комп’ютера з використанням стандартних програмно-технічних засобів (браузера, картрідера тощо) за умови авторизації платника податків на веб-порталі ДПС України.

Електронний кабінет платника податків є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, який надаватиме безконтактні способи взаємодії платників податків та ДПС з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Призначенням Електронного кабінету платника податків є надання платнику податків можливості реалізувати свої обов’язки та права у сфері оподаткування в режимі on-line. Зокрема, платник податків без використання клієнтського застосування матиме змогу:

– підготувати, заповнити та надіслати податкову звітність в електронному вигляді;

– переглядати дані картки особового рахунка про стан розрахунків з бюджетом (нараховано, сплачено, переплата, податковий борг, штрафні (фінансові) санкції, пеня);

–  формувати та заповнювати платіжні документи щодо сплати податків, зборів та інших платежів до бюджету;

–  здійснювати сплату податків, зборів та інших платежів до бюджету за допомогою банківських систем типу Інтернет-банкінг;

– здійснювати офіційне листування з органами ДПС України з питань оподаткування, отримувати консультаційні послуги (у режимі реального часу або за попередньо надісланими питаннями), замовляти та отримувати адміністративні послуги;

–  оперативно переглядати актуальні, а також архівні відомості, які надано платником податків або сформовано на підставі наданих ним до ДПС документів (дані обліку, дані щодо об’єктів оподаткування, інформацію про результати перевірок, інформацію про доходи фізичної особи тощо).

 

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Новорічні подарунки дітям працівників: правила оподаткування

Не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 ст. 165 ПКУ).

Тобто в 2019 році, вартість подарунку дітям працівників у розмірі 1043,25 грн не оподатковується ПДФО та військовим збором. Якщо подарунок коштує більше, то суму перевищення  доведеться оподатковувати  ПДФО та військовим збором .

При цьому базою оподаткування ПДФО буде вартість подарунка, збільшена на відповідний натуральний коефіцієнт (у 2019 році – 1,219512) за правилами оподаткування додаткового блага відповідно до п. 164.5 ПКУ.

З метою утримання військового збору такої бази визначати не потрібно. Військовий збір буде утримуватися з вартості подарунку без застосування натурального коефіцієнту.

ЄСВ не обчислюється із вартості зазначених подарунків, оскільки такі подарунки надаються працівникам для їхніх дітей до свята – Нового року. Це встановлено пунктом  8 розд. ІІ Постанови КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

Пильність не завадить при сплаті єдиного внеску

ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

При несвоєчасній сплаті або не в повному обсязі ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення облік ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону №2464).

Згідно з п. 6 частини 1 ст. 1 Закону №2464 суми ЄВ, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом №2464, є недоїмкою.

Штраф у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄВ накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ.

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення.

Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄВ посадові особи платників ЄВ несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини 1 ст. 26 Закону №2464).

Так, згідно зі ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у т.ч. авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів    громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отримано право власності на нову земельну ділянку: як звітувати контролерам

Якщо платник податку на поточний рік подав звітну декларацію за земельні ділянки, що перебувають у його власності (користуванні), а протягом року отримав право власності (користування) на іншу земельну ділянку у тому ж населеному пункті, то такий платник має надати уточнюючу декларацію за місцезнаходженням таких земельних ділянок з урахуванням показників останньої поданої декларації за рік, що уточнюється, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (в якому відбулися зміни).

Коли платник акцизного податку звільняється від подання декларації

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Також платники, визначені п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, і ті платники, які мають діючі (у т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ).

Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (в т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.

Доречно нагадати про об’єкти оподаткування

Відокремлений підрозділ юридичної особи (філія, представництво), який згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ є платником податків, зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах, повідомляти про всі об’єкти оподаткування, що знаходяться на його балансі, шляхом подання до контролюючого органу повідомлення за ф. №20-ОПП.

Юридична особа подає до контролюючого органу повідомлення за ф. №20-ОПП та інформує про всі об’єкти оподаткування крім тих, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи.

При закритті відокремленого підрозділу відокремлений підрозділ подає до контролюючого органу повідомлення за ф. №20-ОПП з інформацією про закриття об’єктів оподаткування, а юридична особа – повідомлення за ф. №20-ОПП з інформацією про відкриття об’єктів оподаткування, що не припиняються із закриттям відокремленого підрозділу. Так само подаються повідомлення і при передачі об’єкта відокремленого підрозділу на баланс іншого відокремленого підрозділу чи юридичної особи або якщо внаслідок організаційних чи інших змін об’єкт перестав бути об’єктом оподаткування відокремленого підрозділу.

Відомості повідомлення за ф. №20-ОПП вносяться до Єдиного банку даних юридичних осіб:

– не пізніше наступного робочого дня після їх надходження до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі (про результати опрацювання документу платнику направляється в електронному вигляді квитанція 2);

– не пізніше 15 днів (30 днів для великих за обсягом) від дня їх надходження до контролюючого органу на паперових носіях.

Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування в приватній частині Електронного кабінету.

ПДВ: Після спливу терміну позовної давності списується кредиторська заборгованість за отриманим, але не оплаченим товаром. Як обліковувати?

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).
Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
– дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;
– дата отримання платником податку товарів /послуг. (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).
Заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, визнається безнадійною заборгованістю (п.п. 14.1.11 а) ст.14 ПКУ).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки (1095 днів).
Сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою (п.п. 14.1.257 ст. 14 ПКУ).
Отже, товари/послуги, які отримані платником ПДВ та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено у п. 198.3 ст. 198 ПКУ, а тому право на податковий кредит відсутнє.
Таким чином, якщо платник ПДВ при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не були оплачені протягом терміну позовної давності, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику необхідно відкоригувати суму податкового кредиту на підставі бухгалтерської довідки.
Коригування податкового кредиту у разі списання кредиторської заборгованості відображається у рядку 14 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ з обов’язковим поданням додатка 1 до декларації.
У додатку 1 таблиці 2: – у графі 2 – зазначається індивідуальний податковий номер постачальника; у графі 3.1 – дата складення бухгалтерської довідки; в графі 4 – обсяг постачання (без ПДВ); у графі 5 – сума ПДВ нарахована за ставкою 20%.

Рентна плата за спеціальне використання води: чи є платниками вторинні водокористувачі?

Сплачувати рентну плати за спеціальне використання води повинен суб’єкт господарювання, що належить до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом її забору з водних об’єктів.

Вторинні водокористувачі не є платниками рентної плати за спеціальне використання води і не повинні подавати звітність та сплачувати зобов’язання, а також надавати листи про відсутність об’єкту оподаткування з рентної плати за спеціальне використання води.
Як визначено п. 255.1, п. 255.2 ст. 255 ПКУ кодексу платниками рентної плати за спеціальне використання води є: – первинні водокористувачі – СГ незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також ФОП, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
– СГ незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також ФОП, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у т.ч. для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку.
Під терміном “санітарно-гігієнічні потреби” слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Отже, вторинні водокористувачі не є платниками рентної плати за спеціальне використання води.
Зазначена норма передбачена п. 255.1, п. 255.2 ст. 255 ПКУ.

Єдиний соціальний внесок: на що звернути увагу підприємцю – платнику єдиного податку?

Платниками ЄСВ є, зокрема, підприємці – платники єдиного податку.
Для підприємців – платників єдиного податку ЄСВ нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ.
При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2019 році – 918 грн. 06 коп (4173 грн х 22%)).
Отже, базою нарахування ЄСВ для підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп за себе є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ та не менше розміру мінімального страхового внеску (у 2019 році – 918 грн. 06 коп.).
ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Тобто, підприємці – платники єдиного податку сплачують ЄСВ за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.
Виключенням є підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Такі особи можуть бути платниками ЄВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Підприємці – платники єдиного податку сплачують ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
Отже, граничний термін сплати ЄСВ для підприємців – платників єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
Також вони можуть сплачувати ЄСВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. Суми ЄСВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються при остаточному розрахунку, який здійснюється за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
У разі якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Зазначена норма передбачена п. 4 частини першої ст. 4, п. 3 частини першої ст. 7, абз. третій частини восьмої ст. 9, ст 25 Закону № 2464.

Підприємець зареєструвався платником єдиного податку 3-ї групи. Як сплачувати єдиний соціальний внесок у місяці реєстрації?

Для новостворених СГ, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування 3-ї групи, перший звітний період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.
При цьому, база нарахування ЄВ за цей місяць визначається у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2019 році – 918 грн. 06 коп.). Зазначена норма визначена п.п. 298.1.2 ст. 298 ПКУ та п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464.

 

Внесок засновника до статутного фонду. Що необхідно знати про оподаткування?

Суми доходу у вигляді майнового і немайнового внеску до статутного фонду юридичної особи – емітента корпоративних прав в обмін на такі права не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи.
Крім того, від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 ст. 165 ПКУ.
Отже, сума майнового внеску фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи – резидента не є об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором.
При цьому підприємство – емітент корпоративних прав є податковим агентом в частині повідомлення органів ДФС про такі доходи і зобов’язано відобразити такі суми у формі № 1ДФ з ознакою ” 178″.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться фізичною особою самостійно, окремо від інших доходів і витрат.
Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 – 170.2.6 (крім операцій з деривативами).
Звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого засновник зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій відображає загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Інвестиційний прибуток оподатковується ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Отже, дохід, отриманий фізичною особою внаслідок виходу з числа засновників підприємства, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інвестиційний прибуток та оподатковується ПДФО і військовим збором. При цьому вказаний дохід не є базою нарахування ЄВ.
Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.44 ст. 165, п.п. 170.2.1, п.п. 170.2.2 ст. 170, п.п. 1.7 п. 16 1 ПКУ.

 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Чи маю право я на податкову знижку за здобуття освіти мого сина за кордоном?

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6статті 164 цього Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема  суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;

Отже, Ви не маєте права на податкову знижку за  навчання  дитини в закордонних учбових закладах.

 

В які терміни мені повернуть суми сплаченого  податку на доходи фізичних осіб внаслідок застосування права на податкову знижку?

Згідно з ПКУ, сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

 

Який період мені слід зберігати оригінали документів , які я додав до електронної декларації на отримання податкової знижки на навчання.

Відповідно до пп.166.2.1 ст.166 ПКУ , до  податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Згідно з пп.166.2.2 ст.166 ПКУ ,  оригінали зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом.

Платники зобов’язані забезпечувати зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, протягом:

– не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи;

– передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності, – у разі неподання такої звітності.

 

Чи можло скористатися правом на податкову знижку  по оплаті за дитячий садок.

Відповідно до пп. 166.3.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.   Враховуючи те, що дитячі садки відносяться до дошкільної освіти , то можливо скористатися правом на податкову знижку  по оплаті за дитячий садок.

 

Який пакет документів зобов’язаний подати  заявник для отримання податкової знижки на навчання?

Для реалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно заповнити та подати декларацію до 31 грудня року наступного за звітним. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема: квитанціями; платіжними дорученнями; фіскальними або товарними чеками; прибутковими касовими ордерами; меморіальними ордерами тощо.

Крім того, понесені витрати підтверджується копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Для оформлення податкової знижки на навчання потрібно подати

Копія паспорта (1, 2 і сторінка прописки);

Копія ІПН;

Копія свідоцтва про вступ у шлюб / копія свідоцтва про народження дитини в тому випадку, якщо податкова декларація подається чоловіком або родичами;

Довідку від навчального закладу з відомостями, з яких слідують дані про період навчання студента;

Копія всіх квитанцій, які свідчать про сплату вами внесків / платежів. Бажано мати при собі оригінали цих квитанцій, які можуть у вас зажадати для порівняння з копіями;

Довідку про доходи (оригінал) за звітний рік за спеціальною формою для оформлення податкової знижки. Якщо ви працювали у звітному році в декількох компаніях (одночасно або в різні періоди), то довідки про доходи необхідно взяти в кожній з них;

Номер поточного рахунку в банку (номер картки). Взяти ці дані можна в банку, який зобов’язаний надати вам відповідну довідку;

Декларацію про доходи та майновий стан разом з розрахунком суми податкової знижки (додаток №6 до декларації).

Для подання Декларації про доходи та майновий стан звертайтесь до  ЦОП Лозівської ДПІ  Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області .

Режим роботи:

Пн-чт: 9:00-13:00;13:45-18:00

Пт: 9:00-13:00;13:45-16:45

Контактний телефон, за якими можна отримати консультацію: 05745-5-12-07

 

Коли можна буде застосовувати програмні РРО? Для яких ФОП та у які терміни РРО необхідно застосовувати обов’язково?

Відповідно до положень Закону № 128 використовувати програмні РРО можна буде з 19 квітня 2020 року.

З 01 жовтня 2020 року використання РРО (як класичного так і програмного) стане обов’язковим для ФОП – платників єдиного податку, другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють:

– реалізацію товарів (надання послуг) через мережу інтернет;

– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

– роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;

– діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;

– діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

– діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;

– реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках);

– реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінету Міністрів України.

З 01 січня 2021 року використання РРО буде обов’язковим для ФОП – платників єдиного податку 2, 3 та 4 груп незалежно від видів діяльності.

 

 

 

 

 

Що таке механізм «кешбек» у розумінні     Закону № 128 і з якого періоду цей механізм почне застосовуватись?

Механізм «кешбек» у розумінні Закону № 128 передбачає компенсацію покупцю на підставі його скарги щодо порушення продавцем встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до продавця.

Застосування механізму «кешбек» відповідно до норм Закону № 128 почнеться з 01 жовтня 2020 року.

Отже, якщо фінансові санкції, передбачені пунктом 1 статті 17 Закону № 265, застосовано до СГ згідно з рішеннями контролюючих органів, прийнятими за результатами перевірки, проведеної на підставі скарги покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, такому покупцю (споживачу) із застосованих штрафних (фінансових) санкцій компенсується 100 відсотків вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у його скарзі (сума порушення повинна складати понад 850 гривень).

Компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, передбачених статтею 17 Закону №265, здійснюється при дотриманні таких умов:

1) у зверненні покупця зазначено номер його рахунку та банківську установу, в якій такий рахунок відкрито;

2) сума штрафних (фінансових) санкцій зарахована до державного бюджету в повному обсязі;

3) до скарги додано електронні копії або копії паперових документів, виготовлені шляхом сканування, отриманих разом із придбаним товаром (роботою, послугою), про які зазначається в скарзі, покупцем від продавця товарів (робіт, послуг);

4) вартість товарів (робіт, послуг) у межах однієї розрахункової операції, щодо яких подано звернення покупця, становить понад 850 гривень на день їх отримання покупцем (споживачем).

Слід зазначити, що інформація про проведену компенсацію обов’язково доводиться до відома покупця (споживача) через Електронний кабінет, який функціонує відповідно до статті 42¹ ПКУ, у разі, якщо штрафні (фінансові) санкції було застосовано за скаргою покупця (споживача), поданою за допомогою такого Електронного кабінету.

 

Які фінансові санкції передбачені законодавством за порушення норм застосування РРО?

Розмір фінансових санкцій за порушення норм застосування РРО визначені статтею 17 Закону про РРО, до якої внесено зміни Законом № 128.

Так, наприклад, відповідно до оновленого пункту 1 статті 17 Закону про РРО:

-у разі встановлення у ході перевірки фактів:

– роведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

– епроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи;

– невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

– невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого СГ

до СГ застосовуються фінансові санкції:

– до 1 жовтня 2020 року у розмірі:

– 10 відсотків вартості товару, проданого з порушеннями – за порушення, вчинене вперше;

– 50 відсотків вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення;

– після 01.10.2020 штрафні санкції складають:

– 100 відсотків вартості проданих з порушеннями – за порушення, вчинене вперше;

– 150 відсотків вартості проданих з порушеннями – за кожне наступне вчинене порушення.

 

Якщо покупець перерахував кошти продавцю через банківську установу, чи необхідно за новими правилами застосовувати РРО?

Якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО.

Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через касу банка для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця (пункт 2 статті 9 Закону про РРО).

Одноосібно обробляєте земельні ділянки понад 2 га – не забудьте задекларувати доходи!

Порядок декларування доходів, одержаних фізичними особами, регулюється нормами ПКУ, відповідно до норм якого подавати податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) повинні і одноосібники, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Крім того, при отриманні у 2018 році доходів від здавання в оренду (суборенду, емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець (громадянин-одноосібник) визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній Декларації та сплачує ПДФО з таких доходів за своєю податковою адресою.

Доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Додатково повідомляємо, що фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись СГ – ФОП, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та ЄСВ – до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства.